Справа № 22-ц-111/11 Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин М.О.
Категорія:- 34 Доповідач в 2-й інстанції: Кіт І. Н.
10 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Каблака П.І.
суддів: Крайник Н.П., Кота І.Н.
при секретарі : Стасів М.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Франківської районної адміністрації Львівської міської ради на рішення Франківського районного суду м. Львова від 28 квітня 2010р.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін та їх представників на підтримання доводів апеляційної скарги і заперечень на неї, перевіривши матеріали справи , колегія суддів, -
Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 28 квітня 2010р.частково задоволено позов ОСОБА_2 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, управління капітального будівництва Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, приватного підприємства «Галпрофбуд «та Львівської міської ради за участю третіх осіб: ЛКП «Навколо Базару», управління соціального захисту Львівської міської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди заподіяної залиттям квартири позивача.
Стягнуто солідарно з відповідачів, а саме : Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, управління Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, приватного підприємства «Галпрофбуд «, а також і Львівської міської ради на користь позивача 6525 грн. на відшкодування майнової шкоди та 1000 грн. морального відшкодування й судові витрати у справі. Всього разом стягнуто 7607 грн. 50 коп.
Рішення суду оскаржив відповідач -Франківська районна адміністрація Львівської міської ради. У своїй апеляційній скарзі посилається на незаконність і необґрунтованість судового рішення. Зокрема, на безпідставне покладення солідарної відповідальності на усіх відповідачів, недоведеності вини кожного із відповідачів у заподіянні шкоди та відсутності правових підстав для відшкодування ними, як матеріальної так і моральної шкоди. Просить оскаржуване рішення районного суду скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні позову за його безпідставністю і недоведеністю.
Перевіривши у межах доводів апеляційної скарги та пред»явлених позовних вимог законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.
Відповідно до положень ст.11 та ст.60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи які мають бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи із принципу диспозитивності визначеного ст.11 ЦПК позивач належним чином розпорядилася своїми правами і відповідно реалізувала їх звернувшись з позовом в остаточній його редакції від 24.09.09р. ( а.с. 91) про відшкодування шкоди з підстав передбачених ст. ст. 23, 1166, 1167 ЦК України як такої , що була заподіяна їй визначеними нею відповідачами внаслідок деліктних правовідносин, а саме під час проведення ними ремонтних робіт у суміжному будинку АДРЕСА_1
Разом з тим, належних доказів про наявність обов»язкових правових підстав для покладення відповідальності за шкоду на цих відповідачів, визначених ст.1166 ЦК України та п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992р., з наступними змінами і доповненнями «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди «, а саме про неправомірність дій відповідачів, наявність безпосереднього причинного зв»язку між їх протиправними діями і заподіяною шкодою та вини зазначених юридичних осіб позивачем не подано і не було здобуто в судовому засіданні. Зокрема, таким належним доказом у справі повинен бути висновок будівельно-технічної експертизи призначеної ухвалою районного суду від 11.12.08р.( а.с.67), якої разом з тим не було проведено через небажання позивача оплатити витрати на її проведення ( а.с.68).
Наявні у справі листи Львівської міської ради, прокуратури Франківського району м.Львова , Львівської державної адміністрації та акт від 02.04.09р.( а.с.59-61, а.с. 75) не містять у собі інформації про те, коли саме й ким з відповідачів та внаслідок яких власне порушень нормативних документів під час проведення будівельних робіт у будинку № 163 по вул.Городоцькій у м.Львові було пошкоджено покрівлю даху над квартирою позивачки, тому такі листи й акт які ґрунтуються лише на припущеннях, не можуть являтися належними доказами за пред»явленим до відповідачів позовом.
Як беззаперечно вбачається із матеріалів справи позивачка є власником квартири АДРЕСА_2, балансоутримувачем і відповідальним за його належне утримання є ЛКП « Навколо базару «Львівської міської ради ( а.с.19-20). Наявними у справі фотографіями встановлено факт неналежного утримання зазначеним комунальним підприємством будинку, що знаходиться на його утриманні й обслуговуванні, зокрема незадовільного стану його покрівлі , що власне й призвело до залиття квартири позивачки атмосферними осадками( а.с.129-131).
В цьому зв»язку, відносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями та споживачами регулюються гл. 63 ЦК України й зокрема ст.906 ЦК , Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про захист прав споживачів «, Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.05р.
Відповідно до ст.ст.16, 19, 20 ,21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги «відносини сторін у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Зазначеними статтями цього Закону визначено обов»язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, зокрема їх взаємний обов»язок щодо укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору та право споживача на відшкодування збитків, завданих його майну або приміщенню, шкоди заподіяної його життю та здоров»ю внаслідок неналежного надання або ненадання комунальних послуг.
Виходячи із положень ст.ст. 6, 526, 626-631 ЦК України такий договір є обов»язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.
Пунктом 8.2.1. Типового договору про надання житлового комунальних послуг, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 12.12.08р. № 1370 визначено відповідальність виконавця у разі неналежного надання послуг або ненадання послуг, що призвело до заподіяння збитків майну та/або приміщенню споживача, шкоди його життю та здоров»ю - шляхом відшкодування збитків .
Згідно зі ст.906 ЦК України в разі порушення виконавцем умов договору про надання послуг настають правові наслідки , встановлені договором або законом.
Разом з тим, ЛКП «Навколо базару «позивачем залучено до участі у даній справі лише в якості третьої особи, а не відповідача, що відповідно виключає можливість прийняття апеляційним судом рішення про покладення безпосередньо на це комунальне підприємство обов»язку по відшкодуванню заподіяної позивачці шкоди неналежним утриманням будинку.
В цьому зв»язку, рішення районного суду ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального закону й таке, що не ґрунтується на повно встановлених і належно перевірених обставинах справи про дійсні права і обов»язки сторін щодо предмета спору, в силу вимог ч.1 ст.309 ЦПК України залишатись в законній силі не може й підлягає скасуванню з ухваленням судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову в позові пред»явленому до неналежних відповідачів. .
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Франківської районної адміністрації Львівської міської ради задоволити .Рішення Франківського районного суду м.Львова від 28 квітня 2010р. скасувати з ухваленням у справі нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 за його безпідставністю.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржене протягом 20-ти днів з часу набрання законної сили, шляхом подання на нього касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді :