36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
27.09.2011 р. Справа №18/2300/11
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова", вул.М.Раскової, 11, Київ,02660
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер" , вул. Чапаєва, 75, м.Кременчук,Полтавська область,39617
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 (м. Кременчук, пров.Г.Бресту,63, кв.201).
про стягнення 3 289 грн.
Суддя Тимощенко О.М.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, дов.від 23.09.2011 року
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення 3289,17 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, у відзиві на позовну заяву проти позову заперечував, оскільки строк дії полісу страхування закінчився до настання дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого за полісом №ВС/5323512 транспортного засобу.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, ухвала суду, що направлялась на її адресу, повернулась до суду із відміткою поштового відділення "за закінченням строку зберігання".
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані сторонами докази, суд встановив:
02.07.2010 р. в м. Запоріжжі сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій мало місце зіткнення автомобіля «Scoda», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 (третя особа), та транспортного засобу «РЕUGЕОТ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, та що є об'єктом страхування відповідно до Договору №3565/9538 добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів ( арк.справи9-19), укладеного 10.02.2010 р. між Відкритим акціонерним товариством «СК «НОВА»(позивач) та ТОВ «ІЛТА»(страхувальник).
Як зазначає у позові позивач, 06.07.2010 р. до нього надійшла заява від страхувальника про настання страхового випадку по договору страхування (арк. справи 29), в зв'язку з чим, на підставі складеного 27.10.2010 р. Страхового акту №3350 ( арк. справи 30-31), з урахуванням отриманого рахунку №ПР11/22/01 від 17.05.2010 р., відповідно до норм ст. 25 Закону України «Про страхування», позивач провів виплату страхового відшкодування в розмірі 3 289,17 грн., шляхом заліку взаємних однорідних вимог в рахунок несплаченої страхувальником позивачу страхових премій, та факт чого підтверджується Угодою про проведення заліку взаємних однорідних вимог №1 та Додатком №1 до неї ( арк. справи 32).
Постановою Святошинського районного суду м. Києва по справі №3-2449/10 від 15.09.2010 р. (арк. справи 25) підтверджено факт встановлення вини у вчиненні адміністративного правопорушення ОСОБА_2 та притягнуто його до адміністративної
відповідальності.
Згідно ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є
обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 ЦК України, п.10.2 Розділу 10 Договору страхування «До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток».
Згідно п. 22.1 ст. 22 Розділу III Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»«При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи».
У відповідності до ст. 29 Розділу III Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»«У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України».
Позивач в обґрунтування своїх вимог стверджує, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, як водія транспортного засобу «Scoda», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, застрахована у ПрАТ «СК «Партнер»(відповідач) за Полісом №ВС/5323512 {арк. справи 61).
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Як свідчить надана завірена належним чином копія Полісу №ВС/5323512, п.3 цього Полісу встановлює строк дії страхового забезпечення строком 1 рік ( з 19.06.2009 року по 18.06.2010 року включно).
Як вбачається з постанови Святошинського районного суду м. Києва по справі №3-2449/10 від 15.09.2010 р. (арк. справи 25), дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого за полісом №ВС/5323512 транспортного засобу сталася 02.07.2010 року, тобто після закінчення строку дії Полісу №ВС/5323512.
Інших підстав в обґрунтування позовних вимог позивач не навів.
Таким чином позовні вимоги доказами не підтверджені і задоволенню не підлягають.
На підставі матеріалів справи та керуючись 33,35,43,49,82-85 ГПК України, суддя, -
Відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Суддя Тимощенко О.М.