08 вересня 2011 року 18:11 Справа № 2а-0870/6404/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Авдєєва М.П.,
при секретарі судового засідання Задунайському І.О.,
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 08.08.2011);
відповідача 1 - ОСОБА_2 (довіреність №944 від 04.01.2011);
відповідач 2 - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною
заявою ОСОБА_3
до відповідача 1 Бердянської міської ради Запорізької області
відповідача 2 Бердянського природоохоронного міжрайонного прокурора Запорізької
області
про визнання протиправними дії та скасування рішення
08.08.2011 ОСОБА_3 звернувся із адміністративним позовом до Бердянської міської ради Запорізької області, Бердянського природоохоронного міжрайонного прокурора Запорізької області, в якому просить суд:
- визнати протиправним пункт 1 рішення Бердянської міської ради Запорізької області
№81 від 30.12.2010 про задоволення протесту Бердянської природоохоронної прокуратури Запорізької області від 20.12.2010 №26/302 стосовно підпункту 1.15 пункту 1 рішення сімдесят четвертої сесії V скликання Бердянської міської ради Запорізької області №28 від 29.10.2009 та скасувати його в цієї частині;
- визнати протиправним пункт 2 рішення Бердянської міської ради Запорізької області №81 від 30.12.2010 в частині скасування підпункту 1.15 пункту 1 рішення сімдесят четвертої сесії V скликання Бердянської міської ради Запорізької області №28 від 29.10.2009 та скасувати його в цієї частині;
- визнати протиправним Бердянського природоохоронного міжрайонного прокурора Запорізької області з внесення протесту №26/302 від 20.12.2009 з вимогою до Бердянської міської ради скасувати пп. 1.15 пункту 1 раніше прийнятого рішення сімдесят четвертої сесії V скликання Бердянської міської ради Запорізької області №28 від 29.10.2009, пов'язані з реалізацією суб'єктних прав.
Ухвалою суду від 11.08.2011 відкрито провадження у справі 2а-0870/6404/11, закінчено підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду на 08.09.2011.
Позов мотивовано тим, що позивачу пунктом 1.15 рішення сімдесят четвертої сесії V скликання Бердянської міської ради Запорізької області №28 від 29.10.2009 було затверджено проект землеустрою з передачею права власності на земельну ділянку в межах норм безоплатної приватизації. 25.12.2009 позивач отримав та зареєстрував державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю Управління Держкомзему у м. Бердянськ Запорізької області за №010926502216. 20.12.2010 Бердянський природоохоронний міжрайонний прокурор Запорізької області звернувся до Бердянської міської ради з протестом за №26/302 з вимогою скасувати підпункти 1.6-1.8, 1.15-1.102 рішення сімдесят четвертої сесії V скликання Бердянської міської ради Запорізької області №28 від 29.10.2009. 30.12.2010 пунктом 1 рішенням Бердянської міської ради Запорізької області №81 протест Бердянського природоохоронного міжрайонного прокурора Запорізької області від 20.12.2010 №№26/302 був задоволений. За наслідками задоволення протесту пунктом 2 рішення Бердянської міської ради Запорізької області №81 від 30.12.2010 підпункти 1.6.-1.8, 1.15-1.102 рішення сімдесят четвертої сесії V скликання Бердянської міської ради Запорізької області №28 від 29.10.2009 були скасовані.
Зазначені дії відповідачів позивач вважає незаконними та такими, що порушують його права. При цьому вказує на те, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Крім того, законодавство України передбачає єдиний шлях скасування рішення сесії індивідуальної дії, а саме за рішенням суду. Органи прокуратури не наділені повноваженнями звертатися з протестами з вимогами про скасування рішень сесії з питань надання дозволу на розробку проекту відведення, затвердження та передачу земельної ділянки у власність громадян.
Виходячи з наведеного просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач 2 - Бердянський природоохоронний міжрайонний прокурор Запорізької області проти позову заперечив та 07.09.2011 надав відповідні письмові заперечення, в яких у задоволенні позову просить відмовити.
