Справа № 22-ц-813/11 Головуючий у 1 інстанції: Мельник
Доповідач в 2-й інстанції: Гончарук Л. Я.
22 березня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області
у складі : головуючого судді -Бермес І.В.
суддів -Шандра М.М., Гончарук Л.Я.
при секретарі -Бандрівській М.Ю.
з участю -ОСОБА_2, ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Буського районного суду Львівської області від 01 жовтня 2010р.
у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-
встановила :
Позивач звернулась з позовом в суд просила постановити рішення про поділ спільного майна подружжя -квартири АДРЕСА_1 , яким квартиру залишити позивачу а відповідачу сплатити 15 881 грн. Мотивуючи тим, 13 серпня 2006р. вона уклала шлюб з відповідачем, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився їх син, який проживає з позивачем і перебуває на її утримані.
Спірна квартира набута ними під час перебування у шлюбі 15.12.2006р., договір купівлі - продажу квартири оформлено на відповідача, відповідач вклав у купівлю квартири 10 000 грн, решту 50 000 грн. позивач та її матір .
Рішенням Буського районного суду Львівської області від 01 жовтня 2010р. позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_3 право власності на Ѕ квартири АДРЕСА_1 в задоволені решти вимог відмовлено.
Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та постановити нове про відмову в позові. Мотивуючи тим, що позивачем було заявлено вимогу про поділ майна шляхом визнання за нею права власності на квартиру, а відповідачу сплату компенсації в сумі 15 881грн. інших вимог вона не заявляла, районний суд вийшов за межі позовних вимог. Мотивувальна частина рішення не відповідає вимогам ч.1 п.3 ст. 215 ЦПК України, судом не наведено підстави відхилення доказів щодо придбання майна відповідачем за власні кошти. Мотивувальна частина рішення не містить встановлених судом обставин які мають значення для правильного вирішення справи по суті позовних вимог, відсутня юридична оцінка всіх доказів в сукупності, а також правові основи які стали підставою для часткового задоволення позовних вимог.
Районним судом не дано правову оцінку доказу -заяви на видачу готівки № 1 та № 2 від 15.12.2006р. в АКБ «Правекс-Банк».
Заслухавши доповідь судді , пояснення апелянта та представника на підтримання апеляційної скарги, заперечення апеляційної скарги позивача , перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Статтями 10 і 60 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частково задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що спірна квартира придбана під час перебування у шлюбі, в договорі купівлі-продажу квартири від 15 грудня 2006р. не зазначено , що квартира придбана за особисті кошти відповідача, при укладені договору сторонам було роз'яснено наслідки ст.65 СК України.
Згідно договору купівлі-продажу квартири від 15 грудня 2006р. укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , ОСОБА_2 придбав квартиру за 10 395 грн.(а.с13). Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15.01.2007р. квартира по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 (а.с 46).
15 грудня 2006р. ОСОБА_2 в АКБ «Правекс-Банк»отримано депозитний внесок 1389 дол. США ( 7014,45 грн.) та 151 дол. США ( 762,55 грн.) відсотки по депозитному внеску ( а.с 14, 15).
Згідно поданої ОСОБА_3 заяви нотаріусу під час укладення угоди купівлі квартири , вона як дружина дала згоду на придбання ОСОБА_2 спірної квартири . ( а.с 36).
З прослуханого аудіо запису судового засідання допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 на запитання представника позивача не заперечила тих обставин, що квартиру вона продала ОСОБА_2 за 11 000 дол. США, спочатку взяла завдаток 6 000 дол. США , решта суми 5 000 дол. США при укладанні договору купівлі -продажу квартири в грудні 2006р. . Як ствердила в судовому засіданні колегії позивач її представник під час допиту свідка задавав питання , а свідок ОСОБА_5 схвально кивала головою .
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснила , що вона дала дочці кошти в сумі 40 тис грн.. на придбання квартири, 10 тис. грн. дала дочка, квартиру було придбано за 11тис.дол.США, з ОСОБА_2 її дочка з червня 2005р. проживала в громадянському шлюбі, в червні 2006р. в них родився син. Аналогічні покази дав допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7
Судова колегія критично оцінює покази допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про придбання квартири відповідачем на 10 тис. грн.., оскільки ці обставини їм відомі лише зі слів відповідача ОСОБА_2 і спростовуються показами свідка ОСОБА_6 яка давала гроші на придбання квартири та свідка ОСОБА_5 , яка визнала, що продала квартиру за 11 тис. дол. США.
Щодо доводів апелянта проте, що 15 грудня 2006р. ним з депозитного рахунку було знято кошти в сумі 1540 дол. США, що еквівалентно 7 тис. 777 грн., зазначені обставини не оспорюють ся, позивачка визнала, що відповідач дав частину грошей для придбання квартири.
Як встановлено судом між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 15.08.2006р. було укладено шлюб. За час шлюбу до фактичного припинення сімейних відносин ними придбано спірну квартиру.
Відповідно до вимог ст.60 - 71 СК України майно набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності не залежно від того, що один з них не мав з поважної причини ( навчання, ведення домашнього господарства, дог ял за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку ( доходу). Вважається, що кожна річ набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. У разі поділу майна, що є суб'єктом права спільної сумісної власності подружжя частки дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або іншим договором.
Зустрічного позову про визнання спірної квартири особистою власністю відповідача заявлено не було.
Відповідачем не доведено придбання квартири за власні кошти, а відтак, як вірно встановив суд першої інстанції спірна квартира є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду відповідає матеріалам справи, доказам та вимогам матеріального і процесуального права, підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303 ,304, п.1 ч.1 ст.307 ,ч.1 ст.308, ч.1п.1 ст314, 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Буського районного суду Львівської області від 01 жовтня 2010р. залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді :