ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
23 вересня 2011 року 12:52 № 2а-3987/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії:
головуючого судді Скочок Т.О. , суддів Дегтярьової О.В., Кармазіна О.А.,
при секретарі судового засідання Новик В.М.
за участю:
позивача -ОСОБА_1
представника відповідача 1 -ОСОБА_2 (довіреність від 07.02.2011р. № 05/2/2-24-11),
представника відповідача 2 -ОСОБА_3 (довіреність від 10.02.2011 р. б/н)
представника третьої особи -ОСОБА_4 (довіреність від 12.05.2011р. №05-04/702-22159)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Генеральна прокуратури України (відповідач 1), Військової прокуратури Центрального регіону України (відповідач 2)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруГоловне управління Державного казначейства України у м.Києві
прозобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту -позивач, ОСОБА_1) з адміністративним позовом до Генеральної прокуратури України (далі по тексту -відповідач 1, ГПУ), Військової прокуратури Центрального регіону України (далі по тексту -відповідач 2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головного управління Державного казначейства України у м.Києві, з наступними позовними вимогами:
«по-перше: прийняти мою адм. позовну заяву до розгляду;
по-друге: звільнити мене, як інваліда 2 групи (див. додаток № 15), від сплати судового збора при розгляді цієї справи;
по-третє: зобов*язати ухвалою суду Генеральну прокуратуру України представляти мої інтереси у суді по цій справі, спираючись на вимоги ч.1 ст.2, ч.2 ст.9, ч.3 ст.56 та ч.3 ст.60 Кодексу адміністративного судочинства України та ст.46 Конституції України.
Примітка: А. «Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб ...»(ч.1 ст.2 КАСУ). Право на представлення моїх інтересів у суді відображено у ст.36-1 ЗУ «Про прокуратуру»;
«Представники беруть участь в адм.процесі на основі закону»(ч. 3 ст.56 КАСУ) -законом «Про прокуратуру»це питання визначено однозначно, це підтвердила стосовно мене сама Генпрокуратура і це представлення (моїх інтересів у суді) вона вже раз робила, я відповідні ксерокопії зараз з цим позовом додав- див.додатки № 14 та № 3;
«Органи державної влади можуть бути залучені судом до участі у справі як законні представники з метою виконання покладених на них повноважень»(ч.3 ст.60) - я саме таке прохання до судді письмово зараз відобразив та що законність у цьому питанні 100 відсоткова;
«Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України ...»(ч.2 ст.9 КАСУ). Постановлення ухвали суду з приводу представлення моїх інтересів у суді Генпрокуратурою України цілком законна, бо вона відповіда вимогам і ЗУ «Про прокуратуру», і вимогам КАСУ, і Конституції - див.додатки № 14 та 3;
«Громадяни мають право на соціальний захист у разі часткової втрати працездатності (ст.46 Конституції України) - я втратив працездатність аж на 70 % (%-ти не мають значення: якщо людина визначена «інвалідом»офіційно: значить ним якийсь % працездатності втрачений) і відмова мені у соціальному захисті (за Конституцією) ... це буде крайнім цинизмом і низьким моральним вчинком, відвертою АНТИЛЮДЯННІСТЮ ... вчинком, який не гідний представнику суддійського корпусу.
Якщо все ж головуючий суддя відмовить мені у зобов'язанні представляти мої інтереси по цій справі органами прокуратури - він порушить вимоги і Конституції, і КАСУ, і ст.6, 10 ЗУ «Про статус суддів»(«Присяга судді»). Це буде з його боку явна і «махрова»УПЕРЕДЖЕННІСТЬ, явна НЕСПРАВЕДЛИВІСТЬ, явна НЕОБ*ЄКТИВНІСТЬ до мене-інваліда, обмеженого у самому цінному ЗДОРОВ*Ї Як не судді, у ході судового процесу, цей конституційний! захист здійснювати?;
Б. Якщо Вами з приводу мого представництва органами прокуратури буде прийнято негативне рішення (хоча чесно я сумніваюсь), то прошу Вас її обґрунтувати (з указанням підстав такої відмови, тобто назву НПА, його дату, статтю ... тощо). Це ж нерядове питання!!! - воно у цій справі, я так вважаю, є ГОЛОВНИМ і його вирішення Вами чи ні суттєво вплине на судове рішення (не забувайте, я інвалід 2 групи (безстроково) і неспроможний за станом свого здоров*я захищати свої порушені права у суді - про що є офіційне заключення ГПУ: див.додаток №14);
ОСОБА_5 в ухвалі ОБОВ'ЯЗКОВО!!! з приводу мого представництва у суді по цій адм.позовній заяві зобов*язати Генпрокуратуру ще і про таке (як приклад) - «Якщо ОСОБА_1 звернеться письмово до ГПУ за допомогою у представництві його інтересів у апеляційній, а потім (якщо буде потреба) і у касаційній інстанціях по данній справі - то відповідно до вимог ст.36-1 ЗУ «Про прокуратуру»це Генпрокуратурі слід зробити у повному обсязі (бо є різні форми такого представництва)». Чим це моє прохання викликане тим що:
по-перше: подивіться що пише в.о. голова комітету ВРУ (це додаток № 20) - мабуть є ценз для мене більш не звертатись до Генпрокуратури України при такому ПРОТИПРАВНО-СКОТСЬКОМУ і БРЕХЛИВОМУ їх рішенні...;
по-друге: однак я все ж з надією на розум 25.07.07 р. (регістраціонний № 2 у приймальні ГПУ звернувся до заступника ГПУ з листом про представництво моїх інтересів у суді (і небезпідставно звернувся!) - НІ ЯКОЇ НАЛЕЖНОЇ і ЗАКОННОЇ РЕАКЦІЇ З ЇХ БОКУ. Така ж участь спіткала і мої звернення: 31.07.07 р. (№ 4), 14.08.07 р. (№ 2), 16.08.07 р. (№ 13), 21.08.07 р. (№ 20) -які теж є небезпідставними!
по-третє: стан мого здоров*я, юридична малоосвідчиність, неспроможність самому захищати себе у суді - є головними складовими, щоб Генпрокуратурою у повному обсязі здійснювати моє представництво у суді.
Г. Для того, щоб Ви мали усю необхідну інформацію про мій стан здоров*я прохання також врахувати наступне:
Довідку про мою інвалідність (див. додаток № 15). А знаєте, що таке «безстрокова інвалідність»? (це про мене так записано в довідці) - це, коли на тобі лікарями поставлений остаточно «ХРЕСТ»... я тричі намагався влаштуватись на саму низькооплачувану роботу, але коли про мене читають що я «непридатний»-: ВІДМОВЛЯЮТЬ. А МЕНІ Ж ТАК ПОТРІБНІ КОШТИ НА ЛІКИ ТА ПІДТРИМКУ СВОГО ЖИТТЯ;
Перелік недоліків у моєму здоров*і після операції по видаленню пухлини мозку з трепанацією черепа (див. додаток № 16). Доречно саме зараз згадати ще таке: у мене тільки десь на 20 - ЗО % робить права частина усього тіла, дуже часто бувають «провали»у памяті (див.додаток № 17, там підкреслено) гублюся часто у думках - тому намагаюсь обов'язково помічати те про, що намагаюсь сказати, хожу з чорною пов*язкою на одному оці, пересуваюсь я з допомогою палочки -бо мені тяжко без неї, постійно після операції відчуваю голоовокружіння, з-за цього декілька разів падав на вулиці, маю дуже помітну вм*ятину у черепі (вона там де видалили пухлину мозку), права частина голови у мене паралізована ...;
Довідку про те, що я за станом свого здоров*я перебуваю на мед.забезпеченні у Київському казенному експерементальному протезно-ортопедичному підприємстві (див. додаток № 18)
+ до цього немаловажно врахувати моралький клімат у сім*ї -родна донька з-за того, що у мене так багато «дефектів»голови та у недоліків стані здоров*я, зі мною не розмовляє вже більше 8 років (після того, як зробили опереції), вона сказала мені ще тоді: «Краще б ти помер, коли тобі робили операції», «я тобі таке життя влаштую, що тобі не буде здаватись замало»... вона огидко після цього до мене ставиться ... а я ж такого незаслуговую. Відсутність співчуття до хворої людини - це вона перейняла мабуть у ... на жаль і таке у житті буває.
Скажіть кладучи руку на своє серце, клянучись при цьому своєю матірю:
По-перше: у данному випадку повинно бути чи ні представництво моїх порушених прав у суді компетентною у особою? - звичайно ДА;
По-друге: яке може бути представництво моїх інтересів у суді у данному випадку? - обов'язкова участь такого представника в судових засіданнях - це ж так природньо і логічно. Це я к тому що прокуратура може «відділатись»самим мінімальним заходом - див. ст.36-1 ЗУ «Про прокуратуру», тим самим імітуючи турботу про інваліда.
У нормальної людини співчуття до обмеженого у здоров*ї людини (це я звичайно про себе) завжди існує і дії такої завжди адекватні такому співчуттю до інваліда ... на жаль ...
(у цьому підпункті ДВА зобов*язання)
по-четверте: зобов'язати Генерального прокурора України -
1. -у дводенний термін після вступу у законну силу рішення суду прийняти від військової прокуратури центрального регіону України матеріали проведеної перевірки з приводу поданої мною на їх адресу заяви від 22.09.04 р. про порушення законності паном ОСОБА_6, заступником військового прокурора Київського гарнізону;
2. - у місячний термін після вступу у законну силу рішення суду по цьому позову подати до суду у моїх інтересах позовну заяву щодо порушення законності паном ОСОБА_6, заступником військового прокурора Київського гарнізону, природньо після перевірки тієї первісної «липової»перевірки, яку з цього приводу була проведена»(тобто з імітована) військовою прокуратурою Центрального регіону України (хоч я глибоко і сумніваюсь, що вона проводилась як треба - тому і місячний термін прошу суддю встановити).
3. - представляти мої інтереси у суді по вищевказаній заяві (про порушення законності паном ОСОБА_6) саме у Деснянському районному суді м.Києва. Це прохання до Вас грунтується на моєму тяжкому стані здоров*я і те, що цей суд знаходиться найближче до мене і мені зручніше до нього добиратись міським транспортом;
4. у місячний термін після вступу у законну силу рішення суду подати до суду у моїх інтересах позовну заяву від 10.03.05 р. щодо порушення законності паном ОСОБА_7, військовим прокурором Центрального регіону України, природньо після перевірки викладених мною там фактів, яка з цього приводу я впевнений не була -проведена - тому і місячний термін прошу суддю встановити.
5. - представляти мої інтереси у суді по вищевказаній заяві (про порушення законності паном ОСОБА_7) САМЕ у Деснянському районному суді м.Києва. Це прохання до Вас грунтується на моєму тяжкому стані здоров*я і те, що цей суд знаходиться найближче до мене і мені зручніше до нього добиратись міським транспортом;
6. - у двотижневий термін з моменту вступу у законну рішення суду провести розслідування з приводу того, що -з мою заяву від 22.09.04 р. про порушення законності ОСОБА_6, заступником військового прокурора Київського гарнізону була надана необ*єктивна відповідь паном ОСОБА_7 (це додаток № 2);
7. - повідомити мене про результати вищевказаного розслідування та прийняті міри впливу на винну особу в цьому. Це для того, щоб можна було судити про АДЕКВАТНІСТЬ мір впливу ним СКОЄНОГО протизаконня у ракурсі звичасно КОРУПЦІЙНОСТІ (можливо я за цю неадекватність буду звертатись до суду);
8. - у двотижневий термін з моменту вступу у законну рішення суду провести розслідування з приводу того, що на мою заяву від 10.03.05 р. про порушення законності ОСОБА_7, військового прокурора Центрального регіону України була надана протиправна відповідь паном В.Григор*євим (це додаток № 1).
