Справа № 22-ц-1239/11 Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А.
Категорія -32 Доповідач в 2-й інстанції: Кіт І. Н.
10 березня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Кота І.Н.
суддів: Крайник Н.П., Гончарук Л.Я.
при секретарі: Стасів М.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 24 червня 2010 року.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги , колегія суддів ,-
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 24 червня 2010р. частково задоволено позов ОСОБА_2 до ВАТ «Миколаївцемент»про стягнення 3672,40 грн. одноразової допомоги у зв»язку із трудовим каліцтвом, а також 17 473,28 грн. компенсації за несвоєчасну виплату одноразової допомоги.
Стягнуто з відповідача в користь позивача 4390,44 грн. одноразової допомоги на відшкодування шкоди заподіяної ушкодженням здоров»я позивача при виконанні ним трудових обов»язків, а також 2000 грн. витрат на правову допомогу. У стягненні суми компенсації відмовлено. Рішення відповідачем не оскаржується.
Рішення суду в частині відмови у стягненні суми компенсації оскаржив позивач, заявивши одночасно клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Ухвалою судового засідання колегії суддів апеляційного суду від 27 січня 2011р. строк на оскарження судового рішення поновлено.
В апеляційній скарзі позивач посилається на безпідставну відмову в стягненні на його користь компенсації за несвоєчасну виплату належної йому одноразової допомоги, нарахування і виплата якої є обов»язком, а не правом роботодавця відповідального за заподіяння шкоди здоров»ю працівника.
Оскільки, очевидним є факт, що з часу встановлення позивачу висновком МСЕК від 11.06.1999р. ступеня стійкої втрати працездатності у розмірі 40% відповідач одноразової допомоги своєчасно не нарахував і не виплачував її позивачеві, просить рішення районного суду в цій частині позовних вимог скасувати й ухвалити у справі нове рішення про задоволення пред»явленого позову в повному його обсязі.
Перевіривши у межах доводів апеляційної скарги та пред»явлених позовних вимог законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.
Відповідно до положень ст.11 та ст.60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі, при цьому кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи , які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Оскільки позивач не довів факту подання ним за період з 11.06.1999р. й до 01.01.01р. ( набрання чинності Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходу у зв»язку з порушенням строків їх виплати «), роботодавцеві письмової заяви про відшкодування заподіяної шкоди його здоров»ю шляхом виплати одноразової допомоги, як це передбачено п.33 та п.34 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров»я, пов»язаним з виконанням ним трудових обов»язків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993р. № 472, з наступними змінами і доповненням, районний суд підставно відмовив у стягненні компенсації за цей період. У своїх поясненнях 25.06.07р.в судовому засіданні позивач визнав, що не знав про необхідність подання такої заяви.( а.с.30).
Як вбачається із матеріалів справи (а.с.7-8) вимога про виплату одноразової допомоги з урахуванням відсотків втрати працездатності була подана позивачем лише наприкінці 2005р. й задоволена відповідачем шляхом видання ним відповідного наказу № 4 від 12.01.06р. про нарахування позивачі 4390,44 грн. одноразової допомоги ( за виключенням раніше виплаченої йому 30.10.1998р. суми такої допомоги в розмірі 345 грн.). Разом з тим, від одержання цієї суми позивач відмовився вимагаючи її індексації, тому не отримана з вини працівника сума одноразової допомоги компенсації не підлягає.
Крім того, згідно із «Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв»язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.01р. № 159 , починаючи з 01.01.01р. компенсації підлягали лище щомісячні суми виплат на відшкодування шкоди, а не одноразової допомоги.
Таким чином, ухвалене у справі рішення відповідає належно встановленим обставинам справи про дійсні права і обов»язки сторін щодо предмета спору , прийняте з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, тому скасуванню чи зміні не підлягає.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Пустомитівського районного судлу Львівської області від 24 червня 2010р. залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду вступає в закону силу з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом 20-ти днів шляхом подання на неї касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: