ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"21" липня 2011 р. Справа № 2a-2051/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Тимощука О.Л.
при секретарі Маковійчук С.М.
за участю представника позивача - Зіняка М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Державної податкової інспекції в Богородчанському районі
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про стягнення податкового боргу в сумі 1543,40 грн.,-
Державна податкова інспекція в Богородчанському районі Івано-Франківської області звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в сумі 1543,40 грн., мотивуючи тим, що відповідачем за 2010 рік не сплачено до бюджету зобов'язання по сплаті єдиного податку в розмірі 1528,48 грн., у зв'язку з чим позивачем нараховано пеню в сумі 14,92 грн. Просив позов задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів, наведених у позовній заяві. Просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду судом повідомлявся належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштової кореспонденції (а.с. 18, 26). Причини неявки відповідача в судове засідання не відомі. Заяв чи клопотань щодо розгляду справи за його відсутності або відкладення розгляду до суду не надходило. Правом подання заперечення проти позову відповідач не скористався.
Згідно ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повторного неприбуття відповідача - не суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази та інші матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.07.2011 року (а.с. 28), фізична особа-підприємець ОСОБА_2 є суб'єктом підприємницької діяльності, а також платником податків та перебуває на обліку у ДПІ в Богородчанському районі Івано-Франківської області.
Згідно з поданою відповідачем заяви від 14.12.2009 року, відповідач перебуває на спрощеній системі оподаткування, порядок нарахування та сплати податків щодо якої регулюється положеннями Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), що підтверджується свідоцтвом про сплату єдиного податку №НОМЕР_1 (а.с. 8, 6).
Відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, який містить відомості щодо відповідача станом на 01.07.2011 року, основною господарською діяльністю відповідача є, в тому числі, оптова торгівля деревиною (а.с. 28).
Відповідно до частини 2 вищенаведеного Указу, суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.
Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Судом встановлено, що рішенням Богородчанської районної ради від 10.04.2008 року «Про встановлення ставок єдиного податку для фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності», відповідно до якого ставка податку, що підлягає сплаті до бюджету відповідачем щомісячно, з урахуванням його виду діяльності, становить 200 грн.(а.с. 30-31).
Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Приписами пункту 2 Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» встановлено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Суб'єкти малого підприємництва-фізичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державної казначейської служби України.
Відповідно до п. 5 вищезазначеного Указу, суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасності подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Як вбачається з матеріалів справи, за 2010 рік відповідач свої податкові зобов'язання належним чином не виконував та не сплачував до бюджету встановлену ставку єдиного податку, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 1677,37 грн., що підтверджується випискою облікової картки платника податків (а.с. 9-12).
Приписами частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинному на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Законом України від 02.12.2010 року № 2756-VI прийнятий Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011 року. Даний кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів.
Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачу надіслано податкову вимогу від 14.01.2011 року на загальну суму податкового боргу в розмірі 1678,48 грн., в тому числі за основним платежем - 1677,37 грн., пеня -1,11 грн., яку він отримав особисто, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 14).
Відповідно до п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається, в тому числі, при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.
Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п. 129.4 ст. 129 вказаного Кодексу).
В судовому засіданні встановлено, що відповідачем частково погашено борг, визначений податковою вимогою, а тому на момент судового розгляду справи непогашеною залишається заборгованість в сумі 1543,40 грн. (а.с. 6).
На виконання вимог Податкового кодексу України, у зв'язку з тим, що відповідачем не сплачено узгоджене податкове зобов'язання в загальній сумі 1528,48 грн., позивачем нараховано пеню в розмірі 14,92 грн., що підтверджується випискою з облікової картки платника податків (а.с. 29).
Пунктом 14.1.175 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Враховуючи, що на момент розгляду справи, суду не надано підтвердження сплати заборгованості відповідачем в розмірі 1543,40 грн., а в судовому засіданні доведено порушення відповідачем вимог чинного законодавства щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) внаслідок чого виникла заборгованість, суд дійшов висновку, що сума зазначеного боргу підлягає стягненню в судовому порядку.
Виходячи з викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідн. №НОМЕР_2) в доход бюджету заборгованість зі сплати єдиного податку в сумі 1543 (Одна тисяча п'ятсот сорок три гривні ) 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.
Постанова складена в повному обсязі 26.07.2011 року.