Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
20 вересня 2011 р. № 2-а- 7407/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого -Судді Архіпової С.В.
при секретарі -Солуяновій Н.В.,
за участю: представника позивача -Семенюк С.М.,
представника відповідача- Щербак А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЖЕЛТРАНС"
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова
про скасування податкового повідомлення-рішення ,
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРЖЕЛТРАНС», звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідача - Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Харкова та просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 07.05.2011р. № 0000430700.
В обґрунтування заявленого позову зазначив, що згідно оскаржуваного в даній справі податкового повідомлення - рішення позивачу податковим органом зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 174144,00 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач вважає незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує його права та законні інтереси, в зв'язку з чим підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, вважаючи оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення цілком обґрунтованим та законним. Також пояснив суду, що зміст доводів позивача, покладених в обґрунтування заявленого позову, зводиться до того, що він не несе відповідальність за господарську діяльність свого контрагента, угоди по взаємовідносинах з яким визнані податковим органом такими, що не підтверджені належними документами та не спричинили реального настання правових наслідків. В задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення, керуючись наступним.
Так, судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Харкова 31 травня 2011 року проведено позапланову документальну перевірку позивача з питання правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період лютий 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Консаж».
За результатами перевірки складено акт від 31.05.2011р. № 978/07-004/30754090 (на бланках № 006366 та № 006365), згідно висновків якого встановлено порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, зокрема завищення податкового кредиту з ПДВ на 174144,00 грн. за лютий 2011 року, в зв'язку з чим позивачем завищено суму від'ємного значення з ПДВ на 81617,00 грн. за лютий 2011 року та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за лютий 2011 року на суму 92527,00 грн.
На підставі розгляду зазначеного акту перевірки податковим органом прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення від 07.05.2011р. № 0000430700, згідно якого позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 174144,00 грн.
Судом встановлено, що доходячи висновку про наявність виявлених порушень, відповідач виходив з того, що позивач у перевіреному періоді мав господарські правовідносини з ТОВ «Консаж».
За даними декларацій з податку на прибуток виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) зазначеного підприємства за 2010 рік склала 5622,32 грн., основні засоби відсутні, довідка за формою 1 ДФ підприємством не надавалась, а згідно розрахунку комунального податку за 4 квартал 2010 кількість працюючих у ТОВ «Консаж» в 2010 році складала 0 осіб. Також, податковим органом за місцем реєстрації ТОВ «Консаж» встановлено, що підприємство та його посадові особи фактично відсутні за місцем реєстрації підприємства, а також виявлено, що підприємство не має складських приміщень, автомобільного транспорту, устаткування, що необхідно для здійснення господарської діяльності.
З отриманої інформації відповідачем зроблено висновок про те, що фактично ТОВ «Консаж» фінансово-господарської діяльності, направленої на здійснення підприємницької діяльності не здійснювало, а угоди, укладені між ним та позивачем є нікчемними, оскільки не спричиняють реальних наслідків та не були спрямовані на досягнення реального економічного ефекту для сторін, що їх уклали, суперечать моральним засадам суспільства та порушують публічний порядок, фактично слугують для надання податкової вигоди суб'єктам підприємництва шляхом штучного формування податкового кредиту з ПДВ.
Проте суд з такими доводами не погоджується та зазначає, що між позивачем та ТОВ «Консаж» 01.11.2010р. укладено договір № 1-01.11, згідно умов якого ТОВ «Консаж» (продавець) продав позивачу (покупець) товар (в тому числі вироби, що раніше були у використанні) згідно специфікацій .
Позивачем до суду надано належним чином засвідчену копію зазначеного договору, який викладено у формі єдиного письмового документу, підписаного обома сторонами та скріплено печатками позивача та ТОВ «Консаж».
Також позивачем до суду надано копії податкових накладних, виданих ТОВ «Консаж» в зв'язку з вище зазначеним договором, які оформлені належним чином. З копій видаткових накладних на товар, товарно-транспортних накладних, а також копій платіжних доручень про оплату товару, наявних в матеріалах справи, судом встановлено, що товар за укладеним договором дійсно передавався від ТОВ «Консаж» до позивача, ним отримувався та був ним оплачений грошовими коштами у повному обсязі.
