01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"13" вересня 2011 р. Справа № 20/097-11
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛСОФТ СЕРВІС»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «К-СТИЛЬ»
про стягнення 36864,00 грн.
секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЛСОФТ СЕРВІС»(далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «К-СТИЛЬ»(далі - відповідач) про стягнення 36864,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на поставку ним ТОВ «К-СТИЛЬ»товару на загальну суму 51864,00 грн., який покупцем був частково сплачений, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 36864,00 грн. основного боргу, а також 370,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Розгляд справи відкладався.
26.08.2011 р. до господарського суду Київської області від ТОВ «ГАЛСОФТ СЕРВІС»надійшло клопотання б/н від 25.08.2011 р. про розгляд справи у відсутності представника позивача.
13.09.2011 р. до господарського суду Київської області від ТОВ «ГАЛСОФТ СЕРВІС»надійшло клопотання № 12-09/11 від 12.09.2011 р. про розгляд справи у відсутності представника позивача.
Представник відповідача у судові засідання 30.08.2011 р., 13.09.2011 р. не з'явився. Відзиву на позов не надав.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЛСОФТ СЕРВІС»поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «К-СТИЛЬ»товар на загальну суму 51864,00 грн., що підтверджується накладними № 106 від 16.09.2010 р. на суму 45720,00 грн. та № 135 від 26.11.2010 р. на суму 6144,00 грн., які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін.
Як зазначає позивач, ТОВ «К-СТИЛЬ»розрахувалося з ТОВ «ГАЛСОФТ СЕРВІС»за частину поставленого товару у сумі 15000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача, у тому числі від 16.12.2010 р. на суму 5000,00 грн. та від 16.03.2011 р. на суму 10000,00 грн.
У зв'язку з неоплатою решти поставленого товару ТОВ «ГАЛСОФТ СЕРВІС»було направлено на адресу ТОВ «К-СТИЛЬ»претензію-вимогу № 27-07/11 від 27.07.2011 р., відповідно до якої позивач просив відповідача в строк 3 банківських днів від отримання цієї претензії-вимоги оплатити суму боргу в розмірі 36864,00 грн.
Відповідь на претензію-вимогу отримано не було.
Як зазначає позивач, заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 36864,00 грн. залишається неоплаченою, у зв'язку з чим позивач і звернувся з даним позовом до суду.
Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.
Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Поряд з цим, відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
З викладеного вище вбачається, що між позивачем та відповідачем було укладено договір у спрощений спосіб, що підтверджується довіреностями на отримання матеріальних цінностей та видатковими накладними, підписаними сторонами. Відповідно до цього договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач, в свою чергу, прийняти його і оплатити.
За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, є договором поставки.
Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
У відповідності з приписами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позов, контррозрахунок або докази оплати за поставлений позивачем товар суду не надав.
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.
За таких обставин позовні вимоги ТОВ «ГАЛСОФТ СЕРВІС»щодо стягнення заборгованості з відповідача за поставлений товар, з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 36864,00 грн., підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, а зайво сплачене державне мито при поданні позивачем позову до суду в сумі 1,36 грн. підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЛСОФТ СЕРВІС»з Державного бюджету України.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «К-СТИЛЬ»(08063, Київська обл., Макарівський р-н, с. Лишня, вул. Набережна, 12/3, код ЄДРПОУ 32449505) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛСОФТ СЕРВІС»(79005, Львівська обл., м. Львів, Галицький р-н, вул. Князя Романа, 6, код ЄДРПОУ 20830755) -36864 (тридцять шість тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 00 коп. основного боргу, 368 (триста шістдесят вісім) грн. 64 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати довідку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплаченого позивачем державного мита в сумі 1,36 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.М. Бабкіна
Дата підписання рішення - 19.09.2011 р.