Справа № 11-367/11 Головуючий у 1 інстанції: Янко Б.Я.
Доповідач : Марітчак Т. М.
15 квітня 2011 року Апеляційний суд Львівської області у складі:
головуючогоМарітчака Т.М.
суддів апеляційного судуГалина В.П. і Гаврилова В.М.
за участю прокурораКоциби Р.Л.
виправданогоОСОБА_5
та його захисникаОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Сколівського районного суду Львівської області від 14 лютого 2011 року, яким
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, непрацюючого, військовозобов'язаного, без судимості,
виправдано за ч. 1 ст. 367 КК України за відсутністю в його діях складу злочину.
Міру запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 -підписку про невиїзд судом першої інстанції скасовано.
Органом досудового слідства ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення в тому, що він, перебуваючи, згідно наказу за № 40 від 02.08.2004 року, на посаді лісничого Росохацького лісництва, внаслідок злочинної недбалості не вжив заходів щодо охорони і захисту лісів від самовільних рубок, в порушення наказу № 28 «а»від 01.04.2010 року, не передав обходи № 1, 6 Росохоцького лісництва після звільнення лісника ОСОБА_7 під охорону лісника обходу № 4 ОСОБА_8, у зв'язку з чим невідомими особами вчинена рубка деревини в кількості 68 дерев, загальною кубомасою 34,24 м. куб., чим завдано шкоди лісовому господарству в розмірі 62 513,23 грн.
Дії ОСОБА_5 досудовим слідством кваліфіковано за ч. 1 ст. 367 КК України.
Не погоджуючись з виправдувальним вироком суду першої інстанції, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію в якій просить вирок Сколівського районного суду Львівської області від 14.02.2011 року у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 367 КК України -скасувати, а справу повернути для додаткового розслідування прокурору Сколівського району.
В апеляції прокурор покликається на однобічність та неповноту досудового слідства, як підставу для скасування вироку суду. Зокрема, апелянт зазначає, що судовим слідством було встановлено, що лісничий ОСОБА_5 з 25.03.2010 року до 16.04.2010 року перебував в черговій відпустці і не міг організувати прийом-передачу обходів за №№ 1 та 6 від лісника ОСОБА_7 ліснику ОСОБА_8. Згідно наказу по лісгоспу обов'язки лісничого були покладені на помічника лісничого Росохацького лісництва ОСОБА_10. Однак, з показів свідків у справі ОСОБА_11 та ОСОБА_12, а також самого Р. ОСОБА_5 встановлено, що останній в березні-квітні 2010 року перебував постійно на робочому місці, здійснював свої посадові обов'язки, покладені на нього відповідно до посадової інструкції.
Зокрема, ОСОБА_5 погодив рапорт лісника ОСОБА_7 на звільнення з роботи, відпускав лісодеревину з лісництва, підписував товарно-транспортні накладні на відпуск лісопродукції, складав і подавав в контору лісгоспу статистичні звіти, організовував роботу підпорядкованих працівників, виконував розпорядження керівництва лісгоспу, візував рапорти лісників про виявлення на обходах самовільних рубок деревини та ін. події.
Однак, як зазначає апелянт, наведені обставини досудовим слідством не були виявлені і не досліджувались під час досудового слідства. Крім того, даним обставинам, не була дана юридична оцінка в ході досудового слідства, що призвело до неправильної кваліфікації дії обвинуваченого ОСОБА_5, оскільки він перевищив свої повноваження, які на час його відпустки були передані помічнику лісничого ОСОБА_10. Внаслідок таких дій обвинуваченого в залишених без охорони обходах Росохацького лісництва за №№ 1 та 6, в зимово-весняній період, який триває до травня місяця, була вчинена самовільна рубка 68 дерев та завдано шкоду лісовому господарству в розмірі 62 513, 23 грн.
В запереченні на апеляцію захисник виправданого ОСОБА_5 -адвокат ОСОБА_6 просить оскаржуваний вирок суду першої інстанції залишити без змін, а апеляцію прокурора -без задовольнення. Захисник покликається на те, що обставини, для з'ясування яких апелянт просить скасувати вирок, а справу повернути на додаткове розслідування, не мають істотного значення для вирішення справи, в розумінні ст. 368 КПК України. Зокрема, покликання державного обвинувача на те, що необхідно дослідити перебування ОСОБА_5 у відпустці і одночасне виконання ним певних службових обов'язків немає жодного значення для вирішення питання про наявність чи відсутність складу злочину в його діях, а саме невжиття заходів щодо охорони лісів.
Крім того, захисник ОСОБА_6 у запереченні покликається на те, що з показів свідків ОСОБА_13, ОСОБА_8 та ОСОБА_11 вбачається, що порубка лісу, виявлена під час ревізії, була вчинена наприкінці зими -початку ранньої весни 2010 року і не передача лісничим ОСОБА_5 обходу від лісника ОСОБА_7 під охорону ліснику ОСОБА_8 в квітні 2010 року не знаходиться в причинному зв'язку з наслідками, що настали.
Крім того, захисник також вказує на те, що судом першої інстанції правильно зазначено у вироку суду, що органом досудового розслідування безпідставно застосовано норми Постанови КМ України за № 665 від 23.07.2008 року для обчислення розміру заподіяної шкоди, оскільки даною постановою затверджено такси для обчислення розміру шкоди громадянами, які безпосередньо здійснили незаконну порубку дерев і стосовно яких справа виділена в окреме провадження.
Заслухавши доповідача, прокурора про скасування оскаржуваного вироку суду першої інстанції і направлення кримінальної справи для проведення додаткового розслідування, думку ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 про безпідставність апеляції прокурора і залишення вироку суду першої інстанції без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що така до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Як убачається з постанови про притягнення як обвинуваченого від 30 червня 2010 року, ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення за ч. 1 ст. 367 КК України. Останній обвинувачувався в тому, що він безпідставно не виконав наказу директора Славського ДП ЛГП «Галсільліс»ОСОБА_11 за № 28 від 01.04.2010 року та вимоги інструкції «Про порядок проведення ревізій лісових обходів (майстерських дільниць), у зв'язку із звільненням з роботи лісника ОСОБА_7, про проведення позапланової ревізії та передачу обходів за № 1 і 6 під охорону іншому ліснику, акти про прийом-передачу обходів не склав та не передав їх в центральну контору, а внаслідок проведення позапланової ревізії 09.06.2010 року було виявлено самовільну рубку 68 дерев, об'ємом 34,24 м3, чим заподіяно шкоду лісовому господарству в розмірі 62 513,23 грн. (а.с. 63).
Обгрунтовуючи винність ОСОБА_5 у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 367 КК України, автор постанови вказує, що вина ОСОБА_5 в тому, що він неналежно виконуючи сої службові обов'язки, всупереч інструкції «Про порядок проведення ревізій лісових обходів (майстерських дільниць), Глави 16 ст. 86 Лісового Кодексу України, Посадової інструкції лісничого та типового договору про повну матеріальну відповідальність, не вжив заходів для збереження лісопродукції та по затриманню лісопорушників, внаслідок чого була вчинена незаконна рубка деревини, чим завдана шкода лісовому господарству в розмірі 62 513,23 грн.
Однак, на думку колегії суддів, суд першої інстанції обгрунтовано не погодився з таким висновком органу досудового розслідування, а з доказів, досліджених судом першої інстанції, вбачається, що незаконна рубка лісу мала місце в зимовий період, або в період ранньої весни.
Зокрема, згідно акту раптової ревізії обходу, що складається з кварталів № 14 і 15, майстерської дільниці за № 2 Росохацького лісництва від 9 червня 2010 року та доданих до неї відомостей матеріально-грошової оцінки лісосік від 7 червня 2010 року в кварталі № 15 виявлено самовільну рубку 30 дерев (а.с. 9-11) і від 9 червня 2010 року в кварталі № 14 виявлено самовільну рубку 38 дерев (а.с. 12-14), а всього в урочищі «Мовчура»виявлено незаконні рубки 68 дерев об'ємом 34,24 м3, чим заподіяно шкоду лісовому господарству в розмірі 62 513,23 грн. (а.с. 8).
