29.09.11 Справа № 5021/1915/2011.
Господарський суд Сумської області у складі:
судді Резніченко О.Ю.
за участю секретаря судового засідання Бублик Т.Д.
розглянув справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
м. Севастополь
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,
м. Суми
про стягнення 5362 грн. 66 коп.
За участю представників сторін:
від позивача: не прибув;
від відповідача: не прибув.
Справа № 5021/1915/2011 знаходилася в провадженні судді Гудима В.Д.
В зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Гудима В.Д. відповідно до протоколу автоматичного розподілу між суддями справу № 5021/1915/2011 передано на розгляд судді Резніченко О.Ю.
Суть спору: позивач подав позовну заяву в якій просить суд стягнути з відповідача 5817 грн. 66 коп., в тому числі 4481 грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар, 455 грн. 00 коп. пені, 66 грн. 66 коп. 3% річних, 815 грн. 00 коп. інфляційних збитків.
Позивач до прийняття рішення по справі, керуючись ч. 4 ст. 22 ГПК України, подав заяву про зменшення розміру позовних вимог на суму заявленої до стягнення пені в сумі 455 грн. 00 коп. та просить суд стягнути з відповідача 4481 грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар, 66 грн. 66 коп. 3% річних, 815 грн. 00 коп. інфляційних збитків.
Суд, враховуючи право позивача до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, приймає подану заяву до розгляду.
Позивач також подав клопотання в якому просить суд просить суд розглянути справи без його участі.
Відповідач відзиву на позовну заяву в обґрунтування своєї позиції не подав, в судове засідання не з'явився. Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення відповідачу ухвал суду (а.с. 47,48, 63), в дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на факт існування між сторонами договірних відносин. Зокрема, позивач зазначає, що 26 червня 2009 року між сторонами була досягнута домовленість щодо підписання договору поставки товару № 25/09-УКР за умовами якого позивач зобов'язується протягом строку дії договору поставляти партіями за заявками відповідача та за узгодженими цінами товар, а останній, в свою чергу, зобов'язується своєчасно, протягом 21 календарного дня оплатити товар.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, договір № 25/09-УКР від 26 червня 2009 року сторонами не був підписаний, а тому посилання позивача в обгрнутування позовних вимог на факт виникнення договірних відносин на підставі саме зазначеного договору, суд не може прийняти до уваги.
Згідно з видатковими накладними № АРН-6490 від 22.07.2009року, № АРН-10631 від 25.09.2009року, № АРН-10684 від 26.09.2009року позивачем було поставлено відповідачу товар загальною вартістю 8060 грн. 63 коп.
Позивач зазначає, що відповідач не виконав зобов'язань щодо своєчасної та в повному обсязі оплати отриманого товару, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 4481 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи викладене, в тому числі те, що матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача перед позивачем боргу в сумі 4481 грн. 00 коп., останнім не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України позовні вимоги щодо стягнення 4481 грн. 00 коп. заборгованості за товар.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом. Згідно з розрахунком позивача, викладеним в позовній заяві, інфляційні збитки складають 815 грн. 00 коп. за період з листопада 2009 року по червень 2011 року, 3% - 66 грн. 66 коп. за період з 28 жовтня 2009 року по 26 квітня 2010 року.
При цьому, відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з видаткових накладних, строк оплати відповідачем товару сторонами не визначено. 04.04.2011року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 10/04/10 з вимогою оплатити товар в сумі 4481 грн. протягом 15 днів з моменту отримання претензії. Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення претензія була отримана відповідачем 9.04.2011року (а.с.22-23), тобто кінцевим строком оплати товару є 24.04.2011року, а прострочення виконання зобов'язання відповідно починається з 25.04.2011року.
В зв'язку з зазначеним позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 815 грн. 00 коп. інфляційних збитків за період з листопада 2009 року по червень 2011 року підлягають частковому задоволенню в сумі 53 грн. 77 коп. за період з 25.04.2011року по 01.07.2011року.
Що стосується стягнення 3 % річних в сумі 66 грн. 66 коп. за період з 28 жовтня 2009 року по 26 квітня 2010 року, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки, як зазначалося вище, прострочення виконання зобов'язання починається з 25.04.2011року, а суд при цьому, не має право виходити за межі позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесені позивачем, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, іден. номер НОМЕР_1) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_2, іден. номер НОМЕР_2) 4481 грн. 00 коп. основного боргу, 53 грн. 77 коп. інфляційних збитків, 79 грн. 51 коп. державного мита та 183 грн. 96 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ О.Ю.РЕЗНІЧЕНКО
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 29.09.2011 року.