Справа № 22-ц-14/11 Головуючий у 1 інстанції: Леньо С.І.
Доповідач в 2-й інстанції: Павлишин О. Ф.
19 квітня 2011 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого -Павлишина О.Ф.,
суддів -Мусіної Т.Г., Штефаніци Ю.Г.,
при секретарі Тлумак Л.В.,
з участю ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 5 березня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, треті особи - приватні нотаріуси Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОКП ЛОР БТІ та ЕО, ОСОБА_9, про визнання недійсним доручення, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання недійсним та скасування рішень про реєстрацію права власності., -
Вказаним рішенням відмовлено ОСОБА_4 в задоволенні позову до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, треті особи - приватні нотаріуси Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОКП ЛОР БТІ та ЕО, ОСОБА_9, про визнання недійсним доручення, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання недійсним та скасування рішень про реєстрацію права власності.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_4 В скарзі стверджує про порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне дослідження доказів. При цьому вказує, що суд розглянув справу без участі ОСОБА_10 та ОСОБА_9, не застосував до таких привід. Зазначає, що допитавши ОСОБА_9, була б можливість встановити місцезнаходження ОСОБА_11 і ОСОБА_14. Також вказує, що суд не з”ясував, яким чином він прописав у квартирі свого брата - ОСОБА_2 Просить скасувати рішення та направити справу на новий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення правонаступника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, які аналогічні її доводам, пояснення ОСОБА_3 про заперечення вимог скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 відповідно до договору купівлі-продажу від 14.06.1996 року придбав квартиру АДРЕСА_1 та зареєстрував право власності в БТІ (т.1, а.с.4, 7, 174, 175).
Відповідно до доручення, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за №1118, ОСОБА_4 20.07.2000 року уповноважив ОСОБА_9 на представництво його інтересів та укладення від його імені цивільно-правових угод, зокрема володіти, користуватись і розпоряджатись всім майном позивача, в тому числі і продати його квартиру (подарувати, обміняти, заставити т.ін.). (т.1, а.с.93)
ОСОБА_9, діючи на підставі доручення від імені ОСОБА_4, 27.07.2000 року уклав договір купівлі-продажу квартири, належної на праві власності ОСОБА_4, з відповідачем ОСОБА_5, який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за № 1228. (т.1, а.с.95)
Відповідно до договору купівлі-продажу від 23.04.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_8 за реєстровим номером 1524, спірна квартира продана ОСОБА_5, від імені якого на підставі довіреності від 18.01.07 року діяв ОСОБА_12, відповідачу по справі ОСОБА_3 (т.1, а.с. 153, 155)
Згідно з договором купівлі-продажу від 31.07.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_8 за реєстровим номером 3508, спірна квартира продана ОСОБА_3 відповідачу по справі ОСОБА_6 (т.1, а.с.154)
ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" провело реєстрацію права власності на нерухоме майно відповідно 24.04.2007 року на ОСОБА_3 та 3.08.2007 року на ОСОБА_6
ОСОБА_4 звернувся в ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" 18.04.2007 року з заявою не вчиняти дій по реєстрації прав власності на квартиру.
За заявами від імені ОСОБА_4 щодо вчинення вчинення шахрайських дій особами на прізвище ОСОБА_11 та ОСОБА_14, поданими в Личаківський РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області, винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. 18.12.2000 року після скасування постанови прокурором Личаківського району м.Львова про відмову в порушенні кримінальної справи, о/у ВКР Личаківського РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області ОСОБА_13 винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_4, щодо вчинення відносно нього шахрайських дій ОСОБА_11 та Наконечним П, яка на даний час не є скасованою.
Також матеріалами справи стверджується, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, і що його правонаступником є ОСОБА_2 (т.2, а.с.42, 47)
Згідно зі ст.64 ЦК України (1963 року) довіреністю визнається письмове уповноваження, яке видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Відповідно до ст.62 ЦК України (1963 року) угода, укладена однією особою (представником) від імені другої особи (яку представляють), в силу повноваження, що ґрунтується зокрема на довіреності, безпосередньо створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки особи, яку представляють.
Згідно зі ст.57 ЦК України (1963 року) угода, укладена, зокрема внаслідок обману може бути визнана недійсною за позовом потерпілого або за позовом державної чи громадської організації.
За змістом вказаної норми закону, під обманом слід розуміти умисне введення в оману учасника угоди шляхом повідомлення відомостей, що не відповідають дійсності, або замовчування обставин, що мають істотне значення для угоди.
Оскільки позивачем не подано доказів про умисне заперечення ОСОБА_9 обставин, які можуть перешкодити вчиненню угоди, або про замовчування їх існування, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не мав підстав для висновку про вчинення угоди -видачі довіреності під впливом обману.
Посилання позивача на наявність домовленості про зберігання товару в квартирі не є тією обставиною, що свідчить про наявність обману, оскільки в позовній заяві позивачем вказано про усвідомлення зазначення в дорученні надання повноважень ОСОБА_9 на продаж квартири, однак ОСОБА_4 вимогу про вилучення з обсягу повноважень повноваження на продаж квартири не ставив. (т.1, а.с.3)
Факт обману не підтверджено також і даними постанови про відмову в порушенні кримінальної справи о/у ВКР Личаківського РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області.
За таких обставин, суд, дослідивши зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку та ухвалив рішення про відмову в задоволені позову про визнання недійсним доручення, що відповідає вимогам закону.
Також судом вірно враховано, що позивач не був стороною наступних оспорюваних договорів, з позовом про витребування майна не звертався, а відтак правильно відмовив в задоволенні позову щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартири від 27.07.2000 року, 23.04.2007 року та 31.07.2007 року.
Твердження в апеляційній скарзі про порушення судом норм процесуального права з посиланням на те, що суд розглянув справу без участі ОСОБА_10 та ОСОБА_9 і не застосував до таких привід, є безпідставним, так як судом останні викликались в судове засідання, а застосування приводу до осіб, які беруть участь в справі, як захід процесуального примусу, Цивільним процесуальним кодексом України не передбачено.
Також безпідставним є посилання в апеляційній скарзі на нез”ясування обставин реєстрації місця проживання в спірній квартирі ОСОБА_2, оскільки таке не стосується обставин укладення спірної угоди -видачі довіреності.
В зв”язку з цим доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про незаконність рішення і не приймаються до уваги.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.
Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Личаківського районного суду м.Львова від 5 березня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий : Павлишин О.Ф.
Судді : Мусіна Т.Г.
Штефаніца Ю.Г.