З наказу директора Славського ДП ЛГП «Галсільліс»ОСОБА_11 за № 24 від 10 березня 2010 року вбачається, що до складу майстерської дільниці за № 2 Росохацького лісництва входять квартали за № 1, 2, 4, 11, 13-16 (а.с. 18).
З протоколу огляду місця події від 16 червня 2010 року, проведеного за участю працівників Славського ДП ЛГП «Галсільліс»ОСОБА_14 та ОСОБА_15, вбачається, що в урочищі «Мовчура»Росохацького лісництва ДЛГП «Галсільліс»виявлено 68 самовільно зрізаних дерев різних діаметрів, які зрізані від 4-х місяців до 6 місяців (а.с. 20), а з показів ОСОБА_14 в судовому засіданні вбачається, що обхід № 6, який був переданий ОСОБА_7, складався з кварталів за №№ 11, 14, 15 та 16 (а.с. 129).
З показів ОСОБА_5 в судовому засіданні суду першої інстанції вбачається, що з огляду на пні та кору дерев, самовільна рубка дерев здійснювалась зимою 2010 року чи ранньою весною (а.с. 99, на звороті), а в березні 2010 року, ще працював лісником ОСОБА_7, який відповідав за охорону лісу і який йому не доповів про самовільну рубку, навпаки кожен тиждень подавав рапорт, що самовільних рубок не виявлено. 9 квітня 2010 року він доповів ОСОБА_14, що обхід передано, але не зробив ревізії у зв'язку із звітним періодом.
З показів в судовому засіданні ОСОБА_7 вбачається, що він відповідав за охорону лісу, щотижнево подавав рапорт, що самовільної рубки лісу не виявлено, і фізично не міг виявити самовільну рубку, оскільки лежав великий сніг (а.с. 100).
З показів директора Славського ДП ЛГП «Галсільліс»ОСОБА_11 вбачається, що за лісничим Р. ОСОБА_5 було закріплено 2 800 га лісу, безпосередня відповідальність за охорону дільниці, на якій здійснена самовільна рубка була покладена на лісника ОСОБА_7. Самовільна рубка, на його думку проводилась зимою (а.с. 119).
Таким чином на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про вчинення самовільної рубки лісу зимою-ранньою весною (початок березня) 2010 року, на підставі чого прийшов до переконливого висновку про відсутність причинного зв'язку неналежного виконання ОСОБА_5 своїх службових обов'язків на початку квітня 2010 року, внаслідок якого він не провів ревізію обходу лісника ОСОБА_7, який 1 квітня 2010 року був звільнений з роботи та не передав його обхід під охорону іншому ліснику, не склав актів прийому-передачі обходу із заподіянням лісовому господарству шкоди, внаслідок самовільної рубки лісу зимою-ранньою весною 2010 року невстановленими особами (матеріали кримінальної справи стосовно яких виділено в окреме провадження).
Покликання прокурора в апеляції на те, що самовільна рубка лісу вчинена в зимово-весняний період, який триває до травня місяця не ґрунтується на матеріалах справи і суперечить вищенаведеним доказам, дослідженим судом першої інстанції.
Крім того, на думку колегії суддів, суд першої інстанції обгрунтовано вказав у вироку, що орган досудового розслідування при обчисленні заподіяної шкоди лісничим ОСОБА_5, внаслідок неналежного виконання ним своїх службових обов'язків, безпідставно використав методику нарахування заподіяної шкоди щодо лісопорушників, які безпосередньо вчиняють лісопорушення, відповідно до Постанови КМ України за № 665 від 23.07.2008 року. Однак, як убачається з постанови слідчого від 5 липня 2010 року з матеріалів кримінальної справи виділено матеріали за фактом незаконної порубки лісу невстановленими слідством особами (а.с. 73), стосовно яких і повинна нараховуватися заподіяна шкода за вищезазначеною методикою, оскільки сам лісничий ОСОБА_5 не обвинувачувався у вчиненні самовільної рубки лісу.
Суд першої інстанції також обґрунтовано прийшов до переконання, що відповідальність за охорону лісу покладено на лісника, який безпосередньо здійснює охорону лісу, а лісничий, відповідно до посадової інструкції, організовує заходи з охорони лісу від самовільних рубок і здійснює контроль за його охороною (а.с. 40) і наявність в матеріалах кримінальної справи копій рапортів лісника ОСОБА_7 (а.с. 30-31) свідчення тому, що така робота лісничим ОСОБА_5 велась.
Однак, як убачається з показів директора Славського ДП ЛГП «Галсільліс»ОСОБА_11 до 1 квітня 2010 року Р. ОСОБА_5 сумлінно ставився до виконання своїх службових обов'язків, оскільки ніколи не було такого, щоб він не виходив на роботу чи вживав спиртні напої, а будь-які стягнення на нього не накладались (а.с. 119). Тобто, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що на час вчинення самовільної рубки лісу невідомими особами зимою-ранньою весною 2010 року не встановлено фактів недобросовісного чи халатного відношення до своїх службових обов'язків лісничим ОСОБА_5. А, неналежне виконання ним своїх службових обов'язків в квітні-травні 2010 року, на думку колегії суддів, може бути підставою для накладення на нього дисциплінарного стягнення.
Також є очевидним те, що у випадку доведення факту службової недбалості, тобто неналежного виконання лісничим ОСОБА_5 своїх службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, розмір заподіяної шкоди необхідно вираховувати за іншою методикою, що безперечно призведе до значного зменшення розміру нарахованої в даному випадку заподіяної шкоди.
Як свідчать розрахунки, при нарахуванні розміру заподіяної шкоди, із застосуванням іншої методики, заподіяна шкода буде складати значно менше визначеної на 2010 рік істотної шкоди в розмірі 37 200 грн., оскільки лісове господарство платить державі, відповідно до розділу ХVII Податкового кодексу України 16 грн. податку за 1 м3 деревини, вартість 1 м3 пиловника хвойного 2 сорту складає 420 грн., вартість переробки 1 м3 складає 150 грн. і таким чином заподіяна шкода може складати від 547,84 грн. (16 грн. х 34,24 = 547,84 грн.) до 8 696,96 грн. (420 грн. -16 грн. -150 грн.) х 34.24 м3 = 8 696,96 грн., що значно менше істотної шкоди, визначеної законом на 2010 рік (100 х 372 грн. = 37 200 грн.).
Оскільки в судовому засіданні суду першої інстанції не доведено невиконання або неналежного виконання лісничим ОСОБА_5 своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них в період самовільної рубки 68 дерев зимою-ранньою весною 2010 року, неналежне ж ставлення ОСОБА_5 до своїх службових обов'язків в період з 1 квітня 2010 року не знаходиться в причинному зв'язку із заподіянням шкоди лісовому господарству самовільною рубкою лісу невстановленими слідством особами, то суд першої інстанції обґрунтовано виправдав ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 367 КК України.
На підставі вищенаведеного, на думку колегії суддів, апеляцію прокурора необхідно залишити без задовольнення, а вирок суду першої інстанції -без змін.
Керуючись ст. 362-367 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
ухвалила:
вирок Сколівського районного суду Львівської області від 14 лютого 2011 року про виправдання ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 367 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину залишити без змін, а апеляцію прокурора - без задовольнення.
Ухвалу можна оскаржити до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 3 місяців з дня її проголошення.
Судді
підпис підпис підпис
Галин В.П. Марітчак Т.М. Гаврилов В.М.
Копія відповідно до оригіналу.
Суддя апеляційного суду Т. Марітчак