"08" липня 2008 р.
11:20
Справа № 1/433/05-НР
За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Олександрійський гранітний кар'єр»
(56530, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, смт.Олександрівка, вул.Степова, 68)
до відповідача: Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області
(56530, Миколаївська обл., м.Вознесенськ, вул.Братів Іпатових, 6)
Суддя Василяка К.Л.
секретар судового засідання Заболотня І.В.
від позивача:
Воронова О.В. дов. від 03.06.2008р.
від відповідача:
Вдовиченко О.Г. -дов. від 01.04.2008р., Байдан В.В. дов. від 23.05.2008р.
СУТЬ СПОРУ: визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 21.06.2005 року № 0000012400/0/761-7300
Відповідач позовні вимоги не визнає, вважає, що позивач порушив вимоги підпункту 17.1.8 пункту 17 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме здійснив реалізацію активів, які знаходились у податковій заставі без попередньої згоди з податковим органом у зв'язку з чим до нього була застосована штрафна санкція у сумі 80000,0 грн.
Дослідивши надані сторонами докази, заслухавши доводи сторін у судовому засіданні,суд-
Вознесенською ОДПІ було проведено позапланову документальну перевірку позивача з питання дотримання ним вимог Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» при реалізації майна, що знаходиться в податковій заставі за період з 01.12.2004 року по 01.04.2005 року, про що складено акт від 16.06.2006 року № 24-043/22/00292346.
В акті перевірки зазначено, що товариство реалізувало без попереднього узгодження з податковим органом дробілку СМД-111, яка є предметом податкової застави, громадянину Коцюрбі О.Ю., що є порушенням пункту 8.6.1 статті 8 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
За вказане порушення до позивача відповідачем застосована штрафна санкція в сумі 80000,0 грн. у відповідності з пунктом 17.1.8 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», про що зазначено в податковому повідомленні -рішенні від 21.06.2005р. № 0000012400/0/761-7300 (а.с.64), яке позивач просить визнати недійсним.
Суд не вбачає підстав для задоволення позову виходячи з наступного.
Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (всі активи позивача, в перевіряє мий період, знаходились у податковій заставі і відповідно вимог пункту 8.6 статті 8 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивач мав право на реалізацію рухомого майна лише за попередньою згодою з податковим органом.
31.12.2004р. позивач уклав договір купівлі-продажу №175 дробілки СМД-111 з громадянином Коцюрбою О.Ю. по ціні 80000,0 грн.
В цей же день покупець здійснив оплату придбаного майна, сплативши по прибутковому касовому ордеру від 31.12.2004р. вказану суму.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 20 грудня 2005 року вказаний вище правочин було визнано недійсним з підстав, передбачених статтею 215 Цивільного кодексу України.
У відповідності до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Вказаним вище рішенням Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 20 грудня 2005 року сторони оспорюваного договору були зобов'язані повернути все отримане за угодою.
Отже, згадане рішення суду засвідчило факт неправомірних дій сторін за договором.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії ДПІ були здійснені у відповідності до діючого законодавства.
В матеріалах справи міститься акт прийому-передачі від 04.01.2005р., згідно якого продавець продав, а покупець прийняв майно, що було предметом купівлі-продажу.
В цей же день, тобто 04.01.2005р. покупець передав покупцю на зберігання придбане майно.
Таким чином, договір купівлі-продажу №175 від 04.01.2005р. є таким, що виконався сторонами і перехід права власності фактично було здійснено.
Як зазначено в договорі купівлі-продажу №175 від 04.01.2005р., момент підписання акту приймання-передачі є моментом переходу права власності.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.162-163, 167, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В позові відмовити.
Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
К.Л.Василяка