21 вересня 2011 р. № 2-а- 7161/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бабаєва А.І.
при секретарі судового засідання Свіргун О.О.
за участі представника відповідача ОСОБА_1 (довіреність № 01-19-6229 від 29.06.2011 року)
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до територіальної державної інспекції праці у Харківській області, головного державного інспектора праці територіальної державної інспекції праці у Харківській області Азарової Н.П. про визнання дій неправомірними та скасування припису, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до територіальної державної інспекції праці у Харківській області, головного державного інспектора праці територіальної державної інспекції праці у Харківській області Азарової Н.П. в якому, після уточнення позовних вимог просить суд:
- визнати противоправними дії головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці у Харківській області Азарової Наталії Петрівни щодо складення Акту перевірки №20-01-535/0215 та Припису №20-01-535/0215-0197 ВІД 03.02.2011р.;
- визнати противоправним та скасувати Припис №20-01-535/0215-0197 від 03.02.2011р. головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці у Харківській області Азарової Н.П.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що перевірка проведена з порушенням діючого законодавства, а висновки викладені в акті перевірки не відповідають дійсності.
В судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідач, територіальна державна інспекція праці у Харківській області проти позову заперечувала та просила відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень зазначила, що ФОП ОСОБА_2 в порушення п.6 ч. 1 ст. 24 КЗпП України трудові договори у письмовій формі між позивачем та шістьма найманими працівниками не укладались та в порушення вимог ст. 241 КЗпП України трудові договори у письмовій формі між позивачем та шістьма найманими працівниками не було зареєстровано органах державної служби зайнятості. Також, зазначено, що позивачем порушено вимоги ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" в частині не забезпечення достовірного обліку бухгалтерських витрат на оплату праці.
В судове засідання представник відповідача прибула, проти позову заперечувала та просила відмовити у задоволенні позову.
Відповідач, головний державний інспектор праці територіальної державної інспекції праці у Харківській області Азарової Н.П. заперечень на позов не надала, в судове засідання не прибула, надала клопотання про слухання справи за її відсутності.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 пройшла державну реєстрацію та зареєстрована ВК Харківської міської ради 23.08.2006 року (а.с. 99). Здійснює підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_2 кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1".
03.02.2011 року територіальною державною інспекцією праці у Харківській області було проведено перевірку додержання законодавства про працю фізичною особою підприємцем ОСОБА_2. Перевірка проводилась за вимогою прокуратури Київського району м. Харкова.
За результатом перевірки було складено Акт перевірки № 20-01-535/0215 від 03.02.2011 року. (надалі - Акт перевірки)
Згідно висновків Акту перевірки ФОП ОСОБА_2:
- в порушення п. 6 ч. 1 ст. 24 КЗпП України трудові договори у письмовій формі між ФОП ОСОБА_2 та шістьма найманими працівниками не укладались;
- в порушення вимог ст. 241 КЗпП України трудові договори у письмовій формі між ФОП ОСОБА_2 та шістьма найманими працівниками не було зареєстровано органах державної служби зайнятості;
- порушено вимоги ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" в частині забезпечення достовірного обліку бухгалтерських витрат на оплату праці.
На підставі висновків Акту перевірки територіальною державною інспекцією праці у Харківській області було винесено Припис № 20-01-535/0215-0197 від 03.02.2011 року, яким ФОП ОСОБА_2 приписано:
- трудові угоди з найманими працівниками укладати з дотриманням вимог п. 6 ч. 1 ст. 24 КЗпП України;
- у разі укладання трудового договору з найманими працівниками реєструвати їх у державній службі зайнятості у тижневий строк з моменту фактичного допущення їх до роботи, у відповідності до вимог ст. 241 КЗпП України;
- забезпечити достовірний облік бухгалтерських витрат на оплату праці, облік робочого часу, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 30 КЗпП України.
З приписом № 20-01-535/0215-0197 від 03.02.2011 року позивач була ознайомлена та отримала один примірник про, що свідчить підпис ФОП ОСОБА_2 на приписі. Припис № 20-01-535/0215-0197 від 03.02.2011 року підписаний ФОП ОСОБА_2 без заперечень.
Судом встановлено, що перевірка проведена вибіркова на підставі документів наданих прокуратурою Київського району м. Харкова. Так, на підставі наданих прокуратурою Київського району м. Харкова документів встановлено, що в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2 перебувало 9 найманих працівників, трудові договори зареєстровано тільки з трьома, а саме з:
1. ОСОБА_13, трудовий договір укладено 26.06.09. зареєстровано в ХМРЦЗ 02.07.09 за № 20110903393, чим дотримано вимоги ст. 24-1 КЗпП України в частині строку реєстрації трудового договору;
2. ОСОБА_14 трудовий договір укладено 26.06.09. зареєстровано в ХМРЦЗ 02.07.09 за № 20110903396, чим дотримано вимоги ст. 24-1 КЗпП України в частині строку реєстрації трудового договору;
3. ОСОБА_6, трудовий договір укладено 26.06.09. зареєстровано в ХМРЦЗ 02.07.09 за № 20110903397, чим дотримано вимоги ст. 24-1 КЗпП України в частині строку реєстрації трудового договору.
Згідно наданих особистих пояснень ОСОБА_15, він працює у ФОП ОСОБА_2 помічником кухаря приблизно тиждень. Час роботи - з 17.00 години до 22.00 години, заробітну платню отримує кожного дня у розмірі 50.00 грн. Трудовий договір з ним не укладався та не реєструвався.
Згідно наданих особистих пояснень ОСОБА_8, вона працює у ФОП ОСОБА_2 на посаді кухаря приблизно два місяці. Час роботи - з 14.30 години до 22 00 години, заробітну платню отримує в кінці місяця у розмірі 900.00 грн. Трудовий договір з нею не укладався та не реєструвався.
Згідно наданих особистих пояснень ОСОБА_9, вона працює у ФОП ОСОБА_2 на посаді офіціантки приблизно 3 роки. Час роботи - з 14.30 години до 22 00 години, заробітну платню отримує у розмірі 900.00 грн. Трудовий договір з нею не укладався та не реєструвався.
Згідно наданих особистих пояснень ОСОБА_10, вона працює у ФОП ОСОБА_2 на посаді помічника кухаря приблизно 4 роки. Час роботи - 14.30 години до 22.00 години, заробітну платню отримує раз на місяць у розмірі 400-500 грн. Трудовий договір з нею не укладався та не реєструвався.
Згідно наданих особистих пояснень ОСОБА_11, вона працює у ФОП ОСОБА_2 на посаді офіціантки з липня 2010 року. Час роботи - з 08.00 години до 17.00 годин, заробітна платня становить 360.00 грн. на тиждень. Трудовий договір з нею не укладався та не реєструвався.
Згідно наданих особистих пояснень ОСОБА_12, вона працює у ФОП ОСОБА_2 на посаді офіціантки приблизно 1 рік. Час роботи - з 08.00 години до 16.00 години, заробітну платню отримує у розмірі 1000.00 грн. Трудовий договір з нею не укладався та не реєструвався.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою.
Чистиною 4 статті 24 КЗпП України визначено, що трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.
Згідно ст. 241 КЗпП України у разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа або за нотаріальним дорученням уповноважена нею особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України.
Згідно матеріалів перевірки ФОП ОСОБА_2 було фактично допущено до роботи зазначених вище працівників без укладання з ними договорів та їх реєстрації в центрі зайнятості.
Таким чином, при здійсненні підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 порушено вимоги п. 6 ч. 1 ст. 24 ст. 241 КЗпП України щодо обов'язкового укладення трудового договору у письмовій формі та реєстрації їх в державній службі зайнятості.
Згідно матеріалів перевірки фактів виплати заробітної плати всім вищезазначеним найманим працівникам документально не підтверджено, оскільки не забезпечений достовірний облік робочого часу, відсутні табелі обліку робочого часу і розрахунково-платіжні відомості.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" власник або уповноважений ним орган зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Отже, позивачем порушено вимоги ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" в частині забезпечення достовірного бухгалтерський облік витрат на оплату праці зазначеним вище працівникам.
Щодо посилання позивача на неправомірність дій головного державного інспектора праці територіальної державної інспекції праці у Харківській області Азарової Н.П. під час перевірки у зв'язку з не виїздом на місце здійснення підприємницької діяльності позивача та не витребування документів, суд зазначає наступне.
Відповідачем надано пояснення, що юридичною адресою ФО-П ОСОБА_2 є АДРЕСА_1, тобто приватна квартира. Про фактичне місце здійснення підприємницької діяльності ФО-П ОСОБА_2 ТДІП в Харківській області не було відомо. Згідно зі ст. 30 Конституції України не допускається проникнення до житла іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. Тому державний інспектор праці Азарова Н.П. не мала належних повноважень для здійснення перевірки ФО-П ОСОБА_2 за вказаною юридичною адресою. Перевірка проведена головним державним інспектором праці територіальної державної інспекції праці у Харківській області Азарової Н.П. за вимогою та на підставі документів наданих прокуратурою Київського району м. Харкова. У зв'язку з цим всі документи, необхідні для проведення перевірки були надані ФО-П ОСОБА_2 до прокуратури Київського району м. Харкова. Згідно з п. 3.1 Положення про Територіальну державну інспекцію праці у Харківській області, затвердженим директором Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю - Головним державним інспектором праці України 01.02.2006 року зазначено, що посадові особи ТДІП (головний державний інспектор праці, його заступники, державні інспектори праці) мають право: 2) вимагати від роботодавців або працівників необхідні пояснення. Тому отримати пояснення від ФО-П ОСОБА_2 є правом інспектора, а не обов'язком.
Відповідно до повноважень, визначених Положенням про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.03 №50 (далі - Положення), державні інспектори праці здійснюють державний нагляд за додержанням законодавства про працю (крім питань охорони праці) та загальнообов'язкове державне соціальне страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю (далі -роботодавці). Згідно з п. 4 Положення Держнаглядпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в частині забезпечення реалізації прав і гарантій працівників, шляхом проведення перевірок роботодавців та робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Здійснення державними інспекторами праці перевірок за дорученням керівництва Держнаглядпраці чи ТДІП, наданими за пропозицією органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та правоохоронних органів; за зверненнями громадян та їх об'єднань є позаплановими заходами, що здійснюються у визначені законодавством строки, оскільки підпунктом "с" ст. 15 Конвенції МОП №81 державним інспекторам праці приписується вважати абсолютно конфіденційним джерело будь-якої скарги на недоліки або порушення законодавчих положень і утримуватися від повідомлення роботодавця або його представника про те, що інспекційне відвідання було зроблено у зв'язку з отриманням такої скарги.
Таким чином, посадові особи Держнаглядпраці відповідно до наданих повноважень мають право здійснювати перевірки дотримання законодавства про працю (крім питань охорони праці) та загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, незалежно від організаційно-правових форм здійснення ними господарської діяльності, їх форми власності, та розташованих на території України.
Згідно з п. 1.4 Порядку проведення стану додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що проводяться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.03.03 №72 "Про затвердження нормативно-правових актів щодо виконання функцій посадовими особами Держнаглядпраці та його територіальних органів" зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.06.03 за №432/7753, перевірки, що проводяться посадовими особами Держнаглядпраці та ТДІП можна підрозділити на: планові та позапланові; за дорученням керівництва Держнаглядпраці та ТДІП, правоохоронних органів; за пропозиціями установ, організацій; за зверненнями громадян.
Згідно з п. 2.2 Положення про Територіальну державну інспекцію праці у Харківській області, затвердженим директором Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю - Головним державним інспектором праці України 01.02.2006 року ТДІП відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині забезпечення реалізації прав і гарантій працівників шляхом проведення перевірок роботодавців та робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а саме: планових; за дорученням керівників Держнаглядпраці, правоохоронних органів, а також за пропозицією голів обласної, районних державних адміністрацій, органів державної податкової служби, органів місцевого самоврядування, профспілкових та інших об'єднань громадян; за зверненням громадян.
Таким чином, головний державний інспектор праці територіальної державної інспекції праці у Харківській області Азарової Н.П. під час проведення перевірки позивача діяла на підставі та у межах наданих повноважень.
Також, суд зазначає, що письмові пояснення та документи надані представником позивача до матеріалів справи не спростовують висновків Акту перевірки.
Враховуючи вище зазначене суд вважає, що відповідачі під час вчинення оскаржуваних дій та винесення оскаржуваного рішення, діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до територіальної державної інспекції праці у Харківській області, головного державного інспектора праці територіальної державної інспекції праці у Харківській області Азарової Н.П. про визнання дій неправомірними та скасування припису - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Бабаєв А.І.
Повний текст постанови виготовлений 26.09.2011 року.