73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
29.09.2011 Справа № 5024/1362/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Малацковській М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль"
до Дочірнього підприємства "Колос-3" Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос"
про стягнення 4483 грн. 22 коп.
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт, дов. № 01-4/10/05 від 04.02.11 р.
відповідача: не прибув
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Дочірнього підприємства "Колос-3" Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" суму заборгованості за спожиту теплову енергію та гаряче водопостачання в розмірі 4122,93 грн.., 101,16 грн. інфляційних втрат, 41 грн. 27 коп. 3% річних та 217,86 грн. пені.
Відповідач в судове засідання не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.
Так, Дочірнє підприємство "Колос-3" Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос", не знаходиться за своїм місцем реєстрації: Херсонська область, Білозерський район, село Микільське, вул. Леніна, що вказана у всіх наявних матеріалах справи (в тому числі в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), а тому і ухвали про призначення розгляду даної справи в суді та ухвала про відкладення розгляду справи від 13.09.11 р. були повернуті до суду без вручення адресату.
Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Таким чином, коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2453-VI від 07.07.2010 року), ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місяця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Отже, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника Дочірнього підприємства "Колос-3" Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд
Між сторонами укладено Договір №594/дгу від 03 листопада 2007 року про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надавати відповідачу вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.
Відповідно до пункту 5 Договору тарифи на послуги відповідно до рішення виконкому Херсонської міської ради від 30.10.2007 р. № 524 становлять - 272,04 грн/Гкал (з ПДВ).
Згідно з п. 8 Договору відповідач зобов'язаний оплачувати послуги позивача не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Позивач для оплати вартості спожитої теплової енергії виписував відповідачу рахунки № 0-65 за жовтень 2010 р. на суму 577,34 грн.; листопад 2010 р. на суму 180,42 ( з перерахунком споживання теплової енергії за минулий період у розмірі 115,27 із зазначенням мінус; грудень 2010 року на суму 631,48 грн.; січень 2011 р. на суму 928,64 грн.; лютий 2011 на суму 833,66 грн.; березень 2011 р. на 971,39 грн.
Отже, в період з жовтня 2010 року по березень 2011 року позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату спожитої теплової енергії загальною вартістю 4122 грн. 93 коп.
В якості доказів вручення вказаних рахунків відповідачу, позивачем надані копії реєстрів рахунків з яких вбачається, що вищезазначені рахунки були вручені відповідачу.
Проте, як вбачається з договору (п/п 2 п. 17) позивач зобов'язаний надавати споживачу в установленому законодавством порядку інформацію, зокрема про вартість наданих послуг.
Останнє повідомлення про зміну тарифу на підставі рішення № 174 від 17.03.2009 р. виконавчого комітету Херсонської міської ради і встановлення його в розмірі 601,40 грн.( в т.ч. ПДВ) позивач надіслав відповідачу 31.03.2009 р.
Таким чином про подальші зміни тарифу відповідач не повідомлявся, у зв'язку з чим позивачем безпідставно за період січень-березень 2011 р. при виставленні відповідачу рахунків на оплату спожитої теплової енергії застосовувався інший тариф у розмірі 971 грн. 39 коп. (в т.ч. ПДВ).
Отже за здійсненим судом розрахунком за період з жовтня 2010 р. по березень 2011 р. позивач надав відповідачу послуги з централізованого постачання теплової енергії вартістю 3674,56 грн.
Відповідач за надані позивачем послуги не розрахувався, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 3 674 грн. 56 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення 3674 грн. 56 коп. основного боргу є обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
В даному випадку пунктом 12. Договору сторонами було обумовлено, що за несвоєчасне внесення плати за з споживача стягується пеня у розмірі 0,1 відсотків від суми боргу за кожний день прострочки терміну сплати.
Проте позивач нарахував відповідачу пеню за прострочення здійснення платежів в розмірі подвійної облікової ставки, як це встановлено ст. 3 Закону.
Статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
На підставі вказаних норм позивач нарахував відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з жовтня 2010 року по березень 2011 року 101 грн. 116 коп. інфляційних втрат, 41 грн. 27 коп. 3% річних та 217 грн. 86 коп. пені.
За здійсненим судом перерахунком сум інфляційних втрат та 3% річних відповідно до суми позовних вимог, яка підлягає до стягнення їх розмір становить 39 грн. 30 коп., 82 грн. 40 коп. та 194 грн. 75 коп. відповідно.
За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 3 674 грн. 56 коп. основного боргу, 82 грн. 40 коп. інфляційних втрат, 39 грн. 30 коп. 3% річних та 194 грн. 75 коп. пені. В задоволенні решти позову має бути відмовлено, як заявленого безпідставно.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути Дочірнього підприємства "Колос-3" Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" ( Херсонська область, Білозерський район, село Микільське, вул. Леніна, код 32877503) на користь Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" ( Бериславське шосе, 1, м. Херсон, код ЄДРПОУ 00131771, р/р 26037300012029 в ВАТ "Державний ощадний банк України, МФО 352457) - 3674 грн. 56 коп. основного боргу, 82 грн. 40 коп. інфляційних втрат, 39 грн. 30 коп. 3% річних та 194 грн. пені, 90 грн. 80 коп. витрат по сплаті державного мита та 210 грн. 08 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні решти позову відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.І. Александрова
Дата підписання
рішення 03.10.2011 р.