Справа № 22-ц-863 2011р. . Голов. у 1 інст.Гірник Т.А.
Категорія -37 Доповідач -Шашкіна С.А.
20 січня 2011 року колегія суддів Судової палати Апеляційного суду Львівської області по розгляду цивільних справ в складі:
Головуючого-судді Богонюка М.Я.
Суддів: Шашкіної С.А., Приколоти Т.І.
При секретарі:Луньо К.І..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 12 жовтня 2010 року,-
Оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано за нею право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_5, яким є 1/7 ідеальної частки в квартирі АДРЕСА_1.
Рішення оскаржив ОСОБА_3, який покликається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з”ясування обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм процесуального права. Зазначає, що позивачем не подано суду жодних доказів того, що вона фактично вступила у володіння спадковим майном після смерті її сина, оскільки в спірній квартирі, співвласниками якої вони були, раніше проживали він з дружиною та дочкою, згодом він з дочкою, а в даний час він проживає там один. Позивачка та її син мали інше місце проживання. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у позові.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи скарги, матеріали справи, докази, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень ( ст. 60 ЦПК України).
Відповідно до ст.549 ЦК України ( в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння майно; 2) якщо він подав державній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Як вбачається із свідоцтва про право власності на квартиру від 21.10.1996 року, АДРЕСА_1 належить на праві спільної власності ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_9 У цій квартирі були зареєстровані за постійним місцем проживання позивачка та її неповнолітній син.
Як видно із свідоцтва про смерть один із співвласників- ОСОБА_5., 1992р.народження -неповнолітній син позивачки ОСОБА_4, який був учасником приватизації, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер (а.с.6).
Після смерті ОСОБА_5, єдиним спадкоємцем його прав та обов”язків, яке спадкоємець першої черги, є його мати- позивач по справі ОСОБА_4, яка проживала з ним разом до моменту смерті й фактично вступила у володіння його майном. Ці обставини визнав його батько, а також інші співвласники зазначеної квартири. В судовому засіданні суду першої інстанції апелянт визнавав позов ОСОБА_4 Факт фактичного прийняття спадщини шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном матір»ю неповнолітньої дитини після смерті спадкодавця стверджено зібраними доказами у справі, належно оціненими судом.
Вирішуючи спір, суд фактично вірно виходив з вимог ст. 549 ЦК України 1963р., який діяв на час відкриття спадщини та на час фактичного прийняття спадщини позивачкою, а тому помилкове покликання суду ще й на норми ЦК України 2003 року є зайвими і на правильність висновків суду не впливають.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, судом першої інстанції правильно і всебічно встановлено всі обставини справи, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.
Керуючись ст.307 ч.1 п.1, ст.308, ст.313, ст.314 ч.1 п.1 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 12 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: