Справа № 22-ц-229/11 Головуючий у 1 інстанції: Свірідова В.В.
Rfntujhsz - 53 Доповідач в 2-й інстанції: Кіт І. Н.
24 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Каблака П.І.
суддів: Кота І.Н., Крайник Н.П.
при секретарі: Стасів М.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою дочірнього підприємства «ТУР «ВАТ «Львівський завод автонавантажувач « на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 13 жовтня 2010 року.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги , колегія суддів, -
Рішенням Шевченківского районного суду м.Львова від 13 жовтня 2010р. частково задоволено позов ОСОБА_2 до дочірнього підприємства «ТУР «ВАТ «Львівський завод автонавантажувач « про стягнення на її користь заборгованої заробітної плати з нарахуванням компенсації у зв»язку з порушенням строків її виплати та середнього заробітку за за час затримки розрахунку при звільненні позивача з роботи.
Стягнуто з відповідача в користь позивача 24 305 грн.06 коп. грошових коштів та судові витрати у справі в користь держави. В задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди відмовлено
Рішення суду оскаржив відповідач. В апеляційній скарзі покликається на його незаконність та необгрунтованість. Зокрема, зазначає , що поза увагою та належною оцінкою з боку суду залишились доводи відповідача про те, що затримка з виплатою заробітної плати позивачці мала місце не з вини відповідача, а через брак грошових коштів, які не надійшли йому з вини населення. Не враховано того, що 16.02.10р. позивачка відмовилась отримати частину заборгованої їй заробітної плати в сумі 1051 грн. вимагаючи оплати їй усієї суми заборгованості. Крім того , суд безпідставно стягнув середній заробіток за період з 14.04. по 09.09.10р., тоді як позивачка таких вимог у своїй позовній заяві не ставила, а позов подано нею з пропуском трьохмісячного строку позовної давності.
Просить оскаржуване рішення районного суду скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Перевіривши у межах доводів апеляційної скарги та пред»явлених позовних вимог законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.
Відповідно до положень ст.11 та ст.60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Особа , яка бере участь у справі , розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зокрема, згідно із ч.2 ст.31 ЦПК позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити розмір позовних вимог.
Як беззаперечно вбачається із матеріалів справи позивачка належно реалізувала надане їй таке право , подавши 09.09.10р. заяву про збільшення позовних вимог , зокрема вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку по 09.09.10р. ( а.с. 113-115).
Проведеною територіальною державною інспекцією праці у Львівській області перевіркою беззаперечно встановлено факт заборгованої відповідачем станом на 01.07.09р. заробітної плати позивачки в розмірі 10 221.28 грн. ( а.с.3-7), який не заперечувався представником відповідача у судовому засіданні. За таких обставин, районний суд підставно ухвалив рішення про стягнення цього боргу, відповідно врахувавши й суму належної позивачці компенсації у зв»язку з порушеням термінів виплати нарахованої їй заробітної плати, а також стягнув згідно із ст.117 КЗпП України середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 02.09.09р. ( дня фактичного звільнення ) по день пред»явлення позивачкою такої вимоги ( а.с. 113-115).
Таким чином , суд першої інстанції ухвалив законне і обгрунтоване рішення про задоволення позову, яке відповідає належно встановленим обставинам справи про дійсні права й обов»зки сторін щодо предмета спору, а також і вимогам ст.ст. 115, 116, 117 КЗпП України, тому колегія суддів повністю погоджується з таким рішенням .
В цьому зв»язку, доводи апеляційної скарги, зокрема щодо пропуску позивачкою трьохмісячного строку звернення до суду не заслуговують на увагу, оскільки ч.3 ст. 233 КЗпП визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «ТУР «ВАТ «Львівський завод автонавантажувач «відхилити. Рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 13 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом 20-ти днів з часу набрання нею законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий :
Судді: