Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" вересня 2011 р. Справа № 5023/5623/11 ( н.р. 66/322-10)
вх. номер 5623/11 ( н.р. 66/322-10)
Суддя Господарського суду Харківської області Рильова В.В. < Текст >
при секретарі судового засідання Боброва Д.А.
за участю представників сторін:
позивача (за первісним позовом) - ОСОБА_1, за довіреністю №626 від 19.05.2011р.;
відповідача (за первісним позовом) - ОСОБА_2. за довіреністю № 1094 від 20.04.2011 р.
розглянувши матеріали справи за позовом: Публічного акціонерного товариства "Родовід банк", м. Київ 3-я особа < Текст >
до Акціонерного товариства закритого типу "Куряжський домобудівельний комплекс", с. Пісочин 3-я особа < Текст >
про стягнення 19871304,56 грн.
та за зустрічним позовом Акціонерного товариства закритого типу "Куряжський домобудівельний комплекс", с. Пісочин
до
Публічного акціонерного товариства "Родовід банк", м. Київ
про припинення договору
Позивач - Публічне акціонерне товариство "Родовід банк", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача - Акціонерного товариства закритого типу "Куряжський домобудівельний комплекс", суми боргу в розмірі 19871304,56 грн., в тому числі: суму простроченої заборгованості за процентами, що складає 595350,00 грн.; суму простроченої заборгованості за кредитом (основний борг), що складає 18900000,00 грн.; суму нарахованої пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, що складає 44471,00 грн.; суму нарахованої пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом (основним боргом), що складає 331483,58 грн., в тому числі шляхом звернення стягнення на нерухоме майно Акціонерного товариства закритого типу "Куряжський домобудівельний комплекс", яке передане в іпотеку згідно з Договором іпотеки № 44/04-3-07 від 27.07.2007р.
Відповідач - АТЗТ "Куряжський домобудівельний комплекс" звернувся до суду з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" про припинення дії Кредитного договору від 27.07.2007р. № 44/04-КЛТ-07 та про припинення дії договору іпотеки від 27.07.2007р. № 44/04-3-07.
Рішенням господарського суду Харківської області від 06.01.2011р. у справі № 66/322-10 в прийнятті заяви ПАТ"Родовід Банк" про зміну позовних вимог відмовлено. Прийнято зустрічну позовну заяву АТЗТ "Куряжський домобудівельний комплекс". В частині стягнення простроченої заборгованості за процентами в сумі 595350,00 грн. та простроченої заборгованості за кредитом (основний борг) в сумі 18900000,00 грн. провадження у справі за первісним позовом припинено за відсутністю предмету спору. В задоволенні іншої частини первісних позовних вимог відмовлено. Зустрічні позовні вимоги задоволено. Припинено дію Кредитного договору від 27.07.2007р. № 44/04-КЛТ-07, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Родовід Банк" та Акціонерним товариством закритого типу "Куряжський домобудівельний комплекс". Припинено дію Договору іпотеки від 27.07.2007р. № 44/04-3-07, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Родовід Банк" та Акціонерним товариством закритого типу "Куряжський домобудівельний комплекс" .
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2011р. у даній справі рішення господарського суду Харківської області від 06.01.2011р. у справі № 66/322-10 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.06.2011р. у справі № 66/322-10 рішення господарського суду Харківської області від 06.01.2011р. у справі № 66/322-10 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2011р. у справі № 66/322-10 скасовано в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог щодо стягнення 44471,00 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів та 331483,58 грн. пені за несвоєчасну сплату заборгованості за кредитом, а також в частині задоволення зустрічного позову. В цих частинах справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області. В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 06.01.2011р. у справі № 66/322-10 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2011р. у справі № 66/322-10 залишено без змін.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.07.2011р. справі №66/322-10 присвоєно №5023/5623/11 та призначено до розгляду у судовому засіданні.
В судовому засіданні було оголошено перерву з 13.09.2011р. до 12:00 год. 20.09.2011р. та з 20.09.2011р. до 11:40 год. 21.09.2011р.
Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні 21.09.2011р. вимоги первісного позову підтримав , проти вимог зустрічного позову заперечував в повному обсязі.
Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні 21.09.2011р. заперечував проти первісного позову, вимоги зустрічного позову підтримав в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи первісної позовної заяви та заперечень на неї, а також доводи зустрічної позовної заяви та заперечень на неї, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
27.07.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк" (правонаступником якого є позивач за первісним позовом) та Акціонерним товариством закритого типу "Куряжський домобудівельний комплекс" (відповідач за первісним позовом) було укладено Кредитний договір № 44/04-КЛТ-07.
Згідно п. 1.1., 1.2. Кредитного договору, позивач (Банк) зобов'язався надати в майбутньому відповідачу (позичальнику) кредити (транші) в національній валюті України в межах загальної суми 22000000,00 грн. на основі Додаткових угод про видачу (надання) кредиту (траншу) до Кредитного договору, які є його невід'ємною частиною, а відповідач зобов'язався повернути кредити в строки. вказані у відповідних Додаткових угодах, але не пізніше 27.07.2010р. та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, передбачених Кредитним договором.
10.03.2010р., більш ніж за 2,5 місяці до закінчення строку виконання зобов'язань, відповідачем було направлено лист (вих. № 192 від 10.03.2010р.) на адресу позивача з пропозицією подовжити строк дії Кредитного договору у зв'язку з складними економічними умовами, які склалися у будівельній галузі України. У відповідь на це прохання позивач витребував надання додаткового майна, яке могло виступити заставою за Кредитним договором.
22.04.2010р. відповідачем було направлено лист-пропозицію (вих. № 374 від 22.04.2010р.) на адресу Банка про надання додаткового забезпечення у вигляді квартир у житловому будинку № 7 по вул. Технологічній в смт.Пісочин Харківського району Харківської області після здачі будинку в експлуатацію та оформлення правовстановлюючих документів на квартири.
У другій декаді травня 2010 року в ПАТ "Родовід Банк" в Києві за участю керівництва ПАТ "Родовід Банк" та АТЗТ "КДБК" було проведено переговори з питань подовження дії Кредитного договору та встановлення нового графіку лімітів (повернення коштів). Результатом цього стала усна домовленість двох сторін та згода ПАТ "Родовід Банк" на пропозицію АТЗТ "КДБК" з побажанням юридично це оформити у вигляді обміну листами та наступному підписанню додаткової угоди до діючого Кредитного договору.
На виконання вищезазначених домовленостей, 25.05.2010р. відповідачем було направлено лист-клопотання щодо зменшення лімітів за Кредитним договором № 44/04-КЛТ-08 від 25.06.2008р.; встановлення нових строків погашення відсотків за Кредитним договором та подовження строку погашення кредиту за спірним Кредитним договором та Договором № 44/04-КЛТ-08 від 25.06.2008р.
11.06.2010р. у відповідь на клопотання відповідача від позивача надійшов лист (вих. № 39-11-6.6/12630) , згідно якого Банк погодився задовольнити клопотання про реструктуризацію заборгованості шляхом укладення додаткових угод на наступних умовах: при погашенні простроченої заборгованості по відсоткам станом на 01.06.2010р. та наданні застави що задовольнить Банк.
30.06.2010р. позичальником (відповідачем) було направлено до Банку лист з проханням провести оцінку заставленого майна із залученням незалежного експерта у зв'язку з незгодою з сумою переоціненої вартості майна, проведеної фахівцями Банку.
11.08.2010р. між сторонами з метою розвитку партнерських відносин було підписано протокол домовленостей про співробітництво за умови набрання чинності з моменту узгодження його умов Радою акціонерів АТЗТ "КДБК".
