ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"14" липня 2011 р. Справа № 2а-1969/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Тимощука О.Л.
при секретарі Маковійчук С.М.
за участю: представника відповідача - Аннюк У.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Управління Пенсійного фонду України у м. Коломиї
до відповідача: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Коломиї та Коломийському районі
про стягнення заборгованості у сумі 129517,59 грн,-
Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї Коломийського району Івано-Франківської області звернулося в суд з адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань у м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області про стягнення заборгованості в сумі 129517,59 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що управлінням Пенсійного фонду України в м. Коломиї за період з 01.12.2010 року по 01.06.2011 року на підставі списків осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за вказані періоди виплачено державну адресну допомогу та проведені витрати з виплати та доставки вказаної допомоги в загальному розмірі 138579,25 грн., про що складено акти щомісячних звірок по особових справах потерпілих, у яких зазначено загальну суму витрат позивача з виплати пенсії та інших виплат в розмірі 138579,25 грн., що підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Однак, виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань у м. Коломиї та Коломийському районі, в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», не приймає до відшкодування витрати з виплати державної адресної допомоги та її доставці в загальній сумі 138579,25 грн. Відмовляючись здійснити зазначені дії, Фонд соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань у м. Коломиї та Коломийському районі посилається та те, що адресна державна допомога до пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та профзахворювань у визначеній сумі не підлягає відшкодуванню, виходячи з положень постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засідання проти позову заперечив з підстав, наведених у письмовому запереченні, наданому суду. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши надані письмові докази та інші матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до актів звірок витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за грудень 2010 року, січень, лютий, березень, квітень, травень 2011 року, складених управління ПФУ в м. Коломиї Івано-Франківської області, загальна сума витрат, що підлягають відшкодуванню та звернена до судового стягнення, складає 138579,25 грн. Відповідно до таблиць розбіжностей до інформації про відшкодування відповідачем витрат по виплаті пенсій та інших соціальних виплат, сума, яка виставлена до сплати позивачем, однак не прийнята відповідачем до сплати, також складає 138579,25 грн. (а.с.14-25).
В судовому засіданні встановлено, що сума виплаченої адресної допомоги, виплаченої громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, та витрати, що пов'язані з її виплатою за період з 01.12.2010 року по 01.06.2011 року в загальній сумі 9061,00 грн. не заявлені в даному адміністративному позові, оскільки дана сума є предметом окремого позову. Таким чином, сума, що відлягає до відшкодування відповідачем на момент судового розгляду даної адміністративної справи становить 12517,59 грн.
Згідно зі статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пункту 1.1 Положення «Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах», затвердженого наказом Пенсійного фонду від 30 квітня 2002 року за № 8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції від 21 травня 2002 року за № 442/6730, Пенсійний фонд України, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Частиною 1 статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Приписами п. 3 Заключних положень розділу XI Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлено, що передача документів, підтверджуючих право працівників на страхові виплати, інші соціальні послуги внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також розміри цієї виплати і послуг, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків за актом щомісячної звірки, підписаним у двосторонньому порядку.
Джерелом фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, є страхові внески, які Фонд одержує від підприємств, установ, організацій. Ніяких дотацій з боку держави Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві не одержує, тому вимоги Пенсійного фонду на компенсацію виплачених пенсій у зв'язку з інвалідністю і втратою годувальника, можливі за умов передачі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві особистих справ потерпілих.
З аналізу статті 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» вбачається, що відшкодування вищенаведених соціальних витрат Пенсійному органу відбувається за справами потерпілих, які передані Фонду.
Крім того, відносини стосовно відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України витрат Пенсійного Фонду на виплату пенсій по інвалідності регулюється Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року №5-4/4 (Порядок №5-4/4).
Відповідно до пункту 5 Порядку №5-4/4 органи Пенсійного фонду на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих та складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню.
Таким чином, Порядком №5-4/4 передбачено складання акту звірки взаєморозрахунків лише у добровільному порядку та ним не передбачено врегулювання спірних відносин між УПФ та Фондом у випадку незгоди когось із цих осіб із заявленими до відшкодування сумами.
Однак, приписами постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року №265 «Про деякі питання пенсійного забезпечення» запроваджена державна адресна допомога, яка сплачується у разі, якщо розмір пенсії не досягає встановленого відсотка прожиткового мінімуму.
За змістом статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» вбачається, що законом не передбачено обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодувати Пенсійному фонду витрати, пов'язані з виплатою державної адресної допомоги.
Крім того, відповідно до пункту 4 Порядку №5-4/4 встановлено перелік виплат, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій. Таким чином, витрати, пов'язані з виплатою державної адресної допомоги відсутні у вказаному переліку.
З системного аналізу норм вищенаведеного законодавства, суд дійшов висновку, що жодним нормативним актом не передбачено обов'язку відповідача відшкодовувати УПФ витрати на виплату державної адресної допомоги, а тому суд погоджується з доводами представника відповідача щодо безпідставності заявлених вимог позивача про відшкодування сум витрат, понесених управлінням Пенсійного фонду України в м. Коломия, у зв'язку з виплатою адресної державної допомоги та витрат, пов'язаних з її виплатою в загальному розмірі 129517,59 грн.
Така ж правова позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.12.2010 р. у справі № К-28846/10 за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новогродівці Донецької області про зобов'язання вчинити дії та стягнення заборгованості.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано
Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.
Постанова складена в повному обсязі 19.07.2011 року.