Також судом встановлено, що товар, придбаний позивачем у ТОВ «Консаж», використовувався ним у власній господарській діяльності.
Зокрема, в подальшому, згідно договору № П/В1162/НЮ від 21.01.2011р., укладеного між позивачем та Статутним територіально-галузевим об'єднанням «Південна залізниця», додаткових угод та специфікацій до нього, товари, придбані позивачем у ТОВ «Консаж» передавалися на ремонт. Згідно наявних в матеріалах справи копій актів виконаних робіт, зазначені роботи Статутним територіально-галузевим об'єднанням «Південна залізниця» виконано та прийнято позивачем.
Підстав для сумнівів у достовірності перелічених документів судом не виявлено, оскільки в судовому засіданні представник позивача надав суду посвідчені копії первинних документів по спірних правовідносинах.
Суд також враховує, що на час розгляду справи оригінали первинних документів позивача вибули з його володіння поза його волею внаслідок їх вилучення уповноваженим державним органом під час розслідування кримінальної справи, про що старшим слідчим СУ ГУ МВС України в Харківській області Настенко А.В. складено протокол обшуку від 10.05.2011р.
Під час вилучення оригіналів первинних документів позивач зробив їх копії, які надано до суду на підтвердження власної правової позиції, в зв'язку з чим суд вважає, що позивач зробив усе від нього можливе для забезпечення правомірності ведення податкового обліку.
В зв'язку з наведеним непереконливими суд вважає доводи відповідача про те, що під час проведення перевірки податковим органом 31.05.2011р. позивач не надав первинні документи на підтвердження реального характеру угоди, укладеної між ним та ТОВ «Консаж», а також документи, що свідчать про її належне оформлення та виконання. Відповідачем не було враховано ту обставину, що час проведення перевірки зазначені документи було вилучено на законних підставах.
В зв'язку з наведеним суд зауважує, що в даній справі доводи відповідача про відсутність реального характеру відповідних операцій суду не доведено та вони не підтверджується матеріалами справи.
Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при здійсненні купівлі-продажу (постачання) товарів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом, при виконанні вимог ст.11 КАС України, не виявлено.
Судом встановлено, що позивачем отримано від його контрагента ТОВ «Консаж» належним чином оформлені податкові накладні на всю кількість продукції, придбаної відповідно до укладеної угоди. Вказана продукція оплачена позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість. Анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість сторін за угодою на час її укладання не відбувалось, позивач та контрагент позивача перебували на обліку в податковому органі як платники податків та не виключалися єдиного державного реєстру підприємств, установ та організацій.
Крім того, відповідно до постанови слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи від 28.07.2011р., прийнятої на підставі розгляду матеріалів кримінальної справи № 10110016 не виявлено, що господарські операції з поставки товарів між позивачем та ТОВ «Консаж» мали безтоварний характер, вірно відображені в бухгалтерському та податковому обліку, оскільки пов'язані з господарською діяльністю відповідача та ТОВ «Консаж».
За таких обставин неправомірними є висновки відповідача про не підтвердження позивачем реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Консаж» та, відповідно, порушення вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.
Відповідно до зазначеної норми податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Таким чином судом встановлено, що вимоги зазначеної норми позивачем при формуванні податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Консаж» дотримано. Також наявність порушень ведення бухгалтерського обліку, вимог податкового обліку або інші порушення умов ведення господарської діяльності контрагента не може бути підставою для позбавлення права добросовісного платника податку на додану вартість на віднесення сплачених ним у ціні наданих послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, враховуючи, що він виконав усі передбачені законом умови щодо цього.
Суд зауважує, що відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Так, відповідачем в даній справі суду не надано переконливих доказів правомірності висновків про наявність порушень, які відповідач вважав встановленими.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.
Перевіривши оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення , суд дійшов висновку, що відповідачем його прийнято без врахування та належного дослідження всіх дійсних обставин справи при невірному застосуванні норм чинного законодавства, в зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Харкова від 07.05.2011р. № 0000430700. Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЖЕЛТРАНС" сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено та підписано 23 вересня 2011 року.
Головуючий Суддя С.В. Архіпова