Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" вересня 2011 р. Справа № 5023/6715/11
вх. № 6715/11
Суддя господарського суду Жельне С.Ч.
при секретарі судового засідання Федорова Т.О.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_2 (особисто),
відповідача: Івер С.І. - керівник (довідка з ЄДРПОУ від 25.02.2009 р.), ОСОБА_3, - за довір. № 26 /юр від 26.10.2009 року. 3-ї особи < Текст > відповідача - < Текст > 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 3-я особа < Текст >
до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Рояківка", АДРЕСА_1., 3-я особа < Текст >
про стягнення коштів у розмірі 214931,00 грн. та повернення земельної ділянки.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 в позовній заяві просив суд стягнути на його користь з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Рояківка" 214 931 матеріальних збитків та зобов'язати відповідача повернути позивачу земельну ділянку, відновивши знищені ним межові знаки.
15.09.2011 р. позивач зменшив позовні вимоги. Просить суд стягнути з відповідача прямі матеріальні збитки: за оплату за поновлення меж в сумі 800 грн. та на культивація, шлейфування, посів та прикатку в 3 092 грн.; заподіяну шкоду в результаті самовільного захоплення земельної ділянки в сумі 9 021 грн. Також позивач просить стягнути 191 039 грн. компенсації втраченої вигоди, 20 000 грн. компенсації моральної шкоди та зобов'язати відповідача негайно повернути позивачу його власність - земельну ділянку, відновивши знищені відповідачем межові знаки.
Позивачем заявлено суду клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача та про витребування в бухгалтерії відповідача довідки про кількість насіння соняшника, зібраного з належної позивачу земельної ділянки в період з 13.09.2011 р.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги та вказані клопотання підтримує.
Відповідач через представників та в письмовому відзиві проти позову заперечує. Вказує, що прав позивача не порушував, що позивач не виступає у спірних правовідносинах як підприємець. Також зазначає, що після збирання врожаю з позивачем розрахується.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктом підприємницької діяльності серії НОМЕР_1.
За заповітом ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1. вступив у спадщину свого померлого діда - ОСОБА_4 і йому перейшла у власність земельна ділянку розміром 9.38 га., що розташована на АДРЕСА_2 призначення ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На ділянку мався державний акт про право власності з додатком про погодження та встановлення меж.
Згідно п. п. в ч. 1 ст. 81. Земельного кодексу України, одним з способів набуття громадянами України права власності на земельні ділянки є прийняття спадщини і п. б. ч. 2 ст. 126 Земельного кодексу України до документів, якими посвідчується право власності на земельну ділянку, віднесено свідоцтвом про право на спадщину.
Вступ ОСОБА_2 у спадщину підтверджується нотаріально посвідченим свідоцтвом про право на спадщину та відміткою нотаріуса на державному акті про зміну власника.
Будучи фізичною особою-підприємцем (Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктом підприємницької діяльності серії НОМЕР_1), ОСОБА_2, з метою використання своєї земельної ділянки за її цільовим призначенням для отримання прибутку, вирішив зайнятися самостійним обробітком вказаної земельної ділянки. На початку 2011 року він такого обробітку провести не зміг, оскільки за свого життя його дід передав земельну ділянку в оренду ПОСП «Рояківка».
Дійсно, дід позивача, - гр. ОСОБА_4, по договору оренди земельної ділянки від 15.03.2005 р., за актом приймання-передачі від 15.03.2005 р., передав в оренду ПОСП «Рояківка» земельну ділянку площею 9,38 га., що розташована на АДРЕСА_2 призначення ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва
Строк дії договору оренди земельної ділянки від 15.03.2005 р. закінчився 15.03.2010 року.
Позивач вказує, що в 2010 році до обробітку ділянки приступити він не зміг, оскільки на ній ПОСП «Рояківка» було засіяно озиму пшеницю. На початку квітня 2010 року позивачем було укладено договір з землевпорядною організацією, яка виконала роботи по встановленню межових знаків та поновленню меж. Також позивач уклав з ФОП ОСОБА_5 договір б/н на виконання сільськогосподарських робіт та розрахунки за них від 22.04.2011 р., що передбачав проведення низки робіт з підготовки земельної ділянки для сільськогосподарського виробництва.
Позивач стверджує, що 22.04.2011 р. його земельну ділянку обробляла техніка ПОСП «Рояківка» для засівання соняшника, а межові знаки було знищено відповідачем.
Відповідач не заперечує, що обробив вказану земельну ділянку та засіяв на ній соняшник, але вказує, що межових знаків не знищував. Також зазначає, що вважав та вважає договір оренди продовженим за мовчазною згодою сторін, оскільки відповідач не повідомляв про його розірвання.
Суд не може погодитись із вказаною позицією, оскільки строк дії договору оренди земельної ділянки від 15.03.2005 р., укладеного між гр. ОСОБА_4 та ПОСП «Рояківка» закінчився 15.03.2010 року. Згідно п. 37 вказаного договору, його дія припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно ст. 33 Закону України «Про оренду землі», по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
Такого повідомлення відповідач позивачу не робив, що означає, що 15.03.2010 р. взаємні права та обов'язки сторін за договором оренди земельної ділянки від 15.03.2005 р., припинились і використання вказаної земельної ділянки в 2011 році здійснюється відповідачем безпідставно.
Ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, а ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України встановлено невичерпний перелік способів захисту порушених прав власників земельних ділянок, в т. ч. іншими, окрім визнання прав, відновлення стану земельної ділянки, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та відшкодування заподіяних збитків, передбаченими законом способами.
Так, п. 4 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України відносить до способів захисту відновлення становища, що існувало до порушення.
Таким чином, позовна вимога про зобов'язання відповідача негайно повернути належну позивачу земельну ділянку є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки відповідач вказану ділянку використовує безпідставно. Оскільки згідно чинного Господарського процесуального кодексу України господарський суд не вправі змінювати або уточнювати позовні вимоги, задовольняючи вказану позовну вимогу, суд не може за власною ініціативою вказати в резолютивній частині рішення відомості, щодо конкретизації земельної ділянки, що не зробив позивач, викладаючи відповідну позовну вимогу.
Суд не погоджується з позицією відповідача щодо відсутності порушень прав позивача як суб'єкта підприємницької діяльності, оскільки, як вбачаться з договору б/н на виконання сільськогосподарських робіт та розрахунки за них від 22.04.2011 р., укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, позивач в спірних правовідносинах виступає саме як підприємець, що мав намір використовувати своє майно (земельну ділянку) з метою отримання прибутку, але був позбавлений такої можливості через протиправні дії відповідача.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд не вбачає правових підстав для зобов'язання відповідача відновити межові знаки на земельній ділянці позивача, через відсутність доказів на підтвердження того, що такі знаки були знищені саме відповідачем і в цій частині позову належить відмовити.
Відповідно до ст. ст. 440 та 450 ЦК України, шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно ч. 1 ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно ст. ст. 614, 623 Цивільного кодексу України та ст. 226 Господарського кодексу України) умовою для стягнення збитків причинний зв'язок між протиправним діянням та негативним майновим наслідком.
Позивачем не надано суду доказів на підтвердження виконання робіт з культивація, шлейфування, посіву та прикатки землі тощо за договором б/н на виконання сільськогосподарських робіт та розрахунки за них від 22.04.2011 р., що був укладений ФОП ОСОБА_2 з ФОП ОСОБА_5, а також понесення витрат на оплату таких робіт, як і факту знищення межових знаків відповідачем.
Позивачем не доведено суду втрати ним прибутку в сумі 191 039 грн. (упущена вигода) внаслідок обробки землі відповідачем, що обраховані позивачем виходячи з визначення прибутку від вирощування капусти при середній її врожайності по району. Такий висновок суду ґрунтується не лише на недоведеності факту реального понесення позивачем витрат на обробку землі та посів капусти, але й на праві позивача на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур та вироблену продукцію, що його має власник земельної ділянки у відповідності до ст. 90 Земельного кодексу України. Отже, з огляду на відсутність орендних відносин між сторонами в 2011 році, хоча соняшник на вищевказаній належній ділянці позивача вирощував відповідач, власником посівів та вирощеного врожаю є позивач з відповідними правами на розпорядження ним.
Позивачем не надано суду доказів заподіяння йому відповідачем шкоди в результаті самовільного захоплення земельної ділянки в сумі 9021 грн. та моральної шкоди в сумі 20 000 грн., обґрунтований розрахунок відповідних сум відсутній.
За таких обставин, в позові в частині майнових вимог належить відмовити.
З огляду на вказане, клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача та про витребування в бухгалтерії відповідача довідки про кількість насіння соняшника, зібраного з належної позивачу земельної ділянки в період з 13.09.2011 р., підлягає відхиленню.
У відповідності до ст. ст. 44, 49 ГПК України, витрат по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу в сумі 236 грн. 00 коп. підлягають покладенню на відповідача, а решта витрат по сплаті держмита на позивача.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, - < Текст >
Клопотання позивача про забезпечення позову відхилити.
Клопотання позивача про витребування доказів відхилити.
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Рояківка" (64030, АДРЕСА_1 код в ЄДРПОУ 31440805) повернути у власність фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (64030, АДРЕСА_1 свідоцтво про держ. реєстрацію фізичної особи - підприємця сер. НОМЕР_1 від 18.05.2007 р.) земельну ділянку.
Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Рояківка" (с. Рояківка на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, с. Рояківка 85 гри. 00 коп. витрат по сплаті державного миша та 236 гри. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписано судом 20.09.2011 р.
Суддя (підпис< Текст > Жельне С.Ч.
< Текст >