9. -повідомити мене про результати вищевказаного розслідування та прийняті міри впливу на винну особу в цьому. Це для того, щоб можна було судити про АДЕКВАТНІСТЬ мір впливу ним СКОЄНОГО у ракурсі КОРУПЦІЙНОСТІ (можливо я за цю неадекватність буду звертатись до суду);
10. - у двотижневий термін з моменту вступу у законну рішення суду провести розслідування з приводу того, що на моє звернення від 22.09.04 р. на адресу начальника ГУВП ГПУ не надано ЖОДНОЇ з 9 моїх запитань паном ОСОБА_8 (це додаток № 5);
11. -повідомити мене про результати вищевказаного розслідування та прийняті міри впливу на винну особу в цьому. Це для того, щоб можна було судити про АДЕКВАТНІСТЬ мір впливу ним СКОЄНОГО у ракурсі КОРУПЦІЙНОСТІ (можливо я за цю неадекватність буду звертатись до суду);
12. -у двотижневий термін з моменту вступу у законну рішення суду провести розслідування з приводу того, що на моє звернення від 31.07.07 р. на адресу заступника Генпрокурора не надано пані ОСОБА_14 (це додаток № 6 ) відповіді по суті вищевказаного мого звернення;
13. -повідомити мене про результати вищевказаного розслідування та прийняті міри впливу на винну особу в цьому. Це для того, щоб можна було судити про АДЕКВАТНІСТЬ мір впливу ним СКОЄНОГО у ракурсі КОРУПЦІЙНОСТІ (можливо я за цю неадекватність буду звертатись до суду);
14. -у двотижневий термін з моменту вступу у законну рішення суду провести розслідування з приводу того, що моя заява від 15.05.05 р. про порушення законності Міноборони України ... (це додаток № 7), мною адресована особисто Генпрокурору України, противоправно переадресована до Мін.оборони України паном В.Григор*євим (це додаток № 8);
15. - повідомити мене про результати вищевказаного розслідування та прийняті міри впливу на винну особу в цьому. Це для того, щоб можна було судити про АДЕКВАТНІСТЬ мір впливу ним СКОЄНОГО у ракурсі КОРУПЦІЙНОСТІ (можливо я за цю неадекватність буду звертатись до суду);
16. -у місячний термін після вступу у законну силу рішення суду по цьому позову подати до суду у моїх інтересах позовну заяву щодо порушення законності Міноборони України ..., природньо після перевірки
17. -представляти мої інтереси у суді по вищевказаній заяві (про порушення законності Міноборони України ...) САМЕ у Деснянському районному суді м. Києва. Це прохання до Вас грунтується на моєму стані здоров*я і те, що цей суд знаходиться найближче до мене і мені зручніше до нього добиратися міським транспортом;
18. -у двотижневий термін з моменту вступу у законну рішення суду провести розслідування з приводу того що на мою заяву від 28.05.05 р. про порушення законності паном В.Григор*євим, начальником відділу…ГПУ; була надана протиправна відповідь паном ОСОБА_9 (це додаток № 9);
19. повідомити мене про результати вищевказаного розслідування та прийняті міри впливу на винну особу в цьому. Це для того, щоб можна було судити про АДЕКВАТНІСТЬ мір впливу ним СКОЄНОМУ у ракурсі КОРУПЦІЙНОСТІ (можливо я за цю неадекватність буду звертатись до суду);
20. -у місячний термін після вступу у законну силу рішення суду по цьому позову подати до суду у моїх інтересах позовну заяву щодо порушення законності паном ОСОБА_9, природньо після перевірки;
21. -представляти мої інтереси у суді по вищевказаній заяві (про порушення законності паном ОСОБА_9) САМЕ у Деснянському районному суді м.Києва. Це прохання до Вас грунтується на моєму тя здоровая і те, що цей суд знаходиться найближче до мене і мені зручніше до нього добиратись міським транспортом;
22. -у двотижневий термін з моменту вступу у законну рішення суду провести розслідування з приводу того, що на моє звернення від 16.08.07 р. (це додаток № 10) на адресу заступника Генпрокурора не надано (це додаток № 6) відповіді по суті вищевказаного мого звернення;
23. - повідомити мене про результати вищевказаного розслідування та прийняті міри впливу на винну особу в цьому. Це для того, щоб можна було судити про АДЕКВАТНІСТЬ мір впливу ним СКОЄНОЇ у ракурсі КОРУПЦІЙНОСТІ (можливо я за цю неадекватність буду звертатись до суду);
Примітка: крім того, що такі зобов*язання цілком відповідають зобов*язанням (через суд!) згідно п.2 ч.2 ст.162КАСУ (... 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії»), вони також відповідають і принципу відшкодування моральної шкоди у інший спосіб. Як мені пояснили на особистому прийомі у Головному управлінні військових прокуратур Генпрокуратури України 21.09.05 р. (ч.З ст.23 ЦКУ: «моральна шкода відшкодовується ... в інший спосіб»). Повідомлення про вжиті заходи - типа: проведення розслідування, повідомлення мене про результати такого розслідування, його висновків та прийнятих до винних мір впливу щодо особи, яка вчинила протиправні дії(рішення) щодо громадянина, який офіційно звернувся - і є відшкодуванням моральної шкоди в іншій спосіб. Це по суті адекватні дії на протиправність вчинену проти мене і звістка про це буде тим «бальзамом»для мене, який благотворно впливає на завдану мені моральну шкоду таким чином ... І ВОНИ ЦІЛКОМ ЗАКОННІ. Тим паче:
- у ст. 9 ЗУ „Про інформацію" говориться: - «Кожному громадянину забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто ...". Все що я Вас прошу і є тією інформацією, яка мене стосується; це в компетенції адм.суду, бо саме про це говориться у ч.1 ст.17 КАСУ.
Комплекс перерахованих зобов*язань, який я прошу Вас, Ваша честь, вказати у судововій ПОСТАНОВІ (тобто: судовому рішенні), мною відображені вище і частина з них нижче - але всі у розділі «зміст позовних вимог».
24- - 28 - вибачитись переді мною інвалідом і неодмінно ПИСЬМОВО! надаславши ці вибачення поштою, за надання необ*єктивних та неправдивих відповідей наступних осіб:
Григор*єва (це додатки № 1 та № 8); 2. ОСОБА_7 (це додаток № 2); 3. ОСОБА_8 (це додаток № 5); ОСОБА_14 (це додаток № 6-за два мої звернення: 31.07.07 р. та 16.08.07 р.); 5. ОСОБА_9 (це додаток № 9);
(Для ГПУ- незабувайте про вимоги спи 1172 ЦКУ)
- це теж відноситься до відшкодувань моральної шкоди, як мені пояснили на особистому прийомі у тій же Генпрокуратурі, але з іншого приводу (ст.23 ЦКУ: «моральна шкода відшкодовується ... в інший спосіб»). А факт «вибачення»ЦЕ ЇХ СЛОВА!!! і є відшкодуванням моральної шкоди в іншій спосіб.
Письмова звістка про це буде тим «бальзамом»для мене, який благотворно вплине на нанесені ними моральні шкоди;
(у цьому підпункті П*ЯТЬ зобов*язань стосовно вибачень)
29 - 31 - повернути додатки до мого звернення (ця моя вимога підтверджується порівнюючи додатки № 10 та 6,8 додатків), № 4 та № 5 (2 додатка), моє звернення від 31.07.07 р. та № 6 (5 додатків). Ця вимога є у ст. 16 ЗУ «Про звернення громадян», а також є і у п.6 наказу Генпрокурора України № 1 від 3.01.01 р.;
(у цьому підпункті ТРИ зобов*язання стосовно повернення)
32 - 37 - виконувати обов*язково порушені і перераховані мною НПА:
- особами В.Григор*євим, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_9;
- особою з канцилярії/діловодства Генпрокуратури, яка займалась моїми зверненнями (якіцо їх декілька -доцільно таке зобов'язання узяти у начальника канцілярії/діловодства);
-особою, відповідальною за виконання вимог «Інструкції»до постанови КМУ № 348 .... підпорядкованої Генпрокуратури, яка займалась моїми зверненнями (якщо їх декілька - доцільно таке зобов'язання узятиї у їх начальника);
В обов*язках такі посилання (може і негласно) а все ж є, а от судового рішення з цього приводу ще нема - Я НА ЦЬОМУ НАПОЛЯГАЮ ... ця вимога цілком ЗАКОННА. Ви, Ваша честь, бачите - як багато порушень нормативно-правових актів цими органами прокуратур допускається - тому, це відображення у рішенні суду є доречним на всі 100: пора ж хоч колись припинити їх цей їх «беспредел». А може Ви іншої думки? - я сумніваюсь, що Ви як і вони одної «масті»... недобрі вони люди, а може вони «не...»7; Письмові зобов*язання доцільно з цих шістьох осіб узяти щодо цього - про що мене письмово повідомити. Це для того, щоб можна було судити про щиросердечне розкаювання ними скоєних правопорушень щодо мене (можливо я за це нерозуміння ними прописних істен буду звертатись до суду).
(у цьому підпункті ШІСТЬ зобов*язань)
по - п*яте військового прокурора Центрального регіону України -
1 -2 - у дводенний термін після вступу у законну силу рішення суду передати у Генеральну прокуратуру України:
1) мою заяву від 22.09.04 р. про порушення законності паном ОСОБА_6, заступником військового прокурора Київського гарнізону;
2) всі матеріали перевірок по вищевказаній моїй заяві (якщо вони є) для подальшого представництва моїх порушених прав Генпрокуратурою у суді по вищевказаній справі.
(у цьому підпункті ДВА зобов*язання стосовно передання)
3 -5 - виконувати обов*язково мною вищевказані і порушені НПА:
- самому особисто (див. додаток № 2-це відповідь є вкрай непрофесійною відпискою);
- особа з канцилярії/діловодства прокуратури регіону, яка займалась моїми зверненнями (якщо їх декілька - доцільно таке зобов'язання узяти у начальника канцілярії/діловодства);
- особа, відповідальними за виконання вимог «Інструкції»до постанови КМУ № 348 .... підпорядкованої прокуратури регіону, яка займалась моїми зверненнями (якщо їх декілька - доцільно таке зобов'язання таке узяти у їх начальника); (Для в/прокурора Центр.рег. України - незабувайте про вимоги спи 1172 ЦКУ)
В обов*язках такі посилання хоча і негласно але є, а от судового рішення з цього приводу ще нема - Я НА ЦЬОМУ НАПОЛЯГАЮ ... ця вимога цілком ЗАКОННА. Ви, Ваша честь, бачите - як багато порушень нормативно-правових актів цими органами прокуратур допускається - тому, це відображення у рішенні суду є доречним на всі 100: пора ж хоч колись припинити їх цей «беспредел». А може Ви іншої думки? -я сумніваюсь що Ви як і вони одної «масті»... недобрі вони люди, а може вони «не...»? Письмові зобов*язання доцільно з трьох осіб узяти - про що мене письмово повідомити. Це для того, щоб можна було судити про щиросердечне розкаювання ними скоєних правопорушень щодо мене (можливо я за це нерозуміння ними прописних істен буду звертатись до суду).
(у цьому підпункті ТРИ зобов*язання повідомити)
по-шосте: стягнути грошові кошти на відшкодування завданої мені моральної шкоди (вказаними вище особами) у розмірі 800.000 (вісімсот тисяч) гривень;
5) прошу викликати свідка:
- ОСОБА_10, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 з питань моєї реакції на протизаконні відповіді з ГПУ та військової прокуратури регіону ( якщо суд звичайно вважатиме за доцільне це зробити, бо така моя реакція на протиправність та необ*єктивність - загальновідома).
Пояснювальна вищевказаної особи - моєї дружини (підписана нею особисто) і подана мною у додатках (№ 12) до цього адміністративного позову на ім*я Голови окружного адміністративного суду м. Києва вона підтверджує частку вказаного мною розміру морального відшкодування).
Примітка: п.4) ст. 163 КАСУ- «резолютивна частина в ній зазначається:
- висновок суду по суті вимог (НАГАДУЮ: їх 48 - СОРОК ВІСІМ !)».
Я вважаю, краще щось по всім ним щось сказати, чим на себе «чіпляти»великий МІНУС ... у множині.
ВИСНОВОК: 1. Усі ці мої вимоги лежать у площіні публічно-правових відносин з вищевказаними відповідачами, а це як раз і є компетенція цього адм.суда (ч.І ст.2 КАСУ);
2. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав (позивача)… у сфері»публічно-правових відносин ... (ч.2 ст.162 КАСУ) - це я стосовно різноманітності моїх вимог і Ваших дій.»
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.07.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а -6926/09/2670.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.09.2009 року провадження в адміністративній справі № 2а -6926/09/2670 зупинено.
18 вересня 2009 року позивачем подано апеляційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.09.2009 року.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2010 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково -ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.09.2009 року скасовано і справу направлено до Окружного адміністративного суду м. Києва для продовження розгляду.
Згідно Протоколу розподілу справ між суддями від 07 жовтня 2010 року справа № 2а-14133/10/2670 (№ 2а -6926/09/2670 ) була автоматично розподілена на суддю Скочок Т.О.
Ухвалою від 08 жовтня 2011 року справу № 2а-14133/10/2670 (№ 2а -6926/09/2670) прийнято до свого провадження суддею Скочок Т.О.
Ухвалою Окружного адміністративного суд міста Києва від 22 листопада 2010 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
29 листопада 2010 року позивачем подано апеляційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.11.2010 року.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено - ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.11.2010 року скасовано і справу направлено до Окружного адміністративного суду м. Києва для продовження розгляду.
Після надходження з апеляційної інстанції здійснено повторну реєстрацію справи № 2а-14133/10/2670 та присвоєно їй новий № 2а- 3987/11/2670.
Ухвалою від 24 березня 2011 року прийнято до провадження суддею Скочок Т.О. адміністративну справу 2а-3987/11/2670 за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Військової прокуратури Центрального регіону України, третя особа Головне управління Державного казначейства у м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди та призначено до судового розгляду колегією у складі трьох суддів.
18 травня 2011 року позивач в судовому засіданні просив включити наступні позовні вимоги, подавши їх у письмовому вигляді, а саме:
««по-четверте: зобов*язати Генерального прокурора України -
23 а - у двохмісячний термін після вступу у законну силу рішення суду подати до суду у моїх інтересах позовну заяву щодо порушення законності начальником відділу ... ГПУ В.Григор*євим за протизаконні дії (це додаток № 8) щодо моєї заяви про порушення законності (це додаток № 7) ... природньо після законної перевірки. Перед поданням вищевказаної позовної заяви до суду в моїх інтересах, а також у випадку відмови звернутись до суду (якщо вона ця відмова звичайно буде) запросіть мене ознайомитись з матеріалами перевірки викладених мною фактів. І якщо факти не підтвердяться - то прошу порушити питання про мою відповідальність за ст.24 ЗУ «Про звернення громадян»або за ст.366 ККУ ... я ж порушив реально вимоги закону і природньо за це повинен нести відповідальність, а органи прокуратури стоять на їх стражі ПУ «Про прокуратуру») - які можуть бути питання?;
23 6 - представляти мої інтереси у суді по вищевказаній позовній заяві САМЕ у Деснянському районному суді м.Києва. Це прохання ВАС грунтується на моєму тяжкому стані здоров*я і те, що цей суд знаходиться найближче до мого мешкання і мені не гак тяжко до нього добиратись міським транспортом ... хоча і це для мене тяжко робити;
23в - у тижневий термін з моменту вступу у законну рішення суду провести розслідування з приводу того, що моя заява про порушення законності від 15.05.05 р. (це додаток № 7) була НЕЗАКОННО переадресована у Міністерство оборони України;
23г - повідомити мене про результати вищевказаного розслідування (по В.Григор*єву) та прийняті міри впливу на нього. Це для того, щоб можна було судити про АДЕКВАТНІСТЬ мір впливу нею СКОЄНОГО у ракурсі КОРУПЦІЙНОСТ1 (можливо я за цю неадекватність буду звертатись до суду).
Б. У вимогах під номерами: 2,4,16,20 (пункту «по-четверте») додати у їх кінці наступні вимоги:
Перед поданням вищевказаної позовної заяви до суду в моїх інтересах, а також у випадку відмови звернутись до суду (якщо вона ця відмова звичайно буде!) запросити мене ознайомитись з матеріалами перевірки викладених мною фактів, І якщо факти прокуратурою не підтвердяться - то прошу зобов*язати і відповідача порушити питання про мою відповідальність за ст.24 ЗУ «Про звернення громадян»або за ст.366 ККУ ... я ж порушив реально вимоги закону і природньо за це повинен нести відповідальність, а органи прокуратури, як Ви пом*ятаєте, стоять на їх стражі (ЗУ «Про прокуратуру») - які можуть бути питання?: моя ця вимога ЗАКОННА!!!»
В судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позові та доповненнях до нього. При цьому, позивач наголошував зокрема на тому, що відповідачами порушені вимоги Закону України «Про звернення громадян».
Разом з тим, не підтримав та просив суд не розглядати його позовні вимоги пов'язані із зобов'язанням Генеральної прокуратури України представляти його інтереси у суді по цій справі, проте під час розгляду справи заявляв клопотання про забезпечення йому законного представника, в задоволенні якого позивачу було відмовлено ухвалою суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Від клопотання щодо виклику в судове засідання в якості свідка -дружину позивача та про представництво його інтересів прокуратурою при розгляді даної справи ОСОБА_1 відмовився.
До початку розгляду справи по суті, позивачем неодноразово заявлялися відводи головуючому та колегії суддів, у задоволенні яких позивачу було відмовлено ухвалами суду.
Крім того ОСОБА_1, після початку розгляду справи по суті, було знову заявлено про відвід колегії суддів. Відповідно до ч.3 ст.30 Кодексу адміністративного судочинства України заяви про відвід (самовідвід), подані після початку розгляду не розглядаються. З огляду на викладене вказана заява судом не розглядалася про що було постановлено відповідну протокольну ухвалу.
Відповідач 1 проти задоволення позову заперечив повністю з підстав їх необґрунтованості та безпідставності, що зазначено в запереченні на адміністративний позов, які в судовому засіданні 18.05.2011 року було залучено до матеріалів справи.
Відповідач 2 проти задоволення позову також заперечив повністю, надавши їх суду в судовому засіданні 08.06.2011 року та зазначивши, що порушень при вирішенні звернень позивача органами прокуратури не було, а тому суду належить відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Представник третьої особи проти задоволення позову заперечив повністю та просив суд відмовити в його задоволенні.
Заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.
ОСОБА_1 звернувся до Військового прокурора Північного регіону України із заявою від 22.09.2004 року про порушення законності заступником військового прокурора Київського гарнізону ОСОБА_6, в якій вказував на те, що він звертався за допомогою до прокуратури з метою представництва в суді його інтересів в зв'язку з інвалідністю, однак, «отримав офіційну відмову в допомозі». У зв'язку з викладеним, він просив зокрема, розібратися у допущенному ОСОБА_6, на думку ОСОБА_1, «законопорушенні», у разі підтвердження порушення, просив вжити до вказаної особи заходи дисциплінарного впливу, та підготувати відповідні документи до суду про відшкодування заподіяної йому моральної шкоди.
Листом від 05.10.2004 року № 4703 за підписом військового прокурора Центрального регіону ОСОБА_7 ОСОБА_1 було повідомлено про те, що проведеною перевіркою фактів порушень чинного законодавства при вирішенні його попередніх звернень з боку посадових осіб військових прокуратур Київського гарнізону та Центрального регіону України не виявлено, на його попередні звернення надавалися вичерпні відповіді. Крім того, вказаний лист містив обґрунтування щодо відсутності у військової прокуратури підстав для заявлення позову у інтересах ОСОБА_1 по вже встановленому судом факту.
Листом ГПУ від 01.11.2004 року №10/2-20540-04 за підписом начальника відділу нагляду за додержанням законів та представництва інтересів громадян і держави в судах Головного управління нагляду за додержанням законів у Збройних Силах України та інших військових формуваннях ОСОБА_8 на звернення позивача щодо порушення вимог законодавства про пенсійне забезпечення надано відповідь, якою було повідомлено, що за результатами проведеної перевірки до військового місцевого суду Київського гарнізону у його інтересах заявлено позов про перерахунок пенсії.
ОСОБА_1 звернувся до ГПУ із заявою від 10.03.2005 року про порушення законності військовим прокурором Центрального регіону України ОСОБА_7, в якій просив розібратись стосовно протиправних, на його думку, дій з «відстоювання незаконних дій тов.ОСОБА_6», просив застосувати до ОСОБА_7 заходи дисциплінарного впливу та підготувати відповідні документи до суду про відшкодування йому заподіяної ОСОБА_7 моральної шкоди.
ГПУ листом від 15.04.2005 року №10/2/20540-04/2665 вих. за підписом начальника відділу представництва інтересів громадян та держави в судах Головного управління нагляду за додержанням законів у Збройних силах України та інших військових формуваннях В.Григор'єва, позивача було повідомлено зокрема про те, що перевіркою встановлено, що військовою прокуратурою Центрального регіону України не були вжиті відповідні заходи щодо представництва його інтересів у суді, як громадянина, який внаслідок своєї неспроможності через фізичний стан не може самостійно захистити порушені права. При цьому, в листі зазначалося, що за результатами такої роботи у лютому 2005 року ОСОБА_7 був позбавлений премії, інших фактів порушення цим працівником чинного законодавства при вирішенні скарг ОСОБА_1 не виявлено, тобто було вжито відповідних заходів за вказаним зверненням позивача.
ОСОБА_1 звернувся до Генерального прокурора України із заявою від 15.05.2005 року «про порушення Міністерством оборони України»в якій просив відповідно і дієво зреагувати на вказане в його зверненні «порушення ЗАКОНУ, яке завдало державі величезні матеріальні і моральні збитки», що полягає в незаконній, на його думку, виплаті військовослужбовцям-керівникам Міноборони щомісячної надбавки за особливий характер служби.
ГПУ на підставі ст.7 ЗУ «Про звернення громадян»листом ГПУ від 24.05.2005 року №10/2-20540-04/3452 вих. за підписом начальника відділу представництва інтересів громадян та держави в судах полковника юстиції В.Григор'єва вищевказану заяву ОСОБА_1 було направлено за належністю для розгляду і вирішення по суті до Міністерства оборони України.
ОСОБА_1 звернувся до Генерального прокурора України із заявою від 28.05.2005 року «про порушення законності полковником юстиції Григор'євим, начальником відділу представництва інтересів громадян та держави в судах Генеральної прокуратури України».
Як вбачається з листа ГПУ від 03.06.2005 року №10/2-20540-04/3640 вих. за підписом першого заступника начальника Головного управління нагляду за додержанням законів у Збройних Силах України та інших військових формуваннях Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 вищевказану заяву ОСОБА_1 від 28.05.2005 року відповідно до ст.5 Закону України «Про звернення громадян»повернуто без розгляду і вирішення, оскільки у ній не викладена суть порушеного питання, прохання чи вимоги. При цьому, ОСОБА_1 одночасно роз'яснено, що у його заяві містяться образливі вислови на працівників прокуратури, тому в подальшому при наявності таких висловів його звернення розглядатися не будуть.
01.08.2007 року ГПУ було зареєстровано звернення ОСОБА_1 від 31.07.2007 року, в якому позивачем було порушено питання щодо особистого прийому Генеральним прокурором України та проханням щодо представлення, як зазначено ОСОБА_1 у вказаному зверненні, «порушених прав»у суді з приводу подачі його двох заяв.
Позивачу листом ГПУ від 23.08.2007 року №19-20540-04 було надано, відповідь, згідно з якою ОСОБА_1 роз'яснено порядок особистого прийому керівництвом Генеральної прокуратури України та повідомлено, що відповідно до ст.12 Закону України «Про прокуратуру»провадження за його скаргами щодо представництва прокуратурою інтересів ОСОБА_1 в суді в органах прокуратури припинено про що його було повідомлено листом від 05.04.2006 року за підписом Генерального прокурора України, тому підстав для особистого прийому його Генеральним прокурором України наразі немає.
16.08.2007 року Генеральною прокуратурою України було зареєстровано звернення ОСОБА_1 від 15.08.2007 року до заступника Генерального прокурора України щодо направлення його заяви від 15.05.2005 року листом за підписом В.Григор'єва до Міністерства оборони України та просив представляти його інтересів в суді з приводу поданих ним заяв від 15.05.2005 року та від 28.05.2005 року. Крім того, просив підготувати відповідні документи про стягнення заподіяних йому моральних шкод у розмірі 5 000 грн. В.Григор'євим.
Старшим прокурором відділу підполковника юстиції ОСОБА_11 начальнику відділу представництва інтересів громадян та держави в судах Головного управління військових прокуратур старшому раднику юстиції Коцурі А.В. було подано рапорт від 27.08.2007 року, в якому повідомлялося про надходження скарги громадянина ОСОБА_1 від 15.08.2007 року з приводу представництва прокуратурою його інтересів в суді щодо стягнення моральної шкоди з начальника відділу Генеральної прокуратури України. При цьому, в рапорті зазначалося, що з аналогічними за змістом скаргами ОСОБА_1 вже звертався до органів прокуратури. За наслідками проведених перевірок заявнику надавались вичерпні відповіді. 05.04.2006 року Генеральним прокурором прийнято рішення про припинення листування із заявником.
Як вбачається з листа ГПУ від 05.04.2006 року №10/4-20540-04 ОСОБА_1 було повідомлено, що згідно з ст.8 Закону України «Про звернення громадян»не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, тому подальше провадження за його скаргами із зазначених вище питань у Генеральній прокуратурі України припиняється.
З огляду на викладене, звернення ОСОБА_1 від 15.08.2007 року було залишено без розгляду та приєднано до наглядового провадження.
Таким чином, предметом розгляду даної справи є дотримання відповідачами вимог Закону України «Про звернення громадян»щодо розгляду звернень ОСОБА_1 від 22.09.2004 року, від 10.03.2005 року, 15.05.2005 року, 28.05.2005 року, 31.07.2007 року, 15.08.2007 року (зареєстровано ГПУ 16.08.2007 року), а також щодо наявності підстав зобов'язання Генерального прокурора України звернутися до суду з позовними заявами до осіб, якими надавалися йому відповіді на зазначені вище звернення а саме, ОСОБА_6, ОСОБА_7, В.Григор'єва, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_9 та відповідно, представляти інтереси ОСОБА_1 у суді; зобов'язання Генерального прокурора України звернутися до суду із позовною заявою до Міноборони України та представляти інтереси ОСОБА_1 в суді, а також з'ясування питання щодо обґрунтованості вимог позивача про відшкодування моральної шкоди. Всі інші вимоги, заявлені позивачем (зобов'язання провести службове розслідування, повідомити про результати перевірки та прийняті міри впливу, зобов'язати надіслати поштою вибачення тощо) є похідними вимогами.
Щодо дотримання відповідачами вимог законодавства з питань розгляду звернень громадян суд зазначає наступне.
Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулюються Законом України “Про звернення громадян” від 02.10.1996 № 393/96-ВР, який забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Статтею 1 Закону України “Про звернення громадян” гарантовано право громадян України звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Як вбачається зі змісту ст.5 Закону України «Про звернення громадян»звернення, оформлене без дотримання вимог, встановлених цією статтею, повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.
Відповідно до статті 7 Закону України “Про звернення громадян” звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Згідно з ч.ч.2 та 3 ст.8 Закону України “Про звернення громадян” не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними. Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.
Положеннями статті 15 Закону України “Про звернення громадян” встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Згідно частини 1 статті 16 Закону України “Про звернення громадян” скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням -безпосередньо до суду.
Статтею 19 Закону України “Про звернення громадян” визначено обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг.
Статтею 20 Закону України “Про звернення громадян” встановлено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, -невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Наказом Генерального прокурора України від 28 грудня 2005 року за № 9гн затверджено Інструкцію про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, відповідно до пункту 3.11 якої звернення громадян та юридичних осіб, які надійшли до Генеральної прокуратури України вперше і за ними не приймалися рішення прокурорами обласного рівня (первинні звернення), передаються у відділ прийому громадян, розгляду звернень та запитів народних запитів народних депутатів України для розгляду і надсилання до підпорядкованих прокуратур (відповідних відомств) для вирішення.
Відповідно до п.4.13 (в редакції, що діяла до внесення до неї змін наказом ГПУ від 10.03.2011 року №30) вищевказаної Інструкції провадження за зверненнями припиняється один раз на підставі мотивованого висновку виконавця, затвердженого прокурором району, міста, області та прирівняних до них, а в апараті Генеральної прокуратури України -заступником прокурора України.
Повідомлення про припинення провадження за скаргами заявнику надсилається один раз. Наступні звернення з питань, що раніше перевірялися, рапортом долучаються до наглядового провадження.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що Генеральна прокуратура України, здійснюючи розгляд звернень позивача, діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, Законом України “Про звернення громадян”, Законом України “Про прокуратуру”, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надане, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до Генерального прокурора України повязані із зобовязанням останнього провести зазначені у позовних вимогах ОСОБА_1 розслідування, зверненням до суду із вказаними ним позовними заявами, надіслання йому письмових вибачень є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Щодо вимог позивача до військового прокурора Центрального регіону України повязаних з передачою його заяви від 22.09.2004 року «про порушення законності паном ОСОБА_6, заступником військового прокурора Київського гарнізону»і всіх матеріалів перевірок по вищезазначеній заяві, та вимог позивача повязаних із зобовязанням Генерального прокурора України прийняти матеріали проведеної перевірки з приводу вказаної заяви слід зазначити наступне.
Як вбачається з довідки, наданої в судовому засіданні представником відповідача 2 в судовому засіданні 27.07.2011 року, наглядове провадження №3/54-04 по зверненню ОСОБА_1 за строками зберігання знищено у 2010 році на підставі ст.145 «б»Переліку документів, що утворюються в діяльності органів прокуратури України із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом ГПУ №59 від 25.12.2003 року (копія витягу із зазначеного наказу наявна в матеріалах справи).
З наявних матеріалів справи, а також відповіді прокуратури не вбачається порушень прав позивача щодо розгляду його звернень (в контексті дотримання Закону України «Про звернення громадян»).
У взаємозв'язку з вищенаведеним та щодо позовних вимог стосовно необхідності представництва прокуратурою інтересів позивача в судах суд зазначає наступне.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 Закону України “Про прокуратуру” прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладається, зокрема, така функція як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Згідно ст.35 Закону України “Про прокуратуру” прокурор може вступити у справу в будь-якій стадії процесу, якщо цього вимагає захист конституційних прав громадян, інтересів держави та суспільства, і зобов'язаний своєчасно вжити передбачених законом заходів до усунення порушень закону, хоч би від кого вони виходили. Прокурор має рівні права з іншими учасниками судового засідання.
Обсяг і межі повноважень прокурора, який бере участь у судовому процесі, визначаються цим Законом та процесуальним законодавством України.
Підстави і форми представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді визначені у ст.36-1 Закону України “Про прокуратуру”.
Так, відповідно до ч.1 вказаної норми представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави -наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою (ч.2 ст.36-1 Закону України “Про прокуратуру”).
Згідно ч.3 ст.36-1 Закону України “Про прокуратуру”, формами представництва є: звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; участь у розгляді судами справ; внесення апеляційної, касаційної скарги на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення.
Частиною 5 статті 36-1 Закону України “Про прокуратуру” закріплено право прокурора самостійно визначати підстави для представництва у судах, форму його здійснення. Прокурор може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Тобто, наявність підстав визначається прокуратурою за внутрішнім переконанням відповідно до вимог закону, а отже відсутність згоди на представництво інтересів позивача в судах не суперечить законодавству.
Враховуючи вищенаведене, вимоги позивача про зобов'язання Генеральної прокуратури України (Генерального прокурора України) представляти інтереси позивача в суді не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено наявності обставин та підстав, які покладають на прокуратуру такі обов'язки.
Щодо вимог позивача про повернення його додатків до звернення то позивачем не надано доказів на підтвердження того що відповідачем 1 йому було відмовлено в їх поверненні. Крім того, позивачем під час розгляду справи не доведено, що зазначені ним матеріали відсутні в нього в оригіналах або копіях, а отже, не доведено порушення його прав щодо користування наведеними документами, відтак позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідачів виконувати вимоги нормативно-правових актів слід зазначити, що такі вимоги носять загальний характер та не мають під собою правового обґрунтування, оскільки такий обов'язок на працівників прокуратури покладено законодавством України та позивачем не доведено їх порушення про що зазначено вище. Тобто, в цій частині позов також не підлягає задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачів моральної шкоди, суд вважає недоведеним належними засобами доказування факт завдання відповідачами такої шкоди.
Відповідно до ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
В данному випадку позивачем не доведено наявності обставин і підстав з якими законодавство пов'язує можливість задоволення позову в цій частині.
Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Щодо інших позовних вимог, які є похідними, про що зазначено вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення цих вимог з огляду на вищенаведені висновки суду про необґрунтованість вимог, з яких випливають похідні.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Крім того, суд не вбачає підстав щодо постановлення окремої ухвали на адресу прокуратури, на чому наполягав позивач.
Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.О. Скочок
Судді О.В. Дегтярьова
О.А.Кармазін