04 жовтня 2011 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/1386/11
11:30
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Бойко О.Я.;
секретаря судового засідання -Олійник О.В.;
за участю:
представника позивача, Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Чернівецькій області, - ОСОБА_1 (довіреність №8/1820 від 28.04.2009р.) ;
представника відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Садгірському районі м. Чернівці, - ОСОБА_2 (довіреність від 24.12.2010р. №6151/09),
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Чернівецькій області до Управління Пенсійного фонду України в Садгірському районі м. Чернівці про скасування вимоги,-
До Чернівецького окружного адміністративного суду 20 червня 2011 року надійшов адміністративний позов Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Чернівецькій області до Управління Пенсійного фонду України в Садгірському районі м. Чернівці про скасування вимоги про сплату боргу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 06 червня 2011 року до Управління державної автомобільної інспекції Управління МВС України в Чернівецькій області надійшла вимога Управління Пенсійного фонду України в Садгірському районі м. Чернівці № Ю-240 від 03.06.2011 року щодо сплати боргу в сумі 325 880 грн. 37 коп.
Відповідно до вище вказаної вимоги Управління Пенсійного фонду України в Садгірському районі м. Чернівці зобов'язало позивача сплати заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме: недоїмка на суму 324 966 грн. 47 коп, фінансова санкція - 568 грн. 75 коп., пеня - 345 грн. 15 коп.
Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Чернівецькій області не погоджується з наявністю недоїмки по зазаначених у вимозі платежах та вважає неправомірним і безпідставним застосування фінансових санкцій та пені, так, як з розрахунку УПФ не вбачається заборгованості страхувальника зі сплати страхових внесків, а навпаки, при підрахунку різниці між нарахованими та сплаченими страховими сумами існує переплата. Позивач з посилається на те, що замість погашення перерахованих позивачем чергових страхових внесків, УПФ в Садгірському районі м. Чернівці самостійно, без дотримання належної процедури здійснювало перерозподіл коштів УДАІ УМВС України в Чернівецькій області внаслідок погашення штрафних санкцій за попередні періоди. Дії відповідача не були правомірними, оскільки не відповідають вимогам нормативних актів, на які УДАІ УМВС України в Чернівецькій області посилається як на підставу даного позову.
28 липня 2011 року від позивача до суду надійшло письмове клопотання про забезпечення позову. Підставою, якою позивач мотивує необхідність забезпечення позову, є винесення відповідачем повторної вимоги від 05.07.2011р. за тим же № Ю-240 про сплату недоїмки на таку ж суму боргу в розмірі 325 880,37 грн.
Таким чином, позивач просив суд забезпечити позов шляхом встановлення заборони УПФ України в Садгірському районі м. Чернівці вчиняти дії по нарахуванню недоїмки, штрафних санкцій та пені на основі вже існуючої заборгованості в сумі 325 880,37 грн., яка оскаржується в даній справі, до винесення остаточного рішення в справі.
29 липня 2011 року суд виніс ухвалу про відмову в забезпеченні адміністративного позову, так як представник УДАІ УМВС України в Чернівецькій області ні в письмовій формі, ні при наданні своїх усних пояснень у судовому засіданні не навів та не надав суду жодних доказів, які б підтверджували хоча б одну з підстав забезпеченя позову.
В судовому засіданні представники позивача подали заяву про збільшення позовних вимог та просили позов задовольнити.
Суд відмовив у задоволенні даного клопотання, оскільки відповідно до ч.1ст.51 КАС України позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Представники відповідача надали заперечення на позовну заяву, так як вважають що заборгованість зі сплати страхових внесків перед Пенсійним фондом України в Садгірському районі м.Чернівці в сумі 325880,37грн. являється непогашеною та підлягає примусовому стягненню, а також просили відмовити у задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд, -
06 червня 2011 року до Управління державної автомобільної інспекції в Чернівецькій області надійшла вимога Управління Пенсійного фонду України в Садгірському районі м. Чернівці про сплату боргу № Ю-240 від 03.06.2011 року в сумі 325 880 грн. 37 коп.
08 червня 2011 року УДАІ УМВС України в Чернівецькій області на адресу Управління Пенсійного фонду України в Садгірському районі м. Чернівці за № 8/2670 було направлено письмове повідомлення про незгоду із розрахунком сум недоїмки та намір оскаржити дану вимогу до суду.
УДАІ УМВС України в Чернівецькій області з метою з'ясування початку виникнення заборгованості 09 червня 2011 року звернулось до Управління Пенсійного фонду України в Садгірському районі м. Чернівці з листом, в якому просило надати розгорнуті відомості про початок формування вказаної заборгованості, за який період нараховувалась кожна з застосованих санкцій, а також хто з посадових осіб УДАІ УМВС України в Чернівецькій області та в якій формі отримував повідомлення про наявність боргу. Відповіді на вказаний лист позивач не отримав.
