28 вересня 2011 р. № 2-а- 8246/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бабаєва А.І.
при секретарі судового засідання Свіргун О.О.
за участі:
представника позивача ОСОБА_1 (довіреність 30-06/1 від 30.06.2011 року)
представника відповідача ОСОБА_2 (довіреність № 9535/10/10-19 від 28.10.2010 року)
представник відповідача ОСОБА_3 (довіреність № 8327/10/10-017 від 27.09.2011 року)
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-НП" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання податкової консультації недійсною, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-НП" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області в якому просить суд визнати недійсною податкову консультацію Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області "Про надання роз'яснення" за № 3752/10/31-026 від 12.05.2011 року.
В обґрунтування позовних вимог товариство зазначило, що 12 травня 2011 роки отримало від Чугуївської ОДПІ за №3752/10/31-026 відповідь, яка мала назву "Про надання роз'яснення", тоді як закон визначає, що це повинна бути індивідуальна консультація з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства. Позивач вважає, що отримана відповідь по суті не є консультацією, тому що не дає відповіді на запитання про те, як застосовувати норми екологічного податку в конкретних ситуаціях, які викладені в запиті товариства та не відповідає вимогам п. 52.1. Податкового кодексу України.
В судове засідання представник позивача прибув, позов підтримав та просив його задовольнити.
Відповідач, Чугуївська об'єднана державна податкова інспекція у Харківській проти позову заперечувала. В обґрунтування заперечень зазначила, що Чугуївською ОДПІ в повній мірі надано консультацію стосовно заданих питань, а стосовно того, що консультація Чугуївської ОДПІ має назву "Про надання роз'яснення" не впливає на вирішення даного питання по суті. Податкова консультація, як це зазначено в п. 14.1.172 ст. 14 Податкового кодексу України це допомога, тому воно не тягне за собою такого наслідку, як його виконання.
В судове засідання представники відповідача прибули, проти позовних вимог заперечували та просили відмовити у задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-НП" листом за вих. № 28/4-11/1 від 28.04.2011 року звернулось до Чугуївською ОДПІ у Харківській області в порядку ст. 52.1 Податкового кодексу України з метою отримання індивідуальної податкової консультації про практичне застосування норм Податкового кодексу України.
ТОВ "РЕАЛ-НП" просило надати консультацію по наступним питанням:
- Яким чином ТОВ "РЕАЛ-НП" повинно дізнатися про те, що воно є податковим агентом покупця, окрім кода (51.51.0 - оптова торгівля паливом), який зазначений в довідці Головного управління статистики в Харківській області?
- Як повинен платник екологічного податку (по пересувним джерелам забруднення) повідомити наше підприємство про те, що він використовує отримане паливо для діяльності, що пов'язана з використанням пересувних джерел забруднення?
- Яким чином ТОВ "РЕАЛ-НП" (якщо воно є податковим агентом) має дізнатися: а) про місце знаходження пересувних джерел забруднення платника екологічного податку; б) про об'єми реалізації по кожному місцю забруднення;
- Якщо платник податку має декілька місць розташування... в різних районах області та різних областях України чи повинно ТОВ "РЕАЛ-НП" ставати на облік в районних податкових інспекціях?
- Як розраховується податок, якщо ТОВ "РЕАЛ-НП" отримало паливо не у виробника, а посередника?
- Як розраховується податок і хто сплачує податок, якщо ТОВ "РЕАЛ-НП" реалізувало паливо (що є ознакою оптової торгівлі і виконується норма п. 242.1.4), також підприємству оптової торгівлі, яке не має на балансі пересувних джерел забруднення та не є платником екологічного податку?
- Яким чином повинні бути оформлені первинні документи (договори, видаткові накладні, податкові накладні), відображаючі господарські взаємовідносини між підприємствами, які здійснюють оптову торгівлю паливом? (Наприклад: в видатковій накладній вказується: "екологічний податок, в тому числі"; в договорі: "покупець являється платником екологічного податку, продавець є податковим агентом по сплаті екологічного податку").
- Якщо товар (паливо) рухається наступним чином: виробник (1) - посередник (2) - посередник (3) - платник податку (4) хто із вищезазначених осіб є податковим агентом підприємства-платника податку (4) і хто є платником податку: підприємство 1, 2 чи 3? В залежності від відповіді будуть наступні питання: а) якщо відповідь "1.2.3" або "2.3" - чи може один платник мати кількох податкових агентів (так як рухається один і той самий товар?) б) якщо відповідь: "підприємство 1" - то які повинні бути і чи повинні у підприємства 2, 3 докази, що вони не є податковими агентами.
