Справа № 2-а-1133/11
іменем України
"15" квітня 2011 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого -судді Рубан С.М.
при секретарі Бартко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про зобов»язання здійснити перерахунок пенсії, -
Позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з вказаним позовом та просить суд зобов»язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік ( 1650, 43 ) з 01 квітня 2010 року.
Позовні вимоги мотивує тим, що він є пенсіонером та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду у Дніпровському районі м. Києва. Перебуваючи на пенсії, продовжував працювати та відпрацювавши передбачений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» термін, в березні 2010 року звернувся до Управління пенсійного фонду у Дніпровському районі м. Києва з заявою про здійснення перерахунку пенсії за віком відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»по стажу та заробітній платі. Відповідачем було здійснено перерахунок пенсії із застосуванням показника за 2007 рік- 1197, 91 грн. замість показника за 2009 рік -1650, 43 грн. В результаті перерахунку пенсія виявилася суттєво меншою за розміром, а причиною цього стало те , що фахівці зазначеного УПФУ вчинили всупереч чинній редакції ст. 40 та ст. 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме - без визначених Законом України підстав застосували при перерахунку пенсії показник середньої заробітної плати за 2007 рік (1197,91 грн.), що спричинило значне зниження розрахункового розміру пенсії. У відповідь на його вимоги пояснити такі свої дії з посиланням на Закони України, керівник Дніпровського районного УПФУ в своєму листі не навела жодного такого посилання.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 100 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в своєму позові просить зобов»язати відповідача здійснити перерахунок та виплату передбаченої Законом пенсії з 01.04.2010 року, а звернувся до суду з даним позовом лише 22.02.2011 року.
Посилання позивача в адміністративному позові про те, що йому не було відомо раніше про існування відповідних вимог Закону, про порушення відповідачем його прав та про його право на звернення до суду, суд вважає необґрунтованими, оскільки незнання законів не звільняє від відповідальності і не є поважною причиною для пропуску строку звернення до суду, передбаченого чинним Кодексом адміністративного судочинства України. Будь-яких належних доказів на підтвердження поважності причин пропущення строку звернення до суду, позивач суду не надав.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для поновлення позивачу строку для звернення до суду за захистом порушеного права за період з 01.04.2010 року по 21.08.2010 року, а тому приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині повинні бути залишені без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про зобов»язання здійснити перерахунок пенсії за період 01.04.2010 року по 21.08.2010 року - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського адміністративного апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом пяти днів з дня проголошення.
Справа №2-а - 1133/11 р.
15 квітня 2011 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Рубан С.М
при секретарі Бартко Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про зобов'язання провести перерахунок пенсії, -
Позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з вказаним позовом та просить суд зобов»язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік ( 1650, 43 ) з 01 квітня 2010 року.
Позовні вимоги мотивує тим, що він є пенсіонером та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду у Дніпровському районі м. Києва. Перебуваючи на пенсії, продовжував працювати та відпрацювавши передбачений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» термін, в березні 2010 року звернувся до Управління пенсійного фонду у Дніпровському районі м. Києва з заявою про здійснення перерахунку пенсії за віком відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»по стажу та заробітній платі. Відповідачем було здійснено перерахунок пенсії із застосуванням показника за 2007 рік- 1197, 91 грн. замість показника за 2009 рік -1650, 43 грн. В результаті перерахунку пенсія виявилася суттєво меншою за розміром, а причиною цього стало те , що фахівці зазначеного УПФУ вчинили всупереч чинній редакції ст. 40 та ст. 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме - без визначених Законом України підстав застосували при перерахунку пенсії показник середньої заробітної плати за 2007 рік (1197,91 грн.), що спричинило значне зниження розрахункового розміру пенсії. У відповідь на його вимоги пояснити такі свої дії з посиланням на Закони України, керівник Дніпровського районного УПФУ в своєму листі не навела жодного такого посилання.
Ухвалою Дніпровського районного суду від 15 квітня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача про зобовязання здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2010 року по 21.08.2010 року залишено без розгляду на підставі ч.1, 2 ст. 99, ст. 100 КАС України.
Позивач в судове засідання не з»явився, надав до суду заяву, в якій просить слухати справу за його відсутності, позов підтримує повністю, просить задовольнити його по день ухвалення рішення у справі.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, надав до суду письмові заперечення на позов, в яких просив в позові відмовити з підстав, викладених в запереченнях, та слухати справу за його відсутності.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду у Дніпровському районі м. Києва. Перебуваючи на пенсії, продовжує працювати, що не заперечується відповідачем.
З матеріалів справи вбачається, що звернувшись у лютому 2011 році до Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва з заявою щодо здійснення перерахунку, позивачу відповідачем був здійснений перерахунок пенсії за ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 календарний рік, відповідно до постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530, що також визнається відповідачем.
З заперечень відповідача вбачається, що при здійсненні перерахунку пенсії органи Пенсійного фонду України посилаються на рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008, згідно якого норми статей 40, 42 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»втратили чинність, а рішення про відновлення дії попередньої редакції зазначених норм не приймалося. Тому, на даний час Відповідач вважає, що немає законодавчого врегулювання показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу при здійсненні перерахунку пенсій, а тому слід застосовувати показник середньої заробітної плати за 2007 рік.
Позиція відповідача, на думку суду, є такою, що суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки дія пункту 35 підпункту 10 б) розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»та в постанові КМУ від 28.05.208 року № 530, втратила чинність з 01 січня 2009 року відповідно до абзацу 7 ч. 2 розділу ІІІ «Прикінцевих положень»зазначеного Закону, де, зокрема, вказано, що Розділ ІІ діє до 31 грудня 2008 року.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузях статистики, економіки, праці та соціальної політики і фінансів.
Згідно з ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.
Підпунктом 10 пункту 35 розділу ІІ Закону України «Внесення змін до деяких законодавчих актів» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»встановлено, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв в роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує перерахунку пенсії.
22.05.2008 року Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано неконституційними, в тому числі і підпункт 10 пункту 35 розділу ІІ вищезазначеного Закону України.
Крім того, згідно з абзацом 7 пункту 2 розділу ІІІ «Прикінцеві положення»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»… розділ ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України «діє по 31 грудня 2008 року».
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тобто відповідні норми зазначеного Закону втратили чинність з 22.05.2008 року.
Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення Законів України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки положення абзаців 3 частини 1 статті 40, абзац 4 частини 2 статті 40 та частину 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в редакції Закону України від 28.12.2007 року визнано неконституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду України з 22.05.2008 року, то Відповідачеві слід було застосовувати редакцію Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в якій вона діяла до вказаних змін.
Як зазначається у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України»про незворотність дії у часі законів та інших нормативно-правових актів, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони пом'якшують, або скасовують відповідальність особи, реалізацію особою права на отримання бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства. До спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право в 2010 році на перерахунок пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік (1650, 43 грн.) на підставі ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому позовні вимоги щодо перерахунку та виплати пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік, починаючи з 22 серпня 2010 року з урахуванням проведених виплат, підлягають задоволенню.
Крім того, у відповідності до ст. 94 КАС України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3, 40 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 11, 16, 69-71, 86, 90, 94, 99, 158-162, 163, 183-2, 254 КАС України, ч. 2 ст. 19, ст. 152 Конституції України, рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України»від 08.11.2005р., рішенням Конституційного Суду України №1-28/2008 від 22.05.08 року, ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007р., суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про зобов'язання провести перерахунок пенсії - задовольнити .
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»- із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (2009 рік -1650, 43 гривень), починаючи з 22 серпня 2010 року з урахуванням проведених виплат.
Відшкодувати ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп. за рахунок коштів з Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження -після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя