83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.08.11 р. Справа № 22/68пд
Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,
при секретарі судового засідання Іванковій Н.Р. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовною заявою Маріупольського дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства „Облпаливо”, м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 30735909,
до відповідача 1, Відкритого акціонерного товариства „Облпаливо”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 01881333, та
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Байярд”, м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 31971759,
про переведення прав та обов'язків за договором купівлі-продажу, -
за участю уповноважених представників:
від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю від 17.03.2011р.)
від відповідача 1: ОСОБА_2 (за довіреністю від 01.04.2011р.)
від відповідача 2: не з'явився, -
Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 21.06.2011р. по 30.06.2011р., з 30.06.2011р. по 03.08.2011р. та з 03.08.2011р. по 16.08.2011р.
Позивач, Маріупольське дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства „Облпаливо”, м.Маріуполь Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача 1, Відкритого акціонерного товариства „Облпаливо”, м.Донецьк, та Відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю „Байярд”, м.Маріуполь Донецької області, про переведення прав та обов'язків Покупця за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 03.03.2011р., посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 у реєстрі нотаріальних дій за №740, на Маріупольське дочірнє підприємство ВАТ „Облпаливо”.
В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на те, що укладенням спірного договору відповідачі порушили його права, як Орендаря за договором від 02.01.2010р. оренди нерухомого майна, розташованого за адресою: 87500, м.Маріуполь, гавань Шмідта, оскільки здійснили відчуження вказаного майна без відома Маріупольського дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства „Облпаливо” та без надання йому переважного права на придбання. Одночасно, Позивач зазначає про належне виконання з його боку зобов'язань за договором оренди від 02.01.2010р. При цьому, вважає за принципом аналогії закону необхідним застосувати положення ч.4 ст.362 Цивільного кодексу України, які передбачають порядок реалізації співвласником майна переважного права на придбання частки іншого співвласника при її відчуженні.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.1, 2, 54 Господарського процесуального кодексу України, ч.4 ст.362, ч.2 ст.777 Цивільного кодексу України.
На підтвердження викладених обставин Позивач надав копії: договору оренди №02-01/2010-2-12а від 12.01.2010р., акту приймання-передачі основних засобів від 02.01.2010р., витягу з державного реєстру правочинів №9643598 від 03.03.2011р.
29.03.2011р. до канцелярії господарського суду Донецької області надійшла зустрічна позовна заява Відкритого акціонерного товариства „Облпаливо”, м.Донецьк, до Маріупольського дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства „Облпаливо”, м.Маріуполь Донецької області, про визнання недійсним договору оренди №02-01/2010-2-12а від 02.01.2010р.
Ухвалою від 31.03.2011р. дана заява повернута Відкритому акціонерному товариству „Облпаливо” без розгляду.
Одночасно, 29.03.2011р. представником Позивача через канцелярію суду подано заяву про забезпечення позову №б/н від 29.03.2011р.
04.04.2010р. провадження по справі №22/68пд зупинено за приписами ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України, про що винесено відповідний процесуальний документ.
З огляду на усунення обставин, що зумовили зупинення провадження, ухвалою від 07.06.2011р. розгляд справи поновлений на підставі ст.79 Господарського процесуального кодексу України.
21.06.2011р. представником Відповідача 2 разом із супровідним листом до матеріалів справи додано копію листа №51 від 12.05.2011р. від МДП ВАТ „Облпаливо” на адресу ТОВ „Байярд”.
30.06.2011р. представником Відповідача 1 через канцелярію суду представлено копії: договору оренди №02-01/2010-2-12а від 02.01.2010р., акту звірки взаємних розрахунків станом на 30.06.2010р., платіжних доручень №22 від 22.01.2010р., №31 від 28.01.2010р., №64 від 22.02.2010р., №90 від 25.03.2010р., №126 від 23.04.2010р., №127 від 26.04.2010р., №135 від 12.05.2010р., №147 від 18.05.2010р., №163 від 21.06.2010р., №208 від 21.07.2010р., №221 від 04.08.2010р., №238 від 25.08.2010р., №252 від 13.09.2010р., №271 від 27.09.2010р., №280 від 30.09.2010р., №291 від 18.10.2010р., №308 від 26.10.2010р., №334 від 24.11.2010р., №359 від 21.12.2010р., №371 від 30.12.2010р., №59 від 24.02.2011р., №8 від 03.03.2011р., №180 від 09.03.2011р.
Разом з цим, 30.06.2011р. від представника Позивача надійшли додаткові пояснення по справі, за змістом яких останній додатково пояснює щодо належного виконання зобов'язань за договором оренди від 02.01.2010р.; іншої редакції договору №02-01/2010-2-12а від 02.01.2010р. у частині наявності/відсутності п.5.2 зазначеної угоди, а також відсутності повідомлення передбаченого наведеним приписом правочину на його адресу; про обґрунтованість та правомірність позовних вимог стосовно переведення прав та обов'язків за договором купівлі-продажу.
У підтвердження викладеного у додаткових поясненнях представив суду копії: платіжних доручень №22 від 18.01.2010р., №31 від 28.01.2010р., №64 від 22.02.2010р., №90 від 25.03.2010р., №126 від 22.04.2010р., №127 від 26.04.2010р., №135 від 12.05.2010р., №147 від 17.05.2010р., №163 від 16.06.2010р., №208 від 20.07.2010р., №221 від 03.08.2010р., №238 від 25.08.2010р., №252 від 13.09.2010р., №271 від 22.09.2010р., №280 від 29.09.2010р., №291 від 15.10.2010р., №308 від 26.10.2010р., №334 від 24.11.2010р., №359 від 21.12.2010р., №371 від 30.12.2010р., №59 від 24.02.2011р., квитанцій від 03.03.2011р. та №180 від 09.03.2011р., договору суборенди виробничих площ №7/01 від 02.01.2011р., акту прийому-передачі виробничих площ від 02.01.2011р., листа №1/55 від 03.03.2011р., акту приймання-передачі основних засобів (повернення - додаток №1 до договору оренди №02-01/2010-2-12а від 02.01.2010р.), акту приймання - передачі основних засобів від 02.01.2010р. (передання - додаток №1 до договору оренди №02-01/2010-2-12а від 02.01.2010р.), листа №42 від 16.03.2011р., актів здачі-приймання майна від 31.03.2010р., від 30.04.2010р., від 31.05.2010р., 30.06.2010р., від 30.07.2010р., від 31.08.2010р., від 30.09.2010р. та від 29.10.2010р. до договору №02-01/2010-2-12а від 02.01.2010р., накладної на доставку листа кур'єрською службою.
Також, 30.06.2011р. представником Відповідача 2 надано суду копію рішення господарського суду Донецької області №44/51пн від 04.05.2011р.
03.08.2011р. від Відповідача 1 надійшов відзив у порядку ст.59 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого останній викладені у позовній заяві вимоги вважає безпідставними та такими, які не підлягають задоволенню з огляду на те, що договір оренди №02-01/2010-2-12а від 02.01.2010р., за яким Позивачу надавались у тимчасове користування основні засоби, припинений у зв'язку з закінченням строку його дії 31.12.2010р., а також зазначив про неналежне виконання умов означеного правочину, що виключає право встановлене ч.2 ст.777 Цивільного кодексу України. Разом з тим, щодо посилань МДП ВАТ „Облпаливо”, як на підставу фактичного визнання його Орендарем станом на 03.03.2011р. шляхом укладення останнім договору суборенди виробничих площ від 02.01.2011р. із Відповідачем 2, зазначає про необізнаність стосовно цього та відсутність з боку Відповідача 1 належного погодження, а отже порушення приписів чинного законодавства, які регулюють дані правові відносини. Відтак, враховуючи зазначене, за висновками Відповідача 1, Позивач не має переважного права на придбання основних засобів, у тому числі й нерухомості, яка була продана Відповідачу 2 за договором купівлі-продажу посвідченим нотаріусом Донецького міського нотаріального округу №03.03.2011р.
У відзиві на позовну заяву про переведення прав та обов'язків за договором купівлі-продажу представленому через канцелярію суду, Відповідач 2 заперечує проти задоволення вимог, з підстав аналогічних позиції Відповідача 1, а також звертає увагу суду на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.07.2011р. та рішення суду першої інстанції у справі №44/51пн. Крім того, вказує на звернення Позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю „Байярд” з листом щодо надання йому в оренду нерухомого майна, розташованого у м.Маріуполь по вул.гавань Шмідта, 4а, вже після подання означеного позову. Разом із відзивом надано копію постанови Донецького апеляційного господарського суду від 13.07.2011р. по справі №44/51пн.
05.08.2011р. представником Позивача заявлено клопотання про призначення судово-технічної експертизи з метою встановлення проміжку часу здійснення запису „узгоджено строком до 28.02.2010р.” у договорі суборенди виробничих площ №7/01 від 02.01.2011р.
Відповідач 1 та Відповідач 2 проти задоволення даного клопотання заперечили, про що надали відповідні заперечення.
Розглянувши та надав правову оцінку означеному клопотанню, суд дійшов висновку про його необгрунотавність, незаконність та недоведеність, оскільки судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, а такої потреби під час розгляду даної справи суд не вбачає з огляду на те, що встановлення проміжку часу здійснення запису „узгоджено строком до 28.02.2010р.” у договорі суборенди виробничих площ №7/01 від 02.01.2011р. не впливає на обставини, які мають суттєве значення для прийняття рішення по справі. Судом також враховано, що призначення експертизи затягне розгляд справи без доцільності у її проведенні.
У судовому засіданні 22.08.2011р. представник Позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник Відповідача 1 у судовому засідання 22.08.2011р. проти позовних вимог заперечив.
Представник Відповідача 2 у судове засідання 22.08.2011р. не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи за наступного.
Відповідно до приписів ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Так, рішенням господарського суду Донецької області від 04.05.2011р. (підписано 10.05.2011р.) по справі №44/51пн, що залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.07.2011р., встановлені наступні обставини.
02.01.2010 року між Відкритим акціонерним товариством „Облпаливо” (Орендодавець) та Маріупольським дочірнім підприємством Відкритого акціонерного товариства „Облпаливо” (Орендар) було укладено договір оренди №02-01/2010-2-12а, (надалі -договір оренди) відповідно до п.1.1. якого Орендодавець зобов'язався надати Орендарю у тимчасове платне користування з метою забезпечення господарської діяльності останнього наступне майно: основні засоби, розташовані за адресою: 87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Гавань Шмідта.
Пунктом 1.2. договору оренди передбачено, що передача об'єкту оренди оформляється шляхом підписання Акта прийому-передачі.
Пунктом 2.2.6 договору оренди передбачено обов'язок Орендаря повернути об'єкт оренди після завершення договору, у технічно справному та придатному до застосування стані згідно акту прийому-передачі в строки, встановлені цим договором.
Відповідно до п.2.3.2. договору оренди Орендодавець має право у разі порушення Орендарем умов цього договору достроково в односторонньому порядку припинити дію договору оренди і вимагати від Орендаря повернути орендуєме майно протягом 48 годин з моменту отримання ним повідомлення про дострокове припинення договору.
Згідно п.5.1. договору оренди строк дії цього договору встановлюється з 02 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року.
Основні засоби, щодо яких було укладено договір оренди, були передані Відкритим акціонерним товариством „Облпаливо” Маріупольському дочірньому підприємству Відкритого акціонерного товариства „Облпаливо” згідно акту приймання-передачі основних засобів від 02.01.2010 року.
Листом №1/55 від 03.03.2011 року Відкритим акціонерним товариством „Облпаливо” було повідомлено Маріупольське дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства „Облпаливо” про розірвання договору оренди №02-01/2010-2-12а від 02.01.2010 року у зв'язку з порушенням орендарем умов договору щодо сплати орендної плати, та заявлено вимогу щодо повернення протягом 48 годин з моменту отримання повідомлення орендованого майна.
Судом встановлено, що укладений між Відкритим акціонерним товариством „Облпаливо” та Маріупольським дочірнім підприємством Відкритого акціонерного товариства „Облпаливо” договір оренди № 02-01/2010-2-12а від 02.01.2010 року не містить у собі умови щодо подовження на один рік дії договору в разі, якщо до 2 числа в останньому місяці терміну оренди, орендодавець не направить орендарю повідомлення про намір не подовжувати дії цього договору.
Отже, згідно п.5.1. договору оренди № 02-01/2010-2-12а від 02.01.2010 року строк дії цього договору встановлено до 31 грудня 2010 року та в подальшому договір не поновлювався.
Відповідно до ст.291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Тобто, строк дії укладеного між Відкритим акціонерним товариством „Облпаливо” та Маріупольським дочірнім підприємством Відкритого акціонерного товариства „Облпаливо” договору оренди № 02-01/2010-2-12а від 02.01.2010 року закінчився та наведений договір є припиненим.
Окрім того, враховуючи акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.06.2010р., підписаний та скріплений печатками з боку Орендаря та Орендодавця, вбачається наявність заборгованості Позивача перед Відповідачем 1 за означеним правочином зі сплати орендної плати, що вказує на неналежне виконання зобов'язань за ним.
Пунктом 2 ст.777 Цивільного кодексу України встановлено, що наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.
Дана стаття надає наймачеві переважне право придбати річ, що є об'єктом найму у разі її продажу наймодавцем.
У контексті наведеного припису матеріального законодавства реалізація такого права можлива за наявності у сукупності певних юридичних ознак.
По-перше, особа, яка має переважне право на придбання речі у орендних відносинах, повинна мати правовий статус Наймача цієї речі.
По-друге, оскільки, мова йде про річ, передану у найм, таке право стосується „діючих” орендних відносин між Наймачем та Наймодавцем.
Дані ознаки передбачають чинність правочину, на підставі якого й виникли орендні відносини щодо речі, яка перебуває у тимчасовому користуванні Наймача та стосовно якої є намір продажу її власником (Наймодавцем).
По-третє, належне, тобто своєчасне та повне виконання Наймачем своїх обов'язків за договором найму (оренди).
По-четверте, намір продажу.
З урахуванням викладених вище обставин, враховуючи матеріали даної справи, договір оренди №02-01/2010-2-12а від 02.01.2010р. є припиненим, а отже таким, що не породжує для сторін прав та обов'язків за ним, як і пов'язаних з ним дій у сфері орендних відносин.
Таким чином, станом на 03.03.2011р. Позивач не є Наймачем (Орендарем) за вказаною угодою, майно, що було предметом договору оренди, за правовим змістом з огляду на положення ст.785 Цивільного кодексу України та п.2.2.6 угоди, не є переданим у найм. При цьому, вбачається неналежне виконання Позивачем у перебіг дії договору оренди №02-01/2010-2-12а від 02.01.2010р. своїх зобов'язань за ним.
Одночасно, рішенням від 04.05.2011р. по справі №44/51пн встановлено, що 03.03.2011 року між Відкритим акціонерним товариством „Облпаливо” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Байярд” (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу, за яким, у відповідності до п.1.1., продавець передає, а покупець приймає у власність комплекс, паливну базу, що розташовані за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, Шмідта гавань, будинок 4а, загальною площею 323,1 кв.м., реєстраційний номер 33000624; опис об'єкта: А-1, а- основна будівля АБК з майданчиком; Б-1, б -гараж з майданчиком; В-1, в-1, в1 -вагова, котельна, майданчик; 1,3 -огорожа, 2- з/д путь, в2-1 вагова -навіс. Договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу 03.03.2011 року за реєстровим номером 740, зареєстрований в Державному реєстрі правочинів, про що 03.03.2011 року видано відповідний витяг №9643598.
Однак, відповідно до акту приймання передачі основних засобів від 02.01.2010р. (додаток №1 до договору оренди №02-01/2010-2-12а від 02.01.2010р.), копія якого міститься у матеріалах даної справи, Позивач, як Орендар прийняв, а Відповідач 1, як Орендодавець, передав у тимчасове платне користування майно, що, як вбачається, не є предметом спірного договору купівлі-продажу.
Дане також виключає наявність однієї з перелічених вище ознак, оскільки предметом продажу не є майно, орендарем якого був Позивач за договором оренди №02-01/2010-2-12а від 02.01.2010р
З огляду на таке, ознаки, які зумовлюють підстави наявності та реалізації права встановленого ч.2 ст.777 Цивільного кодексу України, у відношенні до Позивача щодо переважного права придбання нерухомого майна, яке є предметом договору купівлі-продажу від 03.03.2011р. укладеного між Відповідачем 1 та Відповідачем 2, відсутні.
Приймаючи до уваги наведене, суд не вбачає правового підґрунтя переведення прав та обов'язків Покупця за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 03.03.2011р., посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 у реєстрі нотаріальних дій за №740, на Позивача, та також з огляду на положення ст.362 Цивільного кодексу України.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Маріупольського дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства „Облпаливо” є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Як було зазначено вище, Позивач 29.03.2011р. звернувся із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: комплекс, паливна база, розташовані за адресою: 87500, м.Маріуполь, гавань Шмідта, придбане ТОВ „Байярд” за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 03.03.2011р., посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 у реєстрі нотаріальних дій №740.
В обґрунтування даної заяви заявник посилається на можливість відчуження Відповідачем 2 спірного майна на користь третіх осіб, що у подальшому значно ускладнить чи взагалі унеможливить виконання рішення суду по справі №22/68пд.
Посилаючись на норми статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України Позивач стверджує, що має підстави для подання такої заяви.
Відповідно до вимог статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або за своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Пунктом 1.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 року №01-8/2776 „Про деякі питання практики забезпечення позову” передбачено, що заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Тягар доведення наявності зазначених обставин згідно з вимогами статті 33 Господарського процесуального кодексу України покладено на Позивача.
Однак, жодного доказу в обгрунтування зазначеної заяви останнім не надано.
З огляду на наведене, заява Позивача про вжиття заходів до забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Позивача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.82-85, 112, 113, 114 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні позовних вимог Маріупольського дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства „Облпаливо”, м.Маріуполь Донецької області, до Відповідача 1, Відкритого акціонерного товариства „Облпаливо”, м.Донецьк, та Відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю „Байярд”, м.Маріуполь Донецької області, про переведення прав та обов'язків Покупця за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 03.03.2011р., посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 у реєстрі нотаріальних дій за №740, на Маріупольське дочірнє підприємство ВАТ „Облпаливо”, відмовити.
2. У судовому засіданні 22.08.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
3. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Риженко Т.М.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
Повний текст рішення підписано 29.08.2011.р.