01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"16" вересня 2011 р. Справа № 02-03/1212/3
Суддя Лопатін А.В., розглянувши матеріали
за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Гостомель, Київська область
до Приватного підприємства «Тім сервіс», м. Вшгород, Київська область
про банкрутство,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Київської області із заявою про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства «Тім сервіс»в порядку статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідно до частини першої ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Згідно із частиною першою ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство без розгляду, якщо заявник не дотримав строку, зазначеного в абзаці третьому ст. 1 цього Закону, якщо у заяві не вказано відомості, перелічені в ст. 7 цього Закону, з інших підстав, передбачених ст. 63 ГПК України з врахуванням вимог цього Закону.
Згідно частини другої статті 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Ксерокопії поштових квитанцій, чеків описів вкладень можуть прийматися у якості належних доказів лише в разі їх засвідчення установою зв'язку.
Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003р., відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.
Суд встановив, що заявником до заяви про банкрутство додано копії документів, які не засвідчені у встановленому законодавством порядку.
Враховуючи вищевикладене, надані заявником ксерокопії документів не можуть вважатися належними доказами.
Аналогічна позиція міститься в ухвалі Вищого господарського суду України від 17.12.2010р. у справі №17/117-10.
Водночас згідно п. 31 частини першої ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Пунктом 10 частини першої ст. 63 ГПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Згідно п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" № 1258 від 21.12. 05р. документ про оплату витрат додається до позовної заяви, заяви, клопотання, скарги, яку особа подає до суду відповідно до процесуального законодавства. Документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. У разі коли оплата витрат здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера, скріпленим печаткою фінансової установи.
Як вбачається з матеріалів, які містяться у заяві про банкрутство, заявником в якості доказу сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу подано копії квитанцій, що не може вважатися судом належними доказами сплати заявником державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відтак, заявником не подано належних доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
За таких обставин, заява про порушення провадження у справі про банкрутство не може бути прийнятою до розгляду господарським судом Київської області і підлягає поверненню.
Враховуючи наведене та керуючись п.п. 1, 6, 10 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя
Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства «Тім сервіс»повернути заявнику без розгляду.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Суддя А.В. Лопатін