Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" вересня 2011 р. Справа № 5023/6917/11
вх. № 6917/11
Суддя господарського суду Смірнова О.В.
при секретарі судового засідання Липко О.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1. довіреність б/н від 04.01.11 р.;
відповідача - не з"явився; 3-ї особи < Текст > відповідача - < Текст > 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елав", м. Харків 3-я особа < Текст >
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навс", м. Харків 3-я особа < Текст >
про стягнення 2820,20 грн.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Елав" звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Навс" суму основного боргу у розмірі 2 804,98 грн., 3 % річних у розмірі 15,22 грн. та судових витрат у вигляді сплаченого державного мита у розмірі 102,00 грн. та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 серпня 2011 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 29 серпня 2011 року.
29 серпня 2011 року представник позивача надав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв"язку із наданням часу для виконання вимог ухвали господарського суду від 17.08.11 р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 серпня 2011 року було відкладено розгляд справи на 26 вересня 2011 року.
23 вересня 2011 року позивач надав пояснення по справі, в яких просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
26 вересня 2011 року представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги.
Представник відповідача у судове засідання не з"явився, свого повноважного представника не направив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.
Позивач згідно усної домовленості здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 3804,98 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-03125 від 15.03.2011 року, яка підписана обома сторонами.
З боку відповідача товар був отриманий уповноваженою особою на підставі довіреності № 087 від 15.03.2011 р., яка видана на отримання цінностей від ТОВ "Елав".
Товариством з обмеженою відповідальністю "Елав", м. Харків, було виставлено до оплати Товариству з обмеженою відповідальністю "Навс" рахунок-фактуру на суму 3804,98 грн.
Відповідач товар отримав, проте розрахувався за нього частково на суму 500 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 18061 від 12.04.2011 р.
Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України "якщо строк виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом, пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь- який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або із актів цивільного законодавства".
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було відправлено претензію вих. № 32 від 30.05.2011 р. на адресу відповідача з вимогою погасити заборгованість у сумі 3304,98 грн.. На доказ відправлення цього листа позивачем було надано до матеріалів справи належним чином засвідчену копію чеку та поштового повідомлення з відміткою про отримання.
Таким чином, відповідач отримав претензію, проте здійснив розрахунок лише частково на суму 500 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 18472 від 07.06.2011 р., в графі "призначення платежу" якого зазначено:"сплата за ел. товар, згідно рах. № СФ-03147 від 14.03.2011 р.".
Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 2804,98 грн. (сума основного боргу), що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.
Відповідно до ч.1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь- якій формі, якщо вимоги договору не встановлені законом.
За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов"язковим для виконання сторонами.
За правилами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі -2804,98 грн. правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.
Ч. 1 ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, позовна вимога щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 15,22 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягає задоволенню як правомірна.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.2 ст.530, ст. 629, ч.1 ст. 639 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд - < Текст >
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Навс" (61157, м. Харків, вул. Кривомазовська, 14/35, код 35245740, р/р № 26006000076262 в ПАТ "Укрсоцбанку", МФО 300023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елав" (61001, м. Харків, вул. Металіста, 10, кв. 3, код 33204346, р/р № 26009000077785 в ПАТ "Укрсоцбанку", МФО 300023) суму основного боргу у розмірі 2 804,98 грн., 3 % річних у розмірі 15,22 грн., 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя (підпис< Текст > Смірнова О.В.
Повний текст Рішення підписано 30 вересня 2011 року.