73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
29.09.2011 Справа № 11/17-11
Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А., за участю: представників учасників процесу:
від позивача: ОСОБА_1- уповн. предст., дов. від 05.11.2009р.,
ОСОБА_2- уповн. предст., дов. від 05.11.2009р.
від відповідача: ОСОБА_3- уповн. предст., дов. № 01/11 від 25.01.2011р.
від третіх осіб: не з'явилися
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Херсонської обласної дирекції " Райффайзен Банк Аваль", м. Херсон
до Приватної фірми "Атанас", м.Херсон
Треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача:
- ОСОБА_5, м. Херсон;
- ОСОБА_6, м. Херсон;
- ОСОБА_7, смт. Гурзуф, м. Ялта, АР Крим
про стягнення коштів
та за зустрічним позовом Приватної фірми "Атанас", м. Херсон
до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Херсонської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль", м. Херсон
про визнання недійсними договору поруки та додаткової угоди до нього
Про обставини справи зазначено в ухвалах суду від 27.01.2011р., 10.02.2011р., якими розгляд справи відкладався, останньою з них до розгляду у справі прийнято зустрічний позов.
Ухвалою суду від 01.03.2011р. розгляд справи було зупинено у зв'язку з розглядом загальним судом іншої справи. Провадження у справі поновлено 25.07.2011р.
13.09.2011р. розгляд справи відкладено на 9год. 30хв. 29.09.2011р., при цьому судом продовжувався строк розгляду справи.
У справі розглядається первісний позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення з поручителя боргу і пені у зв'язку з неналежним виконанням позичальником - ОСОБА_5 зобов'язань за кредитним договором № 010/04-02/1185 від 23.10.2007р. та зустрічний позов ПФ "Атанас" про визнання недійсним як такого, що не відповідає вимогам законів, договору поруки, укладеного сторонами 23.01.2007р., з додатковою угодою до нього.
Вимоги за первісним позовом обґрунтовані твердженням про неналежне виконання зобов'язань з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами.
Відповідач не визнав первісний позов, заявив зустрічний позов, представник у судовому засіданні наводив заперечення проти позовних вимог.
Відповідач стверджує про підписання первісної позовної заяви особою, чиї повноваження належно не підтверджені, наводить такі заперечення проти позову.
Договір поруки не містить даних про розмір кредитного зобов'язання, про графік погашення цих зобов'язань позичальником.
Умови кредитного договору змінювались, такі зміни не узгоджувались з поручителем.
За зустрічним позовом відповідач стверджує про недійсність договору поруки з додатковою угодою як таких, що не відповідають вимогам закону, за такими ознаками.
Умови, форма та зміст кредитного договору встановлені виключно банком, ні позичальник, ні поручитель ці умови не формували.
Договір поруки передбачає відповідальність лише поручителя і захищає лише інтереси банку.
Договір поруки не містить істотних умов, зокрема щодо розміру забезпеченого ним зобов'язання (ціни договору, вираженої в національній валюті), графіка платежів, дати видачі кредиту, права дострокового погашення кредиту, порядку зміни і припинення дії договору, розмірів комісій за кредитним договором, інших фінансових зобов'язань за ним. Договір поруки містить лише загальну інформацію про надання кредиту, носить декларативний характер.
Ініційоване банком дострокове повернення всієї суми кредиту є суттєвою зміною обставин та збільшенням розміру відповідальності поручителя, на яке він згоди не давав.
Умови кредитного договору є несправедливими і такими, що призводять до дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду поручителя.
У кредитному договорі безпідставно визначено грошове зобов'язання у іноземній валюті, бо у банку відсутня відповідна ліцензія для здійснення операцій в іноземній валюті. Жодна з сторін кредитного договору не мала в наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України на здійснення операцій з використання іноземної валюти України як засобу платежу.
Поручителя банком не було попереджено про можливі валютні ризики у разі зміни курсу долара США до гривні України.
При укладенні кредитного договору та договору поруки банком були порушенні права поручителя як споживача фінансових послуг у розумінні Закону України "Про захист прав споживачів", що є порушенням засад справедливості у цивільному праві.
ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" не визнав зустрічний позов, навів письмові заперечення проти нього, зокрема стверджуючи наступне.
Кредитний договір та договір поруки відповідають вимогам законодавства, є укладеними шляхом узгодження учасниками їх істотних умов.
Банк має банківську ліцензію № 10 від 11.10.2006р. та дозвіл № 10-4 від цієї ж дати, видані Національним банком України, на здійснення операцій з валютними цінностями, на розміщення іноземної валюти на валютному ринку України. Іншої - індивідуальної ліцензії на здійснення разової валютної операції у спірних відносинах отримувати не було потрібно, оскільки терміни і суми кредитів у іноземній валюті, які б потребували індивідуальної ліцензії, законодавством не визначені.
З числа третіх осіб у справі відношення до позову проявила ОСОБА_5, надавши суду письмові заперечення проти первісної позовної заяви.
Третя особа стверджує про недійсність кредитного договору з підстав, аналогічних наведеним у зустрічній позовній заяві, а також про наступне.
Розмір позовних вимог завищено, акт звірки між учасниками відносин не складався.
Підстави для дострокового стягнення коштів у кредитних відносинах не настали.
Ризик різкого падіння курсу гривні України до долара США не має нести позичальник.
Дострокове стягнення всієї суми за кредитом суттєво збільшує розмір відповідальності поручителів.
Треті особи кожного разу належно повідомлялися судом про час і місце розгляду справи. Їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою. Клопотань про відкладення розгляду справи від третіх осіб до суду не надійшло.
Відповідач заявив клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з розглядом Суворовським районним судом у м. Херсоні позову ОСОБА_5 до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про захист прав споживачів, за яким викладено вимогу про визнання недійсним кредитного договору № 010/04-02/1185 у справі № 2-3865/11.
Позивач заперечує проти клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
Відповідно до ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Суд не вбачає такої неможливості для вирішення справи № 11/17-11 у розгляді Суворовським районним судом у м. Херсоні названої справи № 2-3865/11, відтак відхиляє клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
В контексті частини заперечень відповідача суд приймає до уваги, що позовну заяву від імені ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" підписано заступником директора Херсонської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" ОСОБА_8 з посиланням на довіреність № 146/09 від 03.11.2009р., реєстр. № 1631. Копія цієї довіреності додана до позовної заяви, залучена до справи, знаходиться на а.с.50 т.1. За викладенням цієї довіреності ОСОБА_8 надано право пред'являти позови, підписувати позовні заяви, тому суд не має підстав не розглядати первісний позов по суті за ознакою стверджуваного відповідачем підписання позову особою, яка не мала повноважень на таку дію.
23.01.2007р. між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є позивач (банк), та ПФ "Атанас" (поручитель) укладено договір поруки, за яким ПФ "Атанас" поручився перед банком за виконанням ОСОБА_5 (позичальник) зобов'язань за кредитним договором № 010/04-02/1185 від 23.01.2007р.
Кредитний договір № 010/04-02/1185 від 23.01.2007р. укладено банком з позичальником щодо кредитування банком позичальника в сумі 154тис. доларів США двома траншами (124тис.дол. США та 30тис. дол. США) на придбання земельної ділянки та на проведення ремонту нерухомого майна. Кредитним договором передбачено 12% ставки річних за користування кредитом, умови щодо погашення кредиту позичальником на користь банку частинами в термін до 22.01.2014р., відповідальність позичальника у вигляді пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором.
Умови щодо погашення кредиту щомісячно частинами та сплати відсотків наведено в графіку - додатку № 1 до кредитного договору.
Графік погашення зобов'язань позичальником частинами учасники змінювали за додатковою угодою від 29.12.2008р. до кредитного договору, додатковою угодою від 01.09.2009р. до кредитного договору, додатковою угодою від 30.03.2010р. до кредитного договору.
Як слідує з письмових документів від імені ПФ "Атанас" від 30.03.2010р. (рішення засновника, письмово викладена згода на зміну умов договору), копії яких на а.с.45, 48 т.2, поручитель надавав згоду на зміну умов кредитного договору станом до 30.03.2010р., усвідомлював зміст цих змін.
За заявами ОСОБА_5 від 02.02.2007р. та від 05.02.2007р. (копія на а.с.74, 75 т.1) відповідно до розпоряджень Херсонської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" від цих же дат (копія на а.с.73 т.1) ОСОБА_5 за платіжними документами № 1 та № 2 (копія на а.с.2,3 т.2) отримала в банку в якості кредиту готівкою, відповідно, 124тис. дол. США та 30тис. дол. США.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму за вимогою кредитодавця. Коли договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати належних процентів.
Згідно з договором поруки (ст.553, 554 ЦК України) поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Інше, в контексті наведених норм, договором не встановлено.
Позов заявлено 11.01.2011р. до його підстав наведено твердження про наявність на цю дату заборгованості позичальника зі щомісячних платежів за графіком повернення кредиту в сумі 13630дол. США та зі сплати відсотків у сумі 2173,46 дол. США.
За графіком погашення зобов'язань в останній редакції від 30.03.2010р. (а.с.21) у серпні-грудні 2010р. позичальник мала сплачувати кредитодавцю щомісячно на повернення частин кредиту по 2726дол. США та в сумі від 1145,23дол. США до 1008,93дол. США в якості відсотків за користування кредитом.
Доказів сплати названих 13630дол. США ні відповідач, ні третя особа суду не надали. Напроти, як свідчать 2 розрахунки позивача, що надавались суду під час провадження у справі, розмір поточної заборгованості збільшився.
Відтак, за ознакою наявності цієї заборгованості в 13630дол. США, порушення позичальником строків погашення щомісячних платежів з повернення кредиту частинами, позов про дострокове стягнення коштів з поручителя є обґрунтованим.
Викладені встановлені судом обставини та наведені норми є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача 113922,73дол. США щодо повернення отриманого позичальником кредиту. Щодо решти із заявлених 114522,73дол. США, тобто щодо 600дол. США за кредитом провадження у справі слід припинити за відсутністю предмету спору згідно з п.1-1) ч.1 ст.80 ГПК України, оскільки як слідує з наданого банком суду з супровідним листом № 120-1/12-304 від 22.09.2011р. розгорнутого розрахунку від 21.09.2011р. при порівнянні його з розрахунком, що надавався до позовної заяви, сума загалом в 600дол. США прийнята банком в погашення кредиту вже під час провадження у справі.
Також слід припинити провадження за первісним позовом щодо вимоги про стягнення 2173,46дол. США в якості відсотків за користування кредитом.
До ціни позову віднесено 2173,46дол. США в якості відсотків, нарахованих по 27.12.2010р., але як слідує з того ж таки розрахунку від 21.09.2011р. при порівнянні його з первинним розрахунком, який додавався до позовної заяви, під час провадження у справі банком прийнято в якості погашення відсотків 2300дол. США. Тому слід вважати, що спірні 2173,46дол. США як ті, зобов'язання з яких виникли раніше, погашені в числі названих платежів загалом в 2300 дол. США.
Суд приймає до уваги, що під час провадження у справі позивач надавав розрахунки стану зобов'язань, в т.ч. за відсотками, нарахувань пені на певні дати протягом провадження у справі, але при цьому ні ціна позову, ні її складові, ні періоди нарахувань складових ціни позову позивачем не змінювались.
Як вже згадано норма про пеню міститься в п.4.1.1 кредитного договору, за нею позичальник при порушенні зобов'язань з повернення кредиту, сплати відсотків сплачує банку пеню від суми боргу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу.
Ця норма узгоджується зі ст. 549-551 ЦК України (поняття, підстави, предмет неустойки), Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (містить обмеження розміру пені за невиконання грошових зобов'язань подвійною обліковою ставкою Національного банку України).
До ціни позову віднесено 727,02грн. пені за періоди прострочки сплати відсотків з 02.03.2010р. по 27.12.2010р. та 3997,79грн. пені за періоди прострочки повернення частин кредиту з 02.08.2010р. по 27.12.2010р. Розрахунки пені, наведені позивачем, судом перевірені.
Вказана пеня загалом в 4721,81грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Суд приймає до уваги, що до відносин за кредитом на набуття фізичною особою земельної ділянки, на ремонт будинку не застосовуються норми Господарського кодексу України.
Таким чином, за первісним позовом підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 113922,73 дол. США, 4721,81грн., щодо вимог про стягнення 2773,46дол. США (600 + 2173,46) провадження слід припинити. Судові витрати за первісним позовом відносяться на відповідача.
У зустрічному позові про визнання недійсним договору поруки та додаткової угоди до нього слід відмовити у зв'язку з наступним.
Як вже зазначено в цьому судовому рішенні договір поруки укладено 23.01.2007р. ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПФ "Атанас". Цим договором забезпечено зобов'язання позичальника ОСОБА_5 перед банком за кредитним договором № 010/04-02/1185 від 23.01.2007р. Додатковою угодою від 01.09.2009р. його учасники конкретизували предмет поруки, у зв'язку із внесенням змін до кредитного договору, зазначивши, що забезпечуються зобов'язання за кредитним договором № 010/04-02/1185 від 23.01.2007р. з додатковою угодою від 01.09.2009р. та всіма додатковими угодами, які укладались щодо нього.
ПФ "Атанас" оспорює договір поруки за ознаками його невідповідності законодавству.
За ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Згідно зі ст.215 ЦК України невідповідність правочину цим вимогам є підставою недійсності правочину.
Порука врегульована §3 гл. 49 ЦК України. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Такий предмет поруки викладено в договорі поруки від 23.01.2007р. Викладення предмету поруки, умов поруки за договором поруки відповідає природі поруки. Розміри сум солідарної відповідальності за договором поруки зазначено посередком посилання на кредитний договір № 010/04-02/1185 від 23.01.2007р., щодо якого зобов'язання забезпечено порукою.
Таким чином, твердження ПФ "Атанас" про відсутність необхідних суттєвих умов у оспорюваному договорі не відповідає ні викладенню цього договору, ні наведеному змісту §3 гл. 49 ЦК України.
Суд приймає до уваги пояснення ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про наявність у нього як у правонаступника ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" ліцензії Національного банку України № 10 від 11.10.2006р. та дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями № 10-4 від 11.10.2009р., за якими позивачу надано право здійснювати операції щодо розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.
Поряд з цим віднесення до підстав недійсності договору поруки тверджень про недійсність кредитного договору (за ознаками відсутності в його учасників індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу, порушення прав споживача фінансових послуг) об'єктивно ні за яких обставин не приводять до висновку про недійсність поруки, оскільки, виходячи зі змісту ст. 559 ЦК України можлива недійсність забезпеченого зобов'язання може бути підставою для припинення поруки, а не для визнання її недійсною.
Вважати поруку припиненою суд не має підстав, оскільки забезпечене нею зобов'язання не визнавалось недійсним.
Відмовляючи у зустрічному позові суд відносить на ПФ "Атанас" судові витрати за ним.
Керуючись п.1-1) ст.80, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити первісний позов щодо вимог про стягнення 113922,73 доларів США, 4721грн. 81коп.
2. Стягнути з Приватної фірми "Атанас" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Херсонської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" 113922,73 доларів США, 4721грн. 81коп. за позовом, а також 9337грн. 98коп. на відшкодування витрат зі сплати держмита, 236грн. на відшкодування витрат з оплати вартості послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Припинити провадження за позовом щодо вимог про стягнення 2173,46доларів США в якості відсотків за користування кредиту та щодо вимог про стягнення 600доларів США на повернення кредиту.
4. Відмовити в задоволенні зустрічного позову.
Суддя В.В. Чернявський
Дата підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України
04.10.2011р.