Представник відповідач 1 - Бердянської міської ради Запорізької області у судовому засіданні 08.09.2011 проти позову заперечувала та зазначила, що ніяких заборон щодо скасування рішення міської ради на підставі протесту прокурора діючим законодавством України не передбачено. Зазначає, що у протесті прокурора Бердянську міську раду Запорізької області було повідомлено, що рішенням Бердянської міської ради від 29.10.2009 №23 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення ОСК «Гроно» земельної ділянки для розміщення та використання земель загального користування садівничого товариства із зазначенням необхідності розробити проект відведення та погодити його відповідно до норм чинного законодавства для затвердження та прийняття рішення на сесії міської ради. Під час прийняття Бердянською міською радою рішення №28 від 29.10.2009 «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам для ведення садівництва» та на теперішній час проект землеустрою щодо відведення ОСК «Гроно» земельної ділянки з дозвільними установами не погоджений, межі земельної ділянки в натурі не встановлені. Рішення про затвердження проекту відведення земельної ділянки та надання її в користування ОСК «Гроно» Бердянська міська рада не приймала, документи, що посвідчують право на земельну ділянку відсутні. Крім того, було встановлено, що голова правління ОСК «Гроно» ОСОБА_4 протягом 2009 - 2010 незаконно складав та видавав певним особам, включаючи і позивача - ОСОБА_3 довідки, які не відповідають дійсності про те, що зазначені особи є членами ОСК «Гроно» та користуються земельними ділянками, які у користуванні ОСК «Гроно» не перебувають. З зазначених підстав відносно голови правління ОСК «Гроно» було порушено кримінальну справу за ст.. 366 КК України. Вироком Бердянського міськрайонного суду від 01.12.2010, який набрав чинності ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні вказаного злочину. Таким чином, Бердянська міська рада Запорізької області, задовольняючи протест прокурора виходила з того, що в рішення сесії від 29.10.2009 №23 були внесені завідомо неправдиві відомості, у зв'язку з чим та враховуючи ст.. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування «було прийнято спірне рішення від 30.12.2010 №81. Просила у задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні 08.09.2011, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови, разом з тим оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлене наступне.
29.10.2009 рішенням №28 Бердянської міської ради «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам для ведення садівництва» п.1.15 було затверджено технічну документацію та передано у приватну власність земельну ділянку №448/1, площею 0,0598 га, розташовану в ОСК «Гроно», яка перебуває у користуванні, для ведення садівництва в межах норм безоплатної приватизації ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на підставі заяви від 27.08.2009 та довідки ОСК «Гроно». ОСОБА_3 зобов'язано в строк до 01.04.2010 зареєструвати документи, що посвідчують право на земельні ділянки, згідно норм чинного законодавства.
20.12.2010 Бердянський природоохоронний міжрайонний прокурор виніс протест на пункти 1.6-1.8, 1.15-1.102 рішення Бердянської міської ради «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам для ведення садівництва» №28 від 29.10.2009.
За результатами розгляду протесту Бердянської природоохоронної прокуратури Запорізької області від 20.12.2010 на п.п.1.6-1.8, 1.15-1,102 рішення сімдесят четвертої сесії Бердянської міської ради п'ятого скликання від 29.10.2009 №28 «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам для ведення садівництва», керуючись ст. 25 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», Бердянська міська рада вирішили
- протест Бердянської природоохоронної прокуратури Запорізької області від 20.12.2010 на п.п.1.6-1.8, 1.15-1,102 рішення сімдесят четвертої сесії Бердянської міської ради п'ятого скликання від 29.10.2009 №28 «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам для ведення садівництва» - задовольнити;
- п.п.1.6-1.8, 1.15-1,102 рішення сімдесят четвертої сесії Бердянської міської ради п'ятого скликання від 29.10.2009 №28 «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам для ведення садівництва» - скасувати.
Не погодившись з висновком Бердянської міської ради ОСОБА_3 звернувся до суду.
Заслухавши пояснення сторін по справі, з'ясувавши виниклі між сторонами правовідносини та надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 118 Земельного кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
Частиною 6 ст. 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України).
Згідно ч. 8 ст. 118 Земельного кодексу України, розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою (далі іменується - Комісія). Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проект повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.
Відповідно до ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України, Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
З матеріалів справи вбачається , що п.1.15 рішення Бердянської міської ради від 29.10.2009 ОСОБА_3 затверджено технічну документацію та передано у приватну власність земельну ділянку №448/1, площею 0,0598 га.
У протесті прокуратури зазначено, що проект землеустрою щодо відведення ОСК «Гроно» земельної ділянки з дозвільними установами не погоджений, межі земельної ділянки в натурі не встановлені. Рішення про затвердження проекту відведення земельної ділянки та надання її в користування ОСК «Гроно» Бердянська міська рада не приймала, документи, що посвідчують право на земельну ділянку відсутні. Крім того, було встановлено, що голова правління ОСК «Гроно» ОСОБА_4 протягом 2009 - 2010 незаконно складав та видавав певним особам, включаючи і позивача - ОСОБА_3 довідки, які не відповідають дійсності про те, що зазначені особи є членами ОСК «Гроно» та користуються земельними ділянками, які у користуванні ОСК «Гроно» не перебувають. З зазначених підстав відносно голови правління ОСК «Гроно» було порушено кримінальну справу за ст.. 366 КК України. Вироком Бердянського міськрайонного суду від 01.12.2010, який набрав чинності ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні вказаного злочину.
