Справа № 1-199/11
22 вересня 2011 року Рівненський міський суд
в особі головуючого
судді Кухарця В.М.
при секретарі судового засідання Андрійчук І.М.
за участі прокурора Піддубної Л.П.
потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2
ОСОБА_3, ОСОБА_4
ОСОБА_5, ОСОБА_6
ОСОБА_7 та ОСОБА_8
захисників - адвокатів ОСОБА_9 та ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне кримінальну справу про обвинувачення за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Городище Рівненського району Рівненської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працює, розлучений, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого: 11 березня 2009 року Рівненським районним судом Рівненської області за ч.1 ст.164 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;
про обвинувачення за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Рівне, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, працює підприємцем, одружений, мешканця АДРЕСА_2, раніше не судимого, -
У період з 14 по 20 травня 2009 року приблизно в обідню пору доби ОСОБА_12, за попередньою змовою із ОСОБА_11, перебуваючи в с.Городище Рівненського району Рівненської області, з умислом на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу до земельної ділянки №НОМЕР_1, розташованої в садово-огородницькому кооперативі ”Електрон-3” у с.Городище, за допомогою вантажного маніпулятора таємно викрали із вказаної земельної ділянки металеву ємність масою 600 кг. вартістю 360 грн., а також металеву ємність масою 1000 кг. вартістю 600 грн., внаслідок чого власникам зазначеного майна - потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була заподіяно майнової шкоди в розмірі, відповідно, 360 та 600 грн.
Також, у період з 27 травня по 01 червня 2009 року приблизно в обідню пору доби ОСОБА_12, за попередньою змовою із ОСОБА_11, перебуваючи в с.Городище Рівненського району Рівненської області, з умислом на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу до земельної ділянки №НОМЕР_2, розташованої в садово-огородницькому кооперативі ”Білокриницький” у с.Городище, за допомогою вантажного маніпулятора таємно викрали із вказаної земельної ділянки металевий контейнер (вагончик) масою 1200 кг. вартістю 960 грн. із вмістом у нього різного господарського реманенту, внаслідок чого власнику зазначеного майна - потерпілому ОСОБА_3 була заподіяно майнової шкоди в розмірі 1573 грн.
25 лютого 2010 року приблизно в обідню пору доби ОСОБА_12, за попередньою змовою із ОСОБА_11, перебуваючи в АДРЕСА_3, з умислом на таємне викрадення чужого майна, шляхом пошкодження замка (ланцюга) вхідних дверей проникли у приміщення цеху за вказаною адресою, належного потерпілому ОСОБА_8, звідки таємно викрали належні потерпілому дві акумуляторні батареї марки ”Іstа-190” вартістю 2650 грн. та електропилку марки ”Інтерскол ПЦ-16Т-01” вартістю 720 грн., внаслідок чого потерпілому ОСОБА_8 було заподіяно майнової шкоди в розмірі 3370 грн.
01 березня 2010 року о 03 год. 25 хв. ОСОБА_12, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння поблизу будинків №4 та №6 на АДРЕСА_4, з умислом на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу до автомобіля ”Mercedes 814”, державний номерний знак НОМЕР_3, належного потерпілому ОСОБА_5, таємно викрав, знявши з даного автомобіля, дві акумуляторні батареї марки ”Іstа-140” вартістю 1130 грн. кожна, внаслідок чого потерпілому було заподіяно майнової шкоди в розмірі 2260 грн.
10 серпня 2010 року о 01 год. 09 хв. ОСОБА_12, за попередньою змовою із ОСОБА_11, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_5, з умислом на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу до автомобіля ”Renault Premium”, державний номерний знак НОМЕР_4, належного потерпілому ОСОБА_4, таємно викрали, знявши з даного автомобіля, дві акумуляторні батареї марки ”Westа-190” вартістю 1590 грн. кожна, внаслідок чого потерпілому було заподіяно майнової шкоди в розмірі 3180 грн.
В кінці серпня - на початку вересня 2010 року ОСОБА_12, за попередньою змовою із ОСОБА_11, перебуваючи поблизу автотранспортного моста автодороги сполученням Київ-Чоп в с.Біла Криниця Рівненського району Рівненської області, з умислом на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу до автомобіля ”ЗІЛ-131”, державний номерний знак НОМЕР_5, належного потерпілому ОСОБА_13, таємно викрали, знявши з даного автомобіля, акумуляторну батарею марки ”6 СТ-91 Аз(0) Vortex” вартістю 698,33 грн., внаслідок чого потерпілому було заподіяно майнової шкоди в розмірі 698,33 грн.
Підсудний ОСОБА_11 свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав частково і дав суду показання про те, що у травні-червні 2009 року за попередньою змовою із ОСОБА_12 вони вчинили крадіжку з дачних ділянок двох металевих ємностей та контейнера (вагончика) у с.Городище Рівненського району, а в кінці серпня - на початку вересня 2010 року за попередньою змовою із ОСОБА_12 вчинили крадіжку з вантажного автомобіля ”ЗІЛ-131” акумуляторної батареї у с.Біла Криниця Рівненського району. Викрадене майно збули до пунктів прийому металобрухту або окремим невідомим особам, а виручені гроші поділили порівну. Свою причетність до вчинення за попередньою змовою із ОСОБА_12 крадіжки двох акумуляторних батарей та електропилки, з проникненням у приміщення цеху на АДРЕСА_3, категорично заперечив, пояснивши, що під час досудового слідства себе оговорив, оскільки на нього чинили психічний тиск працівники міліції.
Підсудний ОСОБА_12 свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав частково, підтвердивши суду свою причетність до вчинення за попередньою змовою із ОСОБА_11 крадіжок у с.Городище й с.Біла Криниця Рівненського району, а також підтвердив свою особисту причетність до вчинення крадіжок акумуляторних батарей з автомобіля ”Mercedes 814” на АДРЕСА_4 та з автомобіля ”Renault Premium” на АДРЕСА_5, вказавши, що під час досудового слідства оговорив ОСОБА_11, що нібито і той причетний до вчинення цих крадіжок, оскільки на нього (ОСОБА_12) чинили психічний тиск працівники міліції. В тому що сталося, щиро розкаявся, частково відшкодувавши потерпілим ОСОБА_5 й ОСОБА_4 майнову шкоду (по 200 грн. кожному) в рахунок відшкодування завданих збитків, про що надав суду фіскальні чеки від 21.09.2011 р.
Свою причетність до вчинення за попередньою змовою із ОСОБА_11 крадіжки двох акумуляторних батарей та електропилки, з проникненням у приміщення цеху на АДРЕСА_3, категорично заперечив, пояснивши, що під час досудового слідства себе оговорив, оскільки на нього чинили психічний тиск працівники міліції.
Хоча підсудні не визнали своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме - у крадіжці належних потерпілому ОСОБА_8 двох акумуляторних батарей марки ”Іstа-190” та електропилки марки ”Інтерскол ПЦ-16Т-01”, з проникненням у приміщення цеху, що мало місце 25 лютого 2010 року на АДРЕСА_3, однак їх вина у вчиненні цього злочину повністю підтверджується сукупністю доказів, зібраних по справі та досліджених судом.
Так, на початку судового слідства (10.02.2011 р.) підсудний ОСОБА_12 давав суду показання, що вчинив інкриміновану йому крадіжку з проникненням у приміщення цеху за попередньою змовою із ОСОБА_11, для чого вони використали належний йому (ОСОБА_12) легковий автомобіль марки ”ВАЗ 211210”, державний номерний знак НОМЕР_6, яким перевезли викрадені акумуляторні батареї та електропилку з смт.Квасилів у с.Городище Рівненського району додому до ОСОБА_11, де той їх і продав. Під час судового слідства (14.09.2011 р.) ОСОБА_12 змінив свої показання, вказавши, що до цього злочину ні він, ні ОСОБА_11 не причетні.
Однак, зміну показань підсудним ОСОБА_12, а також показання підсудного ОСОБА_11 щодо його непричетності до вчинення цієї крадіжки суд оцінює критично, як спробу уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, так як їх вина підтверджується доказами, зібраними під час досудового слідства та дослідженими судом.
Як вбачається з протоколу допиту обвинуваченого ОСОБА_11 від 25 жовтня 2010 року, протоколу його явки з повинною від 22.10.2010 р., ОСОБА_11 детально й послідовно розповів працівникам міліції про час, місце та обставини вчинення ним за попередньою змовою із ОСОБА_12 крадіжки двох акумуляторних батарей та електропилки, з проникненням у приміщення цеху на АДРЕСА_3.
(т.1, а.с.171, т.3, а.с.57 - 60)
Свої показання обвинувачений ОСОБА_11 підтвердив під час відтворення з його участю обстановки та обставин події, де вказав працівникам міліції на приміщення цеху, розташованого по АДРЕСА_3, звідки вони спільно із ОСОБА_12 вчинили крадіжку двох акумуляторних батарей та електропилки. Також показав місця крадіжок двох металевих ємностей та контейнера (вагончика), які вони вчинили спільно із ОСОБА_12 з дачних ділянок у с.Городище Рівненського району, а також показав місце крадіжки акумуляторної батареї з автомобіля ”ЗІЛ-131” у с.Біла Криниця Рівненського району.
(т.3, а.с.84 - 90).
З протоколу допиту обвинуваченого ОСОБА_12 від 13 грудня 2010 року, протоколу його явки з повинною від 22.10.2010 р. вбачається, що ОСОБА_12 детально й послідовно розповів працівникам міліції про час, місце та обставини вчинення ним за попередньою змовою із ОСОБА_11 крадіжки двох акумуляторних батарей та електропилки, з проникненням у приміщення цеху на АДРЕСА_3.
(т.1, а.с.173, т.3, а.с.131 - 133)
Свої показання обвинувачений ОСОБА_12 підтвердив під час відтворення з його участю обстановки та обставин події, що вбачається з протоколу від 01 грудня 2010 року. Зокрема, вказав працівникам міліції на приміщення цеху, розташованого по АДРЕСА_3, звідки вони спільно із ОСОБА_11 вчинили крадіжку двох акумуляторних батарей та електропилки. Також показав місце крадіжки ними акумуляторної батареї з автомобіля ”ЗІЛ-131” у с.Біла Криниця Рівненського району, місце крадіжки ним акумуляторних батарей з автомобіля ”Mercedes 814” на АДРЕСА_4 та місце крадіжки ними із ОСОБА_11 акумуляторних батарей з автомобіля ”Renault Premium” на АДРЕСА_5.
(т.3, а.с.104 - 108)
З протоколу огляду місця події від 25 лютого 2010 року вбачається, що органом досудового слідства було виявлено пошкоджену скобу, на яку кріпився замикаючий механізм (ланцюг) дверей приміщення цеху, розташованого по АДРЕСА_3, а також було виявлено й вилучено дві частини пошкодженої металевої скоби, котрі визнано речовими доказами у кримінальній справі.
(т.1, а.с.112 - 117, 214)
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 дав суду показання, з яких вбачається, що він є власником приміщення цеху, розташованого по АДРЕСА_3, де знаходилися належні йому дві акумуляторні батареї марки ”Іstа-190” та електропилка ”Інтерскол ПЦ-16Т-01”. В цеху на нього працювали робітники. 25 лютого 2010 року йому зателефонував його працівник ОСОБА_14 та повідомив, що у період з 16 до 18 год. хтось проник в цех, звідки викрав дві акумуляторні батареї та електропилку. Замок дверей був пошкоджений. Коли він приїхав на місце події, то дійсно виявив те, що йому повідомив ОСОБА_14
Як вбачається з показань свідка ОСОБА_14, він працював робітником у підприємця ОСОБА_8 в приміщенні цеху, розташованого по АДРЕСА_3. 25 лютого 2010 року після 18 год. він виявив факт викрадення з приміщення цеху двох акумуляторних батарей марки ”Іstа-190” та електропилки ”Інтерскол ПЦ-16Т-01”, про що відразу ж повідомив ОСОБА_8 Також встановив, що невідома особа проникла у приміщення цеху через двері додаткового входу, пошкодивши одну з металевих ланок ланцюга, яким були зачинені двері.
(т.1, а.с.128)
З протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 від 22.10.2010 р. за адресою: АДРЕСА_1, вбачається, що у зазначеному домоволодінні працівниками міліції було виявлено та вилучено електропилку марки ”Інтерскол ПЦ-16Т-01”, а також металеві кусачки - ножиці для перекушування металу з ручками червоного кольору.
(т.1, а.а.169)
Зазначені предмети визнано речовими доказами у кримінальній справі, а електропилку - повернуто потерпілому ОСОБА_8 під розписку на відповідальне зберігання.
(т.1, а.с.189, 190, 211)
Як вбачається з довідки, виданої 27.02.2010 р. фізичною особою-підприємцем ОСОБА_15, станом на 25.02.2010 р. вартість двох акумуляторних батарей марки ”Іstа-190”, 12 Вт, становила 2650 грн.
(т.1, а.с.122)
З висновку №990 від 24.11.2010 р. товарознавчої експертизи вбачається, що залишкова вартість електричної цепної пили марки ”Інтерскол ПЦ-16Т-01”, з урахуванням часткової втрати її товарних якостей та дефектів, у зв'язку з експлуатаційним зношенням і пошкодженням від впливу зовнішніх факторів (за умови її технічно-справного стану), станом на 25.02.2010 р. могла становити 720 грн.
(т.1, а.с.183 - 185)
Як вбачається з висновку №182 від 06.12.2010 р. криміналістичної експертизи, сліди перекусу №1,2,3,4 на пошкодженій скобі ланцюга, вилученій під час огляду місця події 25.02.2010 р. в приміщенні цеху підприємця ОСОБА_8 по АДРЕСА_3, могли бути залишені як кусачками, вилученими 22.10.2010 р. під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1, так і іншими кусачками з аналогічною конструкцією, формою та розмірами їх робочої частини.
(т.1, а.с.206 - 207)
Крім того, вина ОСОБА_11 й ОСОБА_12 у вчиненні за попередньою змовою між ними крадіжок двох металевих ємностей та контейнера (вагончика) у с.Городище Рівненського району, крадіжки акумуляторних батарей з автомобіля ”Renault Premium” на АДРЕСА_5, крадіжки акумуляторної батареї з автомобіля ”ЗІЛ-131” у с.Біла Криниця Рівненського району, а також вина ОСОБА_12 у вчиненні ним крадіжки акумуляторних батарей з автомобіля ”Mercedes 814” на АДРЕСА_4 повністю підтверджується сукупністю доказів, зібраних по справі та досліджених судом.
Так, потерпілі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 дали в судовому засіданні показання про те, що їм на праві власності належали металеві ємності для зберігання води, котрі знаходилися на належних їм по сусідству дачних земельних ділянках у с.Городище Рівненського району. В кінці травня 2009 року вони виявили зникнення цих речей і хто міг їх викрасти, на той час їм не було відомо. На сьогодні хотіли б, щоб обоє підсудних повернули їм такі ж самі або подібні ємності, тобто усунули заподіяну шкоду, оскільки їм необхідні дані речі для ведення дачного господарства. Щодо виду і розміру призначення підсудним покарання, покладаються на розсуд суду.
По даному епізоду обвинувачення вина підсудних також підтверджується: протоколом огляду місця події від 03 червня 2009 року (т.1, а.с.7), протоколом явки з повинною ОСОБА_11 від 24.10.2010 р. (т.1, а.с.30), протоколом явки з повинною ОСОБА_12 від 24.10.2010 р. (т.1, а.с.32), довідкою №945-02 від 16.06.2009 р., виданою акціонерним товариством ”Рівневтормет” (т.1, а.с.66).
Потерпілий ОСОБА_3 дав в судовому засіданні показання про те, що йому на праві власності належав металевий контейнер (вагончик), котрий знаходився на належній йому дачній земельній ділянці у с.Городище Рівненського району. В кінці травня 2009 року він виявив зникнення вагончика і господарських речей, що були у ньому. Хто міг здійснити крадіжку, на той час йому не було відомо, однак хотів би, щоб підсудні йому повернули таке ж майно або відшкодували збитки.
По даному епізоду обвинувачення вина підсудних також підтверджується: показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_16, який 01.06.2009 р. виявив зникнення належного його тестю - потерпілому ОСОБА_3 металевого контейнера (вагончика), котрий знаходився на дачній земельній ділянці у с.Городище Рівненського району, показаннями свідка ОСОБА_17, який в судовому засіданні повністю підтвердив ті показання, які він давав під час досудового слідства (т.1, а.с.93), протоколом огляду місця події від 02 червня 2009 року (т.1, а.с.59 - 62), протоколом явки з повинною ОСОБА_11 від 24.10.2010 р. (т.1, а.с.82), протоколом явки з повинною ОСОБА_12 від 24.10.2010 р. (т.1, а.с.84), висновком №991 від 29.11.2010 р. товарознавчої експертизи (т.1, а.с.100 - 105), довідкою №945-02 від 16.06.2009 р., виданою акціонерним товариством ”Рівневтормет” (т.1, а.с.66).
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні дав показання про те, що йому на праві власності належить автомобіль ”Mercedes 814”, державний номерний знак НОМЕР_3. Вранці 01 березня 2010 року він виявив зникнення з автомобіля двох акумуляторних батарей марки ”Іstа-140” вартістю 1130 грн. кожна. Вночі, коли було здійснено крадіжку акумуляторів, автомобіль знаходився між будинками №4 та №6 на АДРЕСА_4.
По даному епізоду обвинувачення вина підсудного ОСОБА_12 також підтверджується: його показаннями, даними в судовому засіданні, проколом огляду місця події від 12.11.2010 р. (т.2, а.с.51), протоколом явки з повинною ОСОБА_12 від 03.11.2010 р. (т.2, а.с.53), довідкою від 09.12.2010 р. про вартість автомобільної акумуляторної батареї марки ”Іstа-140”, виданою фізичною особою-підприємцем ОСОБА_18 (т.2, а.с.62).
Підсудного ОСОБА_11 по вказаному епізоду обвинувачення слід виправдати за недоведеністю його участі у вчиненні цього злочину, оскільки підсудний ОСОБА_12 в судовому засіданні ствердив, що під час досудового слідства він оговорив ОСОБА_11, так як на нього (ОСОБА_12) чинили психічний тиск працівники міліції. Виходячи з наведеного, суд не може вважати лише визнавальні показання підсудного ОСОБА_12, дані ним під час досудового слідства, як допустимі, достовірні і достатні докази причетності до вчинення цього злочину і ОСОБА_11, оскільки інших доказів його вини як під час досудового, так і під час судового слідства здобуто не було.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні дав показання про те, що йому на праві власності належить автомобіль ”Renault Premium”, державний номерний знак НОМЕР_4. Вночі 10 серпня 2010 року він виявив зникнення з автомобіля двох акумуляторних батарей марки ”Westа-190” вартістю 1590 грн. кожна. Вночі, коли було здійснено крадіжку акумуляторів, автомобіль знаходився біля будинку АДРЕСА_5.
Як вбачається з показань свідка ОСОБА_19, даних ним під час досудового слідства та оголошених в судовому засіданні, на початку серпня 2010 року він, перебуваючи на АДРЕСА_6, придбав у ОСОБА_11 й ОСОБА_12 за 420 грн. викрадені ними у ОСОБА_4 дві акумуляторні батареї марки ”Westа-190”. Про те, що акумулятори крадені, він на той час не знав.
(т.2, а.с.178)
З протоколу пред'явлення фотознімків для впізнання від 08 грудня 2010 року вбачається, що свідок ОСОБА_19 впізнав ОСОБА_11 й ОСОБА_12 як осіб, котрі продали йому викрадені акумулятори.
(т.2, а.с.179-180)
По даному епізоду обвинувачення вина підсудних також підтверджується: протоколом огляду місця події від 10.08.2010 р. (т.2, а.с.151, 152), протоколом явки з повинною ОСОБА_12 від 03.11.2010 р. (т.2, а.с.162), довідкою від 09.12.2010 р. про вартість автомобільної акумуляторної батареї марки ”Westа-190”, виданою фізичною особою-підприємцем ОСОБА_18 (т.2, а.с.173).
Як вбачається з показань потерпілого ОСОБА_13, даних ним під час досудового слідства та оголошених в судовому засіданні, йому на праві власності належить вантажний автомобіль ”ЗІЛ-131”, державний номерний знак НОМЕР_5. В кінці серпня - на початку вересня 2010 року він виявив зникнення з автомобіля акумуляторної батареї марки ”6 СТ-91 Аз(0) Vortex” вартістю 698,33 грн. Крадіжку даного акумулятора було вчинено протягом двох діб, коли автомобіль знаходився незачиненим під автомобільним мостом у с.Біла Криниця Рівненського району, неподалік будинку, де потерпілий проживає.
По даному епізоду обвинувачення вина підсудних також підтверджується: протоколом огляду місця події від 03.11.2010 р. (т.1, а.с.221-222), протоколом явки з повинною ОСОБА_11 від 25.10.2010 р. (т.1, а.с.225) протоколом явки з повинною ОСОБА_12 від 25.10.2010 р. (т.1, а.с.227), рахунком №544 від 04.11.2010 р., виданим ПП ”ТПК Арсен” (т.1, а.с.223).
Крім того, органом досудового слідства ОСОБА_12 та ОСОБА_11 обвинувачуються в тому, що в період часу з 25 по 27 квітня 2009 року вони, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_7, з умислом на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою між собою, шляхом вільного доступу до вантажного автомобіля ”МАЗ-5432”, державний номерний знак НОМЕР_7, та вантажного автомобіля ”МАЗ-543203-220”, державний номерний знак НОМЕР_8, таємно викрали із вказаних транспортних засобів чотири акумуляторні батареї марки ”Orion 6 СТ-190 Аз” вартістю 768,60 грн. кожна, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_7 було заподіяно майнової шкоди в розмірі 3074,40 грн.
Дане обвинувачення не знайшло в суді свого підтвердження, оскільки підсудні заперечили свою причетність до вчинення вказаного злочину, а підсудний ОСОБА_12 в судовому засіданні ствердив, що під час досудового слідства він оговорив як себе, так і ОСОБА_11, підписуючи протокол явки з повинною по даному епізоду (т.2, а.с.26), так як на нього (ОСОБА_12) чинили психічний тиск працівники міліції. Виходячи з наведеного, суд не може вважати лише визнавальні показання підсудного ОСОБА_12, дані ним під час досудового слідства, як допустимі, достовірні і достатні докази причетності до вчинення цього злочину його і ОСОБА_11, оскільки інших доказів їх вини як під час досудового, так і під час судового слідства здобуто не було. Так, свідки обвинувачення по даному епізоду - ОСОБА_20 та ОСОБА_21 в судове засідання доставлені приводом не були (привід органом міліції не виконано), а тому суд не мав змоги безпосередньо дослідити й перевірити їхні показання та, відповідно, дати оцінку цим доказам.
Також, органом досудового слідства ОСОБА_12 та ОСОБА_11 обвинувачуються в тому, що в період часу з 21 год. 21 березня до 09 год. 22 березня 2010 року вони, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_8, з умислом на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою між собою, шляхом проникнення на територію державного підприємства ”Рівнеторф”, яка огороджена та охороняється, таємно викрали, знявши з автомобіля ”ГАРЗ”, державний номерний знак НОМЕР_9, дві акумуляторні батареї марки ”6 Ст-110 Ап” вартістю 1050 грн. кожна, внаслідок чого державному підприємству ”Рівнеторф” було заподіяно майнової шкоди в розмірі 2100 грн.
В цій частині обвинувачення також не знайшло свого підтвердження, оскільки підсудні заперечили свою причетність до вчинення вказаного злочину, а підсудний ОСОБА_12 в судовому засіданні ствердив, що під час досудового слідства він оговорив як себе, так і ОСОБА_11, підписуючи протокол явки з повинною по даному епізоду (т.2, а.с.89), так як на нього (ОСОБА_12) чинили психічний тиск працівники міліції. Виходячи з наведеного, суд не може вважати лише визнавальні показання підсудного ОСОБА_12, дані ним під час досудового слідства, як допустимі, достовірні і достатні докази причетності до вчинення цього злочину його і ОСОБА_11, оскільки інших доказів їх вини як під час досудового, так і під час судового слідства здобуто не було.
Крім того, органом досудового слідства ОСОБА_12 та ОСОБА_11 обвинувачуються в тому, що 22 липня 2010 року о 07 год. 30 хв. вони, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_9, з умислом на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою між собою, шляхом проникнення на територію ВАТ ”Автотранспорт-15663”, яка огороджена та охороняється, таємно викрали, знявши з автомобіля ”КАМАЗ”, державний номерний знак НОМЕР_10, дві акумуляторні батареї марки ”Іstа 6 Ст-190 Ап” вартістю 1300 грн. кожна, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_6 було заподіяно майнової шкоди в розмірі 2600 грн.
В цій частині обвинувачення також не знайшло в суді свого підтвердження, оскільки підсудні заперечили свою причетність до вчинення вказаного злочину, а підсудний ОСОБА_12 в судовому засіданні ствердив, що під час досудового слідства він оговорив як себе, так і ОСОБА_11, підписуючи протокол явки з повинною по даному епізоду (т.2, а.с.124), так як на нього (ОСОБА_12) чинили психічний тиск працівники міліції. Виходячи з наведеного, суд не може вважати лише визнавальні показання підсудного ОСОБА_12, дані ним під час досудового слідства, як допустимі, достовірні і достатні докази причетності до вчинення цього злочину його і ОСОБА_11, оскільки інших доказів їх вини як під час досудового, так і під час судового слідства здобуто не було.
Дії підсудного ОСОБА_11 суд кваліфікує:
за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб;
за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у приміщення.
При призначенні підсудному покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, один з яких є тяжким злочином, особу ОСОБА_11, який за місцем проживання характеризується посередньо (т.3, а.с.145), раніше судимий за злісне ухилення від сплати аліментів та вчинив інкриміновані йому суспільно-небезпечні діяння під час іспитового строку (а.с.144, 150), а також обставини, що обтяжують покарання -не встановлено, обставини, що пом'якшують покарання -не встановлено.
Враховуючи наведені обставини справи, суд дійшов висновку, що виправлення підсудного неможливе без ізоляції від суспільства.
Дії підсудного ОСОБА_12 суд кваліфікує:
за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб;
за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у приміщення.
При призначенні підсудному покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, один з яких є тяжким злочином, особу ОСОБА_12, який за місцем проживання характеризується позитивно (т.3, а.с.156), раніше не судимий і до кримінальної відповідальності не притягувався (т.3, а.с.155), має на утриманні двох малолітніх дітей (т.3, а.с.159, 160). Обставиною, яка обтяжує покарання підсудному ОСОБА_12, є вчинення ним одного із злочинів у стані алкогольного сп'яніння, а такі встановлені під час досудового слідства пом'якшуючі покарання обставини як з'явлення із зізнанням, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, суд при постановленні вироку не може взяти до уваги, оскільки підсудний неодноразово в судовому засіданні змінював свої показання, визнаючи повністю свою вину у вчиненні злочинів під час досудового слідства, а під час судового слідства вину визнав частково. Разом з тим, пом'якшуючою покарання обставиною слід визнати добровільне часткове відшкодування збитків, в розмірі 200 грн. кожному, потерпілим ОСОБА_5 й ОСОБА_4
Враховуючи наведені обставини справи, суд дійшов висновку, що виправлення підсудного неможливе без ізоляції від суспільства, однак йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі у мінімальному його розмірі, передбаченому санкціями частин 2, 3 ст.185 КК України.
Що стосується пред'явлених потерпілими ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ДП ”Рівнеторф”, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 цивільних позовів (т.3, а.с.218), то заяви вказаних фізичних та юридичної особи, що містяться у матеріалах кримінальної справи, не відповідають вимогам позовної заяви, передбаченим статтями 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України, а відтак такі заяви слід залишити без розгляду, оскільки до початку судового слідства ніхто з потерпілих цивільного позову до підсудних не пред'являв.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_11 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України та призначити йому:
за ч.2 ст.185 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки;
за ч.3 ст.185 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
Відповідно до ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань призначити ОСОБА_11 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців.
На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 11 березня 2009 року та призначити ОСОБА_11 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, з відбуванням у кримінально -виконавчій установі.
Строк відбування покарання рахувати з 22 жовтня 2010 року.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому залишити попередній - взяття під варту.
Визнати ОСОБА_12 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України та призначити йому:
за ч.2 ст.185 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік;
за ч.3 ст.185 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
Відповідно до ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_12 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, з відбуванням у кримінально-виконавчій установі.
До набранням вироком законної сили, запобіжний захід засудженому ОСОБА_12 змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши під варту в залі суду.
Строк відбування покарання рахувати з 22 вересня 2011 року.
Виправдати підсудних ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за епізодами їх обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених частинами 2, 3 статті 185 КК України, що зазначені у мотивувальній частині цього вироку, за недоведеністю їх участі у вчиненні цих злочинів.
Речові докази: електропилку ”Інтерскол ПЦ-16Т-01” - залишити у власності потерпілого ОСОБА_8, автомобіль марки ”ВАЗ 211210”, державний номерний знак НОМЕР_6, - залишити у власності ОСОБА_22, металеві кусачки (ножиці для перекушування металу) з ручками червоного кольору та дві частини металевої скоби - знищити.
Судові витрати прийняти на рахунок держави.
Цивільні позови залишити без розгляду.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення вироку, а засудженими -в той же строк з моменту одержання ним копії вироку.
Головуючий: