Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" вересня 2011 р. Справа № 5023/5666/11
вх. № 5666/11
Суддя господарського суду Жиляєв Є.М.
при секретарі судового засідання Васильєва К.М.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1., довіреність від 27.05.2009 року
3-ї особи < Текст > відповідача - не з"явився 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за позовом Приватне АТ "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" м. Харків 3-я особа < Текст >
до ПАТ "ВП "Твін-Друк", м. Харків 3-я особа < Текст >
про стягнення 33351,87 грн.
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення 33351,87 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором № 220/07 від 01.10.2007 року про постачання теплової енергії, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 30835,13 грн., пеню в розмірі 1104,25 грн., 3 % річних в розмірі 213,72 грн. та індекс інфляції в розмірі 1198,77 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 липня 2011 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/5666/11 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 08 серпня 2011 року об 11:00.
В призначене засідання суду 08 серпня 2011 року позивач та відповідач не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, вимоги суду не виконали, про розгляд справи були повідомлені своєчасно та належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення з датою (19 липня 2011 року) та відмітками про вручення позивачу та відповідачу ухвали суду від 13.07.2011 року.
Ухвалою суду від 08 серпня 2011 року розгляд справи відкладено на 05 вересня 2011 року об 11:00.
В призначене засідання суду 05 вересня 2011 року позивач з'явився, на виконання вимог ухвали суду, супровідним листом (вх. № 20691) надав частину витребуваних судом доказів, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи. Крім того, позивач надав клопотання про продовження строку розгляду справи № 5023/5666/11 (вх. № 20688).
Розглянувши клопотання позивача про продовження строку розгляду справи № 5023/5666/11, суд визнав його таким, що підлягає задоволенню, а строк розгляду справи - продовженню, на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України, на п'ятнадцять днів до 23 вересня 2011 року.
Ухвалою суду від 05 вересня 2011 року клопотання позивача про продовження строку розгляду справи № 5023/5666/11 задоволено, строк розгляду справи продовжено на п'ятнадцять днів, до 23 вересня 2011 року, в зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 20 вересня 2011 року.
В призначене засідання суду позивач з'явився, до матеріалів справи, через канцелярію суду, в порядку ст. 22 ГПК України, надав заяву про уточнення позовних вимог (вх. № 17894), в якій вказує про часткову сплату відповідачем суми основного боргу в розмірі 3000,00 грн., в зв'язку чим просить суд в цій частині провадження у справі припинити.
Під час розгляду справи відповідач в призначені судові засідання не з'являвся, правом на участь свого повноважного представника в судовому засіданні не скористався, витребуваних судом документів не надав, про розгляд справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
Розглянувши заяву позивача про уточнення позовних вимог (вх. № 17894), враховуючи приписи ст. 22 ГПК України, суд приймає її до розгляду та розглядає справу з її врахуванням.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що 01 жовтня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання теплової енергії № 220/07, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач - оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені вищевказаним договором.
Відповідно до п.6.3 спірного договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Обсяг отриманої теплової енергії зазначається в актах здачі-приймання робіт.
Згідно п. 6.5 вищезазначеного договору споживач (відповідач) сплачує на розрахунковий рахунок постачальника (позивача) 100 % вартості отриманої теплової енергії в розмірі, зазначеному в рахунку-фактурі, не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа наступного за звітним місяцем.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач взяті на себе договірні зобов'язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, в період з 16.01.2011 року по 01.06.2011 року здійснював постачання відповідачу теплової енергії.
На підставі зазначеного, позивач на адресу відповідача направляв рахунки за спожиту теплову енергію, які останнім не оплачувались.
Факт споживання відповідачем теплової енергії підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-приймання робіт, підписаним та скріпленим печатками представників позивача та повноважним представником відповідача.
Відповідач свої зобов'язання за договором виконав неналежним чином, за отриману теплову енергію не розрахувався, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем за період з 16.01.2011 року по 01.06.2011 року утворилась заборгованість в сумі 30835,13 грн., що й змусило позивача звернутись з даним позовом до господарського суду.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме: банківськими виписками від 16.08.2011 року та від 30.08.2011 року, відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти на загальну суму 3000,00 грн., яка є частиною заборгованості в сумі 30835,13 грн. за спірним договором № 220/07 від 01.10.2007 р., у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню за відсутністю предмета спору.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині суми боргу в розмірі 27835,13 є обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, тому вони приймаються судом та підлягають задоволенню, а вказана сума в розмірі 27835,13 грн. стягненню з відповідача на користь позивача.
Крім того, з посиланням на ч. 2 ст. 625 ЦК України та на п.7.2 спірного договору позивачем пред'явлені до стягнення: пеня в розмірі 1104,25 грн., 213,72 грн. 3 % річних та 1198,77 грн. індексу інфляції.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від зазначеної суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 7.2 договору, у разі неналежного виконання з боку відповідача зобов'язань щодо оплаті товару, сторонами передбачена відповідальність відповідача у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Перевіривши нарахування пені у розмірі 1104,25 грн., 213,72 грн. 3 % річних та 1198,77 грн. інфляційних, суд приходить до висновку, що даний позивачем розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.
Наведені обставини є підставою для часткового задоволення позовних вимог, тих, що ґрунтуються на конкретних належних та допустимих в розумінні процесуального закону доказах.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.
Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 526, 610, 612 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, п.1.1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, - < Текст >
Прийняти до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог (вх. № 17894).
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Виробничого підприємства "Твін-Друк" (61172, м. Харків, вул. Роганська, б. 149, код ЄДРПОУ 23454034) на користь Приватного акціонерного товариства "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла", (61172, м. Харків, вул. Роганська, 155, р/р 26008133100011 в АКБ "Базис" м. Харкова, МФО 351760, код ЄДРПОУ 14085922) - 27835,13 грн. заборгованості, 1104,25 грн. пені, 213,72 грн. річних, 1198,77 інфляційних, 333,51 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення 3000,00 грн. боргу провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору.
Суддя (підпис< Текст > Жиляєв Є.М.
Повний текст рішення по справі № 5023/5666/11 підписаний 23 вересня 2011 року.