ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
місто Київ
12 липня 2011 року справа № 2а-15125/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., в порядку письмового провадження розглянувши адміністративну справу
за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д.»
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
про скасування податкових повідомлення-рішення від 4 березня 2010 року № 0000122304/0, від 18 травня 2010 року № 0000122304/1, від 28 липня 2010 року № 0000122304/2
Підприємство з іноземними інвестиціями «Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д.» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлення-рішення від 4 березня 2010 року № 0000122304/0, від 18 травня 2010 року № 0000122304/1, від 28 липня 2010 року № 0000122304/2.
Позовні вимоги з урахуванням уточнень та доповнень до адміністративного позову обґрунтовано тим, що за результатами проведеної перевірки податковим органом встановлено порушення пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. «а»п. 6.5 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»: при сплаті винагороди нерезидентам за послуги з організації та забезпечення перевезень вантажу (транспортно-експедиторські послуги) за межами митної території занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість. Однак висновок не відповідає дійсності, а винесені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Представник відповідача проти позову заперечував. Суду надано письмові заперечення в яких зазначено, що в результаті проведеної перевірки Підприємства з іноземними інвестиціями «Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д.» встановлено порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 3.1 ст. 3, п. 4.3 ст. 4, п. 6.5 ст. 6, пп. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 13.5 ст. 13 з урахуванням п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п. 5.4 р. 5 «Положення про комунальний податок в м. Києві»та винесено податкові повідомлення-рішення від 4 березня 2010 року № 0000122304/0, від 18 травня 2010 року № 0000122304/1, від 28 липня 2010 року № 0000122304/2.
На адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянутим справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
В зв'язку з тим, що відповідача повідомлено належним чином про дату та час судового засідання про що є докази наявні в матеріалах справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва на підставі направлень від 29 січня 2010 року № 92/23-04 та від 11 лютого 2010 року № 153/23-04 проведено планову виїзну перевірку Підприємства з іноземними інвестиціями «Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д.»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2008 року по 30 вересня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період 1 січня 2008 року по 30 вересня 2009 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 19 лютого 2010 року № 76/1-23-04-23168191 та винесено податкове повідомлення-рішення від 4 березня 2010 року № 0000122304/0, яким визначену суму податкового зобов'язання в розмірі 2 610 036,00грн. (основний платіж - 1 305 018,00грн., штрафні (фінансові) санкції -1 305 018,00грн.).
Не погоджуючись з висновками акту перевірки та винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивачем у відповідності до статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»оскаржено рішення до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.
Рішенням ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про результати розгляду первинної скарги від 11 травня 2010 року № 10862/10/25-011 скасовано податкове повідомлення-рішення від 4 березня 2010 року № 0000122304/0 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 201 004,50грн., а в іншій частині залишено без змін. Також скасовано податкове повідомлення-рішення від 4 березня 2010 року № 0000122304/0 у повному обсязі, а скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями «Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д.»задоволено частково. У зв'язку з зазначеним відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 18 травня 2010 року № 0000122304/1 на загальну суму 2 409 031,00грн. (основний платіж -1 305 018,00грн., штрафні (фінансові) санкції -1 104 013,00грн.).
Не погоджуючись з рішенням про результати розгляду первинної скарги від 11 травня 2010 року № 10862/10/25-011 та винесеним податковим повідомленням-рішенням від 18 травня 2010 року № 0000122304/1 позивачем оскаржено рішення до ДПА у м. Києві.
Рішенням ДПА у м. Києві про результати розгляд повторної скарги від 19 липня 2010 року № 3602/10/25-114 податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 18 травня 2010 року № 0000122304/1 залишено без змін, а скаргу директора Підприємства з іноземними інвестиціями «Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д.»без задоволення. У зв'язку з чим податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 28 липня 2010 року № 0000122304/2 на загальну суму 2 409 031,00грн. (основний платіж -1 305 018,00грн., штрафні (фінансові) санкції -1 104 013,00грн.).
Дослідивши матеріали справи, суд не може погодитися з позицією відповідача щодо правомірності винесених податкових повідомлень-рішень, виходячи з наступного.
Між Підприємством з іноземними інвестиціями «Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д.»укладено договори з нерезидентами: Drogowy Transport Towarowy (договір від 18 листопада 2008 року № 313/08 про надання транспортно-експедиційних послуг); ABC-Czepcznski (договір від 20 березня 2007 року № 050/07 про надання транспортно-експедиційних послуг); Panalpina CIS Helsinki OY (договір від 1 липня 2007 року № 247/07 про надання транспортно-експедиційних послуг); Van der Wal Holding В.V. (договір від 1 січня 2009 року № 032/09 про надання транспортно-експедиційних послуг; Marmer enterprises limited (договір від 30 березня 2009 року № 061/09 про надання транспортно-експедиційних послуг); Rod Trans Sp. Z.o.o. (договір від 31 серпня 2007 року № 237/07 про надання транспортно-експедиційних послуг); Panalpina Welttr GmbH (договір від 2 грудня 1999 року № 141/99); Lyra Enterprises (договір -доручення від 25 грудня 2007 року № 424/07 про надання транспортно-експедиційних послуг).
Зазначеними договорами, укладеними між Підприємством з іноземними інвестиціями «Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д.»та Drogowy Transport Towarowy, ABC-Czepcznski, Panalpina CIS Нelsinkі ОY, Van der Wal Holding В.V., Магmег enterprises limited, Rod Trans Sp. Z.o.o. визначено порядок взаємовідносин, що виникають при організації та виконанні перевезення у міжнародному сполученні і розрахунках за ці перевозки між Експедитором-Замовником та Експедитором-Перевізником.
Відповідно до п. 2.2. зазначених договорів Експедитор-Перевізник, зокрема, здійснює контроль за правильністю завантаження, розміщенням та зчепленням вантажу з метою безпеки руху та збереженню вантажу при перевезенні, перевіряє правильність записів у транспортних документах, їх маркування та нумерацію, зовнішній вигляд, здійснює догляд за рухом вантажів, представляє інтереси Експедитора-Замовника у взаємовідносинах з усіма суб'єктами, пов'язаними з транспортуванням вантажів, здійснює розрахунки з транспортними та іншими організаціями.
Предметом договору з Panalpina Welttr GmbH від 2 грудня 1999 року № 141/99 є те, що Виконавець на підставі відповідних ліцензій здійснює комплекс послуг з організації міжнародного перевезення вантажу: перевезення, доставку до дверей, розвантажувальні та навантажувальні роботи, митне оформлення на всіх етапах слідування та інші необхідні дії з обробки вантажу Замовника.
Згідно з предметом договору -доручення з Lyra Enterprises від 25 грудня 2007 року № 424/07 про надання транспортно-експедиційних послуг, Експедитор за плату та за рахунок Клієнта -Позивача, діє від його імені та за його дорученням та зобов'язується організувати виконання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з перевезенням, перевалкою, митним оформленням вантажів у міжнародному сполученні транспортом.
Актом перевірки встановлено, що Підприємство з іноземними інвестиціями «Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д.»отримує від нерезидентів послуги з організації транспортного експедирування та перевезення вантажу (імпорт послуг). Підприємство з іноземними інвестиціями «Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д.»укладає з експедиторами договори (з Panalpina CIS Нelsinkі ОY укладено договір від 1 січня 2007 року № 247/07, з Van der Wal Holding В.V. укладено договір від 1 січня 2009 року № 032/09, з Маrmеr enterprises limited укладено договір від 30 березня 2009 року № 061/09, з Rod Trans Sp. Z.o.o. укладено договір від 11 листопада 2008 року № 314/08 та інші договори), предметом яких є організація перевезення зовнішньоторгових та транзитних вантажів морським, повітряним видом транспорту, а також надання комплексу супутніх послуг по експедиції та транспортуванню вантажів наземним видом транспорту, як по території України, так і за її межами.
Вказані договори укладаються безпосередньо між Підприємством з іноземними інвестиціями «Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д.»та надавачами послуг. В свою чергу на адресу нерезидента (надавача послуг) Підприємство з іноземними інвестиціями «Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д.»сплачує винагороду. При цьому нараховується податкове зобов'язання з податку на додану вартість лише на частину послуги (перевезення на території України).
Згідно з пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування ПДВ є операції з поставки послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.
При отриманні платником податку послуг, у тому числі від нерезидентів, об'єкт оподаткування ПДВ визначається на підставі вимог пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 України «Про податок на додану вартість»з урахуванням визначення місця поставки послуг, встановленого п. 6.5 ст. 6 цього Закону.
Підпунктом «а»п. 6.5 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що місцем поставки послуг вважається, за винятками, визначеними у підпунктах «в», «г»- «е»цього пункту, … - місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента.
З огляду на те, що місцем фактичного розташування покупця послуг з організації експедирування та перевезення вантажу (Підприємство з іноземними інвестиціями «Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д.») є митна територія України, то вся операція є об'єктом оподаткування ПДВ.
Крім того, перевіркою встановлено, що Підприємство з іноземними інвестиціями «Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д. в січні -грудні 2008 року та січні -вересні 2009 року не нарахувало податкові зобов'язання з ПДВ на суму 1 305 018 грн. на надані нерезидентами (Drogowy Transport Towarowy, Panalpina CIS Нelsinkі ОY, Маrmеr Enterprises limited, Rod-Trans, ABC-Czepcznski, Lyra Enterprises, Van der Wal Holding В.V., Panalpina Welttr GmbH, та ін.) послуги з організації транспортного експедирування та перевезення вантажу в частині їх надання за межами митної території України.
Тобто підприємством задекларовано податкові зобов'язання з ПДВ з імпорту зазначених услуг тільки в частині їх надання нерезидентами на митній території України за ставкою 20%».
В частині їх надання за межами митної території України перевіркою на підставі бухгалтерських рахунків 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками»та 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»встановлено (за датою оплати без врахування датою складання актів приймання-передачі наданих послуг сталася раніше -примітка Позивача) за період з 1 січня 2008 року по 30 вересня 2009 року загальну базу оподаткування в сумі 6 525 087 грн. та ПДВ у загальній сумі 1 305 018 грн. (20% х 6 525 087 грн.), у тому числі:
- за січень 2008 р. у сумі 505 008 грн. ПДВ - 101 202 грн.,
- за лютий 2008 р. у сумі 154 958 грн., ПДВ - 30 992 грн.,
- за березень 2008 р. у сумі 434 956 грн., ПДВ - 86 991 грн.,
- за квітень 2008 р. у сумі 45098 грн., ПДВ - 9 020 грн.,
- за травень 2008 р. у сумі 649 253 грн., ПДВ - 129 851 грн.,
- за червень 2008 р. у сумі 398 105 грн., ПДВ - 79 621 грн.,
- за липень 2008 р. у сумі 248 139 грн., ПДВ - 49 628 грн.,
- за серпень 2008 р. у сумі 549 002 грн., ПДВ - 109 800 грн.,
- за вересень 2008 р. у сумі 234 701 грн.. ПДВ - 46 940 грн.,
- за жовтень 2008 р. у сумі 274 093 грн., ПДВ - 54 819 грн.,
- за листопад 2008 р. у сумі 251 627 грн., ПДВ - 50 325 грн.,
- за грудень 2008 р. у сумі 769 000 грн., ПДВ - 153 820 грн.,
- за січень 2009 р. у сумі 761 507 грн., ПДВ - 152 301 грн.,
- за березень 2009 р. у сумі 535 346 грн., ПДВ - 107 069 грн.,
- за квітень 2009 р. у сумі 191 455 грн., ПДВ - 38 291 грн.,
- за травень 2009 р. у сумі 92 176 грн., ПДВ - 18 435 грн.,
- за червень 2009 р. у сумі 191 849 грн.. ПДВ - 38 370 грн.,
- за вересень 2009 р. у сумі 237 714 грн., ПДВ - 47 543 грн.
Виходячи з вищевикладеного, відповідачем встановлено порушення п. п. 3.1, 4.3, 6.5 Закону України «Про податок на додану вартість»Підприємства з іноземними інвестиціями «Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д.», в результаті чого позивачем занижено ПДВ на суму 1 305 018 грн..
Суд, не може погодитись з висновками відповідача виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 929 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором транспортного експедирування, за яким експедитор зобов'язується за плату і за рахунок клієнта виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом, вибраним експедитором. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, тощо).
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень вантажу за договором транспортного експедирування.
Відповідно до зазначених транспортно-експедиторським договорам позивачем придбано:
1) транспортно-експедиторські послуги у нерезидентів-експедиторів,
2) послуги з перевезення вантажів у третіх осіб через нерезидентів-експедиторів;
3) послуги з перевезення вантажів у нерезидентів, які не тільки як експедитори, але як перевізники;
4) інші послуги, що пов'язані з перевезенням, у третіх осіб через нерезидентів-експедиторів.
Крім того, за договорами перевезення позивачем придбано послуги з перевезення вантажів у нерезидентів: ZTE Radom, Polskie Linie Lotnicse Lot S.A., Drogowy transport Towarowy, Enzet Trade s.r.o, які діяли тільки як перевізники.
Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що діяла до 1 вересня 2009 року) об'єктом оподаткування ПДВ є операції з поставки послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.
Після внесення змін до зазначеного Закону слова «місце надання послуг»у цьому підпункті замінені на «місце поставки послуг»(Закон України від 4 серпня 2009 року № 1451-VI).
Відповідно до підпункту "г" пункту 10.1 статті 10 цього Закону, при наданні послуг нерезидентом, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) ПДВ до бюджету, є постійне представництво такого нерезидента, а при відсутності такого - особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України.
Пунктом 4.3 статті 4 цього Закону визначено, що базою оподаткування для послуг, які поставляються нерезидентами з місцем їх надання на митній території України, є договірна (контрактна) вартість таких робіт (послуг) з урахуванням акцизного збору, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком ПДВ, що включаються у ціну поставки робіт (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.
Таким чином, умовою для визначення об'єкта оподаткування та бази оподаткування податком на додану вартість щодо операцій з надання послуг нерезидентам чи отриманні їх від нерезидента та визнання платника ПДВ -резидента особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) ПДВ до бюджету є визначення та встановлення місця фактичного надання таких послуг нерезидентом на митній території України.
При цьому, це правило застосовується як до 1 вересня 2009 року, коли у пп.3.1.1 цього Закону було зазначено «місце надання послуг», так і після, що підтверджується листами ДПА України від 17 травня 2006 року, № 9263/7/16-1517-8, від 28 вересня 2006 року, № 18049/7/16-1517-8, від 10 червня 2008 року № 11819/7/16-1517-23, від 22 жовтня 2009 року, № 10808/6/16-1515-26, від 4 грудня 2009 року, № 27085/7/16-1517.
Крім того, наявних в матеріалах справи 155 актів приймання-передачі про надання послуг, свідчать про те, що перевезення вантажів за зазначеними у них маршрутах від пункту відправлення до пункту призначення здійснювалося за межами митної території України.
Згідно статті 6 Митного кодексу України межі митної території України є митним кордоном України, який збігається з державним кордоном України.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про державний кордон України»від 4 листопада 1991 року № 1777-XII, перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Автомобільне, залізничне, морське, повітряне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
У переліку пунктів пропуску через державний кордон України, у межах яких створюються або можуть створюватися зони митного контролю, затвердженого наказами Державної митної служби, Адміністрацією державної прикордонної служби України, Мінтрансом України від 1 червня 2005 року № 457/438/270, зареєстрованого в Мін'юсті України 4.07/2005 р. за № 710/10990, зазначені аеропорт Бориспіль, Іллічівський морський торговельний порт, пункт пропуску Ягодин.
Таким чином, перевезення вантажів між пунктом, що знаходиться в іншій країни, з одного боку та аеропортами «Бориспіль»(у повітряному сполученні), Іллічівського морського торговельного порту (у морському сполученні), Ягодин (у автомобільному сполученні), з іншого боку, є перевезенням до перетинання митного кордону України. Отже, таке перевезення слід вважати таким, що здійснюється за межами митної території України.
Оскільки, відповідно до актів приймання - передачі (наявних в матеріалах справи) наданих послуг послуги з перевезення здійснювалися за межами митної території України, то відповідно до пп.3.1.1, пп. «г»п.10.1 ст.10, п.4.3 ст.4 цього Закону ці послуги не можуть оподатковуватися ПДВ та позивач не може бути визнаним особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) ПДВ до бюджету.
Суд також не може погодитися з твердження відповідача про порушення пп. «а» п. 6.5 цього Закону, яким визначається місце поставки послуг нерезидента за місцем знаходження покупця, тобто позивача, є звуженим, і здійснено без врахування вищезазначених норм, пп.3.1.1, пп. «г»п.10.1 ст.10, п.4.3 ст.4 цього Закону, які вимагають здійснювати оподаткування операцій нерезидента з поставки послуг за місцем їх фактичного надання, і які по суті обмежують застосування до оподаткування послуг нерезидента загального правила визначення місця поставки послуг, зазначеного у пп. «а» п. 6.5 цього Закону.
Що стосується транспортно-експедиторських послуг, то згідно з ч. 4 ст. 306 Господарського кодексу України, транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу.
Відповідно до Національного класифікатору України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2005», прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 року № 375, експедиція вантажів та організація перевезень включаються до підкласу 63.40.0 «Організація перевезення вантажів», який, у свою чергу, відноситься до розділу 63 «Додаткові транспортні послуги та допоміжні операції».
Згідно з підпунктом 3.1.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування ПДВ є операції з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.
Відповідно підпункту «а»пунктом 6.5 статті 6 цього Закону, місцем поставки послуг вважається місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку, за винятками, визначеними у підпунктах «в-е»пункту 6.5.
Винятково із зазначеного правила підпунктом "г" пункту 6.5 статті 6 цього Закону визначено, що при здійсненні діяльності, допоміжній транспортній, такій як навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види робіт (включаючи страхування), місцем поставки послуг є місце, де фактично надаються послуги.
Відповідно до пп.3.1.1 з врахуванням пп. «г»п.6.5 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо транспортно-експедиторські послуги, що є допоміжними транспортній, фактично надаються за межами митної території України, то операції з їх поставки не є об'єктом оподаткування ПДВ.
Аналогічна позиція закріплена в листі ДПА України від 6 лютого 2007 року № 2280/7/16-1517-05.
Щодо послуг з перевезення, придбаних Позивачем напряму у нерезидентів, що діяли як перевізники (ZTE Radom, Polskie Linie Lotnicse Lot S.A., Drogowy transport Towarowy, Enzet Trade s.r.o, інші.) суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Підпунктом 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено застосування нульової ставки лише до експортних операцій, якщо поставка послуг з міжнародного перевезення вантажів автомобільним видом транспорту на відрізку від пункту (місця) їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) за межами державного кордону України, між пунктами, які знаходяться за межами державного кордону України, а також від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) за межами державного кордону України до пункту (місця) їх митного оформлення на території України.
Таким чином, оподатковуються за ставками, визначеними ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»операції з надання послуг перевезення, а не отримання».
Відповідно до попередньої редакції пп. 6.2.4 цього Закону, з урахуванням пп.6.2.1, в якому наведений початок речення для норми пп.6.2.4, операції з поставки транспортних послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом за межами державного кордону України, а саме: від пункту за межами державного кордону України до пункту знаходження зовнішнього митного контролю України; а також повітряним транспортом від пункту за межами державного кордону до пункту проведення митних процедур з пропуску вантажу через митний кордон на митну територію України оподатковуються ПДВ за ставкою 0%.
Підпунктом 6.2.4 даної статті зазначено про послуги з перевезення вантажу, що ввозиться в Україну, тобто про послуги супутні імпорту товарів, що ніяк не відповідає твердженню Відповідача про застосування нульової ставки ПДВ за пп.6.2.4 цього Закону тільки при експорті товарів.
Тому автоперевезення вантажу від пункту за межами державного кордону України до пункту знаходження зовнішнього митного контролю України (наприклад пункт пропуску Ягодин, Тополі), а також авіаперевезення вантажу з іншої країни до пункту проведення митних процедур з пропуску вантажу через митний кордон на митну територію України, яким є міжнародний аеропорт «Бориспіль», що здійснювалося за первинними документами до 01.09.2009 р. підпадає під дію 0% ставки ПДВ, встановленої для таких послуг пп. 6.2.4 цього Закону у попередній редакції без пов'язання з експортом товарів, зазначеного у п.6.2 Закону.
Таким чином, позивачем стосовно нерезидентів-перевізників, ZTE Radom, Polskie Linie Lotnicse Lot S.A., Drogowy transport Towarowy, Enzet Trade s.r.o, які безпосередньо надавали позивачу послуги з перевезення вантажу повітряним або автомобільним транспортом на протязі 2008 року, тобто у період дії попередньої редакції пп.6.2.4 цього Закону, позивач мав право застосовувати при оподаткування цих послуг нульову ставку ПДВ.
Отже враховуючи вищевикладене суд, приходить до висновку про не порушення позивачем не порушено Закону України «Про податок на додану вартість», а винесені податкові повідомлення-рішення від 4 березня 2010 року № 0000122304/0, від 18 травня 2010 року № 0000122304/1, від 28 липня 2010 року № 0000122304/2 неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно пп. 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзної документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10 серпня 2005 року № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25 серпня 2005 року за № 925/11205, яким визначено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно зазначати первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідачем в порушення зазначеної норми при описанні змісту порушення не зазначив жодного первинного документа і пов'язаних з ним найменування контрагента-нерезидента, суми послуг, періодів в яких така сума повинна відображатись у податковому обліку ПДВ. Тобто, наведені порушення в акті перевірки не можуть бути належними доказами.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись статтями 9, 11, 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 4 березня 2010 року № 0000122304/0, від 18 травня 2010 року № 0000122304/1, від 28 липня 2010 року № 0000122304/2.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.М. Клименчук