29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"23" вересня 2011 р.Справа № 12/20/1903-10
За позовом: Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" м. Дніпропетровськ
до Приватного підприємства "ВНК" м. Хмельницький
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 м. Хмельницький
про - стягнення 335 136,00грн. - суму штрафів за Кредитною угодою № 0801/1009 від 30.01.2008 р. та Договором іпотеки №2 0801/1009 від 30.01.2008 р., що складається з:
- штрафу за п. 6.6 Кредитної угоди № 0801/1009 від 30.01.2008 р. - 73 798, 50 грн.;
- штрафу за п. 21 Договору іпотеки № 0801/1009 від 30.01.2008 р. - 261 337,50 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - приміщення комори - швейного цеху, площею 598,9кв.м., яке знаходиться за адресою: Хмельницька обл.., Хмельницький р-н, с. Давидківці, пров. Коцюбинського, 10/1, що належить відповідачу на праві власності згідно договору купівлі-продажу ВКЕ №164631 від 21.01.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого в Хмельницькому бюро технічної інвентаризації 21.01.2008р., реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 21655109;
- встановлення способу реалізації вищезазначеного предмета іпотеки шляхом надання права Публічному акціонерному товариству Комерційному банку „ПРИВАТБАНК” на продаж предмета іпотеки від свого імені будь-якій особі-покупцеві з усіма правами, наданими актами цивільного законодавства продавцю, зокрема, правом укладати від свого імені договір купівлі-продажу, з правом отримувати витяги з Реєстру прав власності на нерухоме майно, отримувати матеріали технічної інвентаризації, технічний паспорт, отримувати витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, Державного реєстру правочинів та інших прав, необхідних для здійснення продажу;
- встановлення початкової ціни предмета іпотеки (приміщення комори швейного цеху, площею 598,9 кв.м.) для його реалізації - 284 062,50грн.
Суддя Шпак В.О.
Представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_3 - за довіреністю №5904 від 12.11.2009р.
Від відповідача: ОСОБА_4 - за довіреністю №11 від 29.08.2011р.
Від третьої особи: ОСОБА_1
Рішення приймається 23.09.2011р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.
Суть спору:
Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" м. Дніпропетровськ звернулось з позовом до Приватного підприємства "ВНК" м. Хмельницький, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення 335 136,00грн. - суму штрафів за Кредитною угодою № 0801/1009 від 30.01.2008 р. та Договором іпотеки №2 0801/1009 від 30.01.2008 р., що складається з:
- штрафу за п. 6.6 Кредитної угоди № 0801/1009 від 30.01.2008 р. - 73 798, 50 грн.;
- штрафу за п. 21 Договору іпотеки № 0801/1009 від 30.01.2008 р. - 261 337,50 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - приміщення комори - швейного цеху, площею 598,9кв.м., яке знаходиться за адресою: Хмельницька обл.., Хмельницький р-н, с. Давидківці, пров. Коцюбинського, 10/1, що належить відповідачу на праві власності згідно договору купівлі-продажу ВКЕ №164631 від 21.01.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого в Хмельницькому бюро технічної інвентаризації 21.01.2008р., реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 21655109; встановлення способу реалізації вищезазначеного предмета іпотеки шляхом надання права Публічному акціонерному товариству Комерційному банку „ПРИВАТБАНК” на продаж предмета іпотеки від свого імені будь-якій особі-покупцеві з усіма правами, наданими актами цивільного законодавства продавцю, зокрема, правом укладати від свого імені договір купівлі-продажу, з правом отримувати витяги з Реєстру прав власності на нерухоме майно, отримувати матеріали технічної інвентаризації, технічний паспорт, отримувати витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, Державного реєстру правочинів та інших прав, необхідних для здійснення продажу; встановлення початкової ціни предмета іпотеки (приміщення комори швейного цеху, площею 598,9 кв.м.) для його реалізації - 284 062,50грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву повідомив, що вимоги позивача є незаконним та несправедливим. Адже за умов, які відстоюються ПАТ „Приватбанк”, сума позову, відповідно до якої нараховується штраф, встановлюється виключно самим позивачем і на момент подання позовної заяви її обґрунтованість ніким не перевіряється. Але, при цьому, про обґрунтованість і відповідність дійсним обставинам справи ціни позову, в залежності до якої було нараховано штраф у даній справі, можна говороти лише після того, як її розмір буде підтверджений рішенням суду. Якщо штраф за п.6.6. Кредитної угоди буде обраховуватися лише як відсоток від ціни позову, яка вказана Банком в іншій позовній заяві, то для банку будуть створені всі умови, щоб зловживаючи своїми правами, які надані йому положеннями кредитного договору, він міг стягнути більшу суму штрафу за кредитним договором, вказавши будь-яку зручну для нього суму позову в позовній заяві про стягнення основного боргу. Стягнення суми боргу із боржника, відповідно до якої нараховується штраф не є предметом розгляду у цій справі. Ця сума також чітко не конкретизована в кредитному договорі.
Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці обставини повинні доводитися належними доказами, а не ґрунтуватися виключно на суб'єктивному твердженні позивача, яке в свою чергу нічим та ніким не доводиться.
Отже сума штрафу, яка вказана ПАТ КБ „Приватбанк” на сьогодні не є доведеною належними та допустимими доказами, а отже позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Відповідно до п.1 Договору іпотеки № 0801/1009 від 30.01.2008 року, предметом цього договору є надання іпотекодавцем (ПП „ВНК”) в іпотеку майна, зазначеного в п.7 цього договору, в забезпечення виконання Позичальником (ОСОБА_1) зобов'язань перед іпотекодержателем (ПАТ КБ „Приватбанк”), в силу чого Іпотекодержатель має право в разі невиконання Позичальником зобов'язань, забезпечених іпотекою, та (або) невиконання Іпотекодевцем зобов'язань за цим договором, одержати задоволення за рахунок переданої в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами Позичальника та (або) Іпотекодавця.
При цьому зобов'язання Іпотекодавця за цим Договором передбачені в п.п.20.1 - 20.11 Договору іпотеки і включають в себе обов'язок ПП „ВНК”: передати майно в іпотеку, застрахувати предмет іпотеки, забезпечити його схоронність, не передавати його в оренду, лізинг у спільну діяльність без письмової згоди Іпотекодержателя та інші обов'язки визначені договором.
Пункти 21-23 Договору іпотеки містять не зобов'язання Іпотекодавця, а вказують на міру майнової відповідальності, тобто на ті штрафні санкції, які будуть застосовані до нього у разі невиконання якогось із передбачених п.п. 20.1-20.11 Договору зобов'язання.
Штраф і зобов'язання різняться за своєю правовою природою. Вступаючи в зобов'язання його учасники ставлять перед собою певні цілі, тому кожне зобов'язання має свою мету, під якою розуміється той правовий результат, з досягненням якого зобов'язання вважається виконаним і припиняється.
Умовою вступу особи в зобов'язання є її добровільне волевиявлення.
Умовою застосування штрафу є невиконання, чи неналежне виконання забов'язань.
Відповідно до ст.12 Закону України „Про іпотеку”, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки лише у випадку порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором (тобто тих, що передбачені п.п.20.1. - 20.11. Договору іпотеки), в тому числі і обов'язку щодо страхування предмета іпотеки.
Окрім цього, у разі порушення іпотекодавцем обов'язків щодо страхування предмета іпотеки іпотекодержатель може скористатися правами, визначеними згідно із ч.1 ст.12 ЗУ „Про іпотеку”, або самостійно за власний кошт здійснити страхування предмету іпотеки у власних інтересах.
ПАТ КБ „Приватбанк” направив на адресу ПП „ВНК” Повідомлення №20.0.1/01-1135, в якому просив усунути порушення ним вимог Договору іпотеки, в іншому випадку позивач мав намір звернути стягнення на предмет іпотеки.
Однак, на момент такого повідомлення порушення Договору іпотеки були уже відсутніми, оскільки (що і не заперечує сам позивач) предмет іпотеки ще 21.09.2010 року був самостійно перестрахований ПП „ВНК”. Отже підстави для дострокового звернення стягнення на предмет іпотеки були в позивача відсутніми, тому в позивача не було жодних правових підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки вже після усунення порушення договору Іпотекодевцем.
Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України „Про іпотеку”, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечних договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Штраф, умови сплати якого передбачені в п.21 Договору іпотеки, не є основним зобов'язанням, а являє собою лише міру додаткової відповідальності (додаткову штрафну санкцію), для Іпотекодавця у випадку настання умов передбачених положеннями договору.
Нарахування та стягнення цього штрафу за п.21 Договору іпотеки взагалі є неправомірним.
Відповідно до реч.2 п.20.1. Договору іпотеки № 0801/1009 від 30.01.2008 року не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору страхування Іпотекодавець зобов'язаний продовжити строк його дії у встановленому законом порядку на термін не менше строку дії Кредитного договору та надати Іпотекодержателю докази цього та сплати страхового платежу.
Отже, про перестрахування предмету іпотеки Іпотекодавець мав повідомити ПАТ КБ „Приватбанк” одразу після виконання цього обов'язку. Якщо таке повідомлення ПАТ КБ „Приватбанку” Іпотекодавцем направлене не було, то ще за місяць до закінчення попереднього договору страхування Банк уже знав, або мав реальну можливість знати про невиконання Іпотекодавцем свого обов'язку щодо страхування предмету іпотеки.
Тому не відповідає дійсності твердження позивача, що ця інформація стала відомою йому аж у вересні 2010 року. При цьому дана обставина також жодним чином ПАТ КБ „Приватбанк” не доводиться.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців. Тобто в даному випадку застосовується спеціальна позовна давність.
Як зазначено в ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Таким чином, ПАТ КБ „Приватбанк” знав або мав реальну можливість знати про невиконання свого обов'язку щодо страхування предмету іпотеки Іпотекодавцем ще в січні 2009 року. Однак до суду позивач звернувся з вимогою про стягнення штрафу чомусь лише через півтора року після порушення свого обов'язку ПП „ВНК”.
Відповідно до п.6.8 Кредитної угоди № 0801/1009 від 30.01.2008 року ОСОБА_1 та ПАТ КБ „Приватбанк” досягли згоди, що термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цією Угодою встановлюється сторонами тривалістю 5 років. Тобто п.6.8. Кредитної угоди чітко прописано, що даний строк позовної давності стосується лише стягнення штрафу, який нарахований відповідно до положень цієї Кредитної угоди. Однак, позивач ПАТ КБ „Приватбанк” нарахував штраф Іпотекодавцю відповідно до п.21 Договору іпотеки, а не Кредитної угоди. Дане положення кредитного договору не поширюється на штрафи, які нараховуються за іпотечним договором.
Таким чином, до вимог про нарахування та стягнення штрафів за Договором іпотеки застосовується позовна давність, передбачена ч.6 ст.232 ГК України, інше договором іпотеки не передбачено, положення п.6.8 Кредитної угоди не поширюється на штрафи, які нараховані за договором іпотеки, та становить не 5 років, а шість місяців.
Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в задоволенні у позові.
Отже, враховуючи, що позивачем строк позовної заяви щодо нарахування та стягнення штрафу за п.21 Договору іпотеки був пропущений, ПП „ВНК” вважає, що позов ПАТ КБ „Приватбанк” не підлягає задоволенню також у цій частині.
У своїй заяві про зміну предмету позову, ПАТ КБ „Приватбанк” зазначає, що неправомірними діями ОСОБА_1 йому було заподіяно збитки.
Однак, в поданій заяві ПАТ КБ „Приватбанк” посилається на завдання шкоди у зв'язку із несплатою тіла кредиту та відсотків за його користування. А в позовній заяві просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки саме в рахунок сум штрафів, а не тіла кредиту та відсотків.
Таким чином, ПАТ КБ „Приватбанк” не доводить у своїй позовній заяві, що саме несплата штрафу по п.6.6. Кредитної угоди та по п.21 Договору іпотеки завдала йому збитків або істотно змінила обсяг його прав.
При цьому, відповідно до ч.3 ст.39 Закону України „Про іпотеку” суд вправі відмовити в задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення не предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсягу його прав.
Відповідно до ч.3 ст.33 Закону України „Про іпотеку”, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється: а) на підставі рішення суду; б) на підставі виконавчого напису нотаріуса; в) згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі.
Отже, за загальною схемою права та вимоги іпотекодержателя в разі невиконання іпотекодавцем умов основного договору можуть задовольнятися двома шляхами: примусово, або добровільно (в договірному порядку), який в свою чергу може стосуватися домовленості сторін про: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання; або про право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу
Отже, такий спосіб реалізації предмета іпотеки як надання іпотекодержателю права на продаж предмета іпотеки від свого імені, будь-якій особі-покупцеві стосується виключно договірного, позасудового врегулювання цієї ситуації. Дане поняття власне і застосоване законодавцем саме в ст.36 Закону України „Про іпотеку”, яка стосується виключно позасудового способу реалізації предмету іпотеки.
Також, відповідно до ст.41 Закону України „Про іпотеку”, реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України „Про виконавче провадження”, з дотриманням вимог цього Закону. Більше того, згідно із п.29 Договору іпотеки № 0801/1009 від 30.01.2008 року, сторони також домовилися, що дане положення стосується виключно позасудового порядку звернення стягнення на предмет іпотеки.
Просить суд у позові відмовити.
Третя особа ОСОБА_1 вважає позовну заяву безпідставною, необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Відповідно до положень ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Так, ст. 1 Закону України „Про іпотеку” визначено, що іпотека є нічим іншим, як видом забезпечення виконання зобов'язань боржником.
Отже, у відповідності до ч.1 ст.33 Закону України „Про іпотеку”, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Із смислу наведених норм вбачається, що зобов'язання, які виникли з правовідносин щодо забезпечення основного зобов'язання, є похідними саме від основних зобов'язань. Тому, за таких обставин, вимоги іпотекодержателя щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його реалізації не є і не можуть бути самостійною вимогою, а є лише способом задоволення вимог кредитора до боржника за основним зобов'язанням.
Штраф, умови сплати якого передбачені в п.21 Договору іпотеки, не є основним зобов'язанням, а являє собою лише міру додаткової відповідальності (додаткову штрафну санкцію), для Іпотекодавця у випадку настання умов передбачених положеннями договору.
Просить суду у позові відмовити.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
30.01.2008р. між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк „ПриватБанк”, який є правонаступником Закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” (далі - банк) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) укладено кредитну угоду № 0801/1009.
Відповідно до п. 1.2 кредитної угоди банк надав позичальнику кредит у розмірі 155 000 дол.США. Згідно п. 2.2.2 кредитної угоди ОСОБА_1 зобов'язався сплатити відсотки за користування кредитом в порядку і строки, встановлені в кредитній угоді та в договорі про видачу траншу.
Погашення заборгованості за кредитною угодою, здійснюється відповідно до графіку, що є додатком до договору про видачу траншу від 30.01.2008р. № 0801/1009/01. Позичальник повинен надавати банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.
У порушення зазначених умов договору ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитною угодою станом на 10.09.2010р. існує заборгованість позичальника перед банком за кредитною угодою розмірі 186 005,66 дол. США., з яких:
- заборгованість із повернення кредиту - 114 129,54 дол. США;
- прострочена заборгованість із повернення кредиту - 26 374,62 дол. США;
- заборгованість із сплати відсотків - 35 272,01 дол. США;
- заборгованість з пені - 8 851,08 дол. США;
- заборгованість з комісії - 1378,41 дол. США.
Відповідно до пункту 6.6 кредитної угоди ОСОБА_1 зобов'язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 250грн.+5% від суми позову при порушенні позичальником будь-якого з грошових зобов'язань, передбачених кредитною угодою, більше ніж на 120 днів, у зв'язку з чим банк буде змушений звернутися до суду.
Відповідно до пункту 6.4. Кредитної угоди нарахування неустойки здійснюється протягом трьох років, сплата штрафу здійснюється в гривні (за курсом НБУ на дату сплати).
Станом на 10.09.2010 року позичальник ОСОБА_1 порушив грошові зобов'язання за укладеною Кредитною угодою на 566 днів.
В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа №2-4199/10 за позовом ПАТ КБ „Приватбанк” до ОСОБА_1, ПП „ВНК” та ТОВ „УФА „Верус” про стягнення заборгованості за кредитною угодою № 0801/1009 від 30.01.2008 року у розмірі 154 961,99 дол. США (станом на травень 2009 року ціна позову в гривневому еквіваленті складала 1 180 206,01грн).
Оскільки з моменту відкриття провадження у даній цивільній справі сума заборгованості збільшилась, ПАТ КБ „ПриватБанк»в вересні 2010 року звернувся до суду з клопотанням про збільшення розміру позовних вимог і станом на 10.09.2010 року ціна позову становила 186 005,66 дол. США., що в гривневому еквіваленті складало 1 470 969,96 грн. (оскільки відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/346 від 09.09.2010 року офіційний курс гривні до долару США станом на 10 вересня 2010 року становив 7,9082).
Крім того, для застосування штрафу за пунктом 6.6. кредитної угоди № 0801/1009 від 30.01.2008 року у розмірі 250 грн. + 5 % від суми позову достатньо наявності порушення ОСОБА_1 будь-якого з грошових зобов'язань, передбачених Кредитною угодою, більше ніж на 120 днів, у зв'язку з чим банк буде змушений звернутися до суду. Згідно умов укладеної кредитної угоди сторони договору дійшли згоди щодо умов для настання підстави для нарахування зазначеного штрафу, а саме:
1) порушення ОСОБА_1 більше ніж на 120 днів будь-якого з грошових зобов'язань, передбачених Кредитною угодою;
2) звернення у зв'язку з цим до суду з боку Банку.
Інших умов (щодо наявності рішення за зверненням Банка та набрання чинності таким рішенням) сторони не оговорювали.
Матеріали справи містять докази перебування позову банку в Жовтневому районному суді м. Дніпропетровська, а саме: ухвали суду, судові повістки, клопотання банка про збільшення розміру позовних вимог (в 2010 році цивільна справа мала № 2-4199/10, а в 2011 році вказана цивільна справа має №2-2498/11).
Отже, штраф, передбачений пунктом 6.6. Кредитної угоди становить 73798,50грн. (1470969,96грн.х5%+250 грн.=73 548,50+ 250=73 798,50 грн.).
30.01.2008 р. між Приватним підприємством „ВНК” та позивачем був укладений Договір іпотеки №0801/1009, відповідно до умов якого підприємство виступило майновим поручителем за зобов'язаннями позичальника ОСОБА_1 за кредитною угодою від 30.01.2008 р. №0801/1009.
Згідно з укладеним договором іпотеки ПП „ВНК” надало в іпотеку нерухоме майно, а саме: 1) приміщення комори - швейного цеху, площею 598,9 кв.м., яке знаходиться за адресою: Хмельницька обл, Хмельницький р-н, с. Давидківці, пров. Коцюбинського, 10/1; 2) приміщення відгодівельника, площею 1212,4 кв.м., яке знаходиться за адресою: Хмельницька обл, Хмельницький р-н, с. Давидківці, пров. Коцюбинського, 10/2. Майно належить ПП „ВНК” на праві власності на підставі договорів купівлі-продажу. Відповідно до п. 12 Договору іпотеки заставна вартість предмету іпотеки складає 871 125грн. Таким чином, розмір штрафу, передбаченого п.п. 20.1 та 21 Договору іпотеки становить: 871125грн.х30% =261 337,50грн.
Пунктом 6.8. Кредитної угоди № 0801/1009 від 30.01.2008 р. ОСОБА_1 та ПАТ КБ „ПриватБанк” досягли згоди, що терміни позовної давності по вимогах про стягнення зокрема штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.
Згідно п.20.1 договору іпотеки іпотекодавець зобов'язується в день укладення цього договору застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість, зазначену в п.12 цього договору, на користь іпотекодержателя від ризиків: випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, пожежі, стихійних явищ (лих), техногенних аварій, протиправних дій третіх осіб, а також надати в цей же термін іпотекодержателю договір страхування та докази сплати страхового платежу. Не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії зазначеного договору страхування іпотекодавець зобов'язаний продовжити строк його дії у встановленому законом порядку на термін не менше строку дії кредитного договору та надати іпотекодержателюдокази цього та сплати страхового платежу. До повного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договороміпотекодавець зобов'язується не призначати будь-яку іншу особу вигодонабувачем за договором страхування предмету іпотеки.
Пунктом 21 договору іпотеки передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п.20.1, 20.4, 20.7, 20.8цього договору, він сплачує на користь іпотекодержателя штраф у розмірі 30% від вартості предмету іпотеки, зазначена в п.12 цього договору.
Банку стало відомо про порушення іпотекодавцем (ПП „ВНК”) п.20.1 договору іпотеки щодо страхування предмету іпотеки у вересні 2010 року, коли банк заздалегідь повідомив ПП „ВНК” про комплексну перевірку збереження заставного майна та попередив про обсяги запланованої перевірки з наданням відповідної документації.
21.09.2010 року (під час складання акту перевірки збереження майна, що знаходиться в заставі) банку стало відомо про щойно перестраховане майно ПП „ВНК” згідно з договорами страхування від 15.09.2010 року та квитанціями про сплату страхових платежів від 21.09.2010 року, а отже було виявлено розрив між чинними договорами страхування.
Повідомленням від 20.10.2010 року Банк звернувся з вимогою до ПП „ВНК” достроково виконати основне зобов'язання за кредитним договором, сплатити штраф за кредитним договором, а також сплатити нарахований штраф за іпотечним договором, що підтверджується поштовим фіскальним чеком №2225008986 від 20.10.2010 р.
Вказане повідомлення було направлено банком відповідно до вимог статті 35 Закону України „Про іпотеку”, в Повідомленні міститься застереження, що в разі невиконання вимог позивача, останній має намір та право відповідно до наведених договорів та чинного законодавства звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом звернення до суду.
Також в тексті повідомлення від 20.10.2010 року Банк попередив ПП „ВНК”, що відповідно до частини 2 статті 35 Закону України „Про іпотеку” у будь-який час реалізує своє право на звернення до суду. Таким чином, позовна заява банку про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до частини 2 статті 35 Закону України „Про іпотеку” не є передчасною.
ПАТ КБ „Приватбанк” додатково вручив директору ПП „ВНК” ОСОБА_1 вищевказане повідомлення з вимогою сплатити всю заборгованість за кредитною угодою та нараховані штрафи за кредитною угодою та договором іпотеки (про отримання повідомлення свідчить особистий підпис ОСОБА_1 від 12.11.2010 року).
Заборгованість ОСОБА_1 перед банком зростає, станом на 14.06.2011 року загальний розмір заборгованості за Кредитною угодою № 0801/1009 від 30.01.2008р. становить 213 974,01дол.США, з яких прострочена заборгованість з тілу кредиту в розмірі 41 141,23дол. США, і прострочена заборгованість з відсотків за користування кредитом в розмірі 54 175,90 дол. США. Отже, розмір прострочених зобов'язань ОСОБА_1 станом на 14.06.2011 року складає 95 317,13 дол.США.
Отже, розмір штрафу, передбаченого п.21 договору іпотеки становить 261 337грн. 50коп. (871 125грн.х30%).
Згідно з положеннями частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином згідно умов договору; кожна сторона повинна прийняти усі заходи, необхідні для належного виконання нею обов'язку.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави; за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки тощо.
Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до статті 7 Закону України „Про іпотеку” за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.
Крім того, відповідно до п. 18.8.1. Договору іпотеки, іпотекодержатель має право з метою задоволення своїх вимог: звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання позичальником якого-небудь із зобов'язання, передбаченого кредитним договором, воно не буде виконане. Згідно пункту 3 частини 2 статті 592 ЦК України - заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет застави в інших випадках, встановлених договором.
При укладенні Договору іпотеки № 0801/1009 від 30.01.2008 р. ПП „ВНК” та ПАТ КБ „Приватбанк” досягли згоди, що за цим договором іпотекою забезпечуються виконання зобов'язань зокрема зі сплати штрафів за кредитною угодою від 30.01.2008 р. №0801/1009 (пункт 2 Договору іпотеки), крім того іпотекою також забезпечуються вимоги ПАТ КБ „Приватбанк” щодо відшкодування зокрема штрафних санкцій за Договором іпотеки (пункт 4 Договору іпотеки).
Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України „Про іпотеку” у разі невиконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. 39 Закону України „Про іпотеку” у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право Іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.
Згідно п.2.2.3. кредитної угоди Позичальник зобов'язується здійснювати погашення кредиту, відсотків, винагороди в порядку і терміни відповідно до Графіку погашення. В зазначений термін Позичальник не виконав взятих на себе зобов'язань.
Пункт 2 Договору іпотеки передбачає, що за цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов'язань Позичальника, що випливають з Кредитної угоди від 30.01.2008 р. № 0801/1009 зокрема зі сплати штрафу у порядку та розмірі, визначених Кредитною угодою.
Відповідно до п. 18.8.1. Договору іпотеки, іпотекодержатель має право з метою задоволення своїх вимог: звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання Позичальником якого-небудь із зобов'язання, передбаченого Кредитним договором, воно не буде виконане.
Крім того, відповідно до п. 20.1. укладеного Договору іпотеки ПП „ВНК” зобов'язався в день укладання Договору іпотеки застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість, зазначену в п. 12 цього Договору, на користь ПАТ КБ „Приватбанк” від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, пожежі, стихійних явищ (лих), техногенних аварій, протиправних дій третіх осіб, а також надати в цей же термін Банку договір страхування та докази сплати страхового платежу. Не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії зазначеного договору страхування ПП „ВНК” зобов'язався продовжити строк його дії у встановленому законом порядку на термін не менше строку дії Кредитної угоди та надати Банку докази цього та сплати страхового платежу.
Зазначений обов'язок відповідач не виконав, а саме не надав позивачу доказів продовження строку дії договору страхування та сплати страхового платежу у встановлений п. 20.1. Договору іпотеки строк.
ПП „ВНК” 29.01.2008р. уклав із ЗАТ Страховою компанією „Інгосстрах” договори страхування майна № НМІВСМ67417 та № НМІВСМ67420, згідно з якими застрахував предмет іпотеки та сплатив страхові платежі в сумі 1 221,47 грн. та 2524,37 грн. Відповідно до п.10 Договорів страхування вони діють з 29.01.2008р. по 28.01.2009р. та передбачають лонгацію строку дії договору в разі сплати страхових платежів.
Всупереч п. 20.1. договору іпотеки відповідач не продовжив строку дії договорів страхування та не сплатив страховий платіж за Договорами страхування в строк до 28.01.2009р., чим спричинив припинення дії зазначених договорів. Чергові страхові платежі відповідач сплатив 21.09.2010р., що підтверджується відповідними квитанціями до договорів страхування від 15.09.2010 року.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно із ч. 2 ст. 35 Закону України „Про іпотеку” іпотекодержатель може реалізувати своє право та звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини 5 статті 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду; якщо предметом застави є дві або більше речей, стягнення може бути звернене на всі ці речі або на будь-яку з речей на вибір заставодержателя.
Ціна предмету іпотеки узгоджувалася сторонами в п.12 Договору іпотеки та станом на січень 2008 року становила 284062,50грн. за приміщення комори швейного цеху площею 598.9кв.м. і 587062,50грн. за приміщення відгодівельника площею 1212,4кв.м.
Положеннями пункту 25 укладеного Договору іпотеки № 0801/1009 від 30.01.2008 р. сторони погодили, що реалізація предмету іпотеки здійснюється відповідно до умов договору та чинного законодавства.
Згідно статті 591 ЦК України при реалізації предмету застави якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.
Відповідно до статті 39 Закону України „Про іпотеку” суд в своєму рішенні зазначає початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Таким чином, ПАТ КБ „Приватбанк” просить суд встановити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації згідно з узгодженою сторонами ціною, що визначена пунктом 12 Договору іпотеки № 0801/1009 від 30.01.2008 р., а саме: 284 062,50грн. за приміщення комори швейного цеху площею 598,9 кв.м.
З огляду на викладене, вимоги позивача обґрунтовані, відповідають чинному законодавству і підлягають задоволенню.
Доводи відповідача про те, що позивачем не доведено розмір заборгованості за кредитним договором судом не приймаються до уваги. В матеріалах справи наявний розрахунок суми боргу, який не спростований відповідачем. Посилання відповідача на те, що вказаний борг повинен визначатися у спеціальному порядку, а саме за наявності рішення суду є безпідставним, оскільки чинним законодавством вказане не передбачено.
Наявність в Жовтневому районному суді м. Дніпропетровська справи за позовом ЗАТ КБ „Приватбанк” не перешкоджає розгляду даної справи, оскільки предметом вказаного позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, що не є перешкоджає позивачу захистити своє право за рахунок забезпечення зобов'язання - іпотеки.
Відповідач просить застосувати до вимог стосовно стягнення штрафу річний строк позовної давності.
Відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Підчас розгляду справи було встановлено, що Банку стало відомо про порушення іпотекодавцем (ПП „ВНК”) п.20.1 договору іпотеки щодо страхування предмету іпотеки у вересні 2010 року, коли банк заздалегідь повідомив ПП „ВНК” про комплексну перевірку збереження заставного майна та попередив про обсяги запланованої перевірки з наданням відповідної документації.
Таким чином, позивачем не пропущено річний строк звернення до суду.
Судові витрати належить покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" м. Дніпропетровськ до Приватного підприємства "ВНК" м. Хмельницький, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення 335 136,00грн. - суму штрафів за Кредитною угодою № 0801/1009 від 30.01.2008 р. та Договором іпотеки №2 0801/1009 від 30.01.2008 р., що складається з:
- штрафу за п. 6.6 Кредитної угоди № 0801/1009 від 30.01.2008 р. - 73 798, 50 грн.;
- штрафу за п. 21 Договору іпотеки № 0801/1009 від 30.01.2008 р. - 261 337,50 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - приміщення комори - швейного цеху, площею 598,9кв.м., яке знаходиться за адресою: Хмельницька обл.., Хмельницький р-н, с. Давидківці, пров. Коцюбинського, 10/1, що належить відповідачу на праві власності згідно договору купівлі-продажу ВКЕ №164631 від 21.01.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого в Хмельницькому бюро технічної інвентаризації 21.01.2008р., реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 21655109; встановлення способу реалізації вищезазначеного предмета іпотеки шляхом надання права Публічному акціонерному товариству Комерційному банку „ПРИВАТБАНК” на продаж предмета іпотеки від свого імені будь-якій особі-покупцеві з усіма правами, наданими актами цивільного законодавства продавцю, зокрема, правом укладати від свого імені договір купівлі-продажу, з правом отримувати витяги з Реєстру прав власності на нерухоме майно, отримувати матеріали технічної інвентаризації, технічний паспорт, отримувати витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, Державного реєстру правочинів та інших прав, необхідних для здійснення продажу; встановлення початкової ціни предмета іпотеки (приміщення комори швейного цеху, площею 598,9 кв.м.) для його реалізації - 284 062,50грн. задоволити.
Стягнути з Приватного підприємства "ВНК" м. Хмельницький, пр. Миру, буд. 53/1, кв.123 (код ЄДРПОУ 32995409) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.50 (код ЄДРПОУ 14360570) 335 136,00грн. - суму штрафів за Кредитною угодою № 0801/1009 від 30.01.2008 р. та Договором іпотеки №2 0801/1009 від 30.01.2008 р., що складається з: - штрафу за п. 6.6 Кредитної угоди № 0801/1009 від 30.01.2008 р. - 73 798, 50 грн. (сімдесят три тисячі сімсот дев'яносто вісім гривень 50коп.); штрафу за п. 21 Договору іпотеки № 0801/1009 від 30.01.2008 р. - 261 337,50 грн. (двісті шістдесят одна тисяча триста тридцять сім гривень 50коп.) шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - приміщення комори - швейного цеху, площею 598,9кв.м., яке знаходиться за адресою: Хмельницька обл.., Хмельницький р-н, с. Давидківці, пров. Коцюбинського, 10/1, що належить Приватному підприємству "ВНК" на праві власності згідно договору купівлі-продажу ВКЕ №164631 від 21.01.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого в Хмельницькому бюро технічної інвентаризації 21.01.2008р., реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 21655109.
Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки - приміщення комори - швейного цеху, площею 598,9кв.м. шляхом надання права Публічному акціонерному товариству Комерційному банку "Приватбанк" на продаж предмета іпотеки від свого імені будь-якій особі-покупцеві з усіма правами, наданими актами цивільного законодавства продавцю, зокрема, правом укладати від свого імені договір купівлі-продажу, з правом отримувати витяги з Реєстру прав власності на нерухоме майно, отримувати матеріали технічної інвентаризації, технічний паспорт, отримувати витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, Державного реєстру правочинів та інших прав, необхідних для здійснення продажу.
Встановити початкову ціну предмета іпотеки (приміщення комори швейного цеху, площею 598,9 кв.м.) для його реалізації - 284 062,50грн. (двісті вісімдесят чотири тисячі шістдесят дві гривні 50коп).
Видати наказ.
Стягнути з Приватного підприємства "ВНК" м. Хмельницький, пр. Миру, буд. 53/1, кв.123 (код ЄДРПОУ 32995409) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.50 (код ЄДРПОУ 14360570) -3 351грн. 36коп. (три тисячі триста п'ятдесят одна гривня 36коп.) державного мита, 236грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя В.О. Шпак
Віддруковано 4 примірника: 1 -позивачу; 2 -відповідачу; 3 -третій особі; 4 - до матеріалів справи.
Повний текст рішення складено 28.09.2011р.