Чугуївською ОДПІ у Харківській області було надано податкову консультацію за № 3752/10/31-026 від 12.05.2011 року наступного змісту: "Можливість реалізації платниками податків своїх прав на отримання від органів державної податкової служби України консультації з питань практичного використання норм податкового законодавства передбачена статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України. Відповідно до п.п. 14.1.171 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкова консультація - це допомога контролюючого органу конкретному платнику податків щодо практичного використання конкретно норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Нагадуємо, що податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Відповідно п. 240.1. статті 240 241 розділу VIII "Екологічний податок" Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 (далі - ПКУ) платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;
- розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини;
- утворення радіоактивних відходів.
Пункт 240.2 статті 240 ПКУ відокремлює окрему категорію платників екологічного податку - суб'єктів, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива. Цей же пункт регламентує перелік таких суб'єктів, які за своєю суттю є кінцевими платниками екологічного податку, оскільки вони є власниками або користувачами пересувних джерел забруднення.
Підпункт 14.1.142 пункту 14.1 статті 14 ПКУ тлумачить пересувне джерело забруднення як транспортний засіб, рух якого супроводжується викидом в атмосферу забруднюючих речовин. Власником транспортного засобу є конкретна фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб та має на це відповідні документи (Постанова КМУ від 10 жовтня 2001 р. № 1306 "Про Правила дорожнього руху"). Тому власники транспортних засобів при придбанні пального повинні виконати своє податкове зобов'язання - сплатити екологічний податок до бюджету.
Але пунктом 36.4 ПКУ законодавець покладає виконання такого податкового обов'язку не тільки на кінцевого платника податку, а й на свого представника чи податкового агента. В екологічному податку таку функцію виконує податковий агент. Стаття 18 Кодексу тлумачить уніфіковане визначення сутності податкового агента. В екологічному податку, у частині викидів забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення, функцію податкових агентів виконують дві групи суб'єктів господарювання:
1) суб'єкти, які здійснюють оптову торгівлю паливом;
2) суб'єкти, які здійснюють роздрібну торгівлю паливом (крім тих, які реалізують паливо, придбане у суб'єктів господарювання, що займаються його оптовою торгівлею).
Відповідно до Національного класифікатора України "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 р. № 375, під оптовою торгівлею (Секція G) розуміється перепродаж (продаж без перероблення) нових або уживаних товарів роздрібним торговцям, підприємствам та організаціям або іншим оптовикам, яка здійснюється оптовими торговцями, оптовими фірмами зі збуту промислових товарів, оптовими базами, власниками складів, експортерами, імпортерами, кооперативними організаціями, які займаються заготівлею та збутом сільськогосподарської продукції, іншими заготівельними організаціями тощо. Крім того, у оптову торгівлю включено діяльність посередників, що пов'язують між собою покупців та продавців або здійснюють торгові операції від імені третіх осіб, у т. ч. через мережу Інтернет: торгових агентів, комісіонерів, товарних брокерів та інших посередників. Посередників оптової торгівлі класифікують у групі 51.1.
Податковими агентами з числа суб'єктів, які здійснюють оптову торгівлю паливом, слід вважати суб'єктів, які відповідають наступним кодам КВЕД:
•51.12.0 (посередництво в торгівлі u1087 паливом, рудами, металами та хімічними речовинами);
•51.51.0 (оптова торгівля твердим, рідким та газоподібним паливом та суміжною продукцією; оптова торгівля моторним пальним, оливами, мастилами тощо).
Роздрібна торгівля (згідно з вищеназваним документом) - це перепродаж (продаж без перероблення) нових або уживаних товарів, призначених переважно для споживання приватними особами чи домашніми господарствами. Податковими агентами з числа суб'єктів, які здійснюють роздрібну торгівлю паливом, слід вважати суб'єктів, які відповідають коду КВЕД 50.50.0 (роздрібна торгівля моторним пальним (бензином, включаючи неетильований бензин вищої якості, газойлем, скрапленим нафтовим газом) для автомобілів, мотоциклів тощо; роздрібну торгівлю оливами, мастилами та холодильними рідинами для автомобілів, мотоциклів тощо).
Відповідно до п. 241.1 ст. 241 ПКУ податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами під час реалізації такого палива.
Порядок утримання та сплати податку регламентується п. 250.2 ПКУ. Фактично, екологічний податок щодо викидів забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення, включений податковими агентами до ціни палива та сплачується власниками транспортних засобів при його придбанні. Виходячи з цього, даний податок є непрямим екологічним податком, який включається в ціну придбаного товару. Об'єктом та базою оподаткування по екологічному податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення є обсяги та види палива, реалізованого податковими агентами (пп.242.1.4 п.242.1 ст.242.ПКУ). Суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення, обчислюються податковими агентами самостійно щокварталу виходячи з кількості фактично реалізованого палива та ставок податку (п.249.4 ст.249 ПКУ).
Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива наведені у п.244.1 ст.244 ПКУ. Крім цього, відповідно до пункту 2 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, за податковими зобов'язаннями з екологічного податку, що виникли: з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2012 року включно ставки податку становлять 50 % від ставок, передбачених ст.244 ПКУ; з 1 січня 2013 року до 31 грудня 2013 року включно ставки податку становлять 75 %в від ставок, передбачених ст. 244 ПКУ; з 1 січня 2014 року ставки податку становлять 100 % від ставок, передбачених ст. 244 ПКУ. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу (п.250.1 ст.250 ПКУ). Податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації: за паливо, реалізоване податковими агентами, - за місцем знаходження пунктів продажу палива (п.250.2 ст.250 ПКУ).
Відповідно до п. 250.10 ст. 250 ПКУ у разі якщо:
•платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди згідно з Класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) різні), то такий платник податку зобов'язаний подати до відповідного органу державної податкової служби за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів податкову декларацію щодо кожного стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об'єкта окремо (пп.250.10.1 п.250.10 ст.250 ПКУ);
•платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів в межах одного населеного пункту (села, селища або міста) або за його межами (код згідно з Класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) один і той самий), то такий платник податку може подавати до відповідного органу державної податкової служби одну податкову декларацію податку за такі джерела забруднення (пп.250.10.2 п.250.10 ст.250 ПКУ);
•платник податку перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом, то такий платник може подавати одну податкову декларацію за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів розташовані на території такого міста (зазначається код згідно з Класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ), за місцем перебування платника податку на податковому обліку (міської ради) (пп.250.10.3 п. 250.10 ст. 250 ПКУ).
Якщо місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, копії відповідних податкових декларацій подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду до органу державної податкової служби, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин - суб'єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку (п.250.8 ст.250 ГІКУ)".
Відповідно до статі 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультації надаються органом державної податкової служби або митним органом, в якому платник податків перебуває на обліку, або вищим органом державної податкової служби або вищим митним органом, якому такий орган адміністративно підпорядкований, а також центральним органом державної податкової служби або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень. Центральний орган контролюючого органу проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов'язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню.
Згідно статті 52 Податкового кодексу України не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована. Платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Отже, податкова консультація може бути оскаржена платником податків до суду, якщо на думку такого платника податків вона суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Відповідно, податкова консультація може бути визнана судом недійсною у випадку встановлення судом того, що оскаржувана податкова консультація суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Суд зазначає, що ТОВ "РЕАЛ-НП" просить визнати недійсною податкову консультацію Чугуївської ОДПІ у Харківській області № 3752/10/31-026 від 12.05.2011 року з підстав того, що консультація має назву "Про надання роз'яснення" та не надає відповіді на поставлені питання в тому порядку в якому вони визначені в запиті. Між, тим ТОВ "РЕАЛ-НП" не зазначило про те, що оскаржувана податкова консультація суперечить нормам або змісту екологічного податку (предмет податкової консультації) та не надало відповідних доказів.
Судом встановлено, що Чугуївською ОДПІ у Харківській області було надано ТОВ "РЕАЛ-НП" податкову консультацію з екологічного податку за № 3752/10/31-026 від 12.05.2011 року в строк та в об'ємі визначеному Податковим кодексом України. Між, тим судом не встановлено, що оскаржувана податкова консультація суперечить нормам або змісту екологічного податку.
Враховуючи вище зазначене суд вважає, що Чугуївська ОДПІ у Харківській області під час надання ТОВ "РЕАЛ-НП" податкової консультації № 3752/10/31-026 від 12.05.2011 року діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст.185, ст. 186 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-НП" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання податкової консультації недійсною - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Бабаєв А.І.
Повний текст постанови виготовлений 03.10.2011 року.