Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"22" вересня 2011 р. Справа № 5023/6456/11
вх. № 6456/11
Суддя господарського суду Доленчук Д. О.
при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.
за участю представників сторін:
позивача - Кузурман В.Ф., голова правління
ОСОБА_1 за довіреністю № 2 від 05.09.2011 р.
ОСОБА_2. за довіреністю № 1 від 05.09.2011 р.
3-ї особи < Текст > відповідача - ОСОБА_3. за довіреністю № 18 від 07.01.2011 р. 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за позовом Житлово - будівельний кооператив № 11,
м. Лозова 3-я особа < Текст >
до КП "Лозоваводоканал" Лозівської міської ради Харківської області, м. Лозова 3-я особа < Текст >
про внесення змін до договору
Житлово - будівельний кооператив № 11 (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Лозоваводоканал" Лозівської міської ради Харківської області (відповідач) згідно якого просить суд пункти 4.2., 5.3. договору № 13 від 01.08.2010 р. прийняти в редакції пропозицій позивача від 12.05.2011 р. № 4.
Представники сторін до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 22.09.2011 р. за вх. № Д1719, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
Представник відповідача, через канцелярію господарського суду 22.09.2011 р. за вх. № 18121, надав заяву про надіслання відповідачу всіх процесуальних документів по справі на адресу: 64606, Харківська область, м. Лозова, вул. Степова, буд. 3, яка господарським судом задовольняється та залучається до матеріалів справи.
Позивач, через канцелярію господарського суду 19.09.2011 р. за вх. № 4236, надав письмові пояснення до позовної заяви, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.
Відповідач, через канцелярію господарського суду 20.09.2011 р. за вх. № 4258, надав відзив на позовну заяву, який господарським судом залучається до матеріалам справи. У наданому відзиві відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.
01.08.2010 р. між сторонами було укладено договір № 13 про надання послуг з водопостачання та водовідведення (надалі - договір).
Пунктом 1.1. договору було передбачено, що відповідач бере на себе зобов'язання забезпечувати позивача питною водою, що відповідає ДОСТ 2874-82 "Вода питна" або дозволу Держстандарту України і Міністерства охорони здоров'я України на відхилення від стандарту, також приймати від нього стічні води, а позивач зобов'язується своєчасне оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.
Відповідно до п.1.2. договору при виконанні умов договору сторони зобов'язуються керуватись Законом України "Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002 р. № 2918-111, Законом України "Про житлово-комунальні послуги", "Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190, "Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України" та Інструкцією "Про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів", затверджених Наказом Держбуду України від 19.02.2002 р. № 37, "Правилами приймання стічних вод в каналізаційну мережу м. Лозова", та іншими діючими нормативними документами в сфері надання комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, а також рішеннями і постановами Лозівської міської ради Харківської області.
Пунктом 4.2. договору було передбачено, що вузол обліку води позивач встановлює і обладнує за власний рахунок за адресою: м. Лозова, мікрорайон № 6, б. 2 та 2 А.
Також, п.5.3. договору було передбачено, що розрахунки за спожиту воду та скид стічних вод здійснюється на основі показань засобів обліку.
Позивач згідно позову вказував, що оскільки при розрахунках за спожиті послуги почали виникати великі розбіжності та враховуючи те, що спірні п.п. 4.2, 5.3 договору фактично не встановлюють порядку розрахунків, відповідачу були направлені пропозиції про внесення змін до договору від 12.05.2011 р. згідно яких позивач просив суд викласти п.4.2. та п.5.3. договору в новій редакції:
- п.4.2. Облік води, яка споживається кооперативом на загально побутові потреби ЖСК - 11 здійснюється за водолічильником № 1076185, який встановлено в підсобному приміщенні буд. № 2, під. 2 і зареєстрований під № 250. Облік води в квартирах здійснюється згідно квартирних водолічільників, а при їх відсутності (в період перевірки і т.п.) згідно діючих Правил.
- п.5.3. Розрахунки за спожиту воду та скид стічних вод здійснюються:
за спожиту воду на загально - побутові потреби за водолічильником № 1076185 ЖБК - 11 кошти перераховує на розрахунковий рахунок КП "Лозоваводоканал". Розрахунки з власниками (наймачами) квартир здійснюються згідно прямих договорів, які укладає КП "ЖУК" з власниками квартир, та договору між ЖБК - 11 і КП "ЖУК".
Своїм листом № 1340 від 19.05.2011 р. відповідач с пропозиціями позивача не погодився посилаючись на те, що вони суперечать ст.19 ЗУ "Про питну воду і питне водопостачання» відповідно до вимог якої підприємство, як виконавець має право укласти договір про надання послуг з водопостачання лише з юридичними особами (зокрема з ЖБК) і фізичними особами, які мешкають в приватному секторі. КП «Житлова управляюча компанія", з якою пропонувалося укладати прямі договори з власниками квартир, не може здійснювати вказані дії оскільки не є виконавцем послуг з питного водопостачання в м. Лозова.
Разом з цим господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що п.2. рішення Лозівської міської ради від 22.02.2011 р. № 149 "Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у комунальному житловому фонді м. Лозова" було запропоновано, зокрема КП «ЖУК» та КП "Лозоваводоканал" починаючи з 01.03.2011 року визначити конкретні обсяги послуг на підставі укладених цивільно - правових угод.
30.06.2011 р. Лозівською міською радою було прийнято рішення № 468 "Про внесення змін до рішення виконкому від 28.02.2011 р. № 149 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у комунальному житловому фонді м. Лозова" згідно з п.2. якого було запропоновано КП «ЖУК» та, зокрема КП "Лозоваводоканал" визначити конкретні обсяги послуг на підставі укладених цивільно - правових угод. Пунктом 3 вказаного рішення було передбачено, що дане рішення набуває чинності з 01.07.2011 р.
При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи не міститься доказів укладання між КП «ЖУК» та КП "Лозоваводоканал" цивільно - правових угод щодо визначення конкретних обсягів послуг.
Судом встановлено, що КП «Лозоваводоканал» є суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору, а ЖБК № 11 є юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати житлово-комунальну послугу.
Тобто, окремі мешканці квартир ЖБК № 11, як фізичні особи, не є стороною укладеного договору.
Так, згідно ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" такі послуги, зокрема з централізованого водопостачання та водовідведення, надаються виконавцями лише на підставі договору.
Статтею 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" встановлений обмежений перелік споживачів з якими підприємства питного водопостачання, до яких відноситься КП "Лозоваводоканал", може укласти договір про надання послуг з питного водопостачання, а саме з: .
- підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням;
- підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення;
- об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів;
- власниками будинків, що перебувають у приватній власності.
Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.
Тобто, окремі споживачі-фізичні особи, які мешкають в багатоквартирних будинках не можуть бути споживачами послуг з водопостачання та водовідведення оскільки з ними не можуть бути укладені договори про надання таких послуг.
Виробник послуг з водопостачання, яким є КП "Лозоваводоканал", згідно вимог п.1.3. "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених Наказом Мінжитлокомунгоспу України від 27.06.2008 р. № 190, обслуговує лише ті мережі водопостачання та водовідведення які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем.
Отже послуги з водопостачання та водовідведення КП "Лозоваводоканал" надає лише в межах балансової належності мереж водопостачання та водовідведення до точки розподілу надання послуг, яка в ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначається як місце передачі послуги від однієї особи до іншої, облаштоване засобами обліку та регулювання.
Згідно п.8.1. договору точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг з водопостачання від відповідача до позивача є точка приєднання водопровідних мереж позивача до водопровідних мереж відповідача, і водовідведення в місце приєднання випуску водовідведення позивача до каналізаційних мереж відповідача.
Що стосується п. 5.3. договору, то передбачена ним умова оплати послуг витікає з умови обліку водоспоживання викладеної в п. 4.2. договору, а КП «ЖУК», якій пропонується укладати прямі договори з власниками квартир ЖБК не може здійснювати вказані дії, оскільки не є виконавцем послуг з питного водопостачання в м. Лозова (в матеріалах справи відсутні відповідні докази) та тим, що з матеріалів справи не вбачається доказів укладання між КП «ЖУК» та КП "Лозоваводоканал" цивільно - правових угод щодо визначення конкретних обсягів послуг.
При цьому суд зазначає, що відповідно до п.11.3. договору даний договір може бути розірвано достроково у разі зникнення потреби або відмови позивача в отриманні послуг водопостачання та водовідведення.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.
Разом з цим суд вказує, що згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Приймаючи до уваги вищевикладене, та враховуючи те, що відповідачем не було надано позивачу згоди щодо внесення змін до договору, та те, що з матеріалів справи не вбачається доказів істотного порушення умов договору відповідачем, а позивачем не доведено всієї сукупності обставин, передбачених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, які були б підставою для зміни умов договору, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є не доведеними та не обґрунтованими у зв'язку з чим в їх задоволенні необхідно відмовити.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у разі відмови в позові підлягають покладенню на позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 627, 628, 629, 651, 652 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
< Текст >
Задовольнити заяву представника відповідача про надіслання відповідачу всіх процесуальних документів по справі на адресу: 64606, Харківська область, м. Лозова, вул. Степова, буд. 3.
В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя (підпис< Текст > Доленчук Д. О.
Рішення підписано 27.09.2011 р.