Справа № 22-ц-618/11 Головуючий у 1 інстанції: Грудова Н.Б.
Категорія - 51 Доповідач в 2-й інстанції: Курій Н. М.
28 лютого 2011 року м. Львів
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - Цяцяка Р.П.,
суддів: Курій Н.М., Мацея М.М.,
за секретаря: Панчука І.С.,
з участю: позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Куліш О.І.,
представника Сихівської районної адміністрації
Львівської міської ради Гарасим'яка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Лев-3»на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 15 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Лев-3», третя особа Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради про встановлення факту укладення трудового договору, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
Позивач звернулася до суду з вище вказаним позовом, після уточнення позовних вимог просить встановити факт допуску до роботи, поновити її на посаді прибиральниці ПП «Лев-3», стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.02.2010р., оплатити лікарняні листки за період з 26.02.2010р. по 23.03.2010р., стягнути моральну шкоду. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що працювала прибиральницею ЛКП «Під зуброю», обслуговуючи адміністративний корпус Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради. 18.02.2010р. між відповідачем ПП «Лев-3»та Сихівською районною адміністрацією укладено договір про надання послуг по прибиранню. 17.02.2010р. звільнилася з роботи з обіцянкою переводу всіх прибиральниць в ПП «Лев-3». Продовжувала виконувати свою роботу до 26.02.2010р. 22.02.2010р. в офісі ПП «Лев-3»заповнювала особовий листок та автобіографію, подавала копії своїх документів, однак, в телефонному режимі 24.02.2010р. їй повідомили про відмову у прийнятті на роботу. З 26.02.2010р. по 23.03.2010р. перебувала на лікарняному. Після того приходила на роботу, однак, до роботи не була допущена. Вважає, що трудовий договір з нею був укладений, оскільки вона була допущена до роботи.
Сихівський районний суд м. Львова 15 вересня 2010 року ухвалив рішення про часткове задоволення вище зазначеного позову.
Суд встановив факт укладення трудового договору ОСОБА_2 з Приватним підприємством «Лев-3» шляхом фактичного допуску до роботи на посаді прибиральниці, а також поновив ОСОБА_2 на посаді прибиральниці ПП «Лев-3»з 18 лютого 2010 року, до роботи на якій остання фактично була допущена.
Суд стягнув з Приватного підприємства «Лев-3»на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 6 169 грн. 90 коп., та судовий збір в розмірі 61,69 грн. на користь держави, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
Суд допустив до негайного виконання рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_2 та виплати їй заробітної плати за один місяць.
В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Рішення оскаржило Приватне підприємство «Лев-3».
Апелянт вважає рішення суду необґрунтованим та незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати оскаржуване рішення Сихівського районного суду м. Львова від 15.09.2010 року та ухвалити нове рішення про відмову в позовних вимогах ОСОБА_2
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з наказом №6 від 17.02.2010р. ЛКП «Під Зуброю»позивач як прибиральниця приміщень Сихівської районної адміністрації з 17.02.2010р. звільнена з роботи за власним бажанням (ст.38 КЗпП України), на підставі заяви ОСОБА_2 (а.с.7).
18.02.2010р. між Сихівською районною адміністрацією Львівської міської ради (надалі Замовник) та ПП «Лев-3»(надалі Виконавець) укладено договір №1/10 на закупівлю послуг, згідно умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе надання послуг по господарському обслуговуванню (прибиранню) кабінетів та нежитлових приміщень. Крім того, відповідно до п.2.1 Договору Виконавець зобов'язується проводити щоденне прибирання, в тому числі вологе, кабінетів Замовника, а також місць загального користування (санвузли, сходові клітки, коридори, подвір'я з дотриманням санітарних норм. Загальна площа приміщень - 1517,8 м.кв (ах. 14-15).
Крім того, 01.03.2010р. між ПП «Лев-3»(надалі Виконавець) та Сихівським відділом соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (надалі Замовник) було укладено Договір про порядок надання послуг по господарському обслуговуванню (прибиранню) кабінетів нежитлових приміщень. Загальна площа становить 330,4 м.кв. Згідно умов договору Виконавець зобов'язується проводити щоденне прибирання, в тому числі вологе прибирання, приміщень, зазначених у п.1.2 Договору, а також санвузол, коридори з дотримання санітарних норм (а.с.42-43).
Відповідно до акту виконаних робіт за лютий 2010р. від 01.03.2010р., складеного Сихівською районною адміністрацією Львівської міської ради та ПП «Лев-3», останнє надало Замовнику послуги з прибирання приміщень Сихівської районної адміністрації за період з 18 по 28.02.2010р., загальною площею 1517,8 кв.м. Аналогічні акти були складені за періоди з 1 по 23.03.2010р., з 24 по 31.03.2010р., за квітень, червень 2010р. На даних актах стоїть відмітка «оплачено»(а.с.61-65).
Згідно з ч.4 ст.24 КЗпП України, трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, врахувавши, що про виконання умов договору про надання послуг були складені відповідні акти, послуги оплачено, а показаннями свідків, які працювали разом з позивачем, встановлено, що ніхто з них не обслуговував закріплені за ОСОБА_2 приміщення, претензій до її роботи з 18.02. по 25.02.2010р. не було, давши правильну оцінку твердженням свідка ОСОБА_5 про те, що він що особисто бачив позивача на роботі після її звільнення з ЛКП «Під Зуброю», встановивши факт, що вона та решта прибиральниць були допущені до роботи з відома керівництва ПП „Лев-3", беручи до уваги, що фактичний допуск до роботи прирівнюється до укладення трудового договору, прийшов до обґрунтованого висновку про встановлення факту укладення трудового договору шляхом фактичного допуску до роботи з 18.02.2010р., та підставно поновив позивача на посаді прибиральниці ПП «Лев-3», до роботи на якій фактично позивач була допущена.
Доводи апелянта про те, що відсутність письмового трудового договору і недодержання судом при розгляді даної справи вимог ст. 218 ЦК України щодо заперечення однією із сторін факту вчинення правочину не заслуговують на увагу, оскільки на дані трудові правовідносини не розповсюджуються правила Цивільного кодексу України, а фактичний допуск до роботи передбачає виникнення трудового договору без письмового наказу чи розпорядження.
Крім того, в суді апеляційної інстанції представник відповідача зазначила, що недопрацюванням керівництва ПП „Лев-3" є факт недогляду за тим, що ОСОБА_2 продовжувала виконувати роботу прибиральниці без належного, на їх думку, на це дозволу.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому доходить висновку, що підстави для його скасування відсутні й апеляційну скаргу на оскаржуване рішення слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, п.1 ч.1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Лев-3»відхилити.
Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 15 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий:
Судді: