73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
03.10.2011 Справа № 5024/1256/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Шульженко Г.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інлай", м. Харків,
до приватної фірми "Апія", м. Херсон,
про стягнення 50193 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - на засідання суду не прибув,
від відповідача - на засідання суду не прибув.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інлай" (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з приватної фірми "Апія" (відповідач) заборгованості в сумі 50193 грн., відповідно до умов договору поставки № 628/06/08 від 04.06.2008 р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.05.2011 р. порушено провадження у справі № 5023/3836/11.
В ході розгляду справи позивачем було надано довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якої вбачається , що станом на 12.05.2011 р. місцезнаходження приватної фірми "Апія" (відповідача): м. Херсон, Миколаївське шосе, буд. 25.
Враховуючи територіальну підсудність справ, ухвалою господарського суду Харківської області від 16.06.2011 р. справу № 5023/3836/2011 передано за підсудністю до господарського суду Херсонської області.
Відповідно до автоматичного розподілу справ дану справу передано на розгляд судді Немченко Л.М. та присвоєно № 5024/1256/2011.
Позивач в судове засідання не з'явився, свого представника не направив, надіславши клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, не скористався наданими йому ст.ст. 22, 59 ГПК України процесуальними правами щодо надання документів, які б підтвердили його доводи та заперечення.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та матеріалів позовної заяви місцезнаходженням відповідача є м. Херсон, Миколаївське шосе, буд. 25. За вказаною адресою судом направлені з рекомендованими повідомленнями ухвали суду від 12.07.2011 р., від 01.07.2011 р. та від 02.08.2011 р. про відкладення розгляду справи. Ухвали суду, направлені на адресу відповідача, повернулась до суду у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
За таких підстав, відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.
Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.
З огляду на приписи статті 77 ГПК України, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, за умови неможливості вирішення спору в даному засіданні.
Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають як права (брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду і т.п.), так і обов'язки (зокрема, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи).
В силу статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
Відповідно до розділу V ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.
Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Питання про належність доказів вирішується судом. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування. Письмовими доказами, в розумінні статті 36 ГПК України, є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору і повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі, який дає змогу встановити достовірність документу.
Розгляд справи відкладався ухвалами суду від 12.07.2011 р., від 01.07.2011 р. та від 02.08.2011 р. у зв'язку з неявкою відповідача та неподанням ним витребуваних документів.
Розглянувши матеріали справи, суд:
04 червня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірмою "Інлай" (постачальник) та приватної фірми "Апія" (покупець) був укладений договір поставки № 628/06/08, згідно з яким позивач передає, а відповідач отримує та сплачує товари в кількості, асортименті та по цінам, зазначених в накладних, рахунках, чеках та інших документах.
Відповідно до п. 2.2 договору позивач зобов'язаний здійснити поставку на протязі 5 днів з моменту отримання замовлення.
Згідно п. 3.2 договору відповідач здійснює оплату поставленого товару на протязі 21 календарного дня з моменту продажу такого товару третіми особами.
Відповідно до умов договору поставки товару, позивач свої зобов'язання виконав належним чином (п. 1.1), передавши 21.01.2009 року та 14.07.2009 року товар на загальну суму 55240 грн., що підтверджується накладними № 210109-08 від 21.01.2009 р., № 210109-07 від 21.01.2009 р., № 140709-04 від 14.07.2009 р., № 140709-05 від 14.07.2009 р. (а.с. 15-18) та довіреностями № 2/1461 від 21.01.2009 р., № 15/164 від 21.01.2009 р., № 15/316 від 14.07.2009 р., № 25/465 від 14.07.2009 р. (а.с. 19-22). Відповідач поставлений товар прийняв, що підтверджується підписом представника покупця на накладних, довіреностях та, відповідно, зобов'язаний був розрахуватись в повному обсязі.
Однак, за отриманий товар відповідач розрахувався частково - в розмірі 5047 грн., що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача (а.с. 30). На момент звернення позивача з позовом до суду за відповідачем обліковується заборгованість за поставлений товар в сумі 50193 грн.
Позивачем на адресу відповідача 26.01.2011 року за вих. № 2601-11 надіслано претензію з вимогою погасити протягом 7 календарних днів, з дати отримання даної вимоги, заборгованість в сумі 50193 грн., яка залишена без відповіді (а.с. 23).
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться .
Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.
За визначенням частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Проте, відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленого товару виконані не в повному обсязі. Станом на момент подання позову, сума простроченої заборгованості за договором поставки складає 50193 грн.
Таким чином, аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 50193 грн. є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Понесені позивачем витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з приватної фірми "Апія", ідентифікаційний код - 25613488, адреса: буд. 25, Миколаївське шосе, м. Херсон, р/рахунок - № 26003026814332 у відділення № 2 ВАТ "Укрексімбанк" м. Харків, МФО - 351618 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інлай", ідентифікаційний код - 33818150, адреса: буд. 2, вул. Вернадського, м. Харків, р/рахунок - № 26002177702 в "Райффайзен банк Аваль" м. Київ, МФО - 380805, 50193 грн. основного боргу, 501 грн. 93 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).
Суддя Л.М. Немченко