Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
"27" вересня 2011 р. № 2а- 6796/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Заічко О.В.
при секретарі судового засідання - Басовій Н.М.
за участю позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Комунального підприємства "Харківське районне бюро технічної інвентаризації"
про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" в якому просить суд зобов"язати відповідача скасувати запис у Реєстрі прав власності на нерухоме майно від 07.04.2009 року про реєстрацію права власності на 1/2 однокімнатної квартири АДРЕСА_1, за ОСОБА_2; зобов"язати відповідача поновити запис про право власності на 1/2 однокімнатної квартири АДРЕСА_1, за ОСОБА_1
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18.02.2003 року Комунальним підприємством «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» за позивачем - ОСОБА_1 на той час - ОСОБА_1 (у зв'язку з реєстрацією шлюбу прізвище було змінено) було зареєстроване право власності на нерухоме майно - однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, про що свідчить витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно №56463 від 18.02.2003 року.
20.01.2009 року рішенням Харківського районного суду Харківської області у справі № 2-706/09 право власності на 1/2 квартири АДРЕСА_1 було визнано за ОСОБА_2, на підставі цього рішення 07.04.2009р. Комунальним підприємством "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" було зареєстровано право власності на 1/2 частину квартири.
25.10.2010р. ухвалою Харківського районного суду Харківської області № 2-п-12/10 заочне рішення було скасовано.
28.03.2011 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про скасування запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно від 07.04.2009 року про реєстрацію права власності на 1/2 квартири за ОСОБА_2 та про поновлення запису про право власності на квартиру за ним.
20.04.2011р. Комунальне підприємство "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" надіслало на адресу позивача письмову відповідь за №154, якою відмовив позивачу у скасуванні запису в Реєстрі прав власності на нерухоме майно від 07.04.2009 року про реєстрацію права власності на 1/2 квартири за ОСОБА_2 та у поновленні запису про право власності на квартиру за позивачем. Позивач вважає дані дії відповідача незаконними та необґрунтованими.
У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та просив позов задовольнити.
Представник відповідача, який є суб”єктом владних повноважень, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, не повідомивши про причину неприбуття, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності та заперечення на позов, в яких він просив відмовити позивачу в повному обсязі.
Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст. 128 КАСУ.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП «Харківське МіськБТІ», з 18 лютого 2003 р. на підставі договору купівлі-продажу за ОСОБА_1 (у зв'язку з реєстрацією шлюбу прізвище було змінено на ОСОБА_1) зареєстровано право власності на однокімнатну квартиру розташовану: АДРЕСА_1.
20.01.2009 року згідно рішення Харківського районного суду Харківської області у справі № 2-706/09 було визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 квартири АДРЕСА_1.
На підставі даного рішення 07.04.2009р. Комунальним підприємством "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" було зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину вказаної квартири.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 25.10.2010р. по справі № 2-п-12/10 заочне рішення було скасовано.
28.03.2011 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про скасування запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно від 07.04.2009 року про реєстрацію права власності на 1/2 квартири за ОСОБА_2 та про поновлення запису про право власності на квартиру за ним на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 25.10.2010р.
20.04.2011р. Комунальне підприємство "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" надіслало на адресу позивача письмову відповідь за №154, якою відмовив позивачу у скасуванні запису в Реєстрі прав власності на нерухоме майно від 07.04.2009 року про реєстрацію права власності на 1/2 квартири за ОСОБА_2 та у поновленні запису про право власності на квартиру за позивачем.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень , та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» проводить реєстрацію прав власності на підставі "Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002р., № 7/5, зі змінами та доповненнями.
Порядок ведення реєстру прав власності на нерухоме майно затверджений наказом Міністерства юстиції України 28.01.2003р., № 7/5, із змінами та доповненнями визначає лише процедуру внесення інформації до Реєстру прав власності на нерухоме майно, а також пошуку та надання інформації з нього. Порядок не є керівним документом, на підставі якого реєстратор приймає рішення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
Згідно п. 1.2. Порядку внесенням запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно є внесення до електронної бази данних Реєстру прав інформації про об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, право власності на такий об'єкт та суб'єкта цього права.
Також згідно п. 1.2. Порядку, реєстраційний запис у Реєстрі прав - це сукупність даних про об'єкт нерухомого майна, право власності на такий об"єкт та суб'єкт цього права.
Згідно п. 1.2. Положення державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно сом внесення відповідного запису до Реєстру прав.
Тобто, внесення запису до Реєстру прав відбувається саме при здійсненні державної реєстрації прав власності на нерухоме майно на підставі наданих власником або уповноваженою ним особою правовстановлювальних документів разом з заявою про державну реєстрацію прав.
Відповідно до п. 3.1. Тимчасового положення передбачено з моменту прийняття заяви про державну реєстрацію прав реєстратором БТІ розпочинається її розгляд. Реєстратор БТІ встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи для проведення державної реєстрації прав, та сторін (сторони) правочину, згідно з яким відбувається державна реєстрація виникнення, переходу, припинення прав; відповідність відомостей про об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, наявним у Реєстрі прав та поданим документам; відповідність даних про наявність (або відсутність) інформації та/або відповідних документів, що свідчать про накладення (зняття) заборони (арешту) або інших обтяжень, що перешкоджають проведенню державної реєстрації прав, у тому числі відсутність встановлених законом заборон на відчуження нерухомого майна; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно.
Згідно з п. 10 Додатку 2 до Тимчасового положення правовстановлювальним документом, на підставі якого проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно є рішення суду про визнання права власності на об"єкти нерухомого майна або про встановлення факту права власності на об"єкти нерухомого майна
Суд зазначає, що надана ОСОБА_1 ухвала Харківського районного суду Харківської області від 25.10.2010р., про скасування заочного рішення Харківського районного суду Харківської області від 20.01.2009р., не є рішенням суду про визнання права власності на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 3 ст. 231 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.
Тобто, ухвала Харківського районного суду Харківської області від 25.10.2010р. не є остаточним рішенням по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності, та не є правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться реєстрація права власності на нерухоме майно, а відповідно й вноситься, скасовується або поновлюється запис в Реєстрі прав.
Крім того, суд зазначає, що заява позивача про скасування в Реєстрі прав власності на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на 1/2 ч. квартири АДРЕСА_1, на ім'я ОСОБА_2, та поновлення в Реєстрі прав власності запису про право власності на 1/2 ч. зазначеної квартири на своє ім'я на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 25.10.2010р., не є заявою про реєстрацію права власності внаслідок відсутності правовстановлювального документа, на підставі якого може бути здійснена державна реєстрація та, відповідно, внесені зміни до Реєстру прав.
Згідно п. 3.8. Положення реєстратору прав забороняється тлумачити права або самостійно вносити зміни до відомостей про заявлені права.
Згідно п. 3.5.4. Положення реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Натомість доказів правомірності, законності та обґрунтованості позивачем своєї позиції суду не надано.
Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, відповідна сторона дотримала вимоги закону про захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її дії є правомірними.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що висновки позивача щодо порушення відповідачем вимог чинного законодавства - не відповідають дійним обставинам справи та не можуть бути підставою для задоволення позову.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 71, 128, 159, 160-163, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" про зобов"язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 30 вересня 2011 року.
Суддя Заічко О.В.