17.08.2010р. на адресу Банку відповідачем було направлено листа (вих. № 700) за результатами розгляду умов Протоколу домовленостей від 11.08.2010р. Радою акціонерів АТЗТ "КДБК" з проханням внесення змін в п. 2 Протоколу в частині реструктуризації заборгованості з урахуванням графіку погашення.
14.09.2010р. позивачем було відмовлено відповідачу у реструктуризації заборгованості (лист вих. № 38-11-6.6/20339).
27.09.2010р. відповідач направив на адресу Банка лист (вих. № 884), у якому повідомив Банк, що в силу об'єктивних обставин, пов'язаних з необхідністю своєчасної сплати податків, інших обов'язкових платежів до бюджету, необхідністю виконання трудового законодавства у частині виплати заробітної плати робітникам підприємства, виконання державних програм, зобов'язань перед постачальниками, підрядниками, іншими контрагентами, позичальник не може виконати всі зобов'язання за Протоколом домовленостей від 11.08.2010р. (в редакції неузгодженої Радою акціонерів).
27.07.2007р. між іпотекодержателем (позивачем за первісним позовом) та іпотекодавцем (відповідачем за первісним позовом) для забезпечення виконання зобов'язань іпотекодавця за Кредитним договором було укладено Договір іпотеки № 44/04-3-07 з наступними змінами та доповненнями.
Відповідно до п. 1.1 Договору іпотеки, іпотекодавець передав Іпотекодержателю в іпотеку належне йому нерухоме майно.
Пунктом 1.2 Договору іпотеки визначено зміст та розмір основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою, строк і порядок його виконання. Зокрема, підпунктом 1.2.4 пункту 1.2 Договору іпотеки визначено, що іпотекодавець зобов'язаний сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення умов Кредитного договору за умови її нарахування іпотекодержателем.
Відповідачем за первісним позовом надано докази погашення 27.12.2010р. кредитів Банку у сумі 27381011,27 грн., у тому числі за Кредитним договором від 27.07.2007р. № 44/04-КЛТ-07 у розмірі суми заборгованості 17620000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 209262 від 27.12.2010р. та виписками за рахунками, тобто заборгованість погашена у повному обсязі.
Позивач підтвердив факт повного погашення відповідачем заборгованості за основним боргом та за нарахованими процентами за спірним Кредитним договором.
Отже, під час розгляду справи , 27.12.2010р. відповідачем було погашено заборгованість за кредитом та зі сплати відсотків за користування кредитом , а тому як зазначено в Постанові Вищого господарського суду України від 15.06.2011р. рішенням господарського суду Харківської області від 06.01.2011р. правомірно було припинено провадження в частині цих позовних вимог у зв"язку з відсутністю предмета спору.
Проте, Вищий господарський суд України не погодився із висновками судів щодо відмови в позові в частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом , з огляду на те, що місцевий господарський суд послався на те , що ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій обмежено шістьма місяцями від дня , коли зобов"язання мало бути виконано, а апеляційний господарський суд , залишаючи рішення місцевого господарського суду без змін, додатково зазначив , що в порушенні виконання відповідачем зобов"язань за кредитним договором №44/04-КЛТ-07 від 27.07.2007р. відсутня вина останнього, оскільки відповідач вчиняв відповідні дії , а саме: надсилав позивачу листи з пропозиціями реструктуризувати заборгованість за вказаним кредитним договором , неодноразово направляв у відрядження свого представника до м.Києва для проведення переговорів з керівництвом позивача , що, відповідно до ст.614 Цивільного кодексу України , звільняє його від відповідальності за порушення зобов"язань.
При цьому, в Постанові Вищого господарського суду України від 15.06.2011р. зазначено , що вирішуючи питання дотримання кредитором строку , за який нараховується до стягнення в судовому порядку пеня, слід, перш за все встановити початок порушення боржником грошового зобов"язання , та момент звернення з відповідною вимогою , зокрема, до суду, так само як і дослідити розрахунок заявленої до стягнення пені на відповідність зазначення в ньому періоду , за який стягується пеня , початку порушення грошового зобов"язання та момент пред"явлення відповідної вимоги.
На підставі вказаного та враховуючи положення статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться в постанові касаційної інстанції , є обов"язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, суд зазаначає наступне.
Відповідно до договору про внесення змін №58 до кредитного договору №44/04-КЛТ-07 від 27.07.2007р. , який було укладено між сторонами 12.05.2009р. , заборгованість за кредитами , наданими за цим договором , має бути погашена в строки згідно графіка : до 27.05.2010р. - 6300000,00грн., до 27.06.2010р. - 6300000,00грн., до 27.07.2010р. - 6300000,00грн., але не пізніше 27.07.2010р.
Позивач за первісним позовом наполягає на тому , що відповідно до умов кредитного договору (п.3.4.3) зобов"язання щодо сплати суми основного боргу та сплати суми процентів за кредитом виникають щомісяця.
Отже, як вже було зазначено вище, остаточний строк погашення кредиту є, - 27.07.2010р.
Попередніми судами було встановлено, що погашення кредиту та процентів за ним відбулось лише 27.12.2010р. Таким чином, дана обставина є підтвердженням неналежного виконання зобов"язань за кредитним договором та дає підстави для нарахування пені , оскільки відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України , у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки , встановлені договором або законом , зокрема сплата неустойки.
Матеріалами справи, а саме, розрахунком , доданим до первісного позову , підтверджується , що нарахування пені за несвоєчасне погашення суми основного боргу розміром 331483,56грн. відбувалось з 28.05.2010р. по 02.08.2010р., тобто в межах строку, встановленого ст.232 Господарського кодексу України. Нарахування пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитом розміром 44471,00грн. здійснено з 02.02.2010р. по 02.08.2010р.
Крім того, згідно із ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.
Відповідно до умов кредитного договору сторонами було встановлено , що строком дії кредитного договору є час, впродовж якого існують зобов"язання сторін і закінчення строку його дії не звільняє сторони від відповідальності за його порушення , що мало місце під час дії договору.
Згідно п. 2.9 кредитного договору при погашенні заборгованості перед банком за процентами та кредитами, кошти позичальника спрямовуються в першу чергу для оплати простроченої заборгованості за нарахованими процентами та кредитами , а потім для погашення строкової заборгованості за нарахованими процентами та кредитами. В останню чергу погашається пеня , розмір якої визначається відповідно до п.3.4.8 договору.
Згідно п.3.4.8 кредитного договору у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та/або процентами за користування ними , позичальник зобов"язаний сплатити банку пеню від суми простроченого платежу , за кожний день такої прострочки , в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла в період , за який сплачується пеня, за умови її нарахування банком.
Отже, кредитним договором встановлено інше правило , ніж нормою ст.232 Господарського кодексу України .
А тому, твердження відповідача за первісним позовом , що позивач за первісним позовом жодного разу не висував до відповідача вимог щодо сплати неустойки/пені не тягне за собою правових наслідків , оскільки для нарахування та стягнення штрафних санкцій в судовому порядку ні договором , ні законом не встановлено обов"язкового попереднього пред"явлення вимоги про сплату неустойки.
Таким чином, суд перевірив нараховану позивачем за первісним позовом пеню та вважає , що її розрахунок було виконано у відповідності з умовами кредитного договору та з урахуваням положень, передбачених чинним законодавством України.
При цьому, позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача - Акціонерного товариства закритого типу "Куряжський домобудівельний комплекс", суму нарахованої пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, що складає 44471,00 грн. та суму нарахованої пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом (основним боргом), що складає 331483,58 грн., в тому числі шляхом звернення стягнення на нерухоме майно Акціонерного товариства закритого типу "Куряжський домобудівельний комплекс", яке передане в іпотеку згідно з Договором іпотеки № 44/04-3-07 від 27.07.2007р.
