ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" липня 2011 р. Справа № 2a-2020/11/0970
10 год.45 хв.
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Тимощук О.Л., розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головавтотрансінспекції в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн.,-
Головавтотрансінспекція в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн., мотивуючи тим, що під час перевірки останнього встановлено порушення ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме: надання послуг з нерегулярних перевезень 11 пасажирів за відсутності документів - ліцензійної картки, дорожнього листа, договору з замовником перевезення, документа, що засвідчує оплату транспортних послуг, внаслідок чого уповноваженими представниками позивача складено акт від 04.03.2011 року, у відповідності до якого 10.03.2011 року позивачем прийнято постанову №119475 про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн. В наданий позивачем термін для добровільної сплати відповідач суму фінансових санкцій не сплатив.
Відповідно до ч.3 ст.183-2 КАС України про відкриття скороченого провадження суд виносить ухвалу, копія якої невідкладно надсилається відповідачу разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів. В ухвалі в обов'язковому порядку зазначаються строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення. Відповідач у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копій документів може подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
Відповідно до ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.06.2011 року судом відкрито провадження по даній адміністративній справі, про що повідомлено відповідача шляхом направлення на його адресу копії ухвали разом із копіями позовної заяви та доданих до неї документів.
23.06.2011 року відповідачем отримано вищезазначені документи, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. ), однак, всупереч вимог ч. 3 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не надано суду заперечень або заяви про визнання позову.
Виходячи з вимог ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач є фізичною особою - підприємцем, вид діяльності якого - діяльність автомобільного регулярного транспорту (а.с. 7).
Згідно із ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для нерегулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Статтею 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону передбачено штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.
Статтею 6 Закону України “Про автомобільний транспорт” встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006року №1567 “Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті” органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та Севастополі. Відповідно до пунктів 21, 27 наведеної Постанови Кабінету Міністрів України встановлено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю, шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявленні порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обов'язковою до виконання. У відповідності до п. 28 даної Постанови Кабінету Міністрів України фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.
Як вбачається з матеріалів справи на виконання вимог Закону України “Про автомобільний транспорт”, положень Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006року №1567 “Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті”, під час здійснення перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, 04.03.2011 року працівниками територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області складено акт №226061, в якому зафіксовано порушення вимог ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” під час надання відповідачем послуг з нерегулярних перевезень 11 пасажирів без оформлення відповідних документів, а саме: виявлено відсутність ліцензійної картки, дорожнього листа, договору із замовником перевезення, документа, що засвідчує оплату транспортних послуг. Відповідач з актом ознайомлений, що підтверджується його підписом (а.с. 8).
10.03.2011 року, враховуючи допущені порушення, позивачем прийнято постанову №119475 про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн. за порушення, передбачені абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Постанову №119475 від 10.03.2011 року про застосування фінансових санкцій, в порядку передбаченому п. 32 “Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті”, до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю протягом 10 днів після її винесення чи до суду, відповідачем не оскаржено.
Відповідачем у передбачений законом термін сума застосованих до відповідача фінансових санкцій в розмірі 1700,00 грн. добровільно не сплачена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що позивачем правомірно прийнято постанову про застосування до відповідача фінансових санкцій в розмірі 1700,00 грн., позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.2, ст.ст. 8-14, ст.ст.86, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідн.№НОМЕР_1, в дохід Державного бюджету фінансові санкції по постанові №119475 від 10.03.2011 року в сумі 1700 (Одна тисяча сімсот гривень) 00 коп.
Постанову суду звернути до негайного виконання.
Відповідно до ч.9 ст.183-2 постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.