Справа № 22ц-680/11 Головуючий у 1 інстанції: Гінда О.М.
Доповідач в 2-й інстанції: Павлишин О. Ф.
22 лютого 2011 року Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого -Павлишина О.Ф.,
суддів -Мацей М.М., Мусіної Т.Г.,
при секретарі Тлумак Л.В.,
з участю представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 -ОСОБА_4, позивачів ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Франківського районного суду м.Львова від 29 червня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, третя особа -ЛКП „Затишне”, про відшкодування шкоди, -
Вказаним рішенням суду частково задоволено позов ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, третя особа -ЛКП „Затишне”, про відшкодування шкоди. Вирішено стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивачів 12007 грн. вартості відновлювального ремонту квартири, 919 грн. 20 коп. витрат на експертне дослідження, 9 грн. 20 коп. послуг банку при оплаті експертизи, 199 грн. 30 коп. витрат на придбання ліків, 4000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього17164 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 в доход держави 130 грн. 56 коп. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду оскаржила відповідачка ОСОБА_2 В апеляційній скарзі стверджує про неповне з”ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому покликається, що судом не враховано відсутність даних у висновку експертизи щодо причин залиття та часу його виникнення. Стверджує, що ремонт проводився в квартирі попередніми власниками. Зазначає, що суд не врахував недоведеність позивачами завдання моральної шкоди, невірно визначив розмір відшкодування в зв”язку з відсутністю необхідності заміни шпалер. Вважає незаконним рішення щодо стягнення вартості ліків, щодо розподілу судових витрат. Просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 -ОСОБА_4 на підтримання апеляційної скарги, що аналогічні її доводам, пояснення ОСОБА_5, ОСОБА_6 щодо заперечення вимог апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав .
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини.
Позивачам та відповідачці ОСОБА_2 на праві власності належать відповідно квартири АДРЕСА_2
Згідно з актами № 27-1 від 04.02.2008 року та № 103-1 від 17.04.2006 року, складеними ЛКП „Затишне", в квартирі позивачів залито стелі та стіни кухні, ванни, коридору, туалету та три кімнати. Причиною залиття та можливої появи тріщин у квартирі позивачів по справі є проведення ремонту в квартирі №3-а, тобто власником якої є відповідачка по справі.
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №1992 від 30.03.2010 року причиною залиття стелі і стін приміщень квартири АДРЕСА_1 стало неналежне влаштування гідроізоляції під час проведення ремонтно-будівельних робіт по влаштуванню підлог в квартирі №3-а, розташованій поверхом вище, оскільки дані роботи включають в себе мокрі процеси по влаштуванню цементних і самовирівнюючих стяжок основи підлог по залізобетонних перекриттях. Імовірною причиною залиття стелі та стін ванної кімнати і стін вбиральні могло також стати забиття трубопроводу каналізації чи недбале користування водорозбірним краном у квартирі №3-а під час проведення ремонту. Імовірною причиною залиття стелі та стін жилої кімнати (літ.2-4) могло також стати забиття трубопроводу каналізації під час проведення ремонту у квартирі №3-а. Вартість проведення ремонтно-будівельних робіт для усунення збитків, спричинених залиттям, становить 12007 грн. Причиною появи волосяних тріщин і відшарувань в жилих кімнатах квартири №2 стали деформації та струси під час проведення демонтажних робіт по розбиранню підлоги в квартирі №3-а. (а.с.124)
Згідно з ч. 1 ст. 177 ЖК України, громадяни зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитись до санітарно-технічного та іншого обладнання, додержуватись правил утримання жилого будинку та ін.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно зі ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що залиттям квартири відповідачка ОСОБА_2 завдала позивачам матеріальну і моральну шкоду .
Висновок суду відповідає дослідженим доказам - даним актів ЛКП „Затишне” (а.с.46, 47), даним висновку судової будівельно-технічної експертизи №1992 від 30.03.2010 року. (а.с.120-124)
А тому колегія суддів вважає правильним висновок суду про те, що неправомірними діями відповідачки позивачам завдано матеріальну і моральну шкоду, та про наявність підстав для відповідальності відповідачаки за завдану шкоду .
Враховуючи характер моральних страждань, заподіяних відповідачкою залиттям квартири, вірним є висновок суду про стягнення з відповідачки на користь позивачів 4000 грн. моральної шкоди.
Покликання апеляційної скарги на те, що залиття сталось не з вини відповідачки є голослівним та не приймається колегією суддів до уваги в зв"язку з наступним.
За змістом ч.2 ст.1166 ЦК України діє презумпція заподіювача шкоди, а тому обов"язок довести відсутність вини у завданні шкоди є обов"язком відповідача. Висновок будівельно-технічної експертизи щодо причин залиття, в тому числі і імовірних причин, об”єктивно узгоджується з даними актів ЛКП „Затишне” щодо періоду залиття, а також відповідає часу набуття відповідачкою права власності на квартиру №3-а, тобто періоду з 2005 року. А відтак відповідачкою не подано належних і допустимих доказів щодо відсутності її вини у завданні шкоди з посиланням на те, що ремонт проводився попередніми власниками квартири.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи в частині вирішення питання про наявність підстав для відшкодування шкоди і визначення її розміру.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права , а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.
Разом з тим, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд в порушення вимог ч.1 ст.88 ЦПК України при частковому задоволенні позову не присудив такі пропорційно до розміру задоволених вимог. А відтак колегія суддів вважає, що в цій частині рішення суду слід змінити. При цьому колегія суддів враховує, що пропорційно до розміру задоволених вимог - 80% , необхідно змінити змінити розмір судового збору та визначити такий в сумі 104 грн. 45 коп, а також змінити розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і визначити такий в сумі 24 грн.
Керуючись п.3 ч.1 ст. 307 , ст.ст. 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Франківського районного суду м.Львова від 29 червня 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_2 в користь позивачів 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та стягнення в доход держави 130 грн. 56 коп. судового збору змінити та стягнути з ОСОБА_2 в користь позивачів 24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та стягнути в доход держави 104 грн. 45 коп. судового збору. В решті рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий : Павлишин О.Ф.
Судді : Мацей М.М.
ОСОБА_8