ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
22 червня 2011 року № 2а-5879/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Аблова Є.В.;
при секретарі Мальчик І.Ю.,
за участю сторін:
представників позивача -Пугача О.В.,
представника відповідача -Ігнатюка В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»до Прокуратури м. Києва про визнання протиправним та скасування припису,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Прокуратури м. Києва про визнання протиправним та скасування припису, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржуваний припис не відповідає вимогам ст. 25 Закону України «Про прокуратуру», оскільки у ньому не зазначено суті порушення та способу його усунення.
В позовній заяві позивач просить суд визнати протиправним та скасувати припис заступника прокурора м. Києва № 07/2-154-вих-11 від 22.03.11 р. про усунення порушень закону у сфері банківської діяльності.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що оскаржуваний припис прийнятий відповідно до вимог чинного законодавства.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом. Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Пунктом 9 Перехідних положень Конституції України передбачено, що прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства - до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.
Згідно з ст. 19 Закону України «Про прокуратуру»предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам; додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав; додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.
При цьому перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора.
Відповідно до п. 4 ч.2 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру»при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право давати приписи про усунення очевидних порушень закону.
Згідно ст. 22 вищевказаного закону письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення.
Так, прокуратурою міста Києва у проведено перевірку за зверненням директора - розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_3 щодо несплати ВАТ КБ «Надра»обов'язкових платежів до фонду про що винесено припис № 07/2-154-вих-11 від 22.03.11 р.
Статтею 8 Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб»передбачено, що Фонд є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб.
Відповідно ст. 3 вищевказаного закону Фонд гарантує кожному вкладнику учасника (тимчасового учасника) Фонду та санаційного банку відшкодування коштів за його вкладами, включаючи відсотки, в розмірі вкладів на день настання недоступності вкладів, але не більше 150 000 гривень по вкладах у кожному із таких учасників. Зазначений розмір відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, за рахунок коштів Фонду може бути збільшено за рішенням адміністративної ради Фонду залежно від тенденцій розвитку ринку ресурсів, залучених від вкладників учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду.
Основною метою діяльності Фонду в Україні є захист прав та інтересів фізичних осіб - вкладників банків, філій іноземних банків.
Згідно ст. 2 Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб»передбачено, що учасниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є банки і філії іноземних банків, які включені до Державного реєстру банків, який веде Національний банк України, та мають банківську ліцензію на право здійснення банківської діяльності. Участь у Фонді банків і філій іноземних банків є обов'язковою.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що банківські установи в своїй діяльності керуються законами України та нормативно - правовими актами Національного Банку України.
За результатами перевірки встановлено, що ВАТ КБ «Надра»є тимчасовим учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Згідно зі ст.ст. 2, 21, 23 Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб»учасники Фонду зобов'язані сплачувати до Фонду збори.
Учасниками Фонду здійснюється нарахування регулярних зборів двічі на рік по 0,25 % загальної суми вкладів, включаючи нараховані за вкладами відсотки, за станом на 31 грудня року, що передує поточному, та 30 червня поточного року.
Перерахування нарахованого регулярного збору здійснюється учасниками Фонду щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, наступного за звітним періодом.
У разі несвоєчасного чи неповного перерахування зборів до Фонду учасники Фонду сплачують пеню.
Відповідно до розрахунку суми заборгованості ПАТ КБ «Надра»по регулярному збору до фонду гарантування вкладів фізичних осіб та як встановлено перевіркою прокуратури станом на 22.03.11 р. позивач мав заборгованість перед Фондом по регулярному збору за 3 квартал 2009 р.- 4 квартал 2010 р. в сумі 47 058 366,75 грн.
Оскільки у позивача існувала заборгованість прокуратурою підставі ст. 22 Закону України «Про прокуратуру» правомірно внесено банку припис щодо негайної сплати до Фонду існуючої заборгованості.
Згідно ст. 25 Закону України «Про прокуратуру»у протесті, поданні, приписі або постанові прокурора обов'язково зазначається, ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або орган мають вжити до його усунення.
Суд не бере до уваги посилання позивача на ст. 27 Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб», якою визначено заходи впливу, що їх має право застосувати Фонд до його учасників (тимчасових учасників), а саме: переведення учасників до категорії тимчасових; виключення банків з числа учасників (тимчасових учасників) Фонду, право вносити пропозиції про застосування Національним банком України до такого учасника заходів впливу виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб»Фонд здійснює перевірки розрахунків та контролює повноту і своєчасність перерахування зборів кожним учасником (тимчасовим учасником) Фонду.
Пунктом 3 Розділу 3 Положення про порядок нарахування і сплати зборів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, затвердженого рішенням адміністрації ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1 від 14.01.2002 передбачено, що після закінчення терміну сплати зборів до Фонду Фонд протягом десяти робочих днів на підставі отриманих від банків, філій іноземних банків звітів проводить звіряння розрахунків зі сплати банками, філіями іноземних банків зборів і вживає таких заходів: у разі несвоєчасної або неповної сплати суми зборів Фонд виставляє до банку, філії іноземного банку відповідні вимоги про сплату збору і нараховує пеню; надає Національному банку України інформацію про стан розрахунків банків, філій іноземних банків за зборами до Фонду; вживає інших передбачених законодавством заходів щодо стягнення з банків, філій іноземних банків сум несплачених зборів та пені за несвоєчасну сплату зборів.
Крім того, згідно ст.ст. 3, 21 Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб»сплата регулярних зборів учасників (тимчасових учасників) Фонду є одним із джерел формування коштів Фонду за рахунок яких вкладникам здійснюється виплата гарантованого відшкодування у зв'язку з недоступністю вкладу.
Отже, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно прийнято припис про усунення порушень закону у сфері банківської діяльності, оскільки недостатність коштів у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ускладнює виконання покладених на нього функцій, а отже, вжиття заходів впливу, передбачених ст. 27 Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб»не позбавляє його права вживати заходів до стягнення наявної заборгованості.
За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачі по справі, як суб'єкти владних повноважень, повністю виконали покладений на них обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих ними оскаржуваних рішення та розпорядження.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд ,-
В задоволенні позовних вимог публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Надра» відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 29.06.11 р.
Суддя Аблов Є.В.