29 серпня 2011 року (15 год. 50 хв.) Справа № 2а-0870/2782/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., при секретарі судового засідання Вітковській С.О.
за участю представника позивача: Крамаренко А.А., Черкашина Г.В.
відповідача: Іваннікова В.С.
третіх осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН»
до: Михайлівської районної державної адміністрації
Запорізької області
треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8
про: скасування розпорядження
27 квітня 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН» до Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області про скасування розпорядження Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області від 14.12.2010 № 591.
В позовній заяві вказано, що 13.12.2005 між Михайлівською райдержадміністрацією Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАН» укладений договір оренди землі (надалі - Договір) на п'ять років.
По закінченню строку дії укладеного Договору, позивач, на підставі норм діючого законодавства України, звернувся до Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області з наміром продовжити (поновити) його дію.
Отримавши відмову від райдержадміністрації, ТОВ «ЛАН» звернулось із позовом до суду.
Ухвалою від 14.06.2011 відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-0870/2782/11 за зазначеним спором.
29.06.2011 позивач надав до суду клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8
Так, 17.08.2011 у судовому засіданні, керуючись ст. 53 КАС України, було залучено до участі у справі зазначених осіб.
15.08.2011 позивач надав до суду заяву про зміну позовних вимог, а саме:
- визнати дії Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області по підготовці та винесенню Розпорядження від 14.12.2010 № 591 неправомірним (протиправним);
- Розпорядження Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області від 14.12.2010 № 591 визнати незаконним та відмінити його.
Судом зміни позовних вимог прийняті.
На підставі зазначеного, відповідач надав заперечення, у яких зазначив, що адміністративний позов є необґрунтованим та безпідставним.
Відповідач вважає, що в даному випадку не існує жодного встановленого цією нормою юридичного факту для поновлення договору оренди землі, аргументувавши наступним.
По-перше, орендар не продовжував користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди землі і не міг нею користуватися, оскільки строк договору оренди землі закінчився 13 грудня 2010 року, а в зимовий період земельні ділянки не обробляються.
По-друге, відповідно до ст. 17 Закону України «Про плату за землю» (який діяв на час оренди землі) податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Разом з тим, відповідно до платіжного доручення № 10 від 17.09.2009 орендарем була перерахована орендна плата за липень 2009 року в цей день, тобто з простроченням на 17 днів. Цей факт свідчить про неналежне виконання орендарем своїх обов'язків за договором оренди землі. Можливо мали місце і інші порушення зобов'язань орендарем.
По-третє, листом-повідомленням вих. № 05-245/0693 від 14.12.2010 орендаря було повідомлено про заперечення орендодавця в подальшому у користуванні землею. Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення вказаний лист був отриманий орендарем 17 грудня 2010 року.
По-четверте, орендодавцем не приймалося рішення про поновлення договору оренди землі.
22.08.2011 позивачем в судовому засіданні було подано клопотання про забезпечення адміністративного позову.
Обґрунтовуючи дане клопотання, позивач зазначив, що ТОВ «ЛАН» здійснює свою господарську діяльність на земельній ділянці, яка розташована на території Тимошівської сільради Михайлівського району Запорізької області. Розпорядженням Михайлівської райдержадміністрації Запорізької області від 14.10.2010 № 591 зазначену ділянку, за закінченням строку договору оренди землі, було передано в оренду іншим землевласникам, що фактично позбавило можливості позивача здійснювати господарську діяльність.
Представник відповідача проти заявленого клопотання, зазначивши, що забезпечення позову прямо зачіпає інтереси третіх осіб, які на даний момент є орендарями даної земельної ділянки.
Представники третіх осіб, також заперечили проти заявленого клопотання.
Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що позивачем не надано належних доказів в чому саме полягає очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача або чому без забезпечення позовних вимог стане неможливим захист прав та інтересів позивача.
Отже, 22.08.2011 суд своєю ухвалою відмовив ТОВ «ЛАН» у задоволенні клопотання про забезпечення позову.
Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.
Абзацом 1 п. 1 ст. 116 Земельного Кодексу України (надалі - ЗК України) визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно до, п. 1 ст. 124 зазначеного закону, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Матеріалами справи встановлено, що предметом договору оренди землі від 13.12.2005 № 1, укладеним між Михайлівською райдержадміністрацією Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю, є строкове платне використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 177,56 га в тому числі: орні землі запасу - 145,00 га та 32,56 га нерозподілених земельних ділянок (паїв) бувшого КСП «Родина», яка розташована на території Тимошівської сільради Михайлівського району Запорізької області.
У пункті 8 зазначеного Договору № 1, вказано, що договір укладено на п'ять років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
У зв'язку з цим, ТОВ «ЛАН» 21.06.2010 направило на адресу Михайлівської райдержадміністрації Запорізької області лист з наміром продовжити (поновити) дію договору оренди землі.
На що відповідач відмовив, обґрунтувавши свою відповідь тим, що набуття права оренди на земельну ділянку, площею 145,00 га (земель запасу), які є державною власністю, можливо виключно за результатами земельних торгів.
Пунктом 1.9. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 № 43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 за № 354/3647 зазначено, що при розташуванні земельної ділянки, що надається в оренду, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць договір оренди укладається окремо на кожну частину земельної ділянки, розташовану на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Зокрема, відповідно до ст.124 ЗК України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч. 2, 3 ст. 134 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.134 ЗК України передбачено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис) у разі передачі їх громадянам для ведення фермерського господарства.
Тобто, передача в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства здійснюється без проведення земельних торгів.
Згідно з ч. 3 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним ч. 2, 3 ст. 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
В той же час, п. 12 Розділу X Перехідних положень ЗК України передбачається, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Згідно ст. 122 ЗК України районні державні адміністрації наділені повноваженнями передавати земельні ділянки для сільськогосподарського використання. Тобто до розмежування земель державної та комунальної власності районні державні адміністрації є відповідним органом виконавчої влади, які розпоряджаються землями розташованими за межами населених пунктів та передаються для сільськогосподарського використання.
В Михайлівському районі розмежування земель державної і комунальної власності не здійснювалося, а відповідно Михайлівська райдержадміністрація уповноважена розпоряджатися землями за межами населених пунктів, які передаються для сільськогосподарського використання.
30.08.2011 ТОВ «ЛАН» направило на адресу Михайлівської райдержадміністрації Запорізької області техніко-економічне обґрунтування щодо поновлення строку дії договору оренди землі.
Відповідач, у свою чергу, надав відповідь, що розгляне дане питання після закінчення строку дії договору оренди землі.
Так, позивач звернувся вже 22.11.2010 із заявою про поновлення договору оренди землі, площею 177,56 га. На що відповідач відповів, що за договором оренди землі від 13.12.2005 орендуються земельні ділянки, загальною площею 177,56 га, у тому числі 145,00 га земель запасу (землі державної власності) та 32,56 га не витребуваних земельних часток (паїв). Відповідач наполягав на тому, що, відповідно до діючого законодавства, мова не може йти про одну земельну ділянку. Тобто, істотно змінюється предмет договору оренди землі.
14.12.2010 Михайлівська райдержадміністрація Запорізької області направила ТОВ «ЛАН» лист-повідомлення за номером № 05-24/0693 про те, що договір оренди землі є припиненим 13.12.2010, у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.
Враховуючи, що межі земельної ділянки площею 145,00 га були встановлені (під час її передачі в оренду ТОВ «ЛАН» у 2005 році), а цільове призначення земельної ділянки (землі сільськогосподарського призначення) не змінювалося Михайлівська райдержадміністрація видала розпорядження про передачу в оренду ОСОБА_4, ОСОБА_6 ОСОБА_7, ОСОБА_8 вказаної земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою.
Що стосується переважного права, то відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» та п. 37 договору оренди землі дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його булоукладено. Враховуючи викладене договір оренди землі припинився 13 грудня 2010 року, у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено.
Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на час закінчення строку договору оренди землі) було передбачено наступне:
«Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.
У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.»
З аналізу вказаної норми випливає, що за ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» орендар має переважне право на поновлення договору за сукупності наступних юридичних фактів:
- закінчення строку договору оренди землі;
- орендар належно виконував обов'язки за договором;
- всі інші умови повинні бути рівними.
В той же час, юридична конструкція вказаної норми «переважне право на поновлення договору» є досить недосконалою, що взагалі унеможливлює її застосування на практиці. Зокрема, право на поновлення договору має виключно одна особа - колишній орендар за договором. Вказівка про переважність цього права передбачає його перевагу перед таким же правом іншої особи, але жодна інша особа такого права (права на поновлення договору) мати не може.
Разом з тим, п. 11 договору оренди землі передбачено, що плата повинна була вноситися орендарем у строки передбачені діючим законодавством. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про плату за землю» (який діяв на час оренди землі) податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом ЗО календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Але, відповідно до платіжного доручення №10 від 17.09.2009 р. орендарем була перерахована орендна плата за липень 2009 року в цей день, тобто з простроченням на 17 днів. Також мали місце інші прострочення сплати орендної плати, що вказує про систематичність порушення орендарем умов договору.
Таким чином, позивач не має переважного права на поновлення договору оренди землі, оскільки неналежно виконував обов'язки за договором.
Також, поновлення договору оренди можливо у порядку ч. 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» з аналізу якої випливає, що договір оренди землі підлягає поновленню за наявністю наступних юридичних фактів:
- орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди;
- відсутні письмові заперечення орендодавця, у формі листа-повідомлення протягом одного місяця після закінчення строку договору;
Щодо вказаних юридичних фактів у контексті обставин справи необхідно вказати наступне:
- законодавство на наводить визначення поняттю «користування», але у судовій практиці та теорії права воно розглядається як юридично забезпечена можливість вилучення корисних властивостей речі. Разом з тим, позивач не навів жодних доказів користування земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди землі.
- листом-повідомленням вих. .№05-245/0693 від 14.12.2010 року орендаря було повідомлено про заперечення орендодавця в подальшому користуванні землею. Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення вказаний лист був отриманий орендарем 17 грудня 2010 року.
Таким чином, договір оренди землі не підлягає поновленню, оскільки позивачем не доведено факт користування земельною ділянкою після закінчення строку договору та відповідачем був вчасно надісланий лист-повідомлення про заперечення в користуванні земельною ділянкою.
Крім того, ст. 33 Закону України «Про оренду землі» не передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки у випадку відсутності заперечень орендодавця, а реалізація визначеного законом переважного права орендаря на поновлення договору оренди землі можлива лише за наявності відповідного рішення орендаря та потребує додержання порядку, передбаченого для укладення договорів оренди землі. Відтак, якщо за законом такий договір підлягає поновленню, то таке поновлення має здійснюватися за волевиявленням сторін. Таке волевиявлення має бути оформлене відповідно до ст.,6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядженням голови місцевої державної адміністрації. Викладене підтверджується постановою Вищого адміністративного суду України від 27.10.2009 по справі № К-21305/07, Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 N 04-06/15, оглядовим листом Вищого господарського суду України від 30.11.2007 р. №01-8/918 та іншим.
Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН» не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН» до Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області; треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання дій Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області по підготовці та винесенню Розпорядження від 14.12.2010 № 591 неправомірними (протиправними) та визнання незаконним Розпорядження Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області від 14.12.2010 № 591 та відміну його - відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова складена у повному обсязі 22.09.2011.
Суддя /підпис/ О.О. Артоуз