Справа № 22-ц-1272/11 Головуючий у 1 інстанції: Леньо С.І.
Категорія - 42 Доповідач в 2-й інстанції: Курій Н. М.
21 лютого 2011 року м.Львів
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого -судді Цяцяка Р.П.,
суддів: Мікуш Ю.Р., Курій Н.М.,
за секретаря: Панчука І.С.,
з участю: ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 04 листопада 2010 року за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_4 (в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_7) про виселення,
Личаківський районний суд м. Львова 04 листопада 2010 року ухвалив рішення про задоволення вищезазначеного позову.
Суд вирішив виселити ОСОБА_4 з малолітньою дитиною ОСОБА_7 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житла.
Суд стягнув з ОСОБА_4 на користь позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 45 грн. 50 коп. судових витрат.
Рішення суду першої інстанції оскаржила ОСОБА_4.
В обґрунтування скарги апелянт посилається на те, що суд порушив норми матеріального та процесуального права та неправильно з'ясував обставини справи, відхиливши клопотання про зупинення провадження у справі, задовольнив позов без законних на те підстав. Апелянт просить рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія судів доходить висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Відповідно до ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_5, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_4 із сином вселилися та проживають в квартирі АДРЕСА_1 без законних підстав, оскільки ордер для вселення в зазначене житло їм не видавався, і такі дії відповідачки порушують права позивачів як власників спірної квартири.
Свої висновки суд першої інстанції обґрунтував наступним.
Згідно із ч. 1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Cудовими рішеннями Личаківського районного суду м. Львова від 18.05.2007 року, 17.02.2009 року (а.с.3-4, 46-47), які набрали законної сили, встановлено та підтверджується письмовими доказами, що сім'я позивачів вселилася в квартиру АДРЕСА_1 на підставі ордеру №2447 від 22.03.2005 року, виданого у відповідності до рішення виконкому Винниківської міської ради № 93 від 15.03.2005 року.
Відповідно до Свідоцтва про право власності від 23.09.2005 року (а.с.7), позивачі приватизували квартиру згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду»і на підставі вказаного свідоцтва 17.11.2005 зареєстрували право власності на квартиру в ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», яка належить їм на праві приватної спільної сумісної власності (а.с.8).
Зазначені правовстановлюючі документи не скасовані, не визнані недійсними в судовому порядку.
Крім того, рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 18.05.2007 року (а.с.3-4), встановлено, що сім?я ОСОБА_10, а саме: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 зламали замки та вселилися в спірну квартиру, пред'явивши охоронне свідоцтво, однак відповідачі проживають у спірній квартирі без законних підстав, оскільки ордер на вказану квартиру, який є єдиною підставою для вселення в житло, їм не видавався. Означеним рішенням відповідачів виселено із кв. АДРЕСА_1 без надання іншого житла.
Відповідно до ухвали Личаківського районного суду м.Львова від 14.11.2008 року (а.с.5-6), відповідачів ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 повторно виселено із означеного приміщення, оскільки вони повторно вселилися у спірну квартиру.
Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 17.02.2009 року (а.с.46-47) виселено ОСОБА_13 з малолітніми дітьми, які також самовільно вселилися у квартиру.
Відповідно до акту державного виконавця від 01 жовтня 2009 року, під час примусового виселення сім?ї ОСОБА_10, окрім осіб зазначених в судовому рішенні, в квартирі АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_4 з малолітнім сином ОСОБА_7 29.10.2008 р.н.(а.с.9).
Доводи ОСОБА_4 про те, що суд першої інстанції ухвалив рішення про її виселення з сином без законних на те підстав не заслуговують на увагу, оскільки апелянт ні суду першої, ні апеляційної інстанції доказів про правомірність вселення в спірну квартиру не подала.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому доходить висновку, що підстави для його скасування відсутні й апеляційну скаргу на оскаржуване рішення слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, п.1 ч.1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 04 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Львівської області Курій Н.М.