Постанова від 14.07.2011 по справі 2а-8478/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14 липня 2011 року 14:58 № 2а-8478/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладій А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Хімгруп"

до Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва

про скасування повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Хімгруп»(далі - «Альфа-Хімгруп»або позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (далі -ДПІ у Святошинському районі м. або відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001322350 від 27.05.2011р. та № 0001332350.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2011 р. відкрито провадження по справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача під час судового засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі з обставин викладених в адміністративному позові та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем порушуючи норми податкового законодавства України були прийняті протиправні податкові повідомлення-рішення, якими позивачу було неправомірно донараховано податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 24798053,75 грн., з яких 19838443,00 грн., за основним платежем і 4959610,75 грн., штрафних санкцій, та з податку на додану вартість у сумі 18605667,50 грн., з яких 14884534,00 грн., за основним платежем і 3721133,50 грн., штрафних санкцій

Представник відповідача під час судового засідання проти задоволення позову заперечив, вважає рішення відповідача обґрунтованими та прийнятими без порушення чинного законодавства в результаті перевірки, яка свідчать про порушення позивачем положень Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондам", просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

В судовому засіданні 14 липня 2011 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Хімгруп»зареєстроване Святошинською районною державною адміністрацією у м. Києві 23.07.2001та є платником податків (ЄДРПОУ 31563866).

ДПІ у Святошинському районі м. проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Хімгруп»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.09 по 31.12.10 р., за результатами якої складено акт від 12.05.2011 року № 121/23-50/31563866.

В результаті проведеної перевірки, податковим органом були виявлені порушення норм податкового законодавства, а саме: п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п. 5.1, пп 5.2.1 п.5.2 ст.5 пп.5.3.9. п.5.3. п.5.9ст.5, пп..11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України від 28.12.1994р. N 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 19 838 443 грн.; п.4.1 ст.4, п.п.7.2.4 п.7.2, пп..7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.5 п.7.4, пп..7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму суму 14 884 534 грн.; п.4.1 ст.4, п.п.7.2.4 п.7.2, пп..7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.5 п.7.4, пп..7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за листопад 2010 року на загальну суму 471 622грн. та зменшено значення рядка 22.2 (зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного періоду - значення цього рядка переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного періоду) за грудень 2010 року на суму 4537грн.; п.п."г" п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п. "а"п.п.17.2 ст.17, п.п. "а"п.п.19.2 п.19.2 ст.19 Закону України від 22.05.03 №889-ІV "Про податок з доходів фізичних осіб" із змінами та доповненнями заниження зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб у сумі 1717,63 гривень ( 2009 рік - 573,71 грн., 2010 рік - 1144,92 грн.).

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення: № 0001322350 від 27.05.2011р., яким позивачу було донараховано податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 24798053,75 грн., з яких 19838443,00 грн., за основним платежем і 4959610,75 грн., штрафних санкцій, та повідомлення-рішення № 0001332350 від 27.05.2011р., яким позивачу було донараховано податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 18605667,50 грн., з яких 14884534,00 грн., за основним платежем і 3721133,50 грн., штрафних санкцій.

Позивач, не погоджуючись з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, 17 травня 2011року подав заперечення до акта перевірки за №117, на що відповідач надіслав відповідь за № 11926/10/23-525 від 24.05.2011р., яким висновок акту перевірки залишено без змін.

Підставою для висновків перевірки про заниження ТОВ «Альфа-Хімгруп»податку на прибуток і податку на додану вартість стали фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Оптимус ЛТД»та ТОВ «Ріка Плюс».

Суд не погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, вважає доводи податкового органу необгрунтованими, а податкове повідомлення-рішення неправомірним, виходячи з наступного.

Взаємовідносини між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптимус ЛТД»ґрунтувалися на договорах поставки №0801/09 від 01.08.2009р., та № 0101/10 від 01.01.2010р.

Взаємовідносини між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріка Плюс»ґрунтувалися на підставі договору поставки № 05-01/2010 від 05.01.2010р.

Згідно зазначених договорів позивач придбавав поставлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптимус ЛТД»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріка Плюс»товари. На підтвердження сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбані товари Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптимус ЛТД»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріка Плюс»були надані позивачу податкові накладні, які, як це передбачено податковим законодавством, є документом, що дає йому право на податковий кредит.

На вартість поставленого товару ТОВ «Оптимус ЛТД»та ТОВ «Ріка Плюс»було виписано Товариству з обмеженою відповідальністю «Альфа-Хімгруп» податкові накладні.

Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних були включені Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Хімгруп»до складу податкового кредиту відповідних періодів та відображені в реєстрах отриманих податкових накладних, і відповідають даним податкових декларацій з ПДВ за відповідні періоди.

Розрахунки між ТОВ «Альфа - Хімгруп»з ТОВ «Оптимус ЛТД»та з ТОВ «Ріка Плюс»проводились у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахункові рахунки ТОВ «Оптимус ЛТД»ТОВ «Ріка Плюс».

З наявних у справі матеріалів вбачається, що метою придбання товарів у Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимус ЛТД»та у Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріка Плюс»був його подальший продаж.

До моменту реалізації, товар придбаний у ТОВ «Оптимус ЛТД»та у ТОВ «Ріка Плюс»був переданий на відповідальне зберігання, відповідно до укладених договорів, копії яких наявні в матеріалах справи.

В той же час, в акті перевірки зафіксовано, що стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимус ЛТД», контрагента позивача, Новомосковською ОДПІ складено акт № 120/152/36399097 від 03.03.2011 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Оптимус ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавств України з податку на додану вартість.

В акті перевірки зазначено, що в ході аналізу податкової звітності встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства.

Таким чином, в ході проведення перевірки встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «Оптимус ЛТД» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі -продажу; порушення ч. 1 ст. 203, ч.і ст.207, ст. 215 , п 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Оптимус ЛТД»з постачальниками та покупцями.

Виходячи з викладеного, відповідач вважає всі правочини та інші дії вчинені Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптимус ЛТД»такими, що порушують публічний порядок спрямований на заволодіння майном держави (тобто нікчемними), а отже, не мають будь-якої юридичної сили та не спричиняють настання правових наслідків.

Також в акті перевірки зафіксовано, що у ході проведення перевірки від ГВПМ ДПІ у Святошинському районі м. Києва отримано інформацію від 16.03.2011р. за №1398/вх./26-08/30 щодо господарських операцій ТОВ «Альфа-Хімгруп»з ТОВ "РІКА ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 33747970), а саме:

У ході проведення аналізу діяльності ТОВ "РІКА ПЛЮС" встановлено, що основна частина податкового кредиту з ПДВ підприємства сформована за рахунок підприємств з ознаками фіктивності. Одним з таких підприємств є ТОВ «Компанія «Сонекс Плюс»код 36857632, по факту створення якого СВ Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві порушена та розслідується кримінальна справа ч.2ст.205 КК України.

Відповідно до бази даних АІС РПП відповідальним за фінансово-господарську діяльність ТОВ "РІКА ПЛЮС" був (є):

Директор - ОСОБА_2 (іпн НОМЕР_1), який відповідно заяви до ГВПМ ДПІ у Святошинському районі м. Києва пояснив, що зареєстрував підприємство на своє ім'я за винагороду, ніяких документів пов»язаних з ТОВ «РІКА ПЛЮС»(в т.ч. декларацій) не підписував, відношення до господарської діяльності підприємства ТОВ «РІКА ПЛЮС»не має ніякого.

Фактично згідно податкової звітності у ТОВ «РІКА ПЛЮС»відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів.

Враховуючи вищезазначене встановлено, що ТОВ «Альфа-Хімгруп»до складу валових витрат віднесено вартість придбаного товару на підставі наданого договору, прибуткових накладних та інших документів, що суперечать законодавчим та нормативним актам та не підтверджують факт надання товару від ТОВ «Ріка Плюс».

Спеціальним законом, який визначає платників податків на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року N 168/97-ВР з наступними змінами і доповненнями /надалі -Закон/.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону визначено, що податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 вищевказаного Закону України податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Пп. 7.5.1. п. 7.5. цього Закону України визнає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт і послуг) або дату отримання податкової накладної.

Податковим законодавством чітко передбачено, що податкова накладна засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а також право покупця на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. При перевірці, що засвідчено у відповідному акті, позивачем при оплаті товару, поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптимус ЛТД»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріка Плюс»в загальну суму їх вартості було включено податок на додану вартість, що підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними.

Право платника податку (покупця) на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого у зв'язку з придбання товарів (робіт, послуг), кореспондується з обов'язком платника податку (продавця) утримати та перерахувати до бюджету відповідні суми податку.

П.п. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу або дата відвантаження товарів.

Крім цього, слід зазначити, що цим же Законом України, а саме: п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, встановлено, що до податкового кредиту не дозволяється включення будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі, коли на момент перевірки платника податку податковим органом, суми податку попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними вище документами, тоді платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством України, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену документами.

З викладеної норми можна зробити висновок, що витрати по сплаті податку на додану вартість не включаються до складу податкового кредиту лише у разі відсутності податкової накладеної, тобто інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість законом непередбачено.

Фактичне виконання умов поставки Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптимус ЛТД»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріка Плюс»підтверджується відповідними видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, сплата грошових коштів по зазначених правовідносинах з ТОВ «Оптимус ЛТД»та з ТОВ «Ріка Плюс»підтверджується відповідними виписками по особовому рахунку.

Судом встановлено, заборгованість за даними бухгалтерського обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Хімгруп»по розрахунках з ТОВ «Оптимус ЛТД»та з ТОВ «Ріка Плюс»відсутня.

У відповідності до п. 6.2. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України 30.05.1997 р. № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Згідно з абз. 1 п. 5 цього Порядку зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Крім цього, відповідно до п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Законом України "Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Для підтвердження витрат на придбання товарів, як передбачено в акті перевірки, необхідні документи, що підтверджують факт отримання таких товарів від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

З матеріалів справи та поданих доказів, судом встановлено, що позивачем під час перевірки, були надані відповідачу відповідні підтверджуючі документи включення витрат на придбання товарів до складу валових витрат.

Зазначене свідчить про те, що позиція відповідача щодо донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку прибуток підприємства по взаєморозрахунках з Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптимус ЛТД»та з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріка Плюс», згідно оскаржуваного рішення № 0001322350 від 27.05.2011р., яким позивачу було донараховано податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 24798053,75 грн., з яких 19838443,00 грн., за основним платежем і 4959610,75 грн., штрафних санкцій, та повідомлення-рішення є необґрунтованою.

Крім того, відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину.

Так, в матеріалах справи міститься нотаріально засвідчена заява від 24 червня 2011 року надана ОСОБА_2 (іпн НОМЕР_1), якою він пояснює що являючись директором ТОВ «Ріка Плюс»(код ЄДРПОУ 33747970), він дійсно мав господарські відносини з ТОВ «Альфа - Хімгруп»(код ЄДРПОУ 31563866), відповідно до договору № 05-01/2010 від 05.01.2010 року, укладеного між ТОВ «Ріка Плюс»(код ЄДРПОУ 33747970) та ТОВ «Альфа-хімгруп»(код ЄДРПОУ 31563866). Вищезазначений договір був підписаний зі сторони ТОВ «Ріка плюс»ним особисто, а зі сторони ТОВ «Альфа-хімгруп»директором, - Паламарчук А.А. Даний договір відповідає його волевиявленню і був укладений з метою здійснення господарської діяльності, та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним , будь-яка інша ціль та мета, що суперечить інтересам держави та суспільству не переслідувалась.

Відповідачем по справі не було надано жодних доказів, які б підтверджували те, що укладенні угоди, на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптимус ЛТД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріка Плюс»не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків.

На момент укладання договорів, на яких ґрунтуються взаємовідносини позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптимус ЛТД»та з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріка Плюс», а також під час здійснення господарських операцій, товариства - контрагенти були зареєстровані в ЄДРПОУ та в податкових органах як платники податків.

Також позивачем доведений факт перевезення та зберігання придбаного товару. Зазначене підтверджується договорами ТОВ «Альфа-Хімгруп»з ТОВ «Рем Транс»№ 035/10 від 30 серпня 2010 року, № 18/09 від 30 квітня 2009 року з ТОВ «Скіфія-Транс», № 192 від 17 березня 2010 року з ТОВ «Ін-тайм», від 17 січня 2011 року з ТОВ «Екватор-А», від 01 грудня 2009 року з ТОВ «Агроальянс», № 1557 від 31 грудня 2009 року з ТОВ «Науково-виробнича агро корпорація «Степова»», а також Актами виконаних робіт відповідно до кожного договору.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає заявлені позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень 27.05.2011р. № 0001322350, № 0001332350 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятих ним оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

На розподілі судових витрат представник позивача не наполягав.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва від 27.05.2011р. № 0001322350 та № 0001332350.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Н.Г. Вєкуа

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -20.07.2011р.

Попередній документ
18565853
Наступний документ
18565855
Інформація про рішення:
№ рішення: 18565854
№ справи: 2а-8478/11/2670
Дата рішення: 14.07.2011
Дата публікації: 14.10.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: