Справа № 22-ц-246/11 Головуючий у 1 інстанції: Ганич
Доповідач в 2-й інстанції: Гончарук Л. Я.
08 лютого 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області
у складі : головуючого судді - Бермес І.В.
суддів -Шандра М.М.., Гончарук Л.Я.
при секретарі - Балюк О.С.
з участю - ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Залізничного районного суду м.Львова від 14 червня 2010р.
у справі з позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-ої особи : ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -
встановила :
Позивач звернувся з позовом в суд просив поновити строк позовної давності, постановити рішення яким стягнути з відповідача 84 800 грн. заборгованості. В порядку статті 31 ЦПК України позовні вимоги уточнив просив стягнути 62 110 грн. боргу, 50 002 грн. 94 коп інфляційних нарахувань, 10 274 грн. 70 коп 3% річних від простроченої суми, всього 122 387 грн 59 коп
Мотивуючи тим, що 26 серпня 2004р. надав відповідачу доручення на продаж квартири, на підставі цього доручення 04.11.2004р. відповідач продав ОСОБА_5 його квартиру, однак отриманих від продажу грошей в повному об'ємі не повернув..Так 03 березня 2005р. відповідач відповідно до домовленості передав третій особі 300 дол. США ( 1590 грн. по курсу 5,30 грн. за 1 дол.), 24.03.2004р.- 2000 дол США ( 10560 грн.по курсу 5,28 грн. за 1 дол.), та 13.04.2005р. ще 2000 дол. США ( 10 540 грн. по курсу 5,27 грн. за 1 дол.)
Таким чином , відповідач не виконав належним чином зобов'язання відповідно до умов договору. В зв'язку з порушенням зобов'язання відповідач повинен сплати суму боргу з врахуванням індексу інфляції та 3 % річних від простроченої суми.
Рішенням Залізничного районного суду від 14 червня 2010р. поновлено строк позовної давності. Позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 62110 грн. боргу, 50 002 грн. 94 коп інфляційних нарахувань, 10 274 грн. 70 коп -3 % річних від простроченої суми, всього -122 387 грн. 64 коп.
Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 1223 грн.88 коп судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи, всього 1343 грн. 88 коп.
Рішення суду оскаржив відповідач просить рішення суду скасувати та постановити нове про відмову в позові. Мотивуючи тим, що суд першої інстанції не повно з'ясував обставини справи, так між ним та позивачем договору доручення укладено не було, він отримав пропозицію на виконання оплачуваних послуг за дорученням. Суд не врахував , що на виконання доручення ним було понесені витрати в період підготовки до приватизації та продажу квартири : 10 000 транспортні витрати, 15 000 грн. на погашення боргів по комунальних послугах, 5 000 грн. послуги по приватизації, обіцяну винагороду 2 000 дол. США позивач так йому не дав. Позивач за продаж своєї квартири отримав 45 050 грн. ( 9750 грн. і 8500 дол. США.). Крім цього, позивачем безпідставно пропущено строк позовної давності.
Заслухавши суддю доповідача, апелянта на підтримання апеляційної скарги, заперечення позивача, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що згідно договору купівлі - продажу квартири від 04.11.2004р. ОСОБА_6 в інтересах якого діяв ОСОБА_3 продав , а ОСОБА_5 купив квартиру АДРЕСА_1 за ціною 84 800 грн., які сплачено покупцем до підписання договору. Гроші виручені від продажу квартири відповідач зобов»язувався передати матері позивача ОСОБА_4, що частково було виконано в березні -квітні 2005р. та передано гроші в сумі 4300 дол. США, що станом на той час по курсу НБУ становило 22 690 грн., в зв'язку з прострочення виконання грошового зобов'язання відповідач повинен сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 з 23.04.1996р. по 21.10.2009р. відбував покарання у Шепетівській виправній колонії Хмельницької області, де 26.08.2004р. видав доручення.
Згідно доручення від 26 серпня 2008р. ОСОБА_2 який знаходиться у ШВК-98 доручив ОСОБА_3 продати від його імені належну йому на праві власності квартиру по АДРЕСА_1 за ціну та на умовах на його розсуд, отримати за нього належні йому від продажу квартири кошти. (а.с 8).
Як встановлено судом продаж квартири згідно доручення вчинено 04 листопада 2004р. за ціною 84 800 грн., які сплачено покупцем до підписання договору. (а.с 6).
ОСОБА_2 23.02 . 2005 р. та 14.03.2005р. звернувся до відповідача про необхідність повернення грошей від продажу квартири, встановивши строк повернення боргу до 10 березня 2005р. ( а.с 26, 27).
3.03 .2005р. згідно розписки відповідачем було повернуто - 300 дол. США, 24.03.2005р. -2000 дол. США, та 13.04.2005р. -2000 дол. США. (а.с23-25).
Доводи апеляції в частині того, що відповідачем було повернуто позивачу 8500 доларів США та 9750 грн. які як хотів отримати ОСОБА_2 за продаж квартири спростовуються показами представника позивача, третьої особи , долученими до справи розписками . Висновок суду про стягнення з відповідача 62 110 грн. боргу є правильним і не спростовується доводами апелянта.
З зустрічним позовом про відшкодування витрат пов'язаних з приватизацією і продажем квартири, які згідно домовленості мали бути покриті за рахунок коштів з продажу квартири відповідач не звертався.
Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що позивач даючи доручення не обумовив строк повернення коштів від продажу квартири. Проте, звертаючись з листом до відповідача в березні 2005 р. він повідомив про необхідність повернення всієї суми боргу, на що відповідач протягом березня -квітня 2005р. повернув 4300 дол. США. , а відтак інфляційні проценти та 3% річних від простроченої суми слід рахувати з часу отримання вимоги про повернення боргу. Так, допитана в судовому засіданні 3 особа ОСОБА_4 ствердила що 03 березня 2005р. отримала від відповідача 300 дол. США решта грошей він обіцяв повернути пізніше, всього отримала 4300 дол. США., більше грошей відповідач їй не віддав. Рішення суду в частині стягнення інфляційних та 3 процентів річних підлягає скасуванню з у ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову цій частині.
Керуючись ст.ст. 303,п.2 ч.1 ст.307 , 309 , 314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-
вирішила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Рішення Залізничного районно суду м.Львова від 14 червня 2010р. в частині стягнення інфляційних нарахувань ,трьох процентів річних , судових витрат скасувати ухваливши, що позов підлягає до задоволення частково.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 43 558 грн. 04 коп інфляційних нарахувань, 9 479 грн. 65 коп три проценти річних із простроченої суми .
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 1151 грн. 48 коп судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, всього 1271 грн. 48 коп.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з дня набрання рішення законної сили.
Головуючий:
Судді :