Справа № 22-ц-1615/11 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В. Є.
Доповідач в 2-й інстанції: Гончарук Л. Я.
10 травня 2011 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого- Гончарук Л.Я
суддів: Бермеса І.В., Шандри М.М.
при секретарі: Балюк О.С.
з участю : представника ОСОБА_2,ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_5 в його інтересах ОСОБА_6
на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 25 листопада 2010 року у справі за позовом ПАТ «Кредитпромбанк» в особі Львівської філії ПАТ «Кредитпромбанк»до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -
Позивач ПАТ «Кредитпромбанк» в особі Львівської філії ПАТ «Кредитпромбанк»звернувся з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.
Оскаржуваним рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 25 листопада 2010 року позов ПАТ «Кредитпромбанк» в особі Львівської філії ПАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в користь Публічного акціонерного товариства «Кредит промбанк»заборгованість в сумі 860 098 , 08 грн та 1820 грн. судових витрат.
Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_5 - в його інтересах ОСОБА_6 просить рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 25 листопада 2010 року скасувати та постановити нове про відмову в позові..
Мотивуючи тим, що 14 квітня 2006 року між позивачем і апелянтом було укладено кредитний договір. Перед укладенням договору ОСОБА_5 попереджав представників позивача про те, що кредит буде використовуватись ним на споживчі цілі та у національній валюті України. При укладені договору, представники позивача пояснили, що при умовах стабільності національної валюти не має значення, яка валюта зазначена у договорі. Коли буде укладений договір кредиту в доларах США, то відсоткова ставка по даному договору буде нижча, ніж у гривні. Тому, в момент укладення договору він вважав, що ці положення кредитного договору на його користь. Проте , при укладенні кредитного договору сторони значно порушили вимоги закону, а семе текст договору містить положення, які значно погіршили становище споживача по відношенню до умов, встановлених законом.
Вважає, що визначення позивачем у кредитному договорі валютою платежів долари США, як способу перекладення всіх валютних ризиків на відповідача, є несправедливим, оскільки положення Закону України «Про захист прав споживачів»встановлює, що продавець (виконавець) не повинен включати в договори із споживачем умови, які є несправедливими, банк не має індивідуальної ліцензії на здійснення операцій з валютою.Отже, це є грубим порушенням умов даного договору.
В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 14 квітня 2006р. було укладено договір поруки . 20 лютого 2006р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 було укладено додаткову угоду згідно якої позичальнику додатково надано кредит 13 000 дол. США, додатковою угодою від 10 жовтня 2008р. змінено відсоткову ставку на 14 %. Ні умовами кредитного договору ні договором поруки не передбачено змінювати в односторонньому порядку умови договорів, поручителя не було повідомлено про укладення додаткових угод., отже в силу ч.1 ст. 559 ЦК України в зв'язку з односторонньою зміною відповідальності поручителя припинився договір поруки.
Вислухавши суддю -доповідача, представника апелянта, відповідача ОСОБА_4 на підтримання апеляційної скарги , заперечення апеляційної скарги представником позивача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Судом вірно встановлено, що ОСОБА_5відповідно до кредитного договору від 14.04.2006 р. отримав від позивача кредит у розмірі 120 000 дол. США із відсотковою ставкою за користування кредитом 13% річних.
На підставі договору поруки від 14.04.2006 р., поручитель ОСОБА_4 зобов'язався відповідати перед позивачем за належне виконання ОСОБА_5 умов кредитного договору розмір кредиту 120 000 дол. США, процентна ставка 13 %. Відповідно до п. 2.1 договору У випадку невиконання Позичальником своїх зобов'язань за платежами , що передбачені Кредитним договором. Поручитель на підставі письмового повідомлення Позичальника або Банку не пізніше наступного робочого дня після одержання такого письмового повідомлення погашає за рахунок власних коштів на рахунок банку в повному обсязі заборгованість за позичальника за Кредитним договором.
Як встановлено колегією суддів і визнається представником позивача про укладення додаткових угод до кредитного договору внаслідок яких змінено відповідальність сторін від 27 лютого 2009р.(а.с 12) , додаткової угоди від 20 лютого 2007р. отримання додатково кредиту 13 000 дол. США (а.с 11), додаткової угоди про зміну процентної ставки на 14 % від 10 жовтня 2008р. поручитель повідомлений не був, не повідомлявся поручитель позивачем про наявність у позичальника ОСОБА_5 заборгованості перед банком.
Як пояснив в засіданні колегії суддів відповідач ОСОБА_4 йому як поручителю не було відомо про укладення додаткових угод між позивачем та ОСОБА_5, не отримував він письмової вимоги- повідомлення від банку про наявність заборгованості і зміну умов договору
Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_5 порушив взяті на себе зобов»язання та прострочив погашення кредиту та процентів за користування ним, у зв'язку з чим позивач просив стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 860098,08 грн .
Частиною 1 ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Доводи апеляційної скарги про те , що кредитний договір та договір поруки не відповідають вимогам чинного законодавства і є недійсними, оскільки позивач, надавши кредит у доларах США цим самим порушив права апелянта є невірними та спростовуються наступним.
Відповідно до ч. 2 ст. 192 та ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, в тому числі при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями, допускається у випадках, в порядку та на умовах, встановлених законом. Законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитними договором банк зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»кошти -це гроші у національній або іноземній валюті.
Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.
Відповідно до ст.. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 зазначеного Декрету.
Щодо вимог п.п «в»п.4 ст.5 цього Декрету який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на даний час законодавством не встановлено межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті.
Із матеріалів справи вбачається, що на час укладення кредитного договору, банк мав генеральну ліцензію та дозвіл на здійснення валютних операцій.
Отже, суд обґрунтовано прийшов до висновку про стягнення на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 860098,08 грн .
Посилання апелянта на порушення банком свободи волевиявлення при укладенні договору є голослівними і спростовуються самими діями позичальника, який отримав кредит і використовував його згідно договору.
Разом з тим колегія суддів не погоджується з висновком суду про солідарне стягненя боргу з боржника і поручителя , так як зміна умов договору яка призвела до збільшення обсягу відповідальності , збільшення процентної ставки навіть за згордою банку та боржника, але без згоди поручителя не дає підстави покладати на останнього відповідальність за невиконаня або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком (ч.1 ст. 559 ЦК України).
За наведених обставин, колегія суддів приходить до переконання, що рішення суду в частині солідарного стягнення з відповідачів суми боргу підлягає скасуваню з ухваленням нового про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_5
На підставі наведеного, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, ст. 309, 314,316, 317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила :
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_5 в його інтересах ОСОБА_6 задовільнити частково
Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 25 листопада 2010 року скасувати та постановити нове.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 в користь Публічного акціонерного товариства «Кредит промбанк» заборгованість в сумі 860 098, 08 грн. та 1820 грн. судових витрат в задоволені решти вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20-ти днів з дня набрання рішенням апеляційного суду законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Гончарук Л.Я.
Судді : Бермес І.В.
Шандра М.М.