Справа № 22-ц-559/11 Головуючий у 1 інстанції: Кунцік О.С.
Категорія:46 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
11 січня 2011 року колегія суддів судової палати апеляційного суду Львівської області з розгляду цивільних справ в складі:
головуючого: Бермеса І.В.
суддів: Шандри М.М., Гончарук Л.Я.
з участю секретаря Луньо К.А.
та з участю ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3,
представника ОСОБА_4. ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 04 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про визнання права власності,-
встановила:
Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 04.06.2010 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано АДРЕСА_2 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_4. Скасовано реєстраційне посвідчення від 30.12.1997 року, видане Самбірським МБТІ про реєстрацію АДРЕСА_1 на ОСОБА_4 в частині права власності на Ѕ площі квартири. Визнано за ОСОБА_6 право приватної власності на Ѕ ідеальну частину квартири АДРЕСА_1.
У зустрічному позові ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про визнання права власності відмовлено.
Рішення суду оскаржила ОСОБА_4
В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд не застосував положення ч.3 ст.70 Сімейного кодексу України та не взяв до уваги, що у спірній квартирі зареєстровані повнолітні діти та її мама ОСОБА_5, а тому вважає, що суд повинен був врахувати і їхні інтереси. Просить рішення суду змінити, зазначивши в рішенні, що ідеальні частки в праві власності на АДРЕСА_1 розподіляються по 1/5 частки на ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_6.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 09.08.1986 року. Рішенням окружного суду округу Кук, Іллінойс, США від 07.10.2003 року шлюб між ними розірвано.
Як убачається з посвідченого нотаріально договору купівлі-продажу від 17.06.1997 року, ОСОБА_4 купила АДРЕСА_1 в м.Самборі, яка складається з трьох житлових кімнат та кухні, загальна площа 64,3 кв.м (а.с.10).
Відповідно до ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об”єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Задовольняючи позов ОСОБА_6 міськрайонний суд вірно виходив з того, що спірна квартира є спільним майном подружжя, оскільки набута за час шлюбу, та суду не надано доказів, що квартира придбана за кошти, що належали ОСОБА_4 особисто. Визначаючи розмір часток майна, що є об”єктом права спільної сумісної власності, суд правильно виходив з рівності часток, що відповідає положенням ч.1 ст.70 Сімейного кодексу України.
Доводи апеляційної скарги про необхідність застосування судом норм матеріального права, які регулюються ч.3 ст.70 Сімейного кодексу України, не заслуговують на увагу, оскільки відсутні підстави для збільшення частки одного з подружжя, передбачені у ч.3 ст.70 Сімейного кодексу України.
Факт реєстрації ОСОБА_5 та повнолітніх дітей сторін ОСОБА_7, ОСОБА_8 у АДРЕСА_1 не є правовою підставою для визнання за ними права власності на квартиру.
Рішення суду відповідає матеріалам справи, доказам та вимогам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.1, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 04 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді