Справа № 22-ц-566/2011 Головуючий у 1 інстанції: Курилець А.Р.
Категорія 6 Доповідач: Павлишин О. Ф.
10 березня 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :
головуючого -Павлишина О.Ф.,
суддів -Мусіної Т.Г., Штефаніци Ю.Г.,
при секретарі Тлумак Л.В.,
з участю представника Галицької районної адміністрації Львівської міської ради ОСОБА_1, ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Галицької районної адміністрації Львівської міської ради на рішення Галицького районного суду м.Львова від 30 липня 2010 року в справі за позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_2 про демонтаж фундаменту та зустрічним позовом про скасування розпорядження №733 від 18.08.2008 року „Про демонтаж фундаменту та приведення тамбуру до квартири АДРЕСА_1 до попереднього стану”,-
Вказаним рішенням суду відмовлено в задоволенні позову Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_2 про демонтаж фундаменту та задоволено зустрічний позов і скасовано розпорядження №733 від 18.08.2008 року „Про демонтаж фундаменту та приведення тамбуру до квартири АДРЕСА_1 до попереднього стану”.
Рішення суду оскаржила Галицька районна адміністрація Львівської міської ради. В апеляційній скарзі стверджує про порушення судом норм матеріального і процесуального права. При цьому покликається на те, що суд, не врахував, що попереднє розпорядження адміністрації втратило чинність в зв”язку зі смертю ОСОБА_4 На думку апелянта, суд не навів у рішенні жодної норми права, якій суперечить розпорядження про демонтаж. Просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 і задоволити первісний позов.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Галицької районної адміністрації Львівської міської ради ОСОБА_1 на підтримання апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3 щодо заперечення доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову Галицької районної адміністрації Львівської міської ради та задовольняючи позов ОСОБА_2, суд виходив з того, що батько ОСОБА_2 - ОСОБА_4 отримав розпорядження Галицької районної адміністрації №1400 від 4.12.1997 року „Про розгляд заяви ОСОБА_4.”, яким затверджено можливість проведення реконструкції дерев”яної веранди квартири АДРЕСА_1 згідно з поданими проектними пропозиціями, і ОСОБА_4 розпочато будівельні роботи та встановлено фундамент при тому, що відведення земельної ділянки під реконструкцію веранди не вимагалось, а відтак Галицька районна адміністрація Львівської міської ради не мала законних підстав для винесення розпорядження про демонтаж фундаменту.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна, так як він не відповідає встановленим обставинам на не грунтується на положеннях закону.
Так, розпорядженням Галицької районної адміністрації №1400 від 4.12.1997 року затверджено висновок міжвідомчої комісії про можливість проведення реконструкції веранди. При цьому ОСОБА_4 зобов”язано розробити робочий проект на проведення робіт по реконструкції, звернутись в інспекцію Держархбудконтролю для реєстрації робіт і оформлення дозволу на їх проведення згідно погодженого проекту, після чого на протязі трьох місяців виконати роботи згідно з погодженим проектом та звернутись в Галицьку адміністрацію після завершення робіт для здачі об”єкта в експлуатацію. Також розпорядженням визначено, що площа веранди після реконструкції становитиме 10,8 м.кв. (а.с.36)
ОСОБА_4 помер в 2000 році.
ОСОБА_2 є наймачем квартири АДРЕСА_1 в м.Львові. (а.с.7)
Позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 не подано жодного доказу на підтвердження того, що відповідно до вказаного розпорядження ОСОБА_4 розробив робочий проект на проведення робіт по реконструкції, звертався в інспекцію Держархбудконтролю для реєстрації робіт і оформлення дозволу на їх проведення згідно погодженого проекту, після чого на протязі трьох місяців виконував роботи згідно з погодженим проектом. Натомість суд послався на покази свідків, які в даному випадку не можуть бути визнані належними доказами по справі, так як зазначені обставини повинні бути підтверджені письмовими доказами.
Крім того, відповідно до постанови про адміністративне правопорушення №342-г від 11 червня 2008 року стверджується, що ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за самовільне будівництво фундаменту прибудови загальною площею 21 м.кв. (а.с.11), що значно перевищує встановлену площу веранди згідно з розпорядженням Галицької районної адміністрації №1400 від 4.12.1997 року, та також спростовує висновок суду щодо проведення правомірного будівництва і такого, що проведено саме ОСОБА_4
Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Суд першої інстанції цих вимог закону не врахував та залишив без уваги проведення самочинного будівництва ОСОБА_2 на земельній ділянці, що є комунальною власністю, без належного дозволу та затвердженого проекту, і помилково прийшов до висновку про безпідставність позову Галицької районної адміністрації Львівської міської ради та про неправомірність розпорядження останньої про демонтаж самовільно встановленого фундаменту.
Згідно з п.п.3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Оскільки зібраними доказами в справі стверджується проведення ОСОБА_2 самочинного будівництва, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову Галицької районної адміністрації Львівської міської ради та відмову в задоволенні позову ОСОБА_2
Керуючись п. 2 ч.1 ст.307, п.п.3,4 ч.1 ст.309, ст. 316 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради задовольнити.
Рішення Галицького районного суду м.Львова від 30 липня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Галицької районної адміністрації Львівської міської ради зазовольнити і зобов”язати ОСОБА_2 за власні кошти демонтувати фундамент та привести тамбур квартири АДРЕСА_1 до попередного стану, відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про скасування розпорядження №733 від 18.08.2008 року „Про демонтаж фундаменту та приведення тамбуру до квартири АДРЕСА_1 до попереднього стану”.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь Галицької районної адміністрації Львівської міської ради 7 (сім) грн. 50 (п”ятдесят) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгялду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішення апеляційного суду.
Головуючий : Павлишин О.Ф.
Судді : Мусіна Т.Г.
Штефаніца Ю.Г.