ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"27" липня 2011 р. Справа № 2а-2139/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Тимощука О.Л.
при секретарі Маковійчук С.М.
за участю: позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Гоголя В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Генеральної прокуратури України
про зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Генерального прокурора України про зобов'язання до вчинення дій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.05.2011 року позивач, відповідно до ст. 16 Закону України «Про звернення громадян», звернувся зі скаргою до Генерального прокурора України на неналежний розгляд заяви від 16.04.2011 року про притягнення до кримінальної відповідальності працівників прокуратури Тисменицького району, зокрема прокурора району Марчука О.В., яку було направлено для подальшого розгляду до прокуратури Івано-Франківської області. Крім того, позивач просив здійснити запис його та жителів села Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області на особистий прийом до Генерального прокурора України з метою подачі скарги відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян», однак його звернення повторно направлено на розгляд до прокуратури Івано-Франківської області, тому дії генеральної прокуратури вважає неправомірними, просить зобов'язати Генеральну прокуратуру України належно розглянути скаргу від 30.05.2011 року та здійснити запис на прийом до Генерального прокурора України.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, наведених у позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з мотивів, наведених у письмовому запереченні, що містяться у матеріалах адміністративної справи. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши надані суду письмові докази та інші матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, а в задоволенні позову слід відмовити повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30.05.2011 року позивач звернувся до Генерального прокурора України із скаргою, відповідно до якої у зв'язку з незгодою просить повторно розглянути заяву від 16.04.2011 року про притягнення до кримінальної відповідальності працівників прокуратури Тисменицького району Івано-Франківської області для вирішення по суті, а також просить записати на прийом його жителів с. Угринів Тисменицького району ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на особистий прийом до Генерального прокурора України для подачі колективної скарги від жителів села Угринів Тисменицького району (а.с. 8).
Як вбачається з матеріалів справи, 07.06.2011 року Генеральною прокуратурою України надано відповідь позивачу на звернення від 30.05.2011 року, згідно з яким скаргу надіслано на адресу прокуратури Івано-Франківської області для прийняття по ній рішення відповідно до вимог чинного законодавства та надано позивачу інформації, якою роз'яснено порядок прийому громадян України зі скаргами Генеральним прокурором України (а.с. 7).
В ході судового засідання встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач звертався до органів прокуратури, зокрема, прокурора Тисменицького району Івано-Франківської області щодо розгляду питання з приводу порушень вимог земельного законодавства службовими посадовими особами Угринивської сільської ради при наданні в оренду фермерському господарству «Нива» земельних ділянок, однак рішення по суті звернення прокуратурою не прийнято.
У зв'язку з тим, що прокуратурою Тисменицького району Івано-Франківської області звернення позивача не було розглянуто по суті, позивач звернувся до прокуратури Івано-Франківської області щодо розгляду аналогічної скарги, відповідь на яку позивачу надано від 26.05.2011 року за вих. №05/3-2212-11 (а.с. 23).
З приводу порушення працівниками прокуратури Тисменицького району Івано-Франківської області та прокуратури Івано-Франківської області норм чинного законодавства України щодо проведення перевірок фактів порушення суб'єктами господарювання норм чинного законодавства, позивачем неодноразово звертався до Генеральної прокуратури України зі заявою в порядку статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України про притягнення посадових осіб прокуратури Тисменицького району Івано-Франківської області до кримінальної відповідальності, відповіді на які йому надані Генеральною прокуратурою України, зокрема, 11.02.2011 за вих. №19-р, 21.04.2011 року за вих. № 19-р, 01.05.2011 року за вих. №19-16207-11, 07.06.2011 року за вих. №06/1-16207-11 (а.с. 18,20).
З наданих відповідей Генеральної прокуратури України вбачається, що звернення, скарги та заяви позивача надіслані відповідно до вимог статей 13, 16 Закону України «Про прокуратуру» до прокуратури Івано-Франківської області для прийняття рішення за результатами перевірки звернень, скарг, заяв позивача, про що має бути повідомлений позивач та Генеральна прокуратура України.
Відповідно до стаття 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Порядок звернення громадян передбачений статтею 5 вказаного Закону, відповідно до якої звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Виходячи з аналізу статті 5 вказаного Закону, в судовому засіданні встановлено, що звернення позивача відповідає вимогам Закону України «Про звернення громадян».
Приписами статті 7 вищенаведеного Закону встановлено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Статтями 13, 16 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що органи прокуратури становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим. До централізованої системи входять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, районні в містах, які очолюють відповідні прокурори.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про прокуратуру" прийняте прокурором рішення може бути оскаржено вищестоящому прокурору або до суду.
Таким чином прокурор області, міста чи району, як керівник органу прокуратури має право скасувати будь-яке рішення свого заступника чи іншого підпорядкованого працівника прокуратури.
Приписами статті 16 Законом України "Про звернення громадян" встановлено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі.
Відповідно до вказаних норм чинного законодавства Генеральна прокуратура України зобов'язана приймати до свого провадження лише ті скарги та звернення, за якими прийнято рішення підпорядкованим прокурором, який є керівником прокуратури, у даному випадку - прокурором Івано-Франківської області.
Статтею 12 Закону України "Про прокуратуру", статтею 22 Закону України "Про звернення громадян", Інструкцією "Про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України", затвердженої Наказом Генерального прокурора України №9гн від 28.12.2005 року, встановлений порядок розгляду скарг.
Так, відповідно до п.3.11 зазначеної Інструкції звернення громадян та юридичних осіб, які надійшли до Генеральної прокуратури України вперше і за ними не приймалися рішення керівництвом прокуратур обласного рівня (первинні звернення), передавалися до управління розгляду звернень та прийому громадян для розгляду і надсилання до підпорядкованих прокуратур (відповідних відомств) для вирішення.
Таким чином, направлення скарги позивача від 30.05.2011 року для розгляду по суті та прийняттю відповідного рішення за наслідками її розгляду направлено Генеральною прокуратурою України до прокуратури Івано-Франківської області правомірно, законно та в межах повноважень відповідача, а відповідачем надано відповідь на скаргу позивача, про що свідчить лист від 07.06.2011 року (а.с. 7).
Крім того, пунктами 7.3 та 7.4 даної Інструкції Генеральної прокуратури передбачено, що при повторному зверненні громадян на особистий прийом з тих самих питань і незгоді їх із раніше прийнятим рішенням начальниками самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України або зі скаргами на рішення прокурорів областей працівники відділу прийому громадян доповідають про це заступникам Генерального прокурора України. Генеральний прокурор України приймає громадян за попереднім записом (але не в день прийому) зі зверненнями, у задоволенні яких відмовлено його заступниками.
В судовому засіданні встановлено та сторонами не заперечується, що позивач не звертався до заступника Генерального прокурора України щодо запису на прийом з метою подання колективної скарги, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в тій частини.
Крім цього, у відповіді, що надана відповідачем відповідь на спірну скаргу позивача від 30.05.2011 року, відповідачем наведено порядок здійснення прийому Генеральною прокуратурою України, якого позивач не дотримався, що встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів даної адміністративної справи.
У відповідності до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що відповідачем доведено та підтверджується матеріалами справи правомірність дії щодо розгляду скарги позивача від 30.05.2011 року, а тому суд вважає, що позов є безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення в повному обсязі.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано
Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.
Постанова складена в повному обсязі 01.08.2011 року.