Справа № 22-ц-839/11 Головуючий у 1 інстанції: Ванівський
Доповідач в 2-й інстанції: Федоришин А. В.
10 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого - Федоришина А.В.
суддів: Шашкіної С.А., Мацея М.М.
при секретарі - Качмар М.Я.,
за участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 4 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ЗАТ «ПрокредитБанк», ОСОБА_6, треті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання договору іпотеки неукладеним (недійсним) та виключення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна,-
оскаржуваним рішенням відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_5 до ЗАТ «ПрокредитБанк», ОСОБА_6, треті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання договору іпотеки неукладеним (недійсним) та виключення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Рішення оскаржила ОСОБА_5, просить його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог. Зазначає, що при нотаріальному посвідченні її заяви про надання дозволу Хом»яку А.П. на заставу нерухомого майна, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя, нотаріусом мала посвідчуватися згода, а не її підпис. Таке посвідчення суперечить нормам ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про іпотеку»та Цивільному Кодексу України. Вказує, що висновок суду про пропуск позивачем строку позовної давності є необґрунтованим, оскільки приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис про примусове виконання та звернення стягнення на нерухоме майно без повідомлення апелянта про такі дії.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника апелянта ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на її заперечення, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права і тому його слід залишити без змін, апеляційну скаргу -відхилити.
Відповідно до ч. 3 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що між АТ «ПрокредитБанк»та ОСОБА_6. 14.05.2004 р. на забезпечення виконання зобов'язання по Рамковій угоді було укладено договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_6. передав у іпотеку ПАТ «ПрокредитБанк»нерухоме майно -нежитлові приміщення на третьому поверсі в адміністративному корпусі «А-4», зазначеному в технічному плані 30-36, що знаходяться у будинку АДРЕСА_1.
З витягу реєстру прав власності на нерухоме майно від 19.04.2004 р., об'єкт іпотеки належить на праві власності ОСОБА_6. та зареєстрований у державному реєстрі прав власності на нерухоме майно (а.с. 44).
При укладенні договору іпотеки приватним нотаріусом засвідчено справжність підпису ОСОБА_5 на її заяві. Даною заявою ОСОБА_5 дала свою згоду на заставу її чоловіком ОСОБА_6. нежитлових приміщень, які є їх спільною власністю.
Твердження апелянта про те, що при нотаріальному посвідченні її заяви про надання дозволу Хом»яку А.П. на заставу нерухомого майна порушено законодавство, є безпідставними та спростовуються наступним.
Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусом України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 03.03.2004 р. за № 283/8832, при посвідчення правочинів щодо розпорядження спільним майном, які підлягають нотаріальному посвідченню, якщо правовстановлюючий документ оформлений на одного із співвласників, нотаріус вимагає письмову згоду інших співвласників. Справжність підпису на заяві співвласників про їх згоду на укладення таких правочинів повинна бути засвідчена в нотаріальному порядку.
Про надання згоди ОСОБА_5 на передачу в іпотеку нежитлових приміщень свідчить і зміст заяви, із якої убачається, що позивачці було відомо про передачу в іпотеку її чоловіком нерухомого майна і вона дала на це згоду як дружина.
Отже, суд вірно прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки зі сторони ЗАТ «ПрокредитБанк»дотримано усіх істотних умов договору іпотеки, а заява ОСОБА_5 про надання згоди на заставу нежитлових приміщень оформлена нотаріусом відповідно до вимог Закону України «Про нотаріат»та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусом України та така відповідає Цивільному Кодексу України.
Відповідно до ст.. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється у три роки.
Безпідставними є покликання апелянта на те, що нею не пропущено строк позовної давності, оскільки приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис про примусове виконання та звернення стягнення на нерухоме майно без повідомлення її про такі дії.
Так як ОСОБА_5 підписала заяву та дала згоду на заставу її чоловіка нежитлових приміщень, а тому слід вважати, що про спірний договір їй було відомо з часу підписання нею заяви, а саме 14.05.2004 р., інших доказів судом не здобуто.
Таким чином, суд вірно пришов до висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності без поважних причин.
Оскільки суд першої інстанції ухвалив законне рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність його висновків, тому колегія суддів вважає необхідним залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу відхилити.
На підставі наведеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, 317 ЦПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 4 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді: