Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
м.Харків
26.09.2011 р. №2а-5022/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мар'єнко Л.М.
при секретарі судового засідання - Макогон Н.О.
за участю сторін: представника позивача - Хлопузяна Р.Д.,
представника відповідача - Волокітіної І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області до Жовтневської виправної колонії Харківської області №17 Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, -
встановив:
Позивач, Державна податкова інспекція у Балаклійському районі Харківської області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Жовтневської виправної колонії Харківської області №17 Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області, в якому просив суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, надати дозвіл на стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України коштів в розмірі 12274,00 грн. , у рахунок погашення його податкового боргу по податковим деклараціям по ПДВ №8430 від 19.06.2008 року, №11191 від 16.07.2008 року; стягнути з відповідача суму в розмірі 117694,37 грн. на користь Державного бюджету України з Жовтневської виправної колонії Харківської області №17 Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області у обслуговуючих його банках: Головне управління ДКУ у Харківській області (МФО 851011), р/р №31251276220613; Головне управління ДКУ у Харківській області (МФО 851011), р/р №31253273210527; Головне управління ДКУ у Харківській області (МФО 851011), р/р №31258273210522; Головне управління ДКУ у Харківській області (МФО 851011), р/р №35218013000518; Головне управління ДКУ у Харківській області (МФО 851011), бюджетне фінансування №35223008000518; Головне управління ДКУ у Харківській області (МФО 851011), бюджетне фінансування №35227004000518; Головне управління ДКУ у Харківській області (МФО 851011), бюджетне фінансування №35229002000518; Головне управління ДКУ у Харківській області (МФО 851011), депозитний №37319000184021.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Жовтневська виправна колонія Харківської області №17 Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Балаклійському районі Харківської області та має податковий борг за самостійно узгодженими податковими зобов'язаннями згідно податкових декларацій по податку на додану вартість та узгоджених сум податкового зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями по ПДВ на загальну суму 129968,37 грн. (в т.ч. пеня 15056,29 грн.). Відповідачу направлялись податкові вимоги, але податковий борг на час звернення до суду погашений не був.
Від начальника Жовтневської виправної колонії Харківської області №17 Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області Мягких О.О. надійшли письмові заперечення, в яких відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на пропущення строку позовної давності щодо звернення позивача із зазначеним позовом. Відповідач зазначив, що позивачем у позові надано неточну інформацію щодо утвореної суми заборгованості. Відповідач проводив сплати податку, що підтверджують надані до суду платіжні доручення, в яких чітко зазначено призначення платежу та період, за який сплачено кошти. Але позивачем самовільно зараховані кошти у погашення безнадійної заборгованості минулих років, по якій минув термін позовної давності, на підставі цього постійно здійснювалось нарахування пені. Відповідач посилався на п.п.7.1.1. п.7.7 ст.7 Закону України №2181, п.3.8., п.6 ст.7 Закону України "Про Національний банк України", п.17 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. №377/89/79, роз'яснення ВАСУ лист №358/13/13 від 17.03.2009 року, вказуючи, що самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податкових сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначені платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.
Представник позивача - Хлопузян Р.Д. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у позові.
Представник відповідача Волокітіна І.О. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, вказала, що відповідачем частково погашено податковий борг, про що свідчать надані суду копії платіжних доручень.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, встановив наступне.
Відповідач Жовтневська виправна колонія Харківської області №17 Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області як юридична особа пройшла державну реєстрацію у порядку визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" 29.11.1999 р. №165, вид діяльності (ЗКГНГ) - охорона громадського порядку і безпека, вид діяльності по КВЕД - діяльність системи з виконання покарань (а.с.10), взятий на облік до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області 12.07.2000 р. №415, що підтверджується матеріалами справи (а.с.11).
Як вбачається з матеріалів справи, Жовтневська виправна колонія Харківської області №17 Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області самостійно визначила суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та надала податкові декларації з ПДВ до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області, а саме: №8430 від 19.06.2009 року на суму 6174,00 грн., №11191 від 16.07.2008 року на суму 6100,00 грн., №13332 від 19.08.2008 року на суму 6584,00 грн., № 14221 від 19.09.2008 року на суму 4483,00 грн., №17081 від 20.10.2008 року на суму 3720,00 грн., №19183 від 19.11.2008 року на суму 3518,00 грн., №20152 від 18.12.2008 року на суму 6374,00 грн., №22942 від 19.01.2009 року на суму 3080,00 грн., №2342 від 19.02.2009 року на суму 961,00 грн., №3134 від 20.03. 2009 року на суму 4934,00 грн., №5533 від 16.04.2009 року на суму 4781,00 грн., №7905 від 20.05.2009 року на суму 1046,00 грн., №8950 на суму 3801,00 грн., №12085 від 17.07.2009 року на суму 4266,00 грн., №14215 від 19.08.2009 року на суму 6554,00 грн., №15072 від 17.09.2009 року на суму 3752,00 грн., №18524 від 20.08.2009 року на суму 1202,00 грн., №20615 від 19.11.2009 року на суму 5231,00 грн., №21480 від 18.12.2009 року на суму 3322,00 грн., №24156 від 19.01.2010 року на суму 5408,00 грн., №3444 від 18.02.2010 року на суму 3657,00 грн., №4256 від 18.03.2010 року на суму 4150,00 грн., №6111 від 09.04.2010 року на суму 4092,00 грн., №6306 від 12.04.2010 року на суму 2188,00 грн. (а.с.16-78).
Тобто, загальна сума самостійно нарахованих податкових зобов'язань з ПДВ за період з 30.04.2008 року по 01.02.2011 р. за вищевказаними деклараціями становить 99378,00 грн.
Відповідачем надані до суду платіжні доручення (а.с.109-129), згідно з яких самостійно нарахована сума податкового зобов'язання з ПДВ по вказаним деклараціям була частково сплачена в розмірі 45779,00 грн. , а саме:
декларація №8430 від 19.06.2009 року на суму 6174,00 грн., згідно платіжного доручення №173 від 27.06.2008 р. сплачено 400,00 грн., платіжного доручення №168 від 23.06.2008 р. сплачено 100,00 грн., платіжного доручення №154 від 12.06.2008 р. сплачено 500,00 грн.;
декларація №11191 від 16.07.2008 року на суму 6100,00 грн., згідно платіжного доручення №193 від 08.07.2008 р. сплачено 500,00 грн., платіжного доручення №222 від 30.07.2008 р. - 100,00 грн., платіжного доручення №205 від 15.07.2008 р. - 500,00 грн., платіжного доручення №185 від 01.07.2008 р. - 500,00 грн., платіжного доручення №190 від 03.07.2008 р. - 500,00 грн.;
декларація №13332 від 19.08.2008 року на суму 6584,00 грн., згідно платіжного доручення №242 від 28.08.2008 р. сплачено 1000,00 грн., платіжного доручення №244 від 29.08.2008 р. - 2922,00 грн., платіжного доручення №245 від 01.09.2008 р. - 1000,00 грн., платіжного доручення №246 від 04.09.2008 р. - 1662,00 грн.;
декларація № 14221 від 19.09.2008 року на суму 4483,00 грн., згідно платіжного доручення №274 від 30.09.2008 р. сплачено 1000,00 грн.;
декларація №17081 від 20.10.2008 року на суму 3720,00 грн., згідно платіжного доручення №289 від 14.10.2008 р. сплачено 500,00 грн., платіжного доручення №298 від 30.10.2008 р. - 1668,00 грн., платіжного доручення №299 від 31.10.2008 р. - 1552,00 грн.;
декларація №19183 від 19.11.2008 року на суму 3518,00 грн., згідно платіжного доручення №317 від 01.12.2008 р. сплачено 300,00 грн.;
декларація №20152 від 18.12.2008 року на суму 6374,00 грн., згідно платіжного доручення №358 від 26.12.2008 р. сплачено 600,00 грн.;
декларація №22942 від 19.01.2009 року на суму 3080,00 грн., згідно платіжного доручення №12 від 30.01.2009 р. сплачено 500,00 грн.;
декларація №2342 від 19.02.2009 року на суму 961,00 грн., згідно платіжного доручення №21 від 02.03.2009 р. сплачено 961,00 грн.;
декларація №3134 від 20.03. 2009 року на суму 4934,00 грн., згідно платіжного доручення №53 від 30.03.2009 р. сплачено 1000,00 грн.;
декларація №5533 від 16.04.2009 року на суму 4781,00 грн., згідно платіжного доручення №79 від 30.04.2009 р. сплачено 500,00 грн.;
декларація №7905 від 20.05.2009 року на суму 1046,00 грн., згідно платіжного доручення №98 від 01.06.2009 р. сплачено 1046,00 грн.;
декларація №8950 на суму 3801,00 грн., згідно платіжного доручення №129 від 30.06.2009 р. сплачено 1100,00 грн.;
декларація №15072 від 17.09.2009 року на суму 3752,00 грн., згідно платіжного доручення №195 від 23.09.2009 р. сплачено 1000,00 грн., платіжного доручення №202 від 30.09.2009 р. - 500, 00 грн.;
декларація №18524 від 20.08.2009 року на суму 1202,00 грн., згідно платіжного доручення №219 від 30.10.2009 р. сплачено 1202,00 грн.;
декларація №21480 від 18.12.2009 року на суму 3322,00 грн., згідно платіжного доручення №261 від 29.12.2009 р. сплачено 3322,00 грн.;
декларація №24156 від 19.01.2010 року на суму 5408,00 грн., згідно платіжного доручення №12 від 29.01.2010 р. сплачено 5257,00 грн.;
декларація №3444 від 18.02.2010 року на суму 3657,00 грн., згідно платіжного доручення №33 від 01.03.2010 р. сплачено 3657,00 грн.;
декларація №4256 від 18.03.2010 року на суму 4150,00 грн., згідно платіжного доручення №47 від 30.03.2010 р. сплачено 4150,00 грн.;
декларація №6111 від 09.04.2010 року на суму 4092,00 грн., згідно платіжного доручення №68 від 30.04.2010 р. сплачено 4092,00 грн.;
декларація №6306 від 12.04.2010 року на суму 2188,00 грн., згідно платіжного доручення №88 від 27.05.2010 р. сплачено 2188,00 грн.
Таким чином, сума несплачених податкових зобов'язань по деклараціям з ПДВ станом на теперішній час становить 53599,00 грн. , а саме: №8430 від 19.06.2009 року на суму 5174,00 грн., №11191 від 16.07.2008 року на суму 4000,00 грн., №14221 від 19.09.2008 року на суму 3483,00 грн., №19183 від 19.11.2008 року на суму 3218,00 грн., №20152 від 18.12.2008 року на суму 5774,00 грн., №22942 від 19.01.2009 року на суму 2580,00 грн., №3134 від 20.03. 2009 року на суму 3934,00 грн., №5533 від 16.04.2009 року на суму 4281,00 грн., №8950 на суму 2701,00 грн., №12085 від 17.07.2009 року на суму 4266,00 грн., №14215 від 19.08.2009 року на суму 6554,00 грн., №15072 від 17.09.2009 року на суму 2252,00 грн., №20615 від 19.11.2009 року на суму 5231,00 грн., №24156 від 19.01.2010 року на суму 151,00 грн.
Крім того, згідно наданих до матеріалів справи податкових повідомлень-рішень (а.с.20, 25, 28, 31, 38, 41, 48, 53, 58, 61, 70, 74, 79-80), які отримані відповідачем, у встановленому порядку не оскаржені, тому є узгодженими, за відповідачем лічиться податковий борг зі сплати зобов'язань з ПДВ, нарахованих відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України №2181-ІІІ на загальну суму 15534,08 грн. , а саме: №0001451501/0 від 25.07.2008 р. на суму 490,01 грн., №0001741501/0 від 09.09.2008 р. на суму 1633,51 грн., №0002261501/0 від 09.10.2008 р. на суму 517,00 грн., №0000011501/0 від 14.01.2009 р. на суму 1889,51 грн., №0000381501/0 від 10.02.2009 р. на суму 50,00 грн., №0001221501/0 від 06.05.2009 р. на суму 21,50 грн., №0001711501/0 від 01.07.2009 р. на суму 119,01 грн., №0002001501/0 від 26.08.2009 р. на суму 1149,01 грн., №0020321501/0 від 05.10.2009 р. на суму 410,01 грн., №0000061501/0 від 28.01.2010 р. на суму 1878,00 грн. , №0000441501/0 від 25.03.2010 р. на суму 2575,51 грн., №0001181501/0 від 01.06.2010 р. на суму 4339,01 грн., №0004481501/0 від 02.09.2010 р. на суму 462,00 грн.
Таким чином, загальна сума податкових зобов'язань по вказаним податковим повідомленням-рішенням становить 15534,08 грн.
Як вбачається із позовних вимог, позивач просить стягнути з Жовтневської виправної колонії Харківської області №17 Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області суму в розмірі 129968.37 грн., з яких 15056,29 грн. - це пеня.
В судовому засіданні представник позивача - Хлопузян Р.Д. не визнав погашенням податкового боргу часткові сплати відповідачем податкових зобов'язань по вказаним деклараціям з ПДВ, згідно наданих платіжних доручень, оскільки ці сплати були зараховані податковим органом в рахунок податкового боргу за минулий період, а зазначені дії ДПІ відповідачем не оскаржувалися.
Проте суд не погоджується із зазначеною позицією позивача, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що ДПІ у Балаклійському районі Харківської області у період 2008-2010 роки зарахувала сплачені відповідачем Жовтневською виправною колонією Харківської області №17 Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області податкові зобов'язання з ПДВ по деклараціям за цей період на суму 45779,00 грн. в рахунок погашення податкового боргу за минулий період. Зазначені дії ДПІ дійсно не були оскаржені відповідачем, проте відповідач у запереченнях на позовну заяву посилається на неправомірність зазначених дій ДПІ та наполягає на частковій сплаті боргу, що підтверджується відповідними доказами - наданими копіями платіжних доручень, в яких відповідачем чітко визначено призначення платежу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Оскільки заперечення на позов містять посилання відповідача на часткове погашення відповідачем суми податкового боргу внаслідок сплати податкових зобов'язань по деклараціям по ПДВ і протиправність дій ДПІ у Балаклійському районі Харківської області щодо зарахування податковим органом на протязі 2008-2010 років поточних платежів в рахунок погашення податкового боргу за минулий період, суд вважає за необхідне на підставі п. 1 ч.1 ст. 161 КАС України перевірити наявність факту порушення відповідачем податкового законодавства та дотримання ДПІ у Балаклійському районі Харківської області під час здійснення таких дій приписів ч. 3 ст. 2 КАС України.
Пунктом 7.7 статті 7 Закону України від 21.12.2000 N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Як визначено підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 21.12.2000 N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.
Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20.05.99 N 679-XIV "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який був спеціальним законом з питань оподаткування на час виникнення спірних правовідносин, та який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону України №2181-ІІІ, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.
За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.
Таким чином, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області до Жовтневської виправної колонії Харківської області №17 Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 129968,37 грн . підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення з відповідача суми 84189,37 грн.
Відповідачем самостійно визначені суми податкового зобов'язання, узгоджені податкові зобов'язання згідно вказаних податкових повідомлень-рішень сплачені в установлені законодавством строки повністю не були, тому Жовтневська виправна колонія Харківської області №17 Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області має податковий борг за самостійно узгодженими податковими зобов'язаннями згідно податкових декларацій по податку на додану вартість в розмірі 53599 грн., а також по узгодженим податковим повідомленням-рішенням з ПДВ в розмірі 15534,08 грн.
Крім того, позивачем була нарахована пеня у розмірі 15056,29 грн ., що підтверджується матеріалами справи.
Суд розглядає справу враховуючи вимоги Законів та інших нормативних актів, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно з п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.00 р., платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.
Згідно п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 зазначеного закону, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.
Відповідно до п.п.4.2.2 п.п.4.2.3 п.4.2 ст.4 вказаного закону, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:
а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;
б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;
в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті.
Згідно п.49.18 ст.49 ПК України - податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Згідно з п.п.5.3.1 п.5.3. ст.5 закону №2181-ІІІ від 21.12.2000 р., та відповідно ст. 57 ПК України - платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього закону для подання податкової декларації.
Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами»- податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Матеріалами справи підтверджено, що всі вищезазначені податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем.
Згідно з п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами»- платник податків зобов'язаний погасити нараховану контролюючим органом суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.
Згідно з п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 зазначеного закону №2181-ІІІ від 21.12.2000 р., у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Відповідачу направлялись перша податкова вимога від 10.12.2001 р. №1/2067299/24-218 (а.с.81), та друга податкова вимога №2/2715 від 15.01.2002 р. (а.с.82), які були отримані відповідачем.
Згідно з п.1.2 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, ДПІ у Балаклійському районі Харківської області здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та забезпечує правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків.
Відповідно до п.п. 5.3.2 п.5.3 ст. 5 Закону податкові зобов'язання повинні бути сплачені в установлений термін.
Згідно п.16.1 ст.16 Закону України №2181 “Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами” - після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом; б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.
Згідно наданого розрахунку пені по податку на додану вартість за порушення граничних термінів сплати узгоджених зобов”язань станом на 01.02.2011 р., позивачем нарахована пеня у розмірі 15056,29 грн.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", завданням органів державної податкової служби, зокрема є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Згідно з ст.10 вказаного закону, до функцій органів державної податкової служби входить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Крім того, податкові органи контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків та інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; проводять перевірки фактів приховування і зниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.
Згідно п.36.1 ст.36 ПК України - податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п.20.1.28 п.20.1 ст.20 ПК України - органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
На теперішній час сума податкового боргу відповідача становить 84189,37 грн. (в т.ч. 53599,00 грн. -по податковим деклараціям, 15534,08 грн. -по податковим повідомленням-рішенням, 15056,29 грн. -пеня) , що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до положень п.1.7 ст.7 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р., передбачено, що активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Згідно витягу наданого реєстратором Інформаційного центру Міністерства Юстиції м.Харкова про внесення запису до Державного реєстру застав рухомого майна (а.с.85) у Державному реєстрі застав рухомого майна 09.12.2002 р. внесено запис про заставу 528-13902, який містить наступні дані: податкова застава від 10.11.2001 р., заставодержателі - Балаклійська ДПІ, заставодавці - Жовтневська виправна колонія №17.
З Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) від 02.04.2010 року №РІ 989324 (а.с.84) вбачається, що додано об'єкт застави - активи згідно з актом опису №2/24-033 від 18.03.2010 р.
Крім того, з Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) від 25.02.2011 року №ТЄ651247 вбачається, що внесено зміни: вилучено об"єкт - активи згідно з актом опису №2/24-033 від 18.03.2010 р., додано об'єкт - майно згідно з актом опису №4/24-033 від 17.02.2011 р. (а.с.133).
Підпунктом 11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” визначено право державних податкових інспекцій подавати в суди до боржників позови про стягнення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Враховуючи наведене, ДПІ у Балаклійському районі Харківської області правомірно та в межах повноважень органу державної податкової служби виявлені здійснені відповідачем порушення вимог податкового законодавства, донараховано податкових зобов'язань по податку на додану вартість, застосовано штрафні (фінансові) санкції відповідно податкових повідомлень-рішень, нараховано пеню, на загальну суму 84189,37 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача загальну суму податкового боргу в розмірі 129968,37 грн ., а саме: 12274,00 грн. - податковий борг по податковим деклараціям по ПДВ №8430 від 19.06.2008 року, №11191 від 16.07.2008 року, 117694,37 грн. - податковий борг по податковим деклараціям № 14221 від 19.09.2008 року на суму 4483,00 грн., №17081 від 20.10.2008 року на суму 3720,00 грн., №19183 від 19.11.2008 року на суму 3518,00 грн., №20152 від 18.12.2008 року на суму 6374,00 грн., №22942 від 19.01.2009 року на суму 3080,00 грн., №2342 від 19.02.2009 року на суму 961,00 грн., №3134 від 20.03. 2009 року на суму 4934,00 грн., №5533 від 16.04.2009 року на суму 4781,00 грн., №7905 від 20.05.2009 року на суму 1046,00 грн., №8950 на суму 3801,00 грн., №12085 від 17.07.2009 року на суму 4266,00 грн., №14215 від 19.08.2009 року на суму 6554,00 грн., №15072 від 17.09.2009 року на суму 3752,00 грн., №18524 від 20.08.2009 року на суму 1202,00 грн., №20615 від 19.11.2009 року на суму 5231,00 грн., №21480 від 18.12.2009 року на суму 3322,00 грн., №24156 від 19.01.2010 року на суму 5408,00 грн., №3444 від 18.02.2010 року на суму 3657,00 грн., №4256 від 18.03.2010 року на суму 4150,00 грн., №6111 від 09.04.2010 року на суму 4092,00 грн., №6306 від 12.04.2010 року на суму 2188,00 грн. та податковим повідомленням-рішенням №0001451501/0 від 25.07.2008 р. на суму 490,01 грн., №0001741501/0 від 09.09.2008 р. на суму 1633,51 грн., №0002261501/0 від 09.10.2008 р. на суму 517,00 грн., №0000011501/0 від 14.01.2009 р. на суму 1889,51 грн., №0000381501/0 від 10.02.2009 р. на суму 50,00 грн., №0001221501/0 від 06.05.2009 р. на суму 21,50 грн., №0001711501/0 від 01.07.2009 р. на суму 119,01 грн., №0002001501/0 від 26.08.2009 р. на суму 1149,01 грн., №0020321501/0 від 05.10.2009 р. на суму 410,01 грн., №0000061501/0 від 28.01.2010 р. на суму 1878,00 грн. , №0000441501/0 від 25.03.2010 р. на суму 2575,51 грн., №0001181501/0 від 01.06.2010 р. на суму 4339,01 грн., №0004481501/0 від 02.09.2010 р. на суму 462,00 грн., а також пеню у розмірі 15056,29 грн .
Відповідно до п.95.3 ст. 95 ПК України - стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно п.95.4 ст.95 ПК України - орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з наданої відповідачем до матеріалів справи копії розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі Жовтневської виправної колонії Харківської області №17 Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області, а також підтверджується поясненнями представника відповідача, наданими у судовому засіданні, відповідач здійснює операції з готівковими коштами, надаючи деякі послуги відвідувачам засуджених осіб, які відбувають покарання у колонії, тому в касі установи дійсно буває готівка, зазначеним розрахунком визначено ліміт її залишку в касі в сумі 3 329,10 грн.
Оскільки відповідачем доведено факт часткової сплати податкового боргу по податковим деклараціям з ПДВ, а саме: по деклараціям з ПДВ №8430 від 19.06.2008 року, №11191 від 16.07.2008 року -відбулася часткова сплата в розмірі 16422,02 грн. , також по іншим зазначеним вище деклараціям сума сплати становить - 14300,69 грн. , що детально проаналізовано судом вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме:
- в частині суми стягнення за рахунок готівкових коштів на підставі п. 95.4 ст.95 ПК України по податковим деклараціям з ПДВ №8430 від 19.06.2008 року, №11191 від 16.07.2008 року - в розмірі 9174, 00 грн. ,
- в іншій частині позовних вимог щодо стягнення з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на підставі п. 95.3 ст. 95 ПК України - в розмірі 75015,37 грн. (в т.ч. пеня 15056,29 грн., податковий борг по вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням в розмірі 15534,08 грн., по податковим деклараціям з ПДВ в розмірі - 44425,00 грн.).
В частині позовних вимог щодо стягнення суми податкового боргу в розмірі 45779,00 грн. - суд відмовляє в задоволенні позову, оскільки в зазначеній частині заявлені вимоги є безпідставними та неправомірними.
Відповідно ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 41, 51, 94, 128, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області до Жовтневської виправної колонії Харківської області №17 Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу - задовольнити частково.
Стягнути з Жовтневської виправної колонії Харківської області №17 Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області на користь Державного бюджету готівкові кошти у розмірі 9174.00 грн., у рахунок погашення його податкового боргу за податковими деклараціями з податку на додану вартість №8430 від 19.06.2008 року, №11191 від 16.07.2008 року.
Стягнути кошти на користь Державного бюджету у розмірі 75015.37 грн. Жовтневської виправної колонії Харківської області №17 Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області у обслуговуючих його банках: Головне управління ДКУ у Харківській області (МФО 851011), р/р №31251276220613; Головне управління ДКУ у Харківській області (МФО 851011), р/р №31253273210527; Головне управління ДКУ у Харківській області (МФО 851011), р/р №31258273210522; Головне управління ДКУ у Харківській області (МФО 851011), р/р №35218013000518; Головне управління ДКУ у Харківській області (МФО 851011), бюджетне фінансування №35223008000518; Головне управління ДКУ у Харківській області (МФО 851011), бюджетне фінансування №35227004000518; Головне управління ДКУ у Харківській області (МФО 851011), бюджетне фінансування №35229002000518; Головне управління ДКУ у Харківській області (МФО 851011), депозитний №37319000184021. Загальна сума стягнення становить 84189.37 грн. (вісімдесят чотири тисячі сто вісімдесят дев'ять гривень 37 копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлений 03.10.2011 року.
Суддя Л.М. Мар'єнко