Справа № 22-ц-847/11 Головуючий у 1-й інстанції:Мартинишин Я.М.
Категорія -42 Доповідач в 2-й інстанції: Шашкіна С.А.
03 лютого 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого-судді Богонюка М.Я.
Суддів: Шашкіної С.А., Федоришина А.В.
При секретарі: Глинському О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 16 вересня 2010 року,-
Оскаржуваним рішенням задоволено позов Державного професійно-технічного закладу „Львівський професійний політехнічний ліцей”. Виселено ОСОБА_3, ОСОБА_4 з АДРЕСА_1 без надання іншого житла. Виселено ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 з АДРЕСА_2 без надання іншого житла. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_7 на користь позивача судові витрати в розмірі 54 грн.
Рішення оскаржила ОСОБА_2, яка покликається на його неправильність, оскільки таке постановлене у її відсутність, відповідно до ст.74 ЦПК України, повістки-виклику до суду вона не отримувала, дані про належне її повідомлення в матеріаліх справи відсутнє.У зв”язку з цим, просить рішення суду в частині виселення ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 скасувати та ухвалити нове про відмову в позові в цій частині.
Вислухавши доповідача, перевіривши доводи скарги, матеріали справи, докази, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.
Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до змісту ст.ст. 128, 129 ЖК України жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення в надану жилу площу.
Згідно до ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Відповідно п. 44 Примірного положення про гуртожитки громадяни, які самоправно зайняли жилу площу в гуртожитку, виселяються без надання їм іншого жилого приміщення.
Судом встановлено, що АДРЕСА_1 має статус студентського гуртожитку та знаходиться на балансі позивача по справі -ДПТНЗ „Львівський професійний політехнічгний ліцей”.
Як вбачається із договору №24 від 01.09.2008 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_5, позивач надав для проживання відповідачу та членам його сім”ї АДРЕСА_2 на строк 10 місяців, тобто до 30.06.2009 року, а відповідачі зобов”язувалися в 10 денний термін, після закінчення строку договору звільнити займану кімнату (п.7.1. договору- а.с.16).
На вимогу позивача звільнити займану відповідачами кімнату, останні відмовляються й надалі продовжують там проживати.
Задовільняючи позов, суд вірно виходив з того, що відповідачі без законних підстав проживають у спірній АДРЕСА_2
Доводи апелянта щодо порушення судом норм процесуального права не є підставою для скасування рішення суду, висновки не впливають на законність правильного по суті рішення, а тому підстав для його скасування немає.
Так, з матеріалів справи вбачається, що в суді першої інстанції брав участь ОСОБА_5, тобто він, а отже і члени його сім”ї були повідомлені про розгляд справи.
Жодних доказів на ствердження законності проживання у спірному приміщенні апелянтом не подано.
Справа призначалась до розгляду в апеляційній інстанції і тричі відкладалась за клопотаннями апелянта з метою забезпечення її участі в розгляді справи, однак апелянт кожного разу не з”являючись в судові засідання, не подала будь-яких доказів на ствердження поважності причин неявки, тобто своїм правом на участь в судових засіданнях не скористалась (а.с.62,67)..
Клопотання відповідачки ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи 03.02.2011 року стверджує факт належного її повідомлення про час і місце судового засідання, при цьому таке клопотання не підтверджено відповідними доказами про укладення нею угоди про надання юридичної допомоги і про перебування її представника у відпустці (а.с.74,75).
З врахуванням неодноразового відкладення розгляду справи за клопотанням ОСОБА_2, які свідчать про зловживання своїми правами сторони, колегія суддів вважає таке безпідставним і за можливе розглянути справу у її відсутності.
Рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства та зібраним по справі доказам, доводи скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає.
Керуючись ст.307 ч.1 п.1, ст.308, ст.313, ст.314 ч.1 п.1 ЦПК України, колегія,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Личаківського районного суду м.Львова від 16 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: