ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"08" серпня 2011 р. Справа № 2a-1953/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Тимощука О.Л.
при секретарі Маковійчук С.М,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - Тимів С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Івано-Франківської митниці
про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, під час проживання в Іспанії, 15.03.2010 року придбав автомобіль марки Volkswagen Caddy 1.9 та оскільки 06.05.2011 року був змушений виїхати на постійне місце проживання в Україну, звернувся до Івано-Франківської митниці для здійснення безоплатного митного оформлення вказаного транспортного засобу у відповідності до абз. 5 п.13 ст.8 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України", проте в пільговому розмитненні транспортного засобу Івано-Франківською митницею йому відмовлено з підстав проживання на території Іспанії менше одного року. Вважає дії відповідача щодо відмови у митному оформленні автомобіля марки Volkswagen Caddy 1.9 без оподаткування протиправними та такими, що суперечать нормам Конституції України та Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України".
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, суду пояснили, що висновки Івано-Франківської митниці грунтують на помилковому тлумаченні приписів Закону України "Про громадянство" та Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" в частині кореспондування поняття "постійного місця проживання" на спірні правовідносини, пов'язані з митним оформленням та оподаткуванням транспортного засобу, що ввозився позивачем на митну територію України. Просили позов задовольнити повністю.
Представник відповідача проти позову заперечила, подавши письмові заперечення, в судовому засіданні звертала увагу суду на те, що дані паспорту України для виїзду за кордон позивача, а також інші матеріали справи підтверджують те, що позивач перебував в країні постійного проживання - Іспанії менше 6-ти місяців протягом року, а тому не може вважатись таким, що постійно проживав на території Іспанії не менше одного року. В задоволенні позову просила відмовити повністю.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.
10 лютого 2010 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) прийнятий на постійний консульський облік в Генеральному консульстві України в Барселоні (Іспанія) (а.с.10).
За час перебування на території Іспанії позивачем, відповідно до дозволу на експлуатацію №08-09168180, виданого 15.03.2010 року придбано автомобіль марки Volkswagen Caddy 1.9, кузов №НОМЕР_1 (а.с. 15).
Згідно із заявою про зняття автомобіля з обліку даний транспортний засіб знятий з постійного обліку в провінції Леріда (Іспанія) 25.04.2011 року, у зв'язку із виїздом позивача на постійне місце проживання в Україну (а.с.14).
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи 06.05.2011 року позивач знятий з консульського обліку в Генеральному консульстві України в Барселоні у зв'язку із виїздом на постійне місце проживання в Україну, а 12 травня 2011 року отримав паспорт громадянина України (серія НОМЕР_2) (а.с.10,13). З пояснень позивача, причиною виїзду на постійне місце проживання в Україну стало різке погіршання його стану здоров'я та необхідність операційного втручання.
Судом встановлено, що позивач, за період перебування на консульському обліку в Генеральному консульстві України в Барселоні виїзджав на тривалий час на територію України, а саме: з 21.05.2010 року по 15.01.2011 року, тобто більше 6 місяців протягом року.
Факт перебування на території України такий тривалий час позивач пояснював необхідністю доглядати свою мати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно із договором довічного утримання від 04.12.2003 року, зареєстрованим приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу ОСОБА_5 (в реєстрі за №1204-Д) (а.с.16-18).
Відповідно до абзацу 5 пункту 13 статті 8 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" від 13.09.2001р., №2681-III, із змінами та доповненнями, дозволяється ввезення на митну територію України (із звільненням від оподаткування) у разі переселення на постійне місце проживання на кожного повнолітнього громадянина одного механічного транспортного засобу за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за умови, що він є власником такого транспортного засобу не менше року та за умови перебування такого транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання не менше року.
Механічні транспортні засоби за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, що ввозяться громадянами при переселенні на постійне місце проживання в Україну, підлягають постановці на тимчасовий облік в органах Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України на термін до одного року з оформленням документів на право тимчасової експлуатації таких транспортних засобів з терміном дії на один рік без права відчуження таких транспортних засобів або передачі у користування іншим особам.
Згідно з абзацом 15 пункту 4.1. частини 4 Наказу Державної митної служби України "Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України" №1118 від 17.11.2005р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2005 р., за №1428/11708 при необхідності вирішення питання про можливість звільнення ТЗ від оподаткування посадова особа митного органу, яка здійснює митне оформлення ТЗ, перевіряє відомості та відмітки в документах на відповідність вимогам Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України":
постійне проживання громадянина на території країни попереднього місця проживання не менше одного року (для іноземців та осіб без громадянства - з дати підтвердження факту постійного проживання в країні попереднього місця проживання до дати отримання посвідки на постійне проживання або до дати отримання паспорта громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні; для громадян України - з дати поставлення до дати зняття з постійного консульського обліку, а за відсутності відмітки про зняття з постійного консульського обліку - до дати отримання паспорта громадянина України);
перебування ТЗ у власності громадянина не менше одного року з дати набуття права власності на ТЗ до дати: для іноземців та осіб без громадянства - отримання посвідки на постійне проживання або отримання паспорта громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні; для громадян України - зняття з постійного консульського обліку, а за відсутності відмітки про зняття з постійного консульського обліку - до дати отримання паспорта громадянина України);
перебування ТЗ на обліку в країні постійного місця попереднього проживання його власника не менше одного року (для іноземців та осіб без громадянства - з дати підтвердження факту постійного проживання в країні попереднього місця проживання до дати отримання посвідки на постійне проживання або до дати отримання паспорта громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні; для громадян України - з дати поставлення до дати зняття з постійного консульського обліку, а за відсутності відмітки про зняття з постійного консульського обліку - до дати отримання паспорта громадянина України).
Таким чином, досліджені судом та наявні в матеріалах справи документи позивача відповідають трьом необхідним критеріям, визначених у вищенаведеному спеціальному нормативному акті, що має преюдиційне значення при вирішенні даного спору, а саме:
- відповідно до дати поставлення до дати зняття з постійного консульського обліку в Генеральному консульстві України в Барселоні позивач перебував в Іспанії з 10.02.2010р., по 06.05.2011 року, паспорт громадянина України отриманий останнім 12.05.2011 року;
- транспортний засіб Volkswagen Caddy 1.9 перебував у власності позивача більш як рік, а саме з 15.03.2010р., що підтверджується дозволом на експлуатацію Генерального управління ДАІ Міністерства Внутрішніх справ Королівства Іспанії по 06.05.2011 року (дата зняття з консульського обліку);
- транспортний засіб Volkswagen Caddy 1.9 перебував на обліку в Іспанії більш як рік, а саме: з 15.03.2010р., що підтверджується дозволом на експлуатацію Генерального управління ДАІ Міністерства Внутрішніх справ Королівства Іспанії по 25.04.2011р., (як зазначалось вище, дата зняття автомобіля з реєстрації (обліку) УДАІ МВС провінція Леріда).
Статтею 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.
Аналогічний зміст закріплений в частині 2 статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".
Відповідно до статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.
Твердження відповідача, що відсутність факту постійного перебування позивача на території Іспанії понад шість місяців позбавляє його права на здійснення митного оформлення автомобіля зі звільненням від оподаткування суд вважає помилковими і такими, що суперечать вимогам спеціальних нормативних актів з наступних підстав.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (на визначення понять якого відповідач посилається в своїх запереченнях та поясненнях) дія цього Закону поширюється на громадян України, а також на іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, відповідно до їх прав та свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Відтак норми цього Закону не кореспондуються на правовідносини, пов'язані з порядком та правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, врегульованих спеціальними нормативними актами, а саме: Законом України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України", а також Наказом Державної митної служби України "Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України" згідно з якими постійне проживання громадянина на території країни попереднього місця проживання не менше одного року визначається датою поставлення на постійний консульський облік та датою зняття з постійного консульського обліку. Як вже зазначалось вище, вказані нормативні акти є спеціальними та носять імперативний характер при вирішенні даної справи, а тому відсутні підстави для застосування аналогії закону.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема : на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За наведених обставин та вказаних правових норм, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
1.Визнати протиправними дії Івано-Франківської митниці щодо відмови у митному оформленні транспортного засобу Volkswagen Caddy 1.9, кузов №НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1, зі звільненням від оподаткування.
2.Зобов'язати Івано-Франківську митницю здійснити митне оформлення транспортного засобу Volkswagen Caddy 1.9, кузов №НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1, зі звільненням від оподаткування.
3. Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_1, сплачений ним судовий збір в розмірі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.
Постанова складена в повному обсязі 12.08.2011 року.