Разом з тим, п.10 ч. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Як зазначив Конституційний Суд України в рішенні від 16.04.2009 №7-рп/2009, рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду (частина друга статті 144). Цьому конституційному положенню відповідають Закон, у частині десятій статті 59 якого визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку, та інші закони України, зокрема «Про столицю України - місто-герой Київ», згідно з частиною третьою статті 8 якого рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України зупиняються в установленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Системний аналіз цих конституційних і законодавчих положень та положень пункту 5 статті 121, пункту 9 розділу XI «Перехідні положення» Конституції України свідчить, що на прокуратуру України покладено нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами місцевого самоврядування. Закон України «Про прокуратуру», прийнятий до набуття чинності Конституцією України, є чинним у частині, що не суперечить Основному Закону України, і передбачає порядок зупинення рішень органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України. Цим законом установлено, що при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право опротестовувати акти виконавчих органів місцевих рад та вносити подання або протести на рішення місцевих рад залежно від характеру порушень. Протест прокурора приноситься до органу, який видав цей акт і зупиняє його дію, прокурору надається право звернутися із заявою до суду про визнання акта незаконним, і подача такої заяви зупиняє дію правового акт.
У зв'язку з наведеним Конституційний Суд України дійшов висновку, що за змістом частини другої статі 144 Конституції України, частини десятої статті 59 Закону рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються прокурором у встановленому Законом України «Про прокуратуру» порядку з одночасним зверненням до суду. При цьому Конституційний Суд України зазначає, що право прокурора оскаржувати до суду рішення органів місцевого самоврядування не є абсолютним, оскільки у Конституції України закріплено, що її норми є нормами прямої дії, а отже, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, як і право на оскарження в суді рішень органів місцевого самоврядування гарантується безпосередньо на підставі Конституції України кожному (частина третя статті 8, частина друга статті 55).
Конституційний Суд України зазначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Згідно з п. 8 постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди повинні враховувати, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140 - 149 Земельного кодексу України. У випадках, визначених цими нормами, припинення права власності на землю чи права землекористування провадиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними.
При вирішенні в судовому порядку питання про недійсність документів, виданих на підставі переглянутого рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про скасування свого рішення, за яким земельна ділянка була неправомірно одержана у власність чи користування, слід враховувати Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), відповідно до пункту 5 мотивувальної частини якого органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Таким чином, законодавство України передбачає єдиний шлях скасування рішення сесії індивідуальної дії - прийняття відповідного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_3 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0598 га Серії ЯИ №404336 ще у грудні 2009 року.
Таким чином позивач реалізував своє суб'єктивне право власника.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження видано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приймаючи рішення «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам для ведення садівництва» від 29.10.2009 №28, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, використовуючи повноваження з метою, з якою це повноваження надано, з урахуванням всіх обставин, що мали значення для прийняття такого розпорядження, неупереджено та добросовісно.
Що стосується вимоги позивача про визнання протиправними дії прокурора щодо внесення протесту, слід звернути увагу на наступне.
Згідно з п. 2 статті 20 Закону України «Про прокуратуру», пр. здійснені прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право вносити подання або протест на рішення місцевих Рад залежно від характеру порушення.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про прокуратуру», протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.
Зазначене твердження міститься й в Рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009.
Таким чином, внесення протесту прокурора не є протиправною дією, а є його службовою функцією, яка покладена на нього ЗУ «Про прокуратуру».
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 17, 94, 160, 163 КАС України, суд
1. Адміністративний позов - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним пункт 1 рішення Бердянської міської ради Запорізької області №81 від 30.12.2010 про задоволення протесту Бердянської природоохоронної прокуратури Запорізької області від 20.12.2010 №26Ґ302 стосовно підпункту 1.15 пункту 1 рішення сімдесят четвертої сесії V скликання Бердянської міської ради Запорізької області №28 від 29.10.2009 та скасувати його в цій частині.
3. Визнати протиправним пункт 2 рішення Бердянської міської ради Запорізької області №81 від 30.12.2010 в частині скасування підпункту 1.15 пункту 1 рішення сімдесят четвертої сесії V скликання Бердянської міської ради Запорізької області №28 від 29.10.2009 та скасувати його в цій частині.
4. В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 14.09.2011.
Суддя М.П. Авдєєв