В судовому засідані в якості доказу відсутності заборгованості позивач надав довідку про нарахування та сплату страхових внесків за 2008-2010 роки №2/3303 від 29.07.2011року згідно з якою вбачається що заборгованості по страхових внесках в УДАІ УМВС України в Чернівецькій області станом на 01 січня 2011 року немає.
На вимогу суду, за клопотанням позивача, у відповідача витребуваний розрахунок суми заборгованості УДАІ УМВС України в Чернівецькій області перед фондом, та всі докази на підтвердження висунутої вимоги.
Однак, з вказаного Розрахунку не вбачається заборгованості страхувальника зі сплати страхових внесків, а навпаки, при підрахунку різниці між нарахованими та сплаченими страховими сумами існує переплата .
Ознайомившись з матеріалами справи, проаналізувавши відповідне законодавство, суд дійшов висновку, що відповідач довів відсутність заборгованості з наступних підстав.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі норми права.
Аналізом чинного законодавства в цій сфері встановлено, що дії відповідача не були правомірними, оскільки не відповідають вимогам наступних нормативних актів :
а) Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058).
б) Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженої постановою мління пенсійного Фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 яка зареєстрована у Мін'юсті України 16.01.2004 за N64/8663 (далі - Інструкція №21-1).
Данні нормативні акти застосовуються в редакції, що діла до прийняття нового Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-VІ, яким з 01.01.2011 внесено суттєві зміни в Закон №1058, та потягнуло подальшу зміну підзаконних актів, оскільки згідно ч.5 п.7 Розділу VIII його перехідних положень стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
З розрахунку УПФ вбачається, що заявлена у вимозі Ю-240 сума недоїмки в 324 966,47 грн. (без фінансових санкцій) виникла станом на 20.01.2011року.
Згідно п. 2 та 3 ст. 106 Закону №1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Форма, порядок та строки направлення такої вимоги визначені розділом 8 Інструкції №21-1.
Пунктом 8.2 Інструкції передбачено, що органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам Вимогу про сплату недоїмки в таких випадках :
а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків;
б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків;
в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.
Отже, у випадку б) вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.
При цьому у випадку передбаченому п. б) пп. 8.2. Інструкції вимога надсилається щомісяця (тобто окремо щодо кожного звітного базового періоду в якому у страхувальника виникла недоїмка) протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом.
Як вбачається з даних УДАІ УМВС України в Чернівецькій області, вимога про сплату боргу №Ю-240 датована 03.06.2011 р. та виставлена Відповідачем відповідно до ст. 106 Закону №1058 на підставі картки особового рахунку платника, тобто згідно п. б) пп. 8.2 Інструкції.
Звітним базовим періодом для підприємств, установ і організацій України є календарний місяць (п. 1 ст. 14, ч.2 п.;6 ст.20 Закону №1058).
Тобто, на момент формування вимоги минув встановлений для її направлення строк .
Таким чином, відповідачем прийнято оскаржувану вимогу з порушенням вимог Інструкції: пропустивши строк, та крім того, без зазначення у вимозі звітного базового періоду.
Крім того, був порушений порядок направлення вимоги. Згідно ч.7 п.8.3 Інструкції Вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.
В порушення Законодавства про пенсійне забезпечення відповідач не вчинив жодної передбаченої для нього дії щодо своєчасного стягнення недоїмки, не приймав у встановленому законом порядку вимоги, які є виконавчим документом, або не звернувся до суду з позовом про стягнення вказаних сум.
З Розрахунку УПФ в Садгірському районі м.Чернівці вбачається, що УДАІ, як страхувальник, з 2004 року безперебійно і старанно сплачував страхові внески, нараховані відповідачем за відповідний базовий звітний період, у розмірах що навіть дещо перевищували необхідні нарахування.
Однак, в графі «БОРГ / ПЕРЕПЛАТА» з невідомих причин постійно зазначається про існування різного розміру недоїмки (за виключенням вищезгаданих 10 з 84 місяців). Жодної Вимоги про сплату недоїмки, УДАІ УМВС України в Чернівецькій області не отримувало, до судових спорів з цього приводу не залучалось.
При цьому математична різниця між нарахованими і сплаченими сумами істотно різниться від суми, вказаній в останній (балансовій) графі. При арифметичному підрахунку, за період наприклад з січня 2008 по січень 2011 вбачається переплата в сумі 18954,88 грн., що не підтверджує недоїмку, як зазначено в оскаржуваній вимозі, а навпаки свідчить про наявність і переплати.
Такий стан свідчить про те, що замість погашення перерахованих позивачем чергових страхових внесків, УПФ в Садгірському районі м. Чернівці самостійно, без дотримання належної процедури здійснювало перерозподіл коштів УДАІ УМВС України в Чернівецькій області внаслідок погашення штрафних санкцій за попередні періоди.
Однак такі дії не відповідають вимогам пенсійного законодавства виходячи з наступного.
Враховуючи данні Розрахунку відповідача, вказані ним штрафні санкції, які на його думку мали місце, протягом 2004-2010 років були ним стягнуті шляхом самовільного перерозподілу поточних внесків УДАІ УМВС України в Чернівецькій області. В той же час, Відповідачем не вчинялись обов'язкові при цьому дії, що передбачені Законодавством, які б свідчили про правомірне проведення такого перерозподілу, та підтверджували б наявність недоїмки.
Так, згідно ч.5 ст.106 Закону №1058 за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
З наведеною вище нормою кореспондується положення п. 10.11 Інструкції, згідно якого: у разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. При цьому протягом п'яти робочих днів після закінчення базового звітного місяця орган Пенсійного фонду складає повідомлення, у якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 22 Інструкції, яке надсилається (вручається) такому платнику. При цьому корінець повідомлення залишається в органі Пенсійного фонду.
Повідомлення вважається надісланим (врученим) платнику, якщо його передано посадовій особі юридичної особи або фізичній особі-суб'єкту підприємницької діяльності, адвокату, приватному нотаріусу під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення. Дата відправлення проставляється на корінці повідомлення.
Тобто УПФ в Садгірському районі м. Чернівці був зобов'язаний про кожний факт перерозподілу щомісяця повідомляти УДАІ УМВС України в Чернівецькій області, при цьому вказуючи про суми розподілених коштів. Однак відповідачем, в порушення свого обов'язку, протягом 84 місяців Повідомлення безпідставно не складались та відповідно не направлялись.
Пункт 10.11 Інструкції сформульовано таким чином, що дозволена законодавством поведінка суб'єкта владних повноважень невід'ємна від права особи, якої вона стосується, в найкоротший термін знати про неї, і втілюється в обов'язку вчиняти таку дію в поєднанні з письмовим повідомленням, виключно у передбаченій нормативними актами формі, і за чітко визначеною процедурою. Про це свідчить словосполучення яке об'єднує ці дії: «При цьому протягом п'яти робочих днів..», та підкреслюється передумова для закінчення операції: «Повідомлення вважається врученим..».
Формування відповідачем Повідомлення, та його отримання Позивачем є тією правовою підставою, яка надає УПФ в Садгірському районі м. Чернівці право провести перерозподіл поточних сум страхових внесків Позивача та наявних у нього недоплат.
Тільки дотримання такого співвідношення прав та обов'язків державного органу під час здійснення передбаченої законодавством процедури дозволяє здійснювати страхувальнику власний контроль за рухом коштів на особовому рахунку УПФ в Садгірському районі м. Чернівці, та дає змогу з свого боку страхувальнику не допускати фінансових порушень. І навпаки - недотримання цього обов'язку перебуває в прямому зв'язку з подальшою неузгодженістю взаєморозрахунків, оскільки веде до необгрунтованої недоїмки про яку платник не знає і не може знати, створює незаконні підстави для застосування нових фінансових санкцій вже на наступний базовий період.
За вказаних обставин УДАІ УМВС України в Чернівецькій області правомірно вважало про 100% зарахування поточних страхових внесків в рахунок сплати виставлених страхових сум відповідного звітного періоду, та незмінності наявних на особовому рахунку коштів,
З огляду на вищевказане, кошти в розмірі 18954 грн. 88 коп. є підтвердженою переплатою УДАІ УМВС України в Чернівецькій області зі сплати страхових внесків, яку Позивач на ряду з іншими сумами мав станом на січень 2011 року, і це безпосередньо підтверджується Розрахунком Відповідача.
Виконання відповідачем своїх обов'язків, зокрема по вчасному і щомісячному формуванню та направленню вимог, щомісячному формуванню та направленню повідомлень про перерозподіл, усунуло б передумови для утворення та накопичення недоїмки на особовому рахунку позивача, та враховуючи стан виплат УДАІ УМВС України в Чернівецькій області не призвело б до виникнення даного спору.
Відповідно до п.34 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" від 21.01.1993р. № 7-93 позивач звільнений від сплати державного мита. Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому суд не стягує судові витрати з відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 49, 104, 105, 106, 137 КАС України, суд,-
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України у Садгірському районі від 04.06.2011 р. №Ю - 240.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, перебачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копіїї постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова в повному обсязі складена 10 жовтня 2011 року.
Суддя О.Я.Бойко