Надаючи правову кваліфікацію в цій частині позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Отже, з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач за первісним позовом не визначився з позовними вимогами , які мають відповідати ст.39 Закону України "Про іпотеку", а саме не обрав спосіб реалізації майна та не надав суду відомостей щодо початкової ціни продажу предмету іпотеки майна, яка має встановлюватись на підставі оцінки відповідним належним суб"єктом оціночної діяльності , відповідно до ст.ст.38, 39 Закону України "Про іпотеку".
Крім того, суд зазаначає, що клопотань позивачем, щодо виходу за межі позовних вимог , як то передбачено статтею 83 Господарського процесуального кодексу України , якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб , до суду не надходило.
Зміна предмету позову судом та розгляд позовних вимог, які не були заявлені позивачем у справі є порушенням приписів ст. 83 ГПК України.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Таким чином, вимоги позивача за первісним позовом не відповідають змісту ст.39 Закону України "Про іпотеку", оскільки позивачем за первісним позовом в позовних вимогах не визначено способу реалізації предмета іпотеки, встановленої статтею 38 цього Закону; не визначено початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації, що є вкрай необхідним для прийняття судом обгрунтованого рішення.
На підставі вказаного, суд позбавлений можливості повно та всебічно розглянути позовні вимоги , для прийняття обгрунтованого та законного рішення , оскільки позивачем не були надані відповідні докази , в обгрунтування своїх позовних вимог, а тому суд залишає первісний позов без розгляду на підставі п.5 ст.81 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 4 ст. 81 ГПК України, після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
Щодо зустрічних позовних вимог , то суд відмовляє в їх задоволенні виходячи з наступного.
Відповідач - АТЗТ "Куряжський домобудівельний комплекс" звернувся до суду з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" про припинення дії Кредитного договору від 27.07.2007р. № 44/04-КЛТ-07 та про припинення дії договору іпотеки від 27.07.2007р. № 44/04-3-07, мотивуючи свої зустрічні позовні вимоги погашенням основного боргу за Кредитним договором.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, не допускаються.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Пунктом 5.1 Кредитного договору передбачено , що цей договір набуває чинності з дня його підписання і діє до повного виконання позичальником своїх зобов"язань за цим договором та припиняється належним виконанням його умов.
Згідно п.1, ч.1 ст.593 Цивільного кодексу України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.
Відповідно до п.5.4 Договору іпотеки, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і нотаріального посвідчення і діє до повного розрахунку з Іпотекодержателем за основним зобов"язанням.
На підставі викладеного, враховуючи що судом було встановлено, що відповідач за первісним позовом не звільнений від відповідальності за порушення ним грошового зобов"язання за кредитним договором від 27.07.2007р. № 44/04-КЛТ-07, а також враховуючи те, що відповідач за первісним позовом не надав суду доказів того, що відповідачем було погашено суму нарахованої пені , висновок про припинення зобов"язань за Кредитним договором від 27.07.2007р. № 44/04-КЛТ-07, а відповідно і за Договором іпотеки від 27.07.2007р. № 44/04-3-07 - є передчасним.
На підставі вказаного , суд визнає зустрічний позов необгрунтованим, не підтверджений матеріалами справи та відповідними засобами доказування , а тому суд відмовляє в його задоволенні в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України і покладає їх за первісним позовом на позивача за первісним позовом, за зустрічним позовом на позивача за зустрічним позовом.
На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції, ст. 39 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 15, 16, 526, 530, 593, 599, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 193, 232 Господарського кодексу України, керуючись, ст. ст. 1, 4, 12, 27, 32, 33, 43, 44-49, 75, 81, 82-85, 104, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Публічного акціонерного товариства "Родовід банк" залишити без розгляду.
Відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог Акціонерного товариства закритого типу "Куряжський домобудівельний комплекс" в повному обсязі.
Суддя < Довідник >
Повний текст рішення підписано 26.09.2011р.
Справа №5023/5623/11 (н